Постанова

від 11.10.2012 по справі 4/311-3/147-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 4/311-3/147-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К., суддіВовка І.В., суддіКондратової І.Д., за участю представників сторін від позивачаСолодовнік О.С., від відповідача Куриленко І.О., від третьої особине з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. у справі№ 4/311-3/147-2012 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Тролейбусного ремонтного експлуатаційного депо № 2 доТовариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Київської міської Ради простягнення 211782,02 грн. ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 р. Комунальне підприємство "Київпастранс" (надалі -КП "Київпастранс") в особі філії Тролейбусного ремонтного експлуатаційного депо № 2 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" (надалі -ТОВ "СДІ Україна") про стягнення 219 782,02 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 01/07-Т від 02.02.2007 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 у справі № 4/311 скасовані прийняті у даній справі судові рішення, якими КП "Київпастранс" відмовлено у задоволенні позову; дану справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 211782,02 грн. заборгованості по орендній платі за договором № 01/07-Т від 02.02.2007 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. (суддя -Сівакова В.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. (колегія суддів у складі : головуючий суддя Рєпіна Л.О., судді Сулім В.В., Тарасенко О.В.) апеляційну скаргу ТОВ "СДІ Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. -без змін.

ТОВ "СДІ Україна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 4/311-3/147-2012 - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Під час нового розгляду справи господарський суд, виконуючи вказівки, що містилися у постанові касаційної інстанції, встановив, що 02.02.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громада міста Києва № 01/07-Т від (надалі -договір), за умовами якого Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне Депо № 2 КП "Київпастранс (орендодавець) передало в тимчасове користування ТОВ "СДІ Україна" (орендар) нежиле приміщення загальною площею 256,65 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Довженка, 7 (корпус К-3), строком з 02.02.2007р. до рішення Київради на право передачі в оренду нежилого приміщення.

Об'єкт оренди було передано позивачем та прийнято відповідачем згідно акту прийому-передачі від 02.02.2007р. (додаток № 2 до договору) в задовільному технічному стані.

Київською міською радою прийнято рішення № 1085/3918 від 25.10.2007р. "Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок", яким позивачу дозволено укласти з відповідачем договір оренди приміщень площею 256,65 кв. м., що знаходиться за адресою : м. -Київ, вул. Довженка, 7 К, строком на один рік.

Сторонами доказів укладення відповідного договору на підставі вищевказаного рішення Ради не подано.

Пункт 7.5. договору встановлює обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі. Згідно п. 4.10 договору при припиненні використання об'єкта оренди орендар за місяць письмово повідомляє орендодавця.

В матеріалах справи відсутні акт про повернення орендованого майна та докази того, що відповідач припинив використання об'єкта оренди, повідомивши про це позивача в порядку, встановленому п. 4.10 договору.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пунктів 3.5, 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 25.09.2006 р., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати на дату підписання договору становить 14 115,75 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання щодо здійснення орендної плати за користування орендованим майном, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 211685,34 грн. за період з січня 2009 р. по лютий 2011 р., що підлягає стягненню згідно ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 627, 629, 762, 763, 765 ЦК України.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги, які зводяться до того, що позивач не мав право передавати майно в оренду, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази визнання договору оренди № 01/07-Т, на підставі якого відповідач займав орендне приміщення, недійсним в установленому порядку в матеріалах справи відсутні.

Твердження скаржника про те, що згідно рішенням Київради № 1085/3918 від 25.10.2007р. "Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок" позивачу дозволено укласти з відповідачем договір оренди приміщень площею 256,65 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Довженка, 7 К, строком на один рік, тобто до 25.10.2008 р., судом касаційної інстанції також відхиляються, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку сплачувати орендну плату до підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві, що передбачено п. 3.6 договору.

Касаційна інстанція також залишає без уваги доводи скаржника про невірне встановлення судами розміру заборгованості, оскільки будь-які контррозрахунки, з відповідними поясненнями до них, та докази здійснення орендної оплати не надавались відповідачем судам попередніх інстанцій. Згідно з ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак відповідні доводи, перевірка яких перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. у справі № 4/311-3/147-2012 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К. Суддя Вовк І.В. СуддяКондратова І.Д.