Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-19261/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року 14:10 № 2а-19261/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Кузь В.В.,

від відповідача: Готри Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010522309 від 24 листопада 2011 року,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»(далі -позивач, ТОВ «Браво Гласс Трейд») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010522309 від 24 листопада 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Укртрансзапчастина», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укртрансзапчастина», який був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивач зазначав, що товари, отримані від ТОВ «Укртрансзапчастина», були використані позивачем у власній господарській діяльності, операції з вказаним контрагентом підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та є реальними, тому висновок відповідача про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтується виключно на припущеннях, які матеріалами справи не підтверджуються.

Також позивач вказував безпідставність посилання відповідача на висновок почеркознавчої експертизи, оскільки експертиза проводилася відносно підпису ОСОБА_4 на податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Укртрансзапчастина», а не на виписаних позивачу податкових накладних, тобто експертний висновок не може застосовуватися відносно виданих позивачу документів. Крім того, такий експертний висновок не є конкретним та остаточним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 509 067,00 грн., сформованого за наслідками операцій позивача з ТОВ «Укртрансзапчастина», правочин між якими є нікчемним, оскільки фактично господарських операцій з поставки товарів не відбувалося, що свідчить про протиправність такого правочину, укладеного з метою зменшення позивачем обсягу податкових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Браво Гласс Трейд»(код ЄДРПОУ 36590700) зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.08.2009 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 646520 (том І, а.с. 158-159), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

У період з 07.11.2011 року по 09.11.2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Браво Гласс Трейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Укртрансзапчастина»(код ЄДРПОУ 32393259) за період з 01.05.2011 по 30.06.2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1463/23-9/96590700 від 09 листопада 2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -том І, а. с. 13-23.

24 листопада 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0010522309 , яким позивачу за порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 509 068,00 грн., в тому числі основного платежу -509 067,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. (том І, а.с. 38).

В Акті перевірки зазначено, що вчинений правочин між позивачем та ТОВ «Укртрансзапчастина»(код за ЄДРПОУ 32393259) є нікчемним, відтак останнім було безпідставно сформовано податковий кредит у розмірі 509 067,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за травень і червень 2011 року.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що ДПІ отриманий акт № 1002/23-3/32393259 від 26.08.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про результати перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина», згідно якого «…співробітниками опитано гр. ОСОБА_4 (засновник та керівник ТОВ «Укртрансзапчастина»), який пояснив, що фінансово-господарських документів не підписував, звітності не складав та до органів ДПС не подавав. Фінансово-господарську діяльність не проводив.»

Також листом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.09.2011 № 4879/7/23-319 надано експертний висновок від 14.09.2011 № 158 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області Сектору з ТКЗР Броварського МВ. Експертним висновком від 14.09.2011 № 158 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 в податковій декларації з податку на додану вартість № 83750 від 22.07.2011 р. (за червень), в податковій декларації з податку на додану вартість № 79212 від 15.07.2011 р. (за травень) виконані ймовірно не ОСОБА_4, а іншою особою.

Згідно податкової звітності ТОВ «Укртрансзапчастина»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

З огляду на наведені обставини відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ «Укртрансзапчастина»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Укртрансзапчастина»відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 509 067,00 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2011 року у сумі 196 946,20 грн.; за червень 2011 року у сумі 312 120,54 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Браво Гласс Трейд»та ТОВ «Укртрансзапчастина»укладено Договір № 04/11 від 01.04.2011 р ., за умовами якого постачальник (ТОВ «Укртрансзапчастина») зобов'язувався передати у власність покупця (ТОВ «Браво Гласс Трейд») товар. Вартість, кількість та асортимент визначається у видаткових накладних. (том І, а.с. 39-40.)

На виконання умов договору № 04/11 від 01.04.2011 року ТОВ «Укртрансзапчастина»у період з травня по червень місяць 2011 року поставило позивачу товар на загальну суму 3 732 406,20 грн., в тому числі ПДВ -746 481,24 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 75 від 04.05.2011 року (том І, а.с. 41); № 76 від 06.05.2011 року (том І, а.с. 45); № 77 від 10.05.2011 року (том І, а.с. 47); № 78 від 11.05.2011 р. (том І, а.с. 50); № 79 від 13.05.2011 року (том І, а.с. 53); № 80 від 17.05.2011 р. (том І, а.с. 56); № 81 від 19.05.2011 року (том І, а.с. 59); № 83 від 24.05.2011 року (том І, а.с. 66); № 85 від 27.05.2011 р. (том І, а.с. 75-76); № 86 від 31.05.2011 року (том І, а.с. 77); № 82 від 23.05.2011 року (том І, а.с. 62); № 84 від 25.05.2011 року (том І, а.с. 69); № 35 від 01.06.2011 року (том І, а.с. 80); № 36 від 06.06.2011 р. (том І, а.с. 83); № 37 від 07.06.2011 року (том І, а.с. 86); № 38 від 08.06.2011 року (том І, а.с. 88); № 39 від 09.06.2011 року (том І, а.с. 91); № 40 від 13.06.2011 року (том І, а.с. 94); № 41 від 15.06.2011 року (том І, а.с. 96); № 42 від 16.06.2011 року (том І, а.с. 99); № 43 від 20.06.2011 року (том І, а.с. 102); № 44 від 21.06.2011 року (том І, а.с. 105); № 45 від 21.06.2011 року (том І, а.с. 108); № 46 від 22.06.2011 року (том І, а.с. 110); № 47 від 25.06.2011 року (том І, а.с. 113); № 48 від 30.06.2011 року (том І, а.с. 116); № 49 від 30.06.2011 року (том І, а.с. 119).

Як вбачається зі змісту видаткових накладних, предметом поставки були різного роду будівельні матеріали (саморізи, хрестовини, герметики, фасадна бітумна стрічка, шпроси, сітка фасадна, тощо).

За наслідками поставки товарів ТОВ «Укртрансзапчастина»були виписані на користь ТОВ «Браво Гласс Трейд»податкові накладні: № 75 від 04.05.2011 року на суму 129 161,14 грн., в т.ч. ПДВ - 21 526,66 грн. (том І, а.с. 42-44); № 76 від 06.05.2011 року на суму 78 325,84 грн., в т.ч. ПДВ -13 054,31 грн. (том І, а.с. 46); № 77 від 10.05.2011 року на суму 225 942,31 грн., в т.ч. ПДВ -37 657,05 грн. (том І, а.с. 48-49); № 78 від 11.05.2011 р. на суму 241 354,52 грн., в т.ч. ПДВ 40 225, 75 грн. (том І, а.с. 51-52); № 79 від 13.05.2011 року на суму 206 130,49 грн., в т.ч. ПДВ 34 355,06 грн. (том І, а.с. 54-55); № 80 від 17.05.2011 р. на суму 147 287,96 грн., в т.ч. ПДВ 24 547,99 грн. (том І, а.с. 57-58); № 81 від 19.05.2011 року на суму 192 764,91 грн., в т.ч. ПДВ 32 127,48 грн. (том І, а.с. 60-61); № 82 від 23.05.2011р. на суму 241 185,92 грн., в т.ч. ПДВ 40 197,65 грн. (том І, а.с. 64-65), № 83 від 24.05.2011 року на суму 138 304,41 грн., в т.ч. ПДВ -23 050,74 грн. (том І, а.с. 67-68); № 84 від 25.05.2011 р. на суму 165 216,33 грн., в т.ч. ПДВ 27 536,06 грн. (том І, а.с. 70-71); № 85 від 27.05.2011 р. на суму 218 822,03 грн., в т.ч. ПДВ 36 470,34 грн. (том І, а.с. 72-74); № 86 від 31.05.2011 року на суму 211 048,01, в т.ч. ПДВ 35 174,67 грн. (том І, а.с. 78-79); № 136 від 01.06.2011 року на суму 370 592,48 грн., в т.ч. ПДВ 61 765,41 грн. (том І, а.с. 81-82); № 137 від 06.06.2011 р. на суму 70 542,20 грн., в т.ч. 11 757,03 грн. (том І, а.с. 84-85); № 138 від 07.06.2011 року на суму 112 262,88 грн., в т.ч. ПДВ -18 710,48 грн. (том І, а.с. 87-88); № 139 від 08.06.2011 року на суму 147 850,12 грн., в т.ч. ПДВ -24 641,09 грн. (том І, а.с. 89-90); № 140 від 09.06.2011 року на суму 96 295,87 грн., в т.ч. ПДВ 16 049,31 грн. (том І, а.с. 92-93); № 141 від 13.06.2011 року на суму 25 501,56 грн., в т.ч. ПДВ -4 250,26 грн. (том І, а.с. 95); № 142 від 15.06.2011 року на суму 63 865,59 грн., в т.ч. 10 644,26 грн. (том І, а.с. 97-98); № 143 від 16.06.2011 року на суму 131 581,11 грн., в т.ч. ПДВ 21 930,18 грн. (том І, а.с. 100-101); № 144 від 20.06.2011 року на суму 34 261,57 грн., в т.ч. ПДВ 5 710,26 грн. (том І, а.с. 103-104); № 145 від 21.06.2011 року на суму 56 153,57 грн., в т.ч. 9 358,93 грн. (том І, а.с. 106-107); № 146 від 21.06.2011 року на суму 60 452,04 грн., в т.ч. ПДВ -10 075,34 грн. (том І, а.с. 109); № 147 від 22.06.2011 року на суму 142 940,82 грн., в т.ч. ПДВ 23 823,47 грн. (том І, а.с. 111-112); № 148 від 25.06.2011 року на суму 20 679,17 грн., в т.ч. ПДВ 3 446,53 грн. (том І, а.с. 114-115); № 149 від 30.06.2011 року на суму 121 585,40 грн., в т.ч. 20 264,23 грн. (том І, а.с. 117-118); № 150 від 30.06.2011 року на суму 82 298,82 грн., в т.ч. ПДВ 13 716,47 грн. (том І, а.с. 120-121).

Вказані податкові накладні відображені в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між ТОВ «Браво Гласс Трейд»ТОВ «Укртрансзапчастина»проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками проведених операцій по рахунку № 26004301015795 ТОВ «Браво Гласс Трейд»(том І, а.с. 143-154).

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до показників розділу ІІ «Податковий кредит»податкової декларації з ПДВ за травень 2011 у сумі 196 946,20 грн .; за червень 2011 у сумі 312 120,54 грн.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Оскільки 01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України № 2755-111, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, тому судом при вирішенні спору застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту14.1.181. 14 статті ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «Браво Гласс Трейд»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання або виготовлення ним товарів чи послуг; використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, а також відсутністю обов'язку використання отриманих товарів-послуг у господарській діяльності протягом звітного податкового періоду, у якому вони були поставлені.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртрансзапчастина», та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки видаткові накладні були виписані в травні та червні 2011 року і поставка товарів відбулася у цей же період, що підтверджується видатковими накладними за травень та червень місяць 2011 року, то в силу приписів ст. 198 ПК України, право ТОВ «Браво Гласс Трейд»на віднесення сум податку до податкового кредиту виникло, відповідно, у травні та червні 2011 року.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контрагент позивача -ТОВ «Укртрансзапчастина»(код за ЄДРПОУ 32393259) -був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100115800 від 14.4.05.2008р. (том І, а.с. 173).

Вказане свідоцтво було анульоване 08 грудня 2011 року відповідно до рішення ДПІ у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 9186/10/29-019 від 08.12.2011 р. (том І, а.с. 172), тобто на момент здійснення господарських операцій - травень-червень 2011 року - вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «Укртрансзапчастина»мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Укртрансзапчастина»до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи чи фізичної особи-підприємця та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не спричиняють недійсності всіх угод , укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкових накладних, про що вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер в ЄДРСР 3060678.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи (№ 75 від 04.05.2011 року; № 76 від 06.05.2011 року; № 77 від 10.05.2011 року; № 79 від 13.05.2011 року; № 81 від 19.05.2011 року; № 83 від 24.05.2011 року; № 86 від 31.05.2011 року; № 82 від 23.05.2011 року;№ 84 від 25.05.2011 року; № 136 від 01.06.2011 року; № 138 від 07.06.2011 року; № 139 від 08.06.2011 року; № 140 від 09.06.2011 року; № 141 від 13.06.2011 року; № 142 від 15.06.2011 року; № 143 від 16.06.2011 року; № 144 від 20.06.2011 року; № 145 від 21.06.2011 року; № 146 від 21.06.2011 року; № 147 від 22.06.2011 року; № 148 від 25.06.2011 року; № 149 від 30.06.2011 року; № 150 від 30.06.2011 року), відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1. статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Укртрансзапчастина»було подано до ДПІ у у Києво-Святошинському районі Київської області податкові декларації по податку на додану вартість за травень 2011 року та червень 2011 року, разом із Додатками № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де у рядках № 34 (декларації за травень) та № 42 (декларації з червень) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ «Браво Гласс Трейд» у розмірі 365 923,96 грн. та 256 143,86 грн. відповідно (том І, а.с. 174 - 183), що повністю відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за ці періоди.

Отже, суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Браво Гласс Трейд»на користь ТОВ «Укртрансзапчастина»у складі вартості товарів, були включені та відображені у податкових деклараціях ТОВ «Укртрансзапчастина», що спростовує посилання відповідача про відсутність податкових зобов'язань у ТОВ «Укртрансзапчастина»за травень та червень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Браво Гласс Трейд».

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявні в матеріалах справи Витяг серії АЖ № 748038- № 748040 від 26.01.2012 року та Довідка серії АЖ № 748537-№ 748547 від 26.01.2012 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджують, що ТОВ «Укртрансзапчастина»станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходилось за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51 (том ІІ, а.с.3-5, том І, а.с. 239-249).

Як вбачається з довідки з ЄДР, контрагент позивача -ТОВ «Укртрансзапчастина»на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність виконання договору з поставки товарів (послуг) між ТОВ «Браво Гласс Трейд»та ТОВ «Укртрансзапчастина»придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними Довідки АА № 271539 з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України від 25.01.2010 р. до основних видів діяльності ТОВ «Браво Гласс Трейд»належать: «Інші види оптової торгівлі»(51.90.0), «Виробництво будівельних металевих виробів»(28.12.0), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (51.53.2), «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не внесеними до інших угрупувань»(52.48.9), «Консультування з питань комерційної діяльності та управління»(74.14.0), «Надання інших комерційних послуг»(74.87.0) -том ІІ а.с. 1-2 (витяг).

Судом встановлено, що придбані у ТОВ «Укртрансзапчастина»будівельні матеріали позивач купував з метою подальшого продажу іншим особам, фактичне відчуження товару третім особам, зокрема, СУГП «Амтек ЛТД», ФОп ОСОБА_6, ТОВ «Веснянка», ПАТ «Деревообробний комбінат № 7», ПП «ФБМ-Україна», ТОВ «Аван ВК», ТОВ «Талсі ФК», ППВКФ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Глобал Гласс Констракшн», ПФ «Гарантсервіс», ТОВ «Талсі ФК», ТОВ «ТК «Технокомплект», ТОВ «Завод віконних конструкцій «ЕКо-дім», ТОВ «Стеко Трейдінг», ТОВ «Технології комфорту», ДП «Нагель Фенстер», ТзОВ «Карглас», ПП «Компанія Болена»та інш., підтверджується видатковими накладними та довіреностями , які наявні в матерілах справи (том ІІ, а.с. 6-250; том ІІІ, а.с. 1-191).

Таким чином, придбання товару у ТОВ «Укртрансзапчастина»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності по торгівлі будівельними матеріалами, що спрямована на отримання доходу.

Крім того, з метою з'ясування обставин щодо реальності господарських операції з придбання вказаних товарів судом було витребувано у позивача докази транспортування (перевезення) товару (товарно-транспортні накладні).

Позивачем було надано на вимогу суду договір перевезення № 01.05/11 від 01.05.2011 року, укладений з ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс»», згідно умов якого ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс»»у якості перевізника зобов'язувалось за замовленням замовника надавати послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом у строк та порядок обумовлений договором. (том ІІІ, а.с. 240-242) та товарно-траспортні накладні (оформлені за формою 1-ТН, встановленою згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 № 363), якими підтверджується перевезення придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина»товарно-матеріальних цінностей, а саме: № 3562 від 04.05.2011 р., № 3563 від 06.05.2011 р., № 3564 від 10.05.2011 р., № 3565 від 11.05.2011 р., № 3566 від 13.05.2011 р., № 3567 від 17.05.2011 р., № 3568 від 19.05.2011 р., № 3569 від 23.05.2011 р., № 3570 від 24.05.2011 р., № 3571 від 25.05.2011 р., № 3572 від 27.05.2011 р., № 3573 від 31.05.2011 р., № 3574 від 01.06.2011 р., № 3575 від 06.06.2011 р., № 3576 від 07.06.2011 р., № 3577 від 08.06.2011 р., № 3578 від 09.06.2011 р., № 3579 від 13.06.2011 р., № 3580 від 15.06.2011 р., № 3581 від 16.06.2011 р., № 3582 від 20.06.2011 р., № 3583 від 21.06.2011 р., № 3584 від 21.06.2011 р., № 3585 від 22.06.2011 р., № 3586 від 25.06.2011 р., № 3570 від 30.06.2011 р., № 3588 від 30.06.2011 р. (том ІІІ, а.с. 243-269).

