Постанова

від 08.05.2012 по справі 5002-8/5163-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2012 року Справа № 5002-8/5163-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Заплава Л.М.,

Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, Феодосійська міська рада;

представник відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Рейсмус";

представник відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 05.01.2012, колективне підприємство фірма "Рейсмус";

розглянувши апеляційну скаргу колективного підприємство фірма "Рейсмус" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 24 січня 2012 року у справі № 5002-8/5163-2011

за позовом Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

до приватного підприємства "Рейсмус" (вул. Тростянецька, 30, кв. 129,Київ 1, 01001)

колективного підприємства фірмі "Рейсмус"

(вул.Абденнановой,4,м.Сімферополь,95049)

про зміну умов договору оренди землі

ВСТАНОВИВ :

Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного підприємства фірми "Рейсмус" про зміну умов договору оренди землі реєстраційний № 541 від 29 квітня 2003 року, укладеного між колективним підприємством Фірмою "Рейсмус" та Феодосійською міською радою, та просила викласти пункти договору у наступній редакції:

1. Пункт 1.3. - „Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

починаючи з 01.01.2008 по 31.12.2008 р.:

-ділянка №1 - 302459,50 грн. за рік (зона "Промислова-складська"№81),

-ділянка №2 - 201728,34 грн. за рік (зона "Промислова-складська"№81),

починаючи з 01.01.2009 по 31.12.2009 р.:

-ділянка №1 - 947667,46 грн. за рік (економіко-планувальна зона №19),

-ділянка №2 - 1137186,84 грн. за рік (економіко-планувальна зона №19), починаючи з 01.01.2010 р.:

-ділянка №1 - 1003579,84 грн. за рік (економіко-планувальна зона №19),

-ділянка №2 - 1204 280,86 грн. за рік (економіко-планувальна зона №19),

2. П. 2.1. - „Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, у грошовій формі із зазначенням 7 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1 розміром 9073,79 грн. за рік, ділянки №2 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки та розміром 14120,98 грн. починаючи з 01.01.2009 по 31.12.2009 р„ у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 62 545,63 грн. за рік, у тому числі:

- ділянка №1 - 28430,02 грн. (Двадцять вісім тисяч чотириста тридцять гривень 02 коп.) за рік,

- ділянка №2 - 34115,61 грн. (Тридцять чотири тисячі сто п'ятнадцять гривень 61 коп.) за рік, починаючи з 01.01.2010 року, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 66235,82 грн. (Шістдесят шість тисяч двісті тридцять п'ять гривень 82 коп. у тому числі:

- ділянка №1 - 30107,40 грн. (Тридцять тисяч сто сім гривень 40 коп.) за рік,

- ділянка №2 - 36128,43 грн. (Тридцять шість тисяч сто двадцять вісім гривень 43 коп.) за рік.

3.Пункт 2.3 - читати у наступній редакції: „Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом".

4.Доповнити пункт 3.5 та читати у наступній редакції: „Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку обрання чинності не встановлено за рішенням суду".

5.Доповнити пунктом 5.2 у наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки крім випадків, визначених законом".

6.Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 29 квітня 2003 року реєстраційний № 541.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 24 січня 2012 року у справі № 5002-8/5163-2011 позов задоволений частково.

Змінено умови договору оренди землі реєстровий номер №541 від 29 квітня 2003 року, укладеного між Феодосійською міською радою та колективним підприємством Фірма "Рейсмус", виклавши пункти договору у наступній редакції:

П. 1.3. -"Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн. за рік; ділянка №2 -1204280,86 грн. за рік".

П. 2.1. -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн за рік, у тому числі: ділянка №1 -30107,40 грн.; ділянка №2 -36128,43 грн.".

Стягнуто з колективного підприємства Фірма "Рейсмус" на користь Феодосійської міської ради судовий збір у розмірі 941,00 грн.

В решті позовних вимог -відмовлено.

Задовольняючи позов в частині зміни умов договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із зміною грошової оцінки землі, змінився розмір земельного податку. Отже зміни земельного законодавства призвели до виникнення нових прав та обов'язків учасників земельних правовідносин, у зв'язку з чим, виникла необхідність у приведенні укладеного договору у відповідність з чинним законодавством.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про те, що прийняття Феодосійською міською радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії, які є обов'язковими для виконання, є підставами для перегляду розміру орендної плати, та підставою для задоволення заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

Не погодившись з рішенням суду, колективне підприємство фірма "Рейсмус" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позовна заява подана до відповідача -приватного підприємства „Рейсмус", а оспорюване рішення прийнято відносно Колективного підприємства „Фірми „Рейсмус", однак господарський суд в порушення вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України, не постановлював ухвали про заміну неналежного відповідача, а посилаючись на технічну помилку, яка була допущена при подачі позову, лише зазначив про це у вступній частині рішення, а тому заявник вважає що Колективне підприємство „Фірма „Рейсмус" не має процесуального статусу відповідача у даній справі, не приймало участі у справі; про дату, час та місце судових засідань не повідомлялося, у зв'язку з чим, рішення щодо нього не приймалося, а тому постановлене рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 березня 2012 року, апеляційну скаргу прийнято до провадження суду та призначено до розгляду на 28 березня 2012 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 березня 2012 року до участі у справі в якості іншого відповідача залучено колективне підприємство фірма "Рейсмус", розгляд справи було відкладено на 11 квітня 2012 року.

11 квітня 2012 року за розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Заплава Л.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2012 року розгляд справи було відкладено на 08 травня 2012 року. Явка Феодосійської міської ради визнана обов'язковою.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у зв'язку з відпусткою судді Ткаченко М.І. здійснено його заміну на суддю Фенько Т.П.

В судовому засіданні 08 травня 2012 року представник відповідача - колективне підприємство фірма "Рейсмус", апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Представник Феодосійської міської ради та приватного підприємства "Рейсмус" в судове засідання призначене на 08 травня 2012 року не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо явка цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

27 грудня 2002 року рішенням 11 сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради №478 "Про надання земельної ділянки колективному підприємству Фірмі "Рейсмус" (а.с.22,т.1) затверджено проект відводу земельної ділянки колективному підприємству Фірмі "Рейсмус" для обслуговування деревооброблювального цеху, код цільового використання - 1.14.10 та передано в оренду на строк до 27 грудня 2051 року земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Феодосія, вул. Геологічна (район вугільного складу), кадастровий номер 0111600000000120034, площею 0,3973 га.

31 січня 2003 року рішенням 12 сесії 24-го скликання Феодосійської міської ради №553 „Про внесення доповнень до пункту 1 рішення 11 сесії 24 скликання міської ради від 27.12.2002 р. № 478 ( а.с.23,т.1) внесені доповнення до пункту 1 рішення 11 сесії 24 скликання міської ради від 27.12.2002 р. № 478 "Про надання земельної ділянки колективному підприємству Фірмі "Рейсмус", після слів: „для обслуговування деревооброблювального цеху, код цільового використання - 1.14.10" доповнено текстом: і цеху з ремонту сільськогосподарської техніки, код цільового використання - 1.10.5". Інший текст рішення залишено без змін.

На підставі рішення № 478 та рішення № 553 між Феодосійською міською радою та колективним підприємством Фірма "Рейсмус" був укладений договір оренди землі від 23 квітня 2003 року зареєстрований у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі реєстровий номер № 541 від 29 квітня 2003 року (а.с. 12-13, т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору Орендодавець (Феодосійська міська рада) передає, а колективне підприємство Фірма "Рейсмус" (Орендар) приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування деревооброблювального цеху, код цільового використання 1.14.10 та цеху з ремонту сільськогосподарської техніки, код цільового призначення 1.10.5, що знаходиться за адресою: місто Феодосія, Автономна республіка Крим, вулиця Геологічна (район вугільного складу), кадастровий № 0111600000000120034, загальною площею 0,3973 га, у тому числі по угіддям забудовані землі, землі промисловості 0,19865 га, та землі транспорту та зв'язку 0,19865 за рахунок земель не переданих у власність або у постійне користування тих що входять в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення меж міста Феодосії, згідно з планом (схемою) меж землекористування, що є невід'ємною частиною договору.

Строк дії договору визначено до 27 грудня 2051 року (пункт 1.2 договору). Згідно з пунктом 1.3. Загальна грошова оцінка земельної ділянки складає 490 455 грн.

Розділом 2 договору врегульовано питання плати за землю. Так, пунктом 2.1 встановлено, що плата за землю вноситься Орендарем у вигляді орендної плати у розмірі 4904,55 грн. у рік до моменту закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до пункту 2.2 договору, орендна плата сплачується рівними частками щомісяця до 30 числа наступного за звітним місяцем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету по коду бюджетної класифікації "Орендна плата з юридичної (фізичної) особи".

Пунктом 2.3 встановлено, що розмір орендної плати переглядається за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, згідно з Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

30 вересня 2005 року на 41 сесії 4 скликання Феодосійською міською радою прийняте рішення №2299 "Про введення ставок орендної плати за землю", яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та використовуються для промисловості, у розмірі 2 відсотків їх нормативної грошової оцінки (а. с. 18).

Рішенням 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27 січня 2006 року №2633 "Про застосування нової форми договору оренди землі" було рекомендовано застосовувати типову форму договору, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", зі змінами та доповненнями відповідно до чинного законодавства (а.с.26,т.1)

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року 161-XIV, зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року №309-VI, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меньшою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

На виконання вказаної норми закону, рішенням 28-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради "Про міський бюджет на 2008 рік" від 26 січня 2008 року №1345 були внесені зміни до рішення 41-ої сесії 4-го скликання Феодосійської міської ради "Про введення ставок орендної плати за землю" від 30 вересня 2005 року №2299, встановлений розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та використовуються для промисловості, рекреаційного призначення, громадського призначення, оздоровчого призначення, у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки (а.с. 20-22).

Рішенням 37-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року №1698 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Феодосія та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель, вирішено всі зміни у розмірі орендної плати по договорам оренди землі, що пов'язані із змінами в законодавстві України та щорічною індексацією грошової оцінки землі, фіксувати в додаткових угодах до договорів про оренду землі (а.с. 25, т.1).

28 листопада 2008 року № 1842 прийнято рішення 41-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради "Про введення ставок орендної плати за землю", яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що застосовується у інших видах діяльності згідно з Українським класифікатором цільового використання земельних ділянок в розмірі 3-х відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с. 31-32,т.1).

Відповідно до норм Закону України "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003р.№ 1160 всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря, це підтверджується наданими представником позивача доказами, яки містяться у матеріалах справи (а.с.31-33,т.1).

Спочатку листом на замовлення від 15.09.2010 року на адресу засновника та директора колективного підприємства „фірми" „Рейсмус" ОСОБА_1 - АДРЕСА_3, (а.с. 15,т.1), а потім листом за №02-30-50 від 22.07.2011 року на юридичну адресу колективного підприємства „фірми" „Рейсмус"-вул.Абденнанової,4 у місті Сімферополі (а.с.16,т.1), Феодосійською міською радою направлялися додаткові угоди від 03.09.2010 року до договору оренди землі №541 від 29.04.2003 року.

Проте, обидва листа були повернуті без вручення відповідачу, перше, за спливом терміну зберігання, друге, за відсутністю за місцем реєстрації.

Необхідність внесення змін до договору оренди, у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки та відсутність будь-яких повідомлень з цього приводу з боку відповідача - колективного підприємства „фірми" „Рейсмус", стало підставою для звернення Феодосійської міської ради до господарського суду Автономної Республіки Крим із відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим, з позовом до приватного підприємства "Рейсмус" , проте як вбачається з доданих до позовної заяви документів, вони стосуються не приватного підприємства "Рейсмус", а колективного підприємства фірми "Рейсмус", процесуальний статус якого, всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України, протягом всього строку розгляду справи у суді першої інстанції так і не був встановлений, при цьому розглядаючи справу відносно іншої юридичної особи, суд прийняв рішення відносно скаржника.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що посилання господарського суду у вступній частині рішення на те, що позовні вимоги за своїм текстом стосуються саме колективного підприємства Фірма "Рейсмус", позов фактично поданий також до колективного підприємства Фірма "Рейсмус" та розгляд справи здійснювався відносно колективного підприємства Фірма "Рейсмус", у зв'язку з чим, суд, в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України, зазначив вірним за текстом організаційно -правову форму відповідача, а саме: колективне підприємство фірма "Рейсмус", на погляд судової колегії є такими, що суперечать вимогам процесуального закону.

Оскільки, відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав, має право до прийняття рішення, залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Частиною 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що порушення або неправильне застосування судом норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що про дату слухання призначене на 24 січня 2012 року колективне підприємство „фірма „Рейсмус" належним чином повідомлене не було, з огляду на наступне, на цьому зауважував також і представник колективного підприємства „фірми „Рейсмус" у апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року розгляд справи відкладено на 17 січня 2012 року, однак докази про отримання зазначеної ухвали колективним підприємством „фірмою „Рейсмус" відсутні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року розгляд справи відкладено на 24 січня 2012 року, згідно розсилки, ухвала рекомендованою кореспонденцією направлена на адресу Колективного підприємства „Фірми „Рейсмус" та представника Колективного підприємства „Фірми „Рейсмус" ОСОБА_3, однак докази отримання ухвали у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити відповідача про час та місце розгляду справи.

Розглянувши справу у відсутність відповідача, не повідомленого

належним чином про час і місце засідання суду, господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що суперечить вимогам ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України.

У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції було постановлено у порушення вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає скасуванню відповідно до пункту 3 частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позовна заява Феодосійської міської ради пред'явлена до неналежного відповідача, договір з яким щодо оренди землі не укладався, у позові до приватного підприємства -„Рейсмус" слід відмовити.

Згідно частини другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно абзацу 4 пункту 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року, № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду землі") відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частинами першою та третьою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, зі змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) встановлено, що циві льні права і обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного зако нодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс України), статтею 632 Ци вільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, вста новлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самовряду вання.

Пунктом 2.3 встановлено, що розмір орендної плати переглядається за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, згідно з Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Отже, сторони домовилися про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003, № 1378-IV, зі змінами та доповненнями, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Тому здійснення нормативної грошової оцінки землі, внаслідок якої змінився її розмір, відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до цього, зміна ціни землі призвела до зміни розміру земельного податку та орендної плати, у зв'язку з чим виникли підстави для перегляду останньої та внесення необхідних змін до договору оренди.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з витягом Відділу Держкомзему України в місті Феодосія з технічної документації про нормативну горошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Геологічна (район вугільного складу) міста Феодосія, загальною площею 3973,00 га, складає уч.1 -1003579,84 грн, уч.-2 -1204280,86 грн. (а.с. 19, т.1).

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вже зазначалося вище, листом від 21 липня 2011 року за №02-30-50 (а. с. 17) Феодосійська міська рада надіслала відповідачу додаткову угоду від 03.09.2010р. до договору оренди землі №541 від 29.04.2003р., в якій запропонувала відповідачу змінити спірні пункти договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивіль ного кодексу України пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.

Умови договору оренди не виключають мож ливості зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які за цікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турбо тливості та обачності, які від нього вимагалися тому, що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом.

Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі.

В даному договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує мож ливість зміни договору за рішенням суду.

Згідно з статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою дого вору оренди землі.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Судова колегія вважає за необхідне застосувати частину п'яту статті 188 Господарського кодексу України щодо моменту, з якого вважається зміненим договір, відповідно до якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Доводи орендодавця про те, що з 01 січня 2010 року почала діяти нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосії, а тому саме з цього часу слід застосувати грошову оцінку у новому розмірі, не може бути прийнята до уваги, тому що рішення органу місцевого самоврядування (яким є позивач) про введення такої нової оцінки землі прийнято 29 серпня 2008 року, тобто у позивача до 01 січня 2010 року було достатньо часу для направлення орендарю пропозиції про збільшення суми орендної плати, починаючи з 01 січня 2009 року (як він того бажає). Однак, пропозицію внести такі зміни позивач направив відповідачу лише 15 вересня 2010 року та 22 липня 2011 року. Слід врахувати, що відповідно до закону орендар мав право надати відповідь на пропозицію орендодавця протягом двадцяти днів.

Іншого обґрунтування початку дії змін до договору, які вносяться за судовим рішенням, позивач не навів, а тому апеляційний господарський суд вважає правильним застосувати загальне правило та ввести в дію зміни до договору, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року.

Що стосується змін до договору оренди щодо порядку здійснення обчислення, перегляду розміру орендної плати, порядку зміни договору, доповнення договору пунктами 2.3. та 3.5., судова колегія вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих зміни до договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26 квітня 2011 року у справі №5002-8/5337-2010.

Прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про затвердження Типового договору оренди землі" №220 від 02.03.2004 не може бути підставою для внесення змін до діючого договору за рішенням суду.

Оскільки, згідно з положенням чинного законодавства України, зокрема статей 179, 184 Господарського кодексу України, наявність затвердженого постановою КМУ типового договору оренди є підставою для укладення в подальшому договорів на основі типового, а не внесення змін до раніше укладених та чинних договорів.

При цьому, на момент укладення спірного договору між сторонами Типова форма договору оренди землі вже була затверджена, а відтак позивач мав повне право при укладенні спірного договору, привести його умови у відповідність до Типового договору оренди землі. Проте, позивачем цього зроблено не було, а необхідність внесення таких змін саме на даний час, останнім не доведено.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційний інстанції вважає, що прийняте рішення суду першої інстанції суперечить нормам процесуального права, оскільки справу розглянуто відносно відповідача, який не був належним чином залучений до участі у справі, а також справу розглянуто у відсутність відповідача, належним чином не повідомлений про дату розгляду справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким у позові Феодосійської міської ради до приватного підприємства Фірми "Рейсмус" слід відмовити, позов Феодосійської міської ради до Колективного підприємства „Фірми „Рейсмус" задовольнити частково, апеляційну скаргу задовольнити частково.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), пунктом 3 частини 2 статті 104 , 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу колективного підприємства фірми "Рейсмус" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року у справі №5002-8/5163-2011 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.У позові Феодосійської міської ради до приватного підприємства Фірми "Рейсмус" відмовити.

5.Позов Феодосійської міської ради до Колективного підприємства „Фірми „Рейсмус" задовольнити частково.

Змінити умови договору оренди землі реєстровий номер № 1050 від 23 квітня 2003 року, укладеного між Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська,4; ЄДРПОУ 34740709) та колективним підприємством Фірма "Рейсмус"(95049, м. Сімферополь, вул. Аліме Абденнанової, буд. 4; смт.Приморський, вул.1 Травня, буд.4, м.Феодосія,95000, ЄДРПОУ 31284503), виклавши пункти договору у наступній редакції:

- Пункт 1.3. - "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн. за рік; ділянка № 2 -1204280,86 грн. за рік".

- Пункт 2.1. -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн за рік, у тому числі: ділянка № 1 -30107,40 грн.; ділянка № 2 -36128,43 грн.".

6.Стягнути з колективного підприємства Фірма "Рейсмус" "(95049, м. Сімферополь, вул. Аліме Абденнанової, буд. 4; смт.Приморський, вул.1 Травня, буд.4, м.Феодосія,95000, ЄДРПОУ 31284503) на користь Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська,4; ЄДРПОУ 34740709) судовий збір у розмірі 941,00 грн.

7. В решті позовних вимог відмовити.

8.Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Л.М. Заплава

Т.П. Фенько

Розсилка:

1.Феодосійська міська рада

(вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

2.Колективне підприємство "Рейсмус"

(вул.Абденнановой,4,м.Сімферополь,95049)

(смт.Приморський,вул.1 Мая,буд.4,м.Феодосія,95000)

3.Приватне підприємство "Рейсмус"

(вул. Тростянецька, 30, кв. 129,Київ,Дарніцкий р-н,02091)

(вул. Тростянецька,6, кв. 129,Київ,Дарніцкий р-н, 02091)

(вул. Тростянецька, 30, кв. 129,Київ 1,01001)