Рішення

від 11.05.2012 по справі 17/5025/297/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2012 р.Справа № 17/5025/297/12

За позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до приватного малого підприємства „Ярема" м. Хмельницький

про стягнення 4551,83 грн., з яких 4464,36 грн. -основного боргу за спожиту теплову енергію, 49,77 грн. -пені, 5,41 грн. -інфляційних втрат, 32,29 грн. -3% річних

Суддя Димбовський В.В.

Представники сторін:

позивачів: ОСОБА_1 -представник Хмельницької міської ради за довіреністю №02-15-1299 від 13.12.2010р.; ОСОБА_2 -представник МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за довіреністю №2/09 від 03.01.2012р.

відповідача: ОСОБА_3 -за дорученням від 21.03.2012р.

за участю прокуратури: Олійник І.О. - помічник прокурора

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 11.05.2012р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах позивачів звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 4464,36 грн. -основного боргу за спожиту теплову енергію, 49,77 грн. -пені, 5,41 грн. -інфляційних втрат, 32,29 грн. -3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на постачання теплової енергії №1622/776 від 17.07.2007р. Зокрема, посилався на ті обставини, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено наявність боргу відповідача за спожиту теплову енергію.

В судовому засіданні 11.05.2012р. представником позивача -МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" -подано на розгляд суду заяву, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1558,53 грн., а саме: заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2011р. по 01.03.2012р. в сумі 1471,06 грн., а також 49,77 грн. -пені, 5,41 грн. -інфляційних втрат та 32,29 грн. -3% річних. Мотивує вказану заяву частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, зокрема, 24.04.2012р. в розмірі 1700,00 грн. та 08.05.2012р. в розмірі 1293,30 грн.

Представник позивача - Хмельницької міської ради та помічник прокурора м. Хмельницького в судовому засіданні проти поданої заяви не заперечували.

Вищевказана заява нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом приймається.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: борг за послуги теплопостачання з квітня 2011 року по лютий 2012 року включно в кількості 5,76 Гкал, на загальну суму 2993,30 грн., який розрахований по тарифу 519,67 грн./1 Гкал. В обгрунтування своїх доводів відповідач посилався на п. 11.3. та п. 8.1. договору на постачання теплової енергії №1622/776 від 17.07.2007р., зауважуючи на тому, що додатки до договору є невід'ємною частиною цього договору і сторонами було погоджено Додаток №1 в редакції від 18.03.2010р., в якому визначений тариф - 519,67 грн./1Гкал, а угодою від 01.07.2010р. сторони погодилися з тарифом 519,67 грн. в письмовому вигляді. Стверджує, що будь-яких інших домовленостей про зміну тарифів сторонами не погоджувалось, додатки та додаткова угода не змінювались.

Також, відповідачем в судовому засіданні 24.04.2012р. подано клопотання, відповідно до якого просить оплату в сумі 1700,00 грн. від 23.04.2012р. згідно квитанції №199 від 23.04.2012р. вирахувати як часткову оплату боргу перед позивачем із загальної суми заборгованості, яку відповідач визнає -2993,30 грн.

Крім того, в судовому засіданні 11.05.2012р. відповідачем було подано квитанцію №48 від 08.05.2012р. про сплату боргу за послуги теплопостачання в сумі 1293,30 грн. З огляду на подані квитанції, на думку відповідача, борг за послуги теплопостачання відсутній.

Також, відповідач звертає увагу суду на те, що до складу позовних вимог позивачем включені інфляційні втрати в розмірі 5,41 грн., 3% річних за прострочення сплати боргу в сумі 32,29 грн, та 49,77 грн., як пеня. Вважає, що в даному випадку всі ці суми є фінансовими санкціями за одне і теж порушення. Тому, посилаючись на Конституцію України, відповідно до якої не може бути притягнуто особу за одне і теж порушення двічі до відповідальності, відповідач просить відмовити позивачу в частині стягнення пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

17.07.2007р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький (енергопостачальна організація) та приватним малим підприємством „Ярема" м. Хмельницький (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №1622/776, згідно з умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. п. 1.1, 2.1.).

В розділі 6 вказаного вище договору сторони визначили порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 6.1. - 6.3. розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.2.3. договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п.п. 4.2.2., 8.1., 8.2. договору передбачено обов'язок енергопостачальної організації повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів. Розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміну листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання подаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звертатися до суду для вирішення спірного питання.

Згідно додатку №1 до договору сторонами було зазначено площу, на яку здійснюється теплопостачання, - 50 кв.м. та зазначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за лічильником.

18.03.2010р. між сторонами був підписаний додаток №1 до договору, відповідно до якого сторонами узгоджено нову площу, на яку здійснюється теплопостачання - 50,2 кв.м. та 141,3 кв.м., а також визначено тариф - 519,67 грн.

01.07.2010р. сторонами укладено угоду про зміну додатку №1 до договору на постачання теплової енергії, зокрема, сторонами погоджено нову опалювальну площу 141,3 кв.м. - Зарічанська, 2; 50,2 кв.м. -Свободи, 6-А; визначено тариф 519,67 грн. за 1 Гкал, а також зазначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за лічильником.

Згідно п. п. 10.1., 10.4. договір набуває чинності з 17.07.2007р. та діє до 17.07.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії в обсягах згідно з договором та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію.

Необхідно зазначити, що за період квітень 2011 року, жовтень 2011 року - лютий 2012 року) 2 рази змінювались тарифи на теплову енергію, а саме: згідно Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України „Про затвердження тарифів на теплову енергію МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" №1745 від 14.12.2010р. та №103 від 30.09.2011р., про що відповідача було повідомлено згідно п. 4.2.2. шляхом направлення листа №13846/09 від 03.10.2011р. та через засоби масової інформації - опублікування оголошення у газеті „Проскурів" №54 від 23.12.2010р.

За період квітень 2011 року, жовтень 2011 року - лютий 2012 року відповідачу виставлено рахунки на загальну суму 4464,36 грн., а саме:

· №776 від 22.04.2011р. на суму 848,05 грн.;

· №776 від 21.10.2011р. на суму 127,04 грн.;

· №776 від 23.11.2011р. на суму 652,12 грн.;

· №776 від 22.12.2011р. на суму 660,59 грн.;

· №776 від 23.01.2012р. на суму 914,66 грн.;

· №776 від 21.02.2012р. на суму 1261,90 грн.

Однак, відповідач умов договору щодо оплати використаної теплової енергії належним чином не виконав, розрахунків за використану теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

На час звернення з позовом до суду залишок боргу згідно поданого позивачем розрахунку за період квітень 2011 року, жовтень 2011 року - лютий 2012 року становив 4464,36 грн.

Як вбачається з квитанцій №199 від 23.04.2012р. на суму 1700,00 грн. та №48 від 08.05.2012р. на суму 1293,30 грн. відповідачем під час розгляду справи сплачено частину суми основного боргу за використану теплов?у енергію в загальному розмірі 2993,30 грн.

Згідно п. 7.2.3. договору на постачання теплової енергії №1622/776 від 17.07.2007р. за період з 10.11.2011р. по 29.02.2012р. відповідачу нараховано 49,77 грн. пені.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 5,41 грн. -інфляційних втрат за період травень 2011 року -січень 2012 року та 32,29 грн. -3% річних за період з 10.04.2011р. по 29.02.2012р.

З огляду на те, що відповідач добровільно не оплатив суму боргу, прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору на постачання теплової енергії №1622/776 від 17.07.2007р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як передбачено п. п. 10.1., 10.4. договір №1622/776 від 17.07.2007р. набуває чинності з 17.07.2007р. та діє до 17.07.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Тобто, в даному випадку, договір на постачання теплової енергії пролонгувався на наступний рік.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення оплати використаної теплової енергії. Отже, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем за період квітень 2011 року, жовтень 2011 року - лютий 2012 року виникла заборгованість на загальну суму 4464,36 грн.

Посилання відповідача на відсутність погодження зміни тарифів на теплову енергію і відповідно наявність боргу за вказаний вище період на загальну суму 2993,30 грн., судом до уваги не приймається, оскільки згідно п.п. 4.2.2. договору визначено порядок повідомлення споживача про зміну тарифів, а саме: письмово або в засобах масової інформації.

Позивач повідомляв відповідача, згідно п. 4.2.2., про зміну тарифів на теплову енергію через засоби масової інформації шляхом опублікування оголошення у газеті „Проскурів" №54 від 23.12.2010р. та шляхом направлення листа №13846/09 від 03.10.2011р.

З огляду на викладене, борг за спожиту теплову енергію в розмірі 4464,36 грн. є правомірним.

Оскільки, під час розгляду справи відповідачем сплачено 2993,30 грн. суми основного боргу за спожиту теплову енергію, що підтверджується квитанцією №199 від 23.04.2012р. на суму 1700,00 грн. та квитанцією №48 від 08.05.2012р. на суму 1293,30 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 10.11.2011р. по 29.02.2012р. складає 49,77 грн., інфляційні втрати - 5,41 грн. (за період травень 2011 року -січень 2012 року), 3% річних - 32,29 грн. (за період з 10.04.2011р. по 29.02.2012р.).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 7.2.3. договору на постачання теплової енергії №1622/776 від 17.07.2007р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Між тим, позивач обмежив розмір нарахування пені з огляду на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 49,77 грн., яка нарахована за період з 10.11.2011р. по 29.02.2012р.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути з відповідача 5,41 грн. -інфляційних втрат та 32,29 грн. - 3% річних.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про неможливість нарахування одночасно пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати теплової енергії з огляду на наступне.

Штрафні санкції у вигляді пені застосовуються до учасників господарських відносин за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань, а обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 1471,06 грн. -основного боргу за спожиту теплову енергію, 49,77 грн. -пені, 5,41 грн. -інфляційних втрат, 32,29 грн. -3% річних.

В частині стягнення з відповідача 2993,30 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до приватного малого підприємства „Ярема" м. Хмельницький про стягнення 4551,83 грн., з яких 4464,36 грн. -основного боргу за спожиту теплову енергію, 49,77 грн. -пені, 5,41 грн. -інфляційних втрат, 32,29 грн. -3% річних задовольнити частково.

Стягнути з приватного малого підприємства „Ярема" (юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Свободи, будинок 6А; м. Хмельницький, вул. Свободи, 22-А, кв. 38; код ЄДРПОУ 21336170) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код ЄДРПОУ 03356571) 1471,06 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят одну гривню 06 коп.) -основного боргу за спожиту теплову енергію, 49,77 грн. (сорок дев'ять гривень 77 коп.) -пені, 5,41 грн. (п'ять гривень 41 коп.) -інфляційних втрат, 32,29 грн. (тридцять дві гривні 29 коп.) -3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з приватного малого підприємства „Ярема" (юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Свободи, будинок 6А; м. Хмельницький, вул. Сободи, 22-А, кв. 38; код ЄДРПОУ 21336170) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача 2993,30 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, провадження у справі припинити.

Суддя В.В. Димбовський

Повне рішення складено 15 травня 2012 року.

Віддруковано 7 примірників: 1 -до справи, 2, 3 -позивачам, 4, 5 -відповідачу, 6 - прокуратурі м. Хмельницького, 7 -прокуратурі області.