Відповідно до п. 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку , а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Таким чином, надані позивачем товарно-транспортні накладні належним чином засвідчують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина».

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Укртрансзапчастина»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у ТОВ «Укртрансзапчастина», придбавалися з метою використання та були реалізовані позивачем в подальшому у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В Інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив: "…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу Верховного Суду України є, зокрема, Постанова від 9 вересня 2008 року (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 2362425)".

Посилання відповідача на висновок від 14.09.2011 № 158 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області Сектору з ТКЗР Броварського МВ (том І, а.с. 193-217) не може бути взяте судом до уваги на підтвердження безтоварності угод, оскільки вказаний висновок стосується підписів від імені директора ТОВ «Укртрансзапчастина»ОСОБА_4 лише на податковій декларації з податку на додану вартість № 83750 від 22.07.2011 (за червень 2011), в податковій декларації з податку на додану вартість № 79212 від 15.07 (за червень 2011). Відносно виписаних ТОВ «Укртрансзапчастина»на користь позивача податкових накладних, та інших первинних документів, складених між позивачем та ТОВ «Укртрансзапчастина», почеркознавча експертиза не проводилась.

Крім того, висновок експерта не містить чіткої відповіді на питання щодо виконання ОСОБА_4 підпису на досліджуваних документах, оскільки експерт зазначив, що підписи від імені ОСОБА_4 виконані ймовірно не ОСОБА_4, а іншою особою.

Доводи відповідача щодо пояснень громадянина гр. ОСОБА_4, у яких останній заперечує свою причетність до господарської діяльності ТОВ «Укртрансзапчастина», самі по собі не є достатніми для висновку про те, що правочини укладені з цим підприємством, були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, або що операції з поставки товарів з таким підприємством фактично не відбувались.

Відповідач не надав суду доказів того, що посадових осіб ТОВ «Укртрансзапчастина» було притягнуто до кримінальної за завідоме укладення протиправних правочинів з метою ухилення від сплати податків або отримання безпідставної податкової вигоди з бюджету.

Суд також звертає увагу на те, що та обставина, що певні документи контрагентів ймовірно підписані іншими особами, ніж тими, чиї прізвища зазначені у документах, ще не означає фальсифікації самого документу і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально. Крім того, це жодним чином не призводить до втрат Державного бюджету.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «Укртрансзапчастина», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Укртрансзапчастина»з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо подання податкової декларації чи сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідачем не надано суду доказів обізнаності позивача про можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності та/або порушення податкового законодавства, які допускались його контрагентом.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Укртрансзапчастина»найманих працівників, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання тощо не може бути взяте судом до уваги на підтвердження фіктивності угод з огляду на наступне.

На запит суду ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було надано інформацію, що ТОВ «Укртрансзапчастина»згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків і сум утриманого з них податків за формою № 1-ДФ до податкової інспекції району за ІІ-й кв. 2011 року нараховувалася та виплачувалася заробітна плата та податок з доходів фізичних осіб трьом особам (том І, а.с. 170-171), а тому зазначена відповідачем інформація не відповідає дійсності.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ «Укртрансзапчастина»трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання слугувала лише податкова звітність цього підприємства.

Суд вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для реалізації товару, що проданий ТОВ «Укртрансзапчастина»позивачу. Враховуючи характер здійснюваних між сторонами операцій -продаж товарів -виконання такого договору не вимагало від виконавця наявності основних фондів, спеціального технічного обладнання, оскільки умови про безпосереднє виробництво продавцем таких товарів умови укладеного договору не містять.

Крім того, як зазначалось вище, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся , а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Таким чином, висновки податкового органу про безтоварність оподатковуваної угоди зроблені на підставі необґрунтованих та недоведених припущень. Відповідачем не надано доказів, належних для визнання зазначеного правочину нікчемним.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «Укртрансзапчастина», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правової угоди товару (будівельних матеріалів) для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Укртрансзапчастина»з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з Акту перевірки, вказані обставини під час проведення перевірки відповідачем взагалі не досліджувались та жодні обґрунтовані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Браво Гласс Трейд»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року, а висновок Акту перевірки про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 509 067,00 грн. є протиправним.

Враховуючи те, що податкове зобов'язання визначене контролюючим органом неправомірно, то застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Браво Гласс Трейд»підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0010522309 від 24 листопада 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»судові витрати у розмірі 31,00 грн. (тридцять одна гривня 00 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 24 квітня 2012 року.