Рішення

від 26.04.2012 по справі 40/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/413 26.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі ЛІЗИНГ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГПРОМРЕСУРСИ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомплект"

про стягнення 497 007,30 грн.

Головуючий суддя: Якименко М.М.

Судді: Трофименко Т.Ю.

Головіна К.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -довіреність № 3796 від 29.11.2010;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_3 -за довіреністю б/н від 22.11.011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі ЛІЗИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГПРОМРЕСУРСИ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергокомплект" про стягнення 497 007,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач-1 систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення лізингових платежів відповідно до договору фінансового лізингу №070709-06/ФЛ-Ю-А від 09.07.07 р. Внаслідок чого у Відповідача-1 виникла заборгованість у розмірі 497 007,30 грн., з них: 463 927,94 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 17 336,58 грн. - пеня, 6 294,55 грн. - 3 % річних, 9 448,23 грн. - інфляційні витрати. 18.07.07 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №070718-16/П з метою забезпечення зобов'язань відповідача-1. Керуючись ст.ст. 525, 526, 554, 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідачів як з солідарних боржників 46 3 927,94 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 17 336,58 грн. - пені, 6 294,55 грн. - 3 % річних, 9 448,23 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою суду від 07.11.11 порушено провадження у справі №40/413 та призначено до розгляду на 24.11.11.

Ухвалою суду від 24.11.11 відкладено розгляд справи на 20.12.11 у зв'язку з клопотанням представника відповідача-2, неявкою відповідача-1 та невиконання вимог ухвали суду позивачем.

У судове засідання, призначене на 20.12.11, представник позивача та відповідача-2 з'явилися.

Представник позивача подав документи для долучення їх до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та просив суд розглянути заяву про зміну предмету позову, подану 24.11.2011 р.

Судом досліджено докази та вирішено прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідачів як з солідарних боржників 46 3 927,94 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 17 336,58 грн. - пені, 6 294,55 грн. - 3 % річних, 9 448,23 грн. - інфляційні витрати, 18 121,75 грн. - неустойки за прострочення повернення майна, 65 652,00 грн. - штрафу за порушення процедури вилучення майна. А також просить вилучити у відповідача-1 автомобіль КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135144, державний номер АА 4217 ЕА в кількості 1 од. за залишковою вартістю 215082,10 грн. та автомобіль КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135148, державний номер АА 4219 ЕА в кількості 1 од. за залишковою вартістю 215 082,10 грн.

Ухвалою суду від 20.12.11 продовжено строк розгляду спору по справі №40/413 та відкладено розгляд справи на 17.01.12.

У судовому засіданні 17.01.12 оголошено перерву до 24.01.12 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 24.01.12 вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.01.12 для здійснення колегіального розгляду справи №40/413 визначено наступних суддів: Пукшин Л.Г.(головуючий), Бойко Р.В., Трофименко Т.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду м. Києва від 21.02.12 справу № 40/413 передано для здійснення автоматичного розподілу.

У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду зазначену справу було передано для розгляду по суті судді Якименко М.М.

Ухвалою від 23.02.2012 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 22.03.2012.

У зв'язку із знаходженням судді Бойко Р.В. на період розгляду справи у відпустці розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 22.03.2012 для здійснення колегіального розгляду справи №40/413 визначено наступних суддів: Якименко М.М. (головуючий), Трофименко Т.Ю., Головіна К.І.

22.03.2012 представник відповідача-2 у судовому засіданні подав додаткові докази по справі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

22.03.2012 представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду 19.03.2012 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у задоволенні якого судом відмовлено, у зв'язку з його необґрунтованістю.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-1, враховуючи клопотання представника відповідача-2, розгляд справи відкладено на 05.04.2012.

05.04.2012 судове засідання не відбулося у зв'язку із зайнятістю судді Господарського суду м. Києва Трофименко Т.Ю. у розгляді іншої справи, розгляд справи було відкладено на 26.04.2012.

В судовому засіданні 26.04.2012 представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких уточнив розмір позовних вимог, з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем-1, а саме провив суду стягнути з відповідачів як з солідарних боржників 46 3 927,94 грн. - заборгованість по лізинговим платежам, 17 336,58 грн. - пені, 6 294,55 грн. - 3 % річних, 9 448,23 грн. - інфляційні витрати, 18 121,75 грн. - неустойки за прострочення повернення майна, 652,00 грн. - штрафу за порушення процедури вилучення майна. А також просить вилучити у відповідача-1 автомобіль КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135144, державний номер АА 4217 ЕА в кількості 1 од. за залишковою вартістю 215082,10 грн. та автомобіль КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135148, державний номер АА 4219 ЕА в кількості 1 од. за залишковою вартістю 215 082,10 грн.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-2 уточнені позовні вимоги не визнавав і просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі ЛІЗИНГ" (далі по тексту -Лізингодавець, позивач, ТОВ "ВіЕйБі ЛІЗИНГ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУГПРОМРЕСУРСИ" (далі по тексту -Лізингоодержувач, відповідач-1, ТОВ "ЛУГПРОМРЕСУРСИ") було укладено Договір фінансового лізингу № 070709-06/ФЛ-Ю-А (далі по тексту - Договір).

Строк користування Лізингоодержувачем Майном становить 61 (шістдесят один) місяць з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Майна згідно пункту 4.3. даного Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування Майном за цим Договором (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом даного Договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) - далі за текстом Договору - "Майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно з п. 1.2. Договору Майно є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії даного Договору.

Як слідує з п. 3.1. Договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. Договору. Лізингові платежі включають:

- п. 3.1.1. платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна.

- п. 3.1.2. винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору загальна вартість Майна на момент укладення Договору складає: без ПДВ - 684 900, 00 (шістсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот грн. 00 коп.) гривень, крім того ПДВ 20% - 136 980,00 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.) гривень, разом з ПДВ 20% - 821 880,00 (вісімсот двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.) гривень.

Згідно з п. 3.3. Договору загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно за цим Договором складає суму без ПДВ 20% - 332 680,77 (триста тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят грн. 77 коп.) гривень, при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого Договором Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Як слідує з п. 4.3. Договору приймання Лізингоодержувачем Майна в лізинг оформлюється шляхом складання Акту приймання-передачі Майна, що підтверджують якість, комплектність, справність Майна і відповідність Майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками Сторін і скріплюються печатками Сторін.

Відповідно до п. 15.1. Договору даний Договір може бути змінений та/або доповнений Сторонами в період дії на підставі взаємної згоди.

Згідно з п. 15.3. Договору всі додатки (Додаток № 1 -Графік сплати лізингових платежів, Додаток № 2 -Специфікація, Додаток № 3 -Довідка про технічний стан Майна) до Договору є його невід'ємними частинами.

Як слідує з умов Договору Сторони визначили і підписали додатки до Договору, які є його невід'ємною частиною:

- Додаток №1 «Графік сплати лізингових платежів», згідно якого сторони визначили графік за яким будуть сплачуватися лізингові платежі;

- Додаток № 2 «Специфікація», згідно якого визначили майно і вартість майна яка передається в лізинг, а саме: грузовий автомобіль КАМАЗ 65115-018, ціна одиниці без ПДВ -237 550,00 грн., кількість 2; прицеп НЕФАЗ 8560-12-02, ціна одиниці без ПДВ -68 900,00 грн., кількість 2;

- Додаток № 3 «Довідка про технічний стан Майна»;

На виконання свої зобов'язань позивач, згідно умов Договору, передав а відповідач-1 прийняв у платне володіння та користування наступне майно:

- Автомобіль марки КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135144, державний номер АА 4217 ЕА, що підтверджується Актом прийому-передачі Майна в користування від 24.07.2007 (копія Акту прийому передачі в матеріалах справи).

- Базова комплектація Майна як описано в специфікації додатку 2 до договору фінансового лізингу № 070709-06/ФЛ-Ю-А від 09.07.2007 що підтверджується Актом прийому-передачі Майна в користування від 24.07.2007 (копія Акту прийому передачі в матеріалах справи).

- Автомобіль марки КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС65115071135148, державний номер АА 4217 ЕА, що підтверджується Актом прийому-передачі Майна в користування від 24.07.2007 (копія Акту прийому передачі в матеріалах справи).

- Базова комплектація Майна як описано в специфікації додатку 2 до договору фінансового лізингу № 070709-06/ФЛ-Ю-А від 09.07.2007 що підтверджується Актом прийому-передачі Майна в користування від 24.07.2007 (копія Акту прийому передачі в матеріалах справи).

18.07.2007 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект»(далі по тексту -відповідач-2) було укладено Договір поруки № 070718-16/П (далі по тексту -Договір Поруки).

Відповідно до п. 1 Договору поруки Нижчезазначені терміни використовуються в цьому Договорі в таких значеннях:

- Договір - цей договір поруки;

- Боржник - Приватне підприємство "Лугпромресурси", код ЄДРПОУ: 31856550, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Леніна 38, кв. 17.

- Контракт - Договори фінансового лізингу №070709-06/ФЛ-Ю-А, № 070709-07/ФЛ-Ю-А, укладені 09 липня 2007 року між Кредитором та Боржником, з усіма додатками до нього;

- Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", (код ЄДРПОУ 33880354);

- Поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект», (код ЄДРПОУ 32111408);

- Сторони - разом поіменовані Кредитор та Поручитель.

Згідно з п. 2 Договору поруки за цим Договором Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником усіх грошових зобов'язань за Контрактом в повному обсязі, а саме:

- сплату Кредитору Лізингових платежів у встановлені Контрактом строки. Вказаний розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути збільшений шляхом підписання додаткових угод до контракту.

- сплату Кредитору пені за затримку сплати Лізингових платежів, яка передбачена Контрактом;

- сплату Кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на Боржника у відповідності до положень Контракту.

Протягом строку дії Договору, до нього вносились зміни шляхом укладення Сторонами додаткових угод від 15.10.2008 року, від 29.10.2009 року, від 01.07.2010 року і, зокрема, останньою додатковою угодою від 01.07.2010 року станом на 01.07.2010 року зафіксовано прострочену заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем по сплаті лізингових платежів в розмірі 420 852,40 грн., з яких: 187316,71 грн. - заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна і 233535,69 грн. - по відшкодуванню винагороди (комісії). Дану прострочену заборгованість було реструктуризовано і визначено її порядок погашення згідно Графіку №2, зазначеного в даній додатковій угоді від 01.07.2010.

В додатковій угоді від 01.07.2010 визначено прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 46 611,20 грн., яку повинен був оплатити Відповідач-1.

В період з 20.07 2010 року по 23.08.2011 року Відповідач-1 частково погасив заборгованості в розмірі 404 400,00 грн.

Згідно п. 3.5 Договору (додаткової угоди від 01.07.2010 року) Сторони визначили наступний порядок здійснення погашення заборгованості Відповідачем-1 перед Позивачем:

- Cплата нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань за даним Договором;

- Cплата суми збільшення лізингових платежів на суму податку на додану вартість відповідно до п. 3.4.3 Договору;

- Cплата суми компенсації витрат Лізингодавця відповідно до п. 18.2 Договору;

- Cплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно;

- Cплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг Майно;

- Cплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості Майна згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору);

- Cплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості Майна згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору);

Таким чином, сплачені Відповідачем-1 лізингові платежі в розмірі 404 400,00 грн. погашають прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 46 611,20 грн. та частково погашають реструктуризовану прострочену заборгованість в розмірі 377 788,80 грн., згідно Графіку сплати лізингових платежів № 2(Додаток № 1 до Додаткової угоди від 11.11.2009), і загальний розмір простроченої реструктуризованої заборгованості складає 63 063,60 грн.

27.02.2012 відповідачем-1 було частково погашено борг в розмірі 65 000,00 грн. (копія банківської виписки в матеріалах справи), зазначена сума відповідно до п. 3.5. Договору (додаткової угоди від 01.07.2010 року) в першу чергу зараховується в якості сплати нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань за даним Договором.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач порушує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, обсяг і розмір яких обумовлений Графіком сплати лізингових платежів № 1 підписану сторонами і затверджену Додатковою угодою від 01.07.2010 до Договору фінансового лізингу № 070709-06/ФЛ-Ю-А від 09.07.2007.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання обумовлені Договором та Додатками до нього в повній мірі, надав відповідачу в тимчасове платне користування Транспортні Засоби, а відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 463 927,94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем-1 за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав в тимчасове користування предмет лізингу, однак відповідач-1 у строк, встановлений Додатком № 1 «Графік сплати лізингових платежів»затверджений додатковою угодою від 01.07.2010 до Договору фінансового лізингу № 070709-06/ФЛ-Ю-А від 09.07.2007, зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Листом від 06.09.2011 № 2926 позивач повідомив відповідача-1 про розірвання Договору фінансового лізингу та просив відповідача-1 повернути об'єкти лізингу.

Вищевказаний лист залишено без відповіді.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що договір поруки, на момент подання позовної заяви позивачем, припинив свою дію, в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне, що у відповідача-1 перед позивачем виникла заборгованість станом на 01.07.2010 в розмірі 420 852,40 грн., а позивач на протязі 6 місяців не пред'явив вимог про сплату боргу до поручителя (відповідач-2