Ухвала

від 29.05.2013 по справі 2а-19261/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Київ К/9991/56664/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Голубєвої Г.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року

у справі № 2а-19261/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Гласс Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Браво Гласс Трейд»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Браво Гласс Трейд» звернулось у грудні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010522309 від 24.11.2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи.

У період з 07.11.2011 року по 09.11.2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Браво Гласс Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Укртрансзапчастина» за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт № 1463/23-9/96590700 від 09.11.2011 року, за змістом якого перевіркою було встановлено, що вчинений правочин між позивачем та ТОВ «Укртрансзапчастина» є нікчемним, відтак останнім було безпідставно сформовано податковий кредит у розмірі 509 067,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за травень і червень 2011 року. Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що податковим органом отриманий акт № 1002/23-3/32393259 від 26.08.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про результати перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина», згідно якого співробітниками опитано особу, який пояснив, що фінансово-господарських документів не підписував, звітності не складав та до органів ДПС не подавав. Фінансово-господарську діяльність не проводив. Також листом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 22.09.2011 року № 4879/7/23-319 надано експертний висновок від 14.09.2011 року № 158 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області Сектору з ТКЗР Броварського МВ. Експертним висновком від 14.09.2011 року № 158 встановлено, що підписи від імені в податковій декларації з податку на додану вартість № 83750 від 22.07.2011 року (за червень), в податковій декларації з податку на додану вартість № 79212 від 15.07.2011 року (за травень) виконані ймовірно іншою особою. Згідно податкової звітності ТОВ «Укртрансзапчастина» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. З огляду на наведені обставини відповідачем було зроблено висновок про те, що ТОВ «Укртрансзапчастина» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Укртрансзапчастина» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а тому позивачем порушено ст. 185 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 509 067,00 грн.

24.11.2011 року на підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0010522309, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 509 068,00 грн., у тому числі основного платежу 509 067,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Браво Гласс Трейд» та ТОВ «Укртрансзапчастина» укладено договір № 04/11 від 01.04.2011 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Укртрансзапчастина») зобов'язувався передати у власність покупця (ТОВ «Браво Гласс Трейд») товар. Вартість, кількість та асортимент визначається у видаткових накладних.

На виконання вказаного договору зазначений контрагент у перевіряємому періоді поставив позивачу товар, видав податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару. Вказані податкові накладні відображені в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до показників розділу ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ за травень 2011 у сумі 196 946,20 грн., за червень 2011 у сумі 312 120,54 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сумма, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що достатніми підставами для включення ТОВ «Браво Гласс Трейд» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання або виготовлення ним товарів чи послуг; використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, а також відсутністю обов'язку використання отриманих товарів-послуг у господарській діяльності протягом звітного податкового періоду, у якому вони були поставлені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Укртрансзапчастина» та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки видаткові накладні були виписані в травні та червні 2011 року і поставка товарів відбулася у цей же період, що підтверджується дослідженими судами видатковими накладними за травень та червень місяць 2011 року, то в силу приписів ст. 198 ПК України право ТОВ «Браво Гласс Трейд» на віднесення сум податку до податкового кредиту виникло у травні та червні 2011 року.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Відповідно до вимог ст. 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контрагент позивача - ТОВ «Укртрансзапчастина» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100115800 від 14.05.2008 року.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказане свідоцтво було анульоване 08.12.2011 року відповідно до рішення ДПІ у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 9186/10/29-019 від 08.12.2011 року, тобто на момент здійснення господарських операцій у травні-червні 2011 року вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «Укртрансзапчастина» мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт (послуг).

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Укртрансзапчастина» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ. Крім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи чи фізичної особи-підприємця та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не спричиняють недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкових накладних.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим п. 201.1. ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина» було подано до ДПІ у у Києво-Святошинському районі Київської області податкові декларації по податку на додану вартість за травень 2011 року та червень 2011 року, разом із додатками № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де у рядках № 34 (декларації за травень) та № 42 (декларації з червень) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ «Браво Гласс Трейд» у розмірі 365 923,96 грн. та 256 143,86 грн. відповідно, що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за ці періоди. Отже, суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Браво Гласс Трейд» на користь ТОВ «Укртрансзапчастина» у складі вартості товарів, були включені та відображені у податкових деклараціях ТОВ «Укртрансзапчастина», що спростовує посилання відповідача про відсутність податкових зобов'язань у ТОВ «Укртрансзапчастина» за травень та червень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Браво Гласс Трейд».

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість , покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» , відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина» станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходилось за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51.

Судами досліджена довідка з ЄДР та встановлено, що контрагент позивача - ТОВ «Укртрансзапчастина» на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судами попередніх інстанцій досліджені дані Довідки АА № 271539 з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України від 25.01.2010 року та встановлено, що до основних видів діяльності ТОВ «Браво Гласс Трейд» належать: «Інші види оптової торгівлі» (51.90.0), «Виробництво будівельних металевих виробів» (28.12.0), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (51.53.2), «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не внесеними до інших угрупувань» (52.48.9), «Консультування з питань комерційної діяльності та управління» (74.14.0), «Надання інших комерційних послуг» (74.87.0).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбані у ТОВ «Укртрансзапчастина» будівельні матеріали позивач купував з метою подальшого продажу іншим особам, фактичне відчуження товару третім особам.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що придбання товару у ТОВ «Укртрансзапчастина» здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності по торгівлі будівельними матеріалами, що спрямована на отримання доходу.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджений наданий позивачем договір перевезення № 01.05/11 від 01.05.2011 року, укладений з ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс»», згідно умов якого ТОВ «Експедиційна компанія «Транссервіс» у якості перевізника зобов'язувалось за замовленням замовника надавати послуги з перевезень вантажів автомобільним транспортом у строк та порядок обумовлений договором, а також товарно-траспортні накладні (оформлені за формою 1-ТН, встановленою згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363 ), якими підтверджується перевезення придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина» товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. п. 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 , основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно вказаних Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні належним чином засвідчують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Укртрансзапчастина» та встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Укртрансзапчастина» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у ТОВ «Укртрансзапчастина», придбавалися з метою використання та були реалізовані позивачем в подальшому у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки позивачем надано первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «Укртрансзапчастина», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Укртрансзапчастина» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо подання податкової декларації чи сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Щодо посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Укртрансзапчастина» найманих працівників, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання тощо, то судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укртрансзапчастина» згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків і сум утриманого з них податків за формою № 1-ДФ до податкової інспекції району за ІІ квартал 2011 року нараховувалася та виплачувалася заробітна плата та податок з доходів фізичних осіб трьом особам, а тому зазначена відповідачем інформація не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «Браво Гласс Трейд» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року, а висновок акту перевірки про порушення позивачем ст. 185 , п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 , п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України є помилковим.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 року у справі № 2а-19261/11/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

Г.К. Голубєва