Постанова

від 08.05.2012 по справі 4/181-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Справа № 4/181-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (дов. від 27.05.11р.)

від відповідача не з'явилися

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ТОВ Агрофірми "Северинівська" на рішення господарського суду Сумської області від 17.01.11р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.11р.

у справі № 4/181-10

за позовом ТОВ Агрофірми "Северинівська", с. Северинівка Сумської області

до Сумської районної державної адміністрації, м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Держкомзему у Сумській області, м. Суми; 2) Відділу Держкомзему у Сумському районі Сумської області Головного управління Держкомзему у Сумській області, м. Суми

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.12.11р. у справі № 4/181-10 (суддя Гудим В.Д.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.12р. (головуючий Бондаренко В.П, судді Ільїн О.В., Камишева Л.М.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 01.12.11р. та постанову від 25.01.12р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обгрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 316, 377 ЦК України, ст.ст. 78, 82, 131 ЗК України, ст.ст. 34, 43 ПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Северинівською сільською радою на підставі рішення від 30.06.95р. передано у власність колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва 2553 га землі для сільськогосподарського використання, про що виданий державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 26 від 03.08.95р.

Рішенням Северинівської сільської ради від 30.08.00р. припинено право колективної власності та постійного користування землею КСП ім. Чапаєва в зв'язку з припиненням його діяльності; вилучено у вказаного КСП державні акти на право колективної власності на землю та постійного користування землею і передано їх до архіву районного відділу земельних ресурсів (а.с. 86 т.2).

Рішенням зборів співвласників майнових паїв реформованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва від 12.12.07р. виділено майно із спільної часткової власності співвласників майнових паїв КСП ім. Чапаєва та передано за актом приймання -передачі (а.с. 120-124, т. 1) ТОВ Агрофірмі "Северинівська", яке за 507 договорами купівлі-продажу на загальну суму 5480647 грн. викупило майнові сертифікати у співвласників.

Згідно п.п. 1.1, 1.6 статуту, зареєстрованого 06.04.09р., ТОВ Агрофірма "Северинівська" створене фізичними особами громадянами України шляхом об'єднання їх майнових внесків для підприємницької діяльності є правонаступником КСП ім. Чапаєва по всіх правах та обов'язках з дня його приєднання до товариства.

Чинними рішеннями господарського суду Сумської області від 09.02.09р. у справі № 5/38-09 та від 12.04.10р. у справі № 13/40-10 визнано право власності позивача, зокрема, на нежитлові приміщення № 1-Б та № 2-Б, які знаходяться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Северинівка, вул. Гагаріна, на нежитлові приміщення №№ 3, 3-Б по вул. Іванова в с. Мар"ївка Сумського району Сумської області.

Листом № 104 від 20.07.10р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, які зайняті під переліченими будівлями і спорудами та необхідні для їх обслуговування (а.с. 98 т. 1).

29.11.10р. ТОВ Агрофірма "Северинівська" звернулося з позовом до Сумської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельні ділянки, загальною площею 18,1069 га за кадастровими номерами: № 592478690008001:0064, № 592478690008001:0065, № 592478690013002:0128, № 592478890013002:0129, № 592478690008001:0067, № 592478690008001:0068, № 592478690013002:0127, № 592478690008001:0066, № 592478690013002:0130, № 592478690008001:0069 та зайняті під об'єктами нерухомого майна - нежитловими приміщеннями № 1б, № 2б та № 2а за адресою: вул. Гагаріна, с. Северинівка, під нежитловими приміщеннями № 3 та № 3б за адресою: вул. Іванова, с. Мар'ївка, Сумського району, Сумської області.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.12.11р. у справі № 4/181-10 у справі № 4/181-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.12р., у позові відмовлено повністю.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом а) ч. 3 ст. 122 ЗК України визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

За приписами ч. 2 ст. 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Пунктом першим Указу Президента № 720/95 від 08.08.95р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Частиною першою ст. 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, рішенням Северинівської сільської ради від 30.08.00р. припинено право колективної власності та постійного користування землею КСП ім. Чапаєва, правонаступникам якого згідно статуту є позивач; спірні земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами не були розпайовані, відійшли до земель запасу, знаходяться за межами населених пунктів на території Северинівської сільської ради і відносяться до земель державної форми власності; за договорами оренди землі від 25.10.10р., укладеними між сторонами (а.с. 56-57, 62-63, 66-67, 70-71, 74-75, 78-79, 82-83, 96-97, 90-91, 94-95 т. 1), позивач є орендарем вказаних земельних ділянок.

Отже, матеріалами справи підтверджується і судами зазначено, що на момент набуття у 2009-2010 р.р. позивачем за рішеннями суду права власності на нежитлові приміщення власником зазначених земельних ділянок була держава, оскільки ТОВ Агрофірма "Северинівська" викупила у фізичних осіб лише майнові сертифікати, а права на землю (яка є предметом даного позову) до співвласників паїв колишнього КСП не перейшли, тому що землі під господарськими будівлями і дворами не паювалися.

Стосовно доводів позивача про не застосування судами до спірних відносин положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, то, на думку колегії, приписи зазначених норм регулюють перехід речового права на землю у разі переходу права власності на розташоване на ній нерухоме майно від одного власника до іншого, а не передбачають автоматичного набуття новим власником майна права власності на землі держави.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог, оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ Агрофірми "Северинівська" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 01.12.11р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.12р. у справі № 4/181-10 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова