Рішення

від 10.05.2012 по справі 4/311-3/147-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/311-3/147-2012 10.05.12

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Тролейбусного

ремонтно-експлуатаційного депо № 2

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СДІ Україна»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Київська міська рада

Про стягнення 219 782,02 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін

Від позивача ОСОБА_2 -по дов. № 06-5/54 від 03.01.2012

ОСОБА_3 -по дов. № 540 від 26.04.2012

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо № 2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СДІ Україна»219 782,02 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 01/07-Т оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 02.02.2007.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивачем пред'явлено вимоги про стягнення 12 730,41 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 4/311 від 06.10.2011 заяву про збільшення розміру позовних вимог не прийнято судом до розгляду та в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 4/311 від 06.10.2011 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 4/311 від 23.01.2012 рішення Господарського суду міста Києва № 4/311 від 06.10.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 та рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 у справі № 4/311 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 4/311 від 22.03.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 у справі № 4/311 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Матеріали справи № 4/311 були отримані Господарським судом міста Києва 27.03.2012 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на новий розгляд судді Сіваковій В.В. з присвоєнням справі № 4/311-3/147-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 4/311-3/147-2012 від 28.03.2012 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську раду та призначено справу до розгляду на 12.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 4/311-3/147-2012 від 12.04.2012, в зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 28.03.2012, розгляд справи був відкладений на 19.04.2012.

Позивач у поданих в судовому засіданні 19.04.2012 письмових поясненнях позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 4/311-3/147-2012 від 19.04.2012, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання та невиконанням відповідачем та третьою особою вимог ухвал суду від 28.03.2012 та від 12.04.2012, розгляд справи був відкладений на 26.04.2012.

Третя особа у поданих до відділу діловодства суду 26.04.2012 письмових поясненнях зазначає, що рішенням Київської міської ради № 1085/3918 від 25.10.2007 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок» відповідачу надано погодження на переукладення договору оренди строком на 1 рік. В подальшому рішення про поновлення терміну дії договору оренди Київською міською радою не приймалось. Однак, після закінчення терміну дії договору оренди № 01/07-Т від 07.02.2007 (08.02.2008) відповідач орендоване приміщення не повернув, а отже має сплачувати обумовлені договором оренди платежі. Третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 4/311-3/147-2012 від 26.04.2012, в зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи в судове засідання та невиконання сторонами та третьою особою вимог ухвал суду від 28.03.2012, від 12.04.2012 та від 19.04.2012, розгляд справи був відкладений на 10.05.2012.

Позивачем в судовому засіданні 10.05.2012 у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 211 685,34 грн. З даної заяви та розрахунку суми пред»явленої до стягнення вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума є боргом по орендній платі.

Відповідач в судове засідання 10.05.2012 не з'явився, вимог суду викладених в ухвалах від 28.03.2012, від 12.04.2012, від 19.04.2012, від 26.04.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, просп.. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 19.04.2012 є юридичною адресою відповідача.

Відповідач ухвалу суду надіслану за вищевказаною адресою отримав 26.04.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 03.05.2012.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судове засідання 10.05.2012 не з'явилась.

Третя особа належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 26.04.2012) третій особі 03.05.2012.

В судовому засіданні 10.05.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.02.2007 між Комунальним підприємством «Київпасртанс»Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СДІ Україна»(орендар) було укладено договір № 01/07-Т оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець тимчасово до рішення Київської міської ради на право передачі в оренду нежитлового приміщення, передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі -об'єкт оренди за адресою : вул. Довженка, 7 (корпус К-3) для розміщення автосервісу без права його приватизації (викупу).

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 256,65 кв. м., в тому числі на 1 поверсі -256,65 кв. м.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо № 2 (п. 2.4. договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з січня 2009 року по лютий 2011 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 211 685,34 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.3. договору опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Як вбачається з матеріалів справи об'єкт оренди було передано (здано) позивачем та прийнято відповідачем згідно акту прийому-передачі від 02.02.2007 (додаток № 2 до договору) в задовільному технічному стані.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 9.1 договору сторонами погоджено строк дії договору з 02.02.2007 до рішення Київради.

Київською міською радою прийнято рішення № 1085/3918 від 25.10.2007 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок», яким позивачу дозволено укласти з відповідачем договір оренди приміщень площею 256,65 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Довженка, 7 К. 3 строком на один рік.

Сторонами доказів укладення відповідного договору на підставі вищевказаного рішення ради не подано.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Пункт 7.5. договору встановлює обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

Пунктом 3.5. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Оскільки, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому підтвердженням передачі та відповідно звільнення об'єкта є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи відповідний акт відсутній.

Згідно п. 4.10. договору при припиненні використання об'єкта оренди орендар за місяць письмово повідомляє орендодавця.

Доказів того, що відповідач припинив використання об'єкта оренди повідомивши про це позивача не подано.

Відповідач з моменту укладення договору весь час користувався майном та надані позивачем докази свідчать, що відповідач щомісячно хоча й не в повному обсязі але сплачував за таке користування. Доказів протилежного відповідачем не подано.

Згідно п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата розрахунок якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 25.09.2006, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати на дату підписання договору становить 14 115,75 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.4. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків своєї фінансово-господарської діяльності.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем основного обов'язку орендаря, орендну плату відповідач повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість за період з січня 2009 року по лютий 2011 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 211 685,34 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 211 685,34 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо № 2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СДІ Україна»(м. Київ, просп.. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 23712370) на користь Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо № 2 (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) 211 685 (двісті одинадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 34 коп. основного боргу по орендній платі, 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В.Сівакова

Рішення підписано 14.05.2012.