Постанова

від 10.05.2012 по справі 2/207-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2012 року Справа № 2/207-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О. , Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1- предст., дов.№6/25 від 03.01.2012 року

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" (м. Синельникове Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2011р. у справі №2/207-09

за позовом: Синельниківської міської ради (м. Синельникове Дніпропетровської області)

до: публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" (м. Синельникове Дніпропетровської області)

про: зміну пунктів договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012р. (підписано 23.01.2012р.) у справі №2/207-09 (суддя Боділовська М.М.), вийшовши за межі позовних вимог за клопотанням від 17.01.2012р. задоволені позовні вимоги Синельниківської міської ради (м. Синельникове Дніпропетровської області) до публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" (м. Синельникове Дніпропетровської області) про зміну пунктів 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 14.06.2006р., укладеного між Синельниківською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Синельниківський ресорний завод", шляхом викладення в наступній редакції: «п. 9. Орендна плата складає 275293 грн. 83 коп. за рік, що становить 10% від грошової вартості земельної ділянки, відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України»; «п.10. Орендна плата вноситься «Орендарем»щомісячно до 30 числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться оплата, у грошові формі в розмірі 22941 грн. 15 коп. на розрахунковий рахунок №33218812700034, код бюджетної класифікації -130505500, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код АКПО 23929833, одержувач -управління Державного казначейства у м. Синельниковому». З відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Публічне акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод" (м. Синельникове Дніпропетровської області) (правонаступник ВАТ "Синельниківський ресорний завод") - відповідач, вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року по справі №2/207-09 і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. При укладенні договору сторонами був погоджений розмір орендної плати відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 02.02.2006р. №540-31/ІV. В обґрунтування апеляційної скарги сторона посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. З посиланням на ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 651, ч.ч.1,2 ст. 652 ЦК України та на укладений договір оренди землі, відповідач робить висновок про відсутність в чинному законодавстві і в договорі такої підстави для зміни умов договору як зміни в законодавстві. Така умова, як зміна розміру орендної плати у випадку законодавчої зміни в договорі відсутня.

Синельниківська міська рада (м. Синельникове Дніпропетровської області) -позивач у відзиві на апеляційну скаргу і представник в судовому засіданні зазначив, що законодавством було змінено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, міською радою було прийнято відповідне рішення, яке є чинним, позивачем було дотримано порядок зміни договору відповідно до ст. 188 ГК України, а отже рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання і заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі заходженням у відрядженні його представника. Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, останній був ознайомлений з наслідками неявки представника у судове засідання, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

За розпорядженням голови судової палати №313 від 19.03.2012 року у зв'язку з виходом з відпусток суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №№ 5 і 7 від 17.01.2011 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

20.03.2012р. ухвалою суду Дніпропетровського апеляційного господарського суду за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №40/5005/235/2012, яка є пов'язаною, оскільки предметом розгляду був договір оренди земельної ділянки від 14.06.2006р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.04.2012р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Синельниківською міською радою (орендодавець) і відкритим акціонерним товариством "Синельниківський ресорний завод" (орендар) 14.06.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 02.02.2006р. №540-31/ІV надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на вул. 40 років Жовтня, 19 м. Синельникове Дніпропетровської області для обслуговування будівель та споруд корпусу №4. В оренду передана земельна ділянка кадастровий №1213000000:01:490:0001, загальною площею 4,3292 га.(п.п.1,2 договору).

За умовами договору договір набрав чинності з дня його реєстрації у Синельниківському структурному підрозділі центру Державного земельного кадастру 14.06.2006р. за №040611500030.

Згідно п. 8 договір укладено на двадцять років.

Пунктами 9, 10 договору встановлено, що орендна плата складає 29756 грн. 03 коп. за рік, що становить 5% від грошової вартості земельної ділянки з урахуванням понижуючого коефіцієнту 4,5 відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 02.02.2006р. №540-31/ІV. Орендна плата вноситься орендарем з моменту прийняття рішення від 02.02.2006р. №540-31/ІV щомісяця до 30 числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться оплата, у грошовій формі в розмірі 2479 грн. 67 коп. на розрахунковий рахунок №33211812600034 в Банк УДКУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації -13050200, МФО 805012, код ОКПО 23929833, одержувач -відділення Державного казначейства у м. Синельниковому.

Сторонами визначено, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України «Про оренду землі»та згідно з цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 12 договору).

Отже, сторонами в договорі оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, про що зазначено і у п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

07.02.2008р. Синельниківською міською радою за №324-20/V було прийнято рішення «Про ставки орендної плати за землю», яким визначено встановити з 01 січня 2008 року по м. Синельникове для земельних ділянок, розташованих в центральній частині міста та магістральних вулицях ставку орендної плати у розмірі 10% від грошової оцінки землі, зокрема і по вул. 40 років Жовтня, 19, про що наведено і у додатку до рішення (п.п. 1,1.1.). Зобов'язано управління житлово-комунального господарства та комунальної власності (Вісіч), міський відділ земельних ресурсів (Михайлова), юридичний відділ (ОСОБА_1) в місячний термін укласти з орендарями додаткові угоди, у зв'язку зі зміною орендних ставок передбачених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», Законом України «Про оренду землі»(п.2).

З матеріалів справи вбачається, що клопотанням від 17.01.2012р. (а.с. 100-101) позивач на підставі п. 2 ст. 83 ГПК України у зв'язку з тим, що посилання в позовних вимогах на ст. 21 Закону України (в старій редакції) не відповідає діючому земельному законодавству, просив господарський суд захистити права та законні інтереси Синельниківської міської ради щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 14.06.2006р. зареєстрованого під номером 040611500030 у відповідність до рішення Синельниківської міської ради від 07.02.2008р. №324-20/V «Про ставки орендної плати за землю», ст. 288 Податкового кодексу України та вийти за межі позовних вимог Синельниківської міської ради.

Приписами частин 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Прийняте Синельниківською міською радою рішення від 07.02.2008р. №324-20/V «Про ставки орендної плати за землю»є обов'язковим для виконання, в судовому порядку нечинним визнано не було (постанова Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.10.2009 р. у справі №2а-121/2009), а отже є підставою для перегляду розміру орендної плати та свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Статтею 111 28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга -без задоволення.

Приймаючи рішення по справі, апеляційний господарський суд також враховує, що аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанови ВГСУ №21/5005/11886/2011 від 20.03.2012 року, №5005/4591/2011 від 20.03.2012 року, та ін.)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" (м. Синельникове Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012р. у справі №2/207-09 залишити без змін.

(постанова виготовлена у повному обсязі 11.05.2012 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат