Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-23/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 89902/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за позовом державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року позивач державне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ, в якому (з врахуванням наступних змін) просив визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 16.12.2011 року № 5823591502 про нарахування штрафних санкцій в сумі 5271,50 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ форми «Ш» від 16.12.2011 року за № 5823891502 в частині застосування до державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» штрафних санкцій в сумі 5270,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі, вважаючи оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, просить таку скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 16.12.2011 року за №5823891502 є правомірним та прийнято відповідно до чинного законодавства. Твердження позивача про те, що штрафну санкцію необхідно було застосовувати в розмірі однієї гривні за кожне порушення вважає безпідставним і таким, яке застосовується виключно при обчисленні податкових зобов'язань.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2011 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ проведена камеральну перевірку державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» за звітні податкові періоди: квітень та липень 2011 року щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.12.2011 року за №12621/152/03346041, відповідно до якого встановлено порушення платником терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статтею 57 податкового кодексу України. Зокрема, самостійно визначені платником податку грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 557,45 грн. та 34716,55 грн., граничний термін сплати яких настав 30.08.2011 року, позивачем сплачені до бюджету із затримкою на 7 та 20 днів, відповідно. А грошові зобов'язання в сумі 52715,03 грн., граничний термін сплати яких настав 30.05.2011 року, позивачем перераховано до бюджету із затримкою на 1 день.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ винесено податкове повідомленням-рішенням форми «Ш» за №5823891502 від 16.12.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8798,91 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій позивач сплатив до бюджету суми податку на додану вартість в розмірах 557,45 грн. та 34716,55 грн., самостійно визначені ним в податковій декларації від 18.08.2011 року за №9006847870 та узгоджені, із затримкою 7 днів та 20 днів, відповідно (дата нарахування -30.08.2011 року, дата сплати -06.09.2011 року). Суми податку на додану вартість в розмірах 52685,03 грн. та 30,00 грн., самостійно визначені позивачем в податковій декларації від 17.05.2011 року за №9003227304 та узгоджені, позивач сплатив із затримкою на 1 день (дата нарахування -30.05.2011 року, дата сплати -31.05.2011 року). Тобто, позивачем із запізненням на 1 день сплачено до бюджету податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. Зазначне підтверджується платіжними дорученнями за №№95, 820 та 227, згідно яких позивач перераховував до бюджету суми податку на додану вартість за квітень та липень 2011 року, та копією облікової картки платника податків.

Починаючи з 01.01.2011 року Податковим кодексом України встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно підпункту 54.3, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність платників податків та підстави до застосування санкцій за порушення норм, встановлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлена главою 11 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до статті 109 Кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Нормами ст. 111 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пункту 113.3 ст. 113 Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковим органом неправомірно застосовані штрафні санкції до позивача за порушення строків сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. згідно податкової декларації від 17.05.2011 року №9003227304 -в розмірі 5271,50 грн., оскільки, відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України такі штрафні санкції повинні були складати 1,00 грн.

В силу норми ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Відповідачем (апелянтом) не доведено правомірність прийняття рішення про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 5271,50 грн. за порушення строків сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 52715,03 грн. згідно податкової декларації від 17.05.2011 року за №9003227304. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протправним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ форми «Ш» від 16.12.2011 року за №5823891502 та скасування в частині застосування до державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» штрафних санкцій в сумі 5270,50 грн. та відмови в задоволенні решти позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі № 2а-23/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький