Постанова

від 05.04.2012 по справі 2а-1846/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2012 року № 2а-1846/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосаміт на Столичному" до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2012р. №0000122307, №0000132307 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосаміт на столичному" (надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 20.01.2012р. №№ 0000122307, 0000132307.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1846/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 лютого 2012 року.

Під час розгляду справи, в судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів для правильного вирішення спору.

22 березня 2012 року в судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження з огляду на подане письмове клопотання сторін про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу від 13.12.2011р. № 3576, на виконання листа ГВПМ ДПІ у Дніпровському р-ні. м. Києва від 12.10.2010р. № 5612/2611/90, посадовими особами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Автосаміт на Столичному»(код ЄДРПОУ 36203667) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «РА «Скай»(код ЄДРПОУ 35822504) за період з 01.06.2009 по 30.04.2010р.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено Акт перевірки від 30.12.2011р. № 614/1-23-70-36203667 (надалі -Акт).

Як вбачається з Акту перевірки, в ході проведеного контрольного заходу податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2009р. на суму 23874,00грн.

Також перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за перевіряє мий період в сумі 19004грн.

Згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Кодексу, абз.2 п.123.1 ст.123, п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ Кодексу, суб'єктом владних повноважень винесено спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 20.01.2012р. №№ 0000122307 , 0000132307 що і є предметом оскарження в даній адміністративній справі, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 23755,00грн., в тому числі за основним платежем - 19004,00, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4751,00грн.; за платежем «податок на прибуток»на загальну суму 29842,50 грн., в тому числі за основним платежем - 23874,00, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5968,50грн.;

Обґрунтовуючи власну правову позицію, з посиланням на Акт перевірки, представник відповідача зазначає, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку контрагента позивача ТОВ «РА «Скай», за результатами якої встановлено наступне.

Так, в ході відпрацювання даного підприємства ГВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано відповідь (вх. №504/8 від 25.08.2010р.) та письмове пояснення громадянки ОСОБА_2 про те, що остання не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «РА «Скай»і здійснила державну реєстрацію даного підприємства за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності.

Відповідач посилається на неможливість отримання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «РА «Скай», що, в свою чергу, позбавляє можливості підтвердити походження, якість та наявність товару (робіт, послуг) у зв'язку із тим, що відповідь на запит про надання документів від 16.07.09р. №14385/10/23-211 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не отримано, лист повернуто з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

За даними податкової звітності ТОВ «Рекламна агенція «Скай»на підприємстві не рахуються основні засоби, відсутнє виробниче та торгівельне обладнання, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ, розрахунки комунального податку), наданої підприємством до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, загальна чисельність працюючих у ТОВ «Рекламна агенція «Скай», за перевіряємий період становить 1 особу.

Враховуючи відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, контролюючий орган посилається на неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «РА «Скай». Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру посадових осіб ТОВ «РА «Скай»на створення правових наслідків.

Також відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки контрагента позивача Державною податковою інспекцією у Дніпровському р-ні. м. Києва, була використана інформація, яка міститься в Базі даних «Автоматичне співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»

З огляду на зазначене, на думку податкового органу, контрагентом позивача було незаконно сформовано власні податкові зобов'язання, господарські операції ТОВ «РА «Скай»та контрагентів-покупців не містять у своїй суті економічних причин, мети на придбання-продаж товарів, отже, правочини між ТОВ «РА «Скай»та, в даному випадку, позивачем -є нікчемними.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірні податкові повідомлення -рішення Держаної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як свідчать матеріали адміністративного позову та письмові докази, зібрані в ході судового розгляду справи, на формування Позивачем власного податкового кредиту в спірній сумі, мали вплив господарські взаємовідносини останнього з ТОВ «РА «Скай», в рамках наступних договорів, а саме:

- Договір на рекламне обслуговування №24/06-2009.

Зокрема, 01 червня 2009р. між ТОВ «РА «Скай»(виконавець) та ТОВ «Автосаміт на Столичному»(замовник) був укладений Договір №24/06-2009 , за яким виконавець зобов'язується по завданню і за рахунок Замовника надати послуги по проведенню рекламної компанії, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до пп. 3.1.1 Договору виконавець зобов'язується забезпечити проведення рекламної компанії у відповідності до затверджених сторонами Додатками, за умови надання замовником рекламних матеріалів.

Пунктом 5 Договору передбачено, що вартість послуг по проведенню рекламної кампанії визначається в кожному окремому випадку у відповідному додатку до цього договору. Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця по проведенню рекламної компанії згідно рахунку виконавця. Сума, вказана у відповідному Додатку до цього договору перераховується Замовником на поточних рахунок Виконавця, вказаний у даному Договорі не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

На виконання пп. 3.1.1 сторонами було підписано Додаток №1 до Договору, за яким виконавець зобов'язується провести рекламну кампанію на радіо, а саме медіа планування та розміщення рекламних матеріалів замовника хронометражем 20 сек., а саме сюжет «Автосаміт на Столичному» у період з 04.06.09 по 22.06.09р. на наступних радіо станціях:

«ХІТ ФМ»кількість виходів 106, в період з 04.06.09-22.06.09р.

«КІСС ФМ»кількість виходів 98, в період з 04.06.09-21.06.09р.

«РУССКОЕ РАДІО»кількість виходів 103, в період з 04.06.09-21.06.09р.

За даним Додатком розміщення реклами здійснюється згідно медіа-планів, копії яких позивачем, в підтвердження власної правової позиції долучено до матеріалів справи.

Вартість робіт за Додатком склала всього 114500,00грн, в тому числі за основним платежем 95020,75 грн., податок з реклами -475 грн., податок на додану вартість 19004,15 грн.

На підтвердження виконання Договору, між сторонами було підписано Акт здачі приймання робіт (надання послуг) №-3006 від 30.06.2009р., відповідно до якого вказані вище послуги виконані належним чином, у встановлений термін та у відповідності з іншими вимогами та завданнями Замовника.

Рахунок-фактура №3006 від 30.06.2009р. на загальну суму 114500,00грн. (в т.ч. ПДВ -19004,15грн.) був оплачений в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача №260050473800 від 08.07.2009р.

По результатам виконання Договору з боку ТОВ «РА «Скай»на користь позивача було виписано наступну податкову накладну, а саме:

від 30.06.2009р. № 300619 на загальну суму 114024,90грн., в т.ч. ПДВ-19004,15грн.;

Сума ПДВ по зазначеній податковій накладній в розмірі 19004,15 грн. і була відображена позивачем в рядку 28 додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2009року як податковий кредит.

На підтвердження використання послуг, що був придбані у ТОВ «РА «Скай»за Договором № 24/06-2009 у власній господарській діяльності, позивач, з посиланням на письмові докази, як то ефірні справки, графіки трансляції та довідки про кількість продаж автомобілів ТОВ «Автосаміт на Столичному»за період з червня по вересень 2009р., зазначив наступне.

Так, станом на кінець червня місяця 2009р. позивачем було реалізовано автомобілів всього в кількості 6 штук. Проте, за наслідками вказаної рекламної компанії, за липень 2009р. було реалізовано 12 автомобілів, за серпень 2009р. 22 автомобілі, за вересень 2009р. 31 автомобіль.

Таким чином, в даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи , вбачає за можливе погодитись з наявністю причинно-наслідкового зв'язку між виконаними рекламними послугами ТОВ «РА «Скай»та підвищенням загальної кількості продажу позивачем автомобілів в рамках власної господарсько діяльності, що, в свою чергу, спростовує твердження відповідача про відсутність наміру сторін на настання реальних господарських наслідків по спірним правовідносинам.

Як вбачається з документів, що були надані ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, а саме додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ за червень місяць 2009р., ТОВ «РА «Скай»в повній мірі було задекларовано власні податкові зобов'язання по податку на додану вартість, в даному випадку, при взаємовідносинах з Позивачем, що підтверджує рядок «3»вказаного Додатку.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів того, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «РА «Скай»№ 100111446 станом на дату взаємовідносин зазначеної особи з Позивачем та формування Позивачем податкового кредиту було анульовано, а судом такого не встановлено.

Щодо посилань податкового органу на письмове пояснення громадянки ОСОБА_2 про те, що остання не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «РА «Скай»і здійснила державну реєстрацію даного підприємства за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Так, згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України виключно вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи компетентним органом не було встановлено наявності умислу директора ТОВ «РА «Скай»ОСОБА_2 на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Крім того, з огляду на Акт перевірки ТОВ «РА «Скай»вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом не було здійснено аналізу первинних бухгалтерських документів по спірним господарським взаємовідносинам, які могли б підтвердити або спростувати факт надання рекламних послуг з боку ТОВ «РА «Скай»на користь Позивача.

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РА «Скай»ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).

Однак, інформація бази даних «АІС»не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже не може бути використана під час проведення документальної виїзної перевірки як належний доказ.

Узагальнюючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що в процесі розгляду справи судом не встановлено обставин, які б у сукупності підтверджували позицію Відповідача, викладену в Акті перевірки, а тому спірне податкове повідомлення рішення від 20.01.2012р. №0000122307 по податку на додану вартість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні придбаних послуг, а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленою податковою накладною.

До того ж, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 13.01.2012 р. за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Відповідач також не надав до матеріалів справи вироків суду по посадовим особам контрагента позивача, не надав доказів визначення контрагенту позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, що у сукупності давало б підстави суду погодитись з правовим обґрунтуванням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає таке.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підтвердження правомірності віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість, позивачем надані відповідні первинні документи по взаємовідносинах із контрагентом, що досліджені судом та на основі яких суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Так, представником Позивача, з посиланням на вищевказані норми, надано суду докази розрахунку з контрагентом (ТОВ «РА «Скай») в безготівковій формі, а тому у відповідності до викладеного вище, Позивач отримав право на збільшення валових витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки Акту перевірки такими, що не підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №0000132307 від 20.01.2012 року також підлягає скасуванню як протиправне.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Позивач в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Автосаміт на Столичному», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному»- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 20.01.2012р. №№ 0000122307, 0000132307.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 535 (п'ятсот тридцять п'ять грн. 98 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт на Столичному (03045, м. Київ, Столичне шосе, 90) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.