Постанова

від 16.05.2012 по справі 5006/18/4/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. Справа № 5006/18/4/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,судді Остапенка М.І. суддів Жаботиної Г.В. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земельне управління та кадастр м. Донецька" на рішення та постановугосподарського суду Донецької області від 9 лютого 2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі№ 5006/18/4/2012 за позовомвідкритого акціонерного товариства "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Земельне управління та кадастр м. Донецька" про розірвання договору та стягнення 13 466, 83 грн. ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ВАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" звернулося у господарський суд із позовом до ТОВ "Земельне управління та кадастр м. Донецька" про розірвання укладеного між ними договору № 019/11 від 21.04.2011 р. та стягнення 13 466, 83 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.02.2012 р. (суддя -Овсяннікова О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. (головуючий -Чернота Л.Ф., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.), позов задоволено частково. Розірвано укладений між сторонами договір та стягнено судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у позові.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 21.04.2011р. між ТОВ "Земельне управління кадастр м. Донецька" та ТОВ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" був укладений договір № 019/11, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт: оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку: проект землеустрою по відводу земельної ділянки, його узгодження, отримання рішення сесії міської ради про передачу земельної ділянки в оренду, підготовка договору оренди земельної ділянки.

Вартість робіт за даним договором визначена згідно з державними розцінками, на підставі діючих збірників цін на проектно-пошукові, кадастрові і землебудівничі роботи (форма 2-П). Окремі види робіт, на які немає державних розцінок, можуть бути розцінені по запланованим трудовим і матеріальним затратам (форма 3-П) ( п.2.1 договору).

У п.п. 2.3, 2.5 договору, сторони узгодили, що загальна вартість робіт за даним договором складає 13 466,83 грн. Замовник перераховує підряднику аванс у строк 5 днів з моменту підписання договору у розмірі 100% від загальної вартості робіт, в сумі -13 466,83 грн.

Згідно п. 2.8 договору, підрядник приступає до роботи після надання замовником усіх необхідних документів та виконанням замовником п.2.5 даного договору.

Договір набирає чинність з моменту укладання договору та діє до остаточного виконання сторонами своїх обов'язків (п.4.2 договору).

Між сторонами був підписаний протокол узгодження про договірну ціну на суму 13 466,83 грн. без ПДВ, який є основою для проведення взаємних розрахунків та платежів між підрядником та замовником.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу 13 466,83 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1490 від 12.05.2011р.

ТОВ "Земельне управління та кадастр м. Донецька" свої зобов'язання за договором не виконало.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу Державного агентства земельних ресурсів України №174 від 27.09.2011р. ліцензію серії АВ №332249 від 11.09.2007р. у ТОВ "Земельне управління та кадастр м. Донецька" на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоцінювальних робіт визнано недійсною.

В зв'язку з невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та визнанням вказаної ліцензії серії АВ №332249 від 11.09.2007р. на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоцінювальних недійсною, позивачем була направлена відповідачу претензія від 31.10.2011 р. про повернення 13 466,83 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач просив розірвати вказаний договір на підставі ст. ст. 651, 652, 653 ЦК України.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті (коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом), - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, в зв'язку з тим, що у відповідача відсутня відповідна ліцензія, що виключає можливість виконання робіт за даним договором, то суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність відповідних умов для розірвання спірного договору на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові рішення не оскаржуються.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земельне управління та кадастр м. Донецька" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 9 лютого 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі за № 5006/18/4/2012-без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя Г.Жаботина Суддя Л. Стратієнко