Рішення

від 19.12.2011 по справі 24/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/405 19.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Пудра»

Про стягнення заборгованості 27 508,40 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 за дов. № б\н від 08.09.2011 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «ТРК»до ТОВ «Пудра»про стягнення заборгованості боргу за надані послуги в розмірі 27 508,40 грн..

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, які випливають з договору № 02/37/10 від 29.10.2010 року.

Ухвалою суду від 16.09.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 24/405 та призначено розгляд справи на 14.10.11 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. відкладено розгляд справи на підставі ст.. 77 ГПК України на 07.11.2011 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 25.10.2011 призначення проведення повторного автоматичного розподілу справи в зв'язку із звільнення судді Шевчепнка В.Ю. з посади судді Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року справу № 24/405 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.11.11 р.

21.11.11 р. по справі оголошено перерву до 19.12.2011 р.

В судовому засіданні 19.12.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.12.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.10.2010 року між ТОВ «ТРК»«Виконавець» і ТОВ «ПУДРА»(Замовник) було укладено Договір № 02/37/10 про організацію контрольно-пропускного режиму.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає виконавцю організувати контрольно-пропускний режим на пожежному виході/вході у будинку № 120 по вулиці Саксаганського в м. Києві, що умовно є корпусом БС-4 Бізнес центру «Європа Плаза», а Виконавець зобов'язується в інтересах і за рахунок Замовника організувати контрольно-пропускний режим на об'єкті з метою допущення в Будівлю працівників ТОВ «Пудра» та клієнтів салону краси ТОВ «Пудра»та недопущення пропуску в будівлю. Сторонніх осіб, а також неузгодженого винесення з будівлі будь-яких значних за обсягом речей.

Позивач на виконання умов Договору, виконав роботи з організації контрольно-пропускного режиму, що підтверджується Актами здачі-приймання наданих послуг № ОУ-0000943 від 31.03.2011 р., № ОУ-0001344 від 30.04.11 р., № ОУ-0001638 від 31.05.11 р., № ОУ-0001945 від 30.06.11 р., № ОУ-0002292 від 31.0711 р., № ОУ-0002573 від 31.08.11 р. та рахунками -фактури № СФ-0000992 від 31.03.2011 р., № СФ-001384 від 29.04.2011 р., № СФ-002000 від 24.06.11 р., № СФ-02381 від 31.07.2011 р. № СФ-02713 від 31.08.2011 р., які були виставлені відповідачу.

З метою виконання умов Договору № 02/37/10, позивачем було укладено Договір № 1-1107 від 11.07.2011 року про надання охоронних послуг з ТОВ «Охоронне агентство «СБО». Згідно п. 1.1, 1.2 Договору Замовник (ТОВ «ТРК») передає, а Виконавець (ТОВ «Охоронне агентство «СБО») приймає під охорону територію бізнес -центру «Європа -Плаза», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Саксаганського, 120, т. Шевченка, 33-35. Охорона об'єкта згідно договору включає в себе організацію контрольно-пропускного режиму на об'єкті, відео спостереження за периметром та приміщеннями на об'єкті, регулярні обходи параметру об'єкта, реагування на спрацювання охоронної та протипожежної сигналізації тощо.

Згідно п. 2.1, 2.2 Договору передбачено, що оплата послуг із організації контрольно-пропускного режиму на об'єкті складає 6 000,00 грн. в календарний місяць. Оплата послуг із організації контрольно-пропускного режиму на об'єкті здійснюється Замовником не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним на підставі відповідно виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав.

Станом на 31.08.2011 року сума заборгованості відповідача за період з 31.03.2011 року по 01.09.2011 року склала 26 200,00 грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 26 200,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів на спростування обставин, заявлених позивачем у позові.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 26 200,00 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 31.03.2011 р. по 31.08.2011 р. -149,53 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2 Договору, за порушення строків оплати будь-яких платежів за Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості по Договору, за кожний день прострочення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 772,58 грн. за період з 31.03.2011 р. по 31.08.2011 р. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на приписи ст.. 536 ЦК України, п. 6 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ст.. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З пункту 6 ст. 231 ГК України, вбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Даний вид відповідальності сторонами у вищевказаному договорі не узгоджено, а передбачена інша відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме п. 3.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати будь-яких платежів за Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості по Договору, за кожний день прострочення.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами в сумі 386,29 грн., як безпідставно заявленої.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пудра»(юридична адреса: 01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, 120, 2 поверх, код ЄДРПОУ 35251073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» (04655, м. Київ, вул.. Старокиївська, 10-Г, блок А, 2 поверх, код ЄДРПОУ 30370381), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 26 200 (двадцять шість тисяч двісті) грн.. 00 коп., пеню в розмірі 772 (сімсот сімдесят дві) грн.. 58 коп., 3% річних -149 (сто сорок дев'ять) грн.. 53 коп., державне мито у розмірі -275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 08 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 23.12.11 р.