Постанова

від 07.05.2012 по справі 23/124-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 23/124-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" на рішення господарського суду Київської області від 9 листопада 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2012 року у справі № 23/124-11 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" про стягнення суми, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", про визнання недійсною угоди, -

Встановив:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" про стягнення 4996,80 грн. пені, 802,88 грн. 3 % річних, 2920,17 грн. інфляційних, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № КФ94ТР/Н від 28 березня 2008 року та судового рішення у справі № 17/143-09.

Відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсною угоди № 1-ТА від 20 січня 2011 року про заміну кредитора у зобов'язанні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 жовтня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро".

Рішенням господарського суду Київської області від 9 листопада 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2012 року, первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 28 березня 2008 року сторонами укладено договір купівлі-продажу № КФ94ТР/Н, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов якого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 25392,75 грн. основного боргу, 1000 грн. пені, 847,32 грн. 3 % річних, 3808,91 грн. інфляційних, 500 грн. штрафу. Даний позов рішенням господарського суду Київської області від 30 листопада 2009 року у справі № 17/143-09 задоволено в повному обсязі, вказані грошові кошти, разом з відповідними судовими витратами, стягнуто з відповідача на користь позивача.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 4 лютого 2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2010 року, рішення місцевого суду скасовано частково, зобов'язано стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" 25392,75 грн. основного боргу, 1000 грн. пені, 847,32 грн. 3 % річних, 500 грн. штрафу та судові витрати.

На виконання постанови відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції № 578/5 від 7 квітня 2010 року про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Київської області від 3 березня 2010 року у справі № 17/143-09 відповідач платіжним дорученням № U2069123 від 3 грудня 2010 року сплатив 28386,48 грн. заборгованості.

20 січня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Триденнта Агро" та позивачем укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 1-ТА, відповідно до п. 1.1 якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання боржником - товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро", зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі договору № КФ94ТР/Н купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28 березня 2008 року, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

При цьому, судом встановлено, що умовами п. 8.3 договору № КФ94ТР/Н сторони домовилися про те, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності стосовно стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, а, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Враховуючи, що стягнення 3 % річних та інфляційних збитків є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, що може реалізуватись шляхом подання окремого позову, не пов'язаного з позовом про стягнення боргу, а також те, що при заявлені окремого позову щодо стягнення цих сум визначальним є строк погашення боргу, що припиняє їх нарахування, - в даному випадку 3 грудня 2010 року, -суд, керуючись нормами ст.ст. 512, 516, 525, 526, 549, 610, 612, 625, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі, зауваживши, що після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор грошові кошти реально не отримав.

Разом з тим, в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсною угоди № 1-ТА від 20 січня 2011 року про заміну кредитора у зобов'язанні судом відмовлено з посиланням на норми ст. 516 Цивільного кодексу України й те, що умови даного договору не порушують законних прав та інтересів відповідача.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновки попередніх судових інстанцій як про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, так і про необхідність відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дніпро" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 9 листопада 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2012 року у справі № 23/124-11 -без змін .

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.