Постанова

від 07.05.2012 по справі 5002-1/2409-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 5002-1/2409-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі№ 5002-1/2409-2011 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовомФонду комунального майна Сімферопольської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сімферопольська міська рада за участюпрокурора Автономної Республіки Крим пророзірвання договору купівлі-продажу та спонукання до повернення майна

за участю представників від:

позивача не з"явився відповідача ОСОБА_4 (довір. від 01.01.2012р.) третьої особи не з"явився прокуратуриСтупак Д.В. (посвідчення № 307)

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (Позивач) звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" (Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта комунальної власності та повернення майна.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 у справі 5002-1/2409-2011 у задоволенні позову відмовлено.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги Фонду комунального майна, місцевий господарський суд вказав на відсутність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 скасовано рішення суду першої інстанції по даній справі, прийнято нове рішення яким задоволено позовні вимоги Фонду комунального майна Сімферопольської міськради, розірвано договір купівлі-продажу від 21.02.2011 № 1208, укладений між Позивачем і Відповідачем, зобов'язано Відповідача повернути до комунальної власності об'єкт приватизації.

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 611, 651, 655 Цивільного кодексу України, статей 27, 29 Закону "Про приватизацію державного майна".

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі № 5002-1/2409-2011 та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи за договором № 1208 від 21.02.2011 Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (Продавець) продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" (Покупець) нежитлові приміщення №№ 1,2,3,4,5,6,7 у літері "Б" загальною площею 47,6 кв.м., які розташовані по вул. Карла Маркса, 6 у місті Сімферополі.

Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений 21.02.2011 за номером у реєстрі нотаріальних дій 327 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Пунктом 1.4 договору сторони визначили вартість об'єкта приватизації на суму 158 150,40 грн., із яких Покупець мав суму 26 358,40 грн. перерахувати протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору, решта суми у розмірі 131 792 грн. підлягала оплаті протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору купівлі-продажу.

Суму 26 358, 40 грн. Відповідач перерахував платіжним дорученням № 56 від 25.03.2011, суму 131 792 грн. - платіжним дорученням № 126 від 03.06.2011.

Крім того, платіжним дорученням № 127 від 03.06.2011 на суму 4 085,55 Відповідач сплатив пеню за договором купівлі-продажу, а платіжним дорученням № 127 від 19.07.2011 -оплатив 20% неустойки на суму 31 630 грн.

06.06.2011 Фонд комунального майна звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" про розірвання договору купівлі-продажу від 21.02.2011 з причин несвоєчасного внесення Покупцем платежів за об'єкт приватизації.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду Автономної Республіки Крим, викладеними в рішенні від 27.10.2011 по справі № 5002-1/2409-2011 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 5 статті 27 Закону "Про приватизацію державного майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Діючим законодавством не надано продавцеві права в односторонньому порядку відмовитися від договору купівлі-продажу внаслідок порушення зобов'язання Покупцем.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу передбачено, що у разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації цього договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує неустойку у розмірі 20% вартості об'єкта приватизації. При цьому Продавець ставить питання про розірвання цього договору, а частина 5 статті 27 Закону "Про приватизацію державного майна" передбачає розірвання договору купівлі-продажу лише за рішенням суду.

Тобто, стаття 611 Цивільного кодексу України і умови договору не передбачають розірвання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням умов договору іншою стороною.

Згідно частин 2,3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, а якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради прийняв від Відповідача платежі за куплений об'єкт, незважаючи за прострочку оплати, чим підтвердив свою згоду на продовження договірних відносин.

Більше того, Позивачем прийняті від Відповідача штрафні санкції на суму 35 155,96 грн. як вид відповідальності за порушення строків перерахування вартості об'єкта купівлі-продажу.

Крім цього, нормами частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України введені наступні загальні підстави та порядок розірвання цивільного договору: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, до предмету доказування у судовій справі про розірвання договору входить не тільки доведення факту невиконання договору, але й встановлення судом істотності зазначених порушень договору, тобто наявності у зазначених порушень характеру таких, що значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Апеляційний господарський суд, зазначаючи в оспорюваній постанові про те, що критерієм істотного порушення закон визначає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, суд апеляційної інстанції не вказав, які збитки (втрати) поніс Позивач у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням Відповідачеві грошових коштів за об'єкт приватизації і що недоотримав Позивач у зв'язку з цим порушенням.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 1 Закону "Про приватизацію державного майна" вказується, що приватизація державного майна це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Укладаючи договір купівлі-продажу приміщень комунальної власності і отримавши за них грошові кошти, сторони виконали приписи діючих норм законодавства. За порушення строків внесення платежів за об'єкт приватизації Відповідач сплатив штрафні санкції, як додаткові надходження до місцевого бюджету.

Крім того, згідно з пунктом 3.1 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного мана України від 19.08.1998 № 1649, розробленого відповідно до статей 7, 27 Закону "Про приватизацію державного мана" на орган приватизації покладається обов'язок оформити результати перевірок актами, форми яких затверджено наказом Фонду від 15.08.1997 № 885 "Про затвердження типових актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу", а пункт 4 цього Порядку передбачає порядок звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу а саме: при відсутності згоди покупця на його розірвання орган приватизації порушує питання про розірвання договору та повернення об'єкта приватизації.

Матеріали справи не містять ні акта перевірки виконання умов договору купівлі-продажу № 1208 від 21.02.2011, ні пропозиції про його розірвання та відсутності доказів відмови Відповідача на розірвання договору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 по даній справі не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 у справі № 5002-1/2409-2011 залишається без змін.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" задовольняється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі № 5002-1/2409-2011 скасувати.

Рішення Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 у справі № 5002 1/2409-2011 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда