Постанова

від 01.03.2012 по справі 2а-23/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. Справа № 2a-23/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Хоминця Б.М.,

відповідача -Федорців О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»

до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 16.12.2011 року за №5823891502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5271,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.12 року державне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»(надалі -ДП «Міськсвітло», позивач) звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ (надалі -ДПІ в м. Івано-Франківськ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 16.12.2011 року за №5823891502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5271,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ в м. Івано-Франківськ винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш»за №5823891502 від 16.12.2011 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5271,50 грн. неправомірно, всупереч вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Тому, застосування податковим органом штрафної санкції в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми податкового зобов'язання в травні 2011 року вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснив суду, що узгоджену суму податкового зобов'язання за квітень 2011 року, а саме: податковий борг в сумі 52715,03 грн., граничний термін сплати якого настав 30.05.2011 року фактично сплачено 31.05.2011 року, тобто з простроченням 1 день. Тому, вказане рішення податкового органу суперечить нормам пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Отже, податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 16.12.2011 року за №5823891502 в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5271,50 грн. слід визнати протиправним і скасувати. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених в письмовому запереченні та пояснив суду, що податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 16.12.2011 року за №5823891502 є правомірним та прийнято відповідно до чинного законодавства. Твердження позивача про те, що штрафну санкцію необхідно було застосовувати в розмірі однієї гривні за кожне порушення вважає безпідставним і таким, яке застосовується виключно при обчисленні податкових зобов'язань. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Державне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»зареєстроване як юридична особа, код в ЄДРПОУ 03346041, взяте на облік державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ 29.06.1995 року і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, встановлених законом.

07.12.2011 року податковим органом проведена камеральна перевірка за звітні податкові періоди: квітень та липень 2011 року щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений акт від 07.12.2011 року за №12621/152/03346041 (а.с. 9-10).

Перевіркою встановлено порушення платником терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статтею 57 податкового кодексу України. Зокрема, самостійно визначені платником податку грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 557,45 грн. та 34716,55 грн., граничний термін сплати яких настав 30.08.2011 року, позивачем сплачені до бюджету із затримкою на 7 та 20 днів, відповідно. А грошові зобов'язання в сумі 52715,03 грн., граничний термін сплати яких настав 30.05.2011 року, позивачем перераховано до бюджету із затримкою на 1 день (а.с. 9-10).

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в м. Івано-Франківськ винесла податкове повідомленням-рішенням форми «Ш»за №5823891502 від 16.12.2011 року, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8798,91 грн. (а.с. 7).

Дослідженим у судовому засіданні розрахунком штрафних санкцій, зазначених в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, встановлено наступне. Позивач сплатив до бюджету суми податку на додану вартість в розмірах 557,45 грн. та 34716,55 грн., самостійно визначені ним в податковій декларації від 18.08.2011 року за №9006847870 та узгоджені, із затримкою 7 днів та 20 днів, відповідно (дата нарахування -30.08.2011 року, дата сплати -06.09.2011 року). Суми податку на додану вартість в розмірах 52685,03 грн. та 30,00 грн., самостійно визначені позивачем в податковій декларації від 17.05.2011 року за №9003227304 та узгоджені, позивач сплатив із затримкою на 1 день (дата нарахування -30.05.2011 року, дата сплати -31.05.2011 року). Таким чином, позивачем із запізненням на 1 день сплачено до бюджету податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. (а.с. 29).

Вказане підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями за №№95, 820 та 227, згідно яких позивач перераховував до бюджету суми податку на додану вартість за квітень та липень 2011 року, та копією облікової картки платника податків (а.с. 37-39, 40-44).

Відповідно до вимог частини 1 стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 року Податковим кодексом України (надалі -Кодекс) встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 54 Кодексу встановлено порядок визначення сум податкових зобов'язань. Відповідно до пункту 54.1 вказаної статті визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно підпункту 54.3, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність платників податків та підстави до застосування санкцій за порушення норм, встановлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлена главою 11 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до статті 109 Кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Нормами статті 111 Кодексу встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пункту 113.3 статті 113 Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що податковим органом неправомірно застосовані штрафні санкції до позивача за порушення строків сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. згідно податкової декларації від 17.05.2011 року №9003227304 -в розмірі 5271,50 грн. Оскільки, відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України такі штрафні санкції повинні були складати 1,00 грн.

Нормами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом в судовому засіданні не доведено правомірність прийняття рішення про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 5271,50 грн. за порушення строків сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. згідно податкової декларації від 17.05.2011 року за №9003227304.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ форми «Ш»від 16.12.2011 року за №5823891502 слід визнати протиправним та скасувати в частині застосування до державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»штрафних санкцій в сумі 5270,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому, на користь державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло»слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 17,93 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ форми «Ш» від 16.12.2011 року за №5823891502 в частині застосування до державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» штрафних санкцій в сумі 5270,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03346041, вул. Побутова, 7, м. Івано-Франківськ, 76014) судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн. 93 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова складена в повному обсязі 06.03.2012 року.