КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-19261/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
"21" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Укртрансзапчастина», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укртрансзапчастина», який був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0010522309 від 24 листопада 2011 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
ТОВ «Браво Гласс Трейд»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.08.2009 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.
У період з 07.11.2011 року по 09.11.2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Браво Гласс Трейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Укртрансзапчастина»за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1463/23-9/96590700 від 09 листопада 2011 року, за змістом якого перевіркою було встановлено, що вчинений правочин між позивачем та ТОВ «Укртрансзапчастина»є нікчемним, відтак останнім було безпідставно сформовано податковий кредит у розмірі 509067,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за травень і червень 2011 року. Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що ДПІ отриманий акт № 1002/23-3/32393259 від 26.08.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про результати перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина», згідно якого співробітниками опитано особу, який пояснив, що фінансово-господарських документів не підписував, звітності не складав та до органів ДПС не подавав. Фінансово-господарську діяльність не проводив. Також листом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.09.2011 року № 4879/7/23-319 надано експертний висновок від 14.09.2011 року № 158 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області Сектору з ТКЗР Броварського МВ. Експертним висновком від 14.09.2011 року № 158 встановлено, що підписи від імені в податковій декларації з податку на додану вартість № 83750 від 22.07.2011 року (за червень), в податковій декларації з податку на додану вартість № 79212 від 15.07.2011 року (за травень) виконані ймовірно іншою особою. Згідно податкової звітності ТОВ «Укртрансзапчастина»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. З огляду на наведені обставини відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ «Укртрансзапчастина»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Укртрансзапчастина»відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а тому позивачем порушено ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 509067,00 грн.
24 листопада 2011 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0010522309, яким позивачу за порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 509068,00 грн., в тому числі основного платежу - 509067,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за спірний період, факт реальності спірних господарських операцій доведено належними доказами, відповідачем не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Браво Гласс Трейд»та ТОВ «Укртрансзапчастина»укладено договір № 04/11 від 01.04.2011 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Укртрансзапчастина») зобов'язувався передати у власність покупця (ТОВ «Браво Гласс Трейд») товар. Вартість, кількість та асортимент визначається у видаткових накладних.
На виконання умов договору № 04/11 від 01.04.2011 року ТОВ «Укртрансзапчастина»у період з травня по червень місяць 2011 року поставило позивачу товар на загальну суму 3732406,20 грн., в тому числі ПДВ 746481,24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, за змістом яких предметом поставки були різного роду будівельні матеріали (саморізи, хрестовини, герметики, фасадна бітумна стрічка, шпроси, сітка фасадна, тощо).
За наслідками поставки товарів ТОВ «Укртрансзапчастина»були виписані на користь ТОВ «Браво Гласс Трейд»податкові накладні.
Вказані податкові накладні відображені в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.
Розрахунки між ТОВ «Браво Гласс Трейд»та ТОВ «Укртрансзапчастина»проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками проведених операцій по рахунку № 26004301015795 ТОВ «Браво Гласс Трейд».
Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до показників розділу ІІ «Податковий кредит»податкової декларації з ПДВ за травень 2011 у сумі 196946,20 грн.; за червень 2011 у сумі 312120,54 грн.
Відповідно до пункту14.1.181. 14 статті Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Положеннями пункту 3 ст. 198 Кодексу, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, достатніми підставами для включення ТОВ «Браво Гласс Трейд»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання або виготовлення ним товарів чи послуг; використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, а також відсутністю обов'язку використання отриманих товарів-послуг у господарській діяльності протягом звітного податкового періоду, у якому вони були поставлені.
Відповідно до змісту акту перевірки позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртрансзапчастина»та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.
За приписами пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки видаткові накладні були виписані в травні та червні 2011 року і поставка товарів відбулася у цей же період, що підтверджується видатковими накладними за травень та червень місяць 2011 року, то в силу приписів ст. 198 Податкового кодексу України право ТОВ «Браво Гласс Трейд»на віднесення сум податку до податкового кредиту виникло у травні та червні 2011 року.
Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.
Відповідно до вимог статті 183 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що контрагент позивача -ТОВ «Укртрансзапчастина»-був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100115800 від 14.4.05.2008 року.
Вказане свідоцтво було анульоване 08 грудня 2011 року відповідно до рішення ДПІ у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 9186/10/29-019 від 08.12.2011 року, тобто на момент здійснення господарських операцій у травні-червні 2011 року вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «Укртрансзапчастина»мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).
Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Укртрансзапчастина»до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
Крім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи чи фізичної особи-підприємця та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не спричиняють недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкових накладних.
Вказану позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер в ЄДРСР 3060678.
Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.
В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.
Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина»було подано до ДПІ у у Києво-Святошинському районі Київської області податкові декларації по податку на додану вартість за травень 2011 року та червень 2011 року, разом із додатками № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де у рядках № 34 (декларації за травень) та № 42 (декларації з червень) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ «Браво Гласс Трейд»у розмірі 365923,96 грн. та 256143,86 грн. відповідно, що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за ці періоди.
Отже, суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Браво Гласс Трейд»на користь ТОВ «Укртрансзапчастина»у складі вартості товарів, були включені та відображені у податкових деклараціях ТОВ «Укртрансзапчастина», що спростовує посилання відповідача про відсутність податкових зобов'язань у ТОВ «Укртрансзапчастина»за травень та червень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Браво Гласс Трейд».
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина»станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходилось за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51.
Як вбачається з довідки з ЄДР, контрагент позивача -ТОВ «Укртрансзапчастина»на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пункт 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За даними Довідки АА № 271539 з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України від 25.01.2010 року до основних видів діяльності ТОВ «Браво Гласс Трейд»належать: «Інші види оптової торгівлі»(51.90.0), «Виробництво будівельних металевих виробів»(28.12.0), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (51.53.2), «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не внесеними до інших угрупувань»(52.48.9), «Консультування з питань комерційної діяльності та управління»(74.14.0), «Надання інших комерційних послуг»(74.87.0).
Судом першої інстанції було встановлено, що придбані у ТОВ «Укртрансзапчастина»будівельні матеріали позивач купував з метою подальшого продажу іншим особам, фактичне відчуження товару третім особам.
Таким чином, придбання товару у ТОВ «Укртрансзапчастина»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності по торгівлі будівельними матеріалами, що спрямована на отримання доходу.
Крім того, позивачем було надано договір перевезення № 01.05/11 від 01.05.2011 року, укладений з ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс»», згідно умов якого ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс»у якості перевізника зобов'язувалось за замовленням замовника надавати послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом у строк та порядок обумовлений договором, а також товарно-траспортні накладні (оформлені за формою 1-ТН, встановленою згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363), якими підтверджується перевезення придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина»товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Згідно вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Таким чином, надані позивачем товарно-транспортні накладні належним чином засвідчують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина».
Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Укртрансзапчастина»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у ТОВ «Укртрансзапчастина», придбавалися з метою використання та були реалізовані позивачем в подальшому у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Відповідач не надав суду доказів того, що посадових осіб ТОВ «Укртрансзапчастина»було притягнуто до кримінальної за завідоме укладення протиправних правочинів з метою ухилення від сплати податків або отримання безпідставної податкової вигоди з бюджету.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем надано первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «Укртрансзапчастина», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Укртрансзапчастина»з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо подання податкової декларації чи сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Відповідачем не надано доказів обізнаності позивача про можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності та/або порушення податкового законодавства, які допускались його контрагентом.
Посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Укртрансзапчастина»найманих працівників, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання тощо не може бути взяте судом до уваги на підтвердження фіктивності угод з огляду на наступне.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина»згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків і сум утриманого з них податків за формою № 1-ДФ до податкової інспекції району за ІІ квартал 2011 року нараховувалася та виплачувалася заробітна плата та податок з доходів фізичних осіб трьом особам, а тому зазначена відповідачем інформація не відповідає дійсності.
Таким чином, висновки податкового органу про безтоварність оподатковуваної угоди зроблені на підставі необґрунтованих та недоведених припущень. Відповідачем не надано доказів, належних для визнання зазначеного правочину нікчемним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Браво Гласс Трейд»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року, а висновок акту перевірки про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковим, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 509067,00 грн. є протиправним.
Враховуючи те, що податкове зобов'язання визначене контролюючим органом неправомірно, то застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.
За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -ОСОБА_2 -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року -без змін .
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2012 |
Номер документу | 25712855 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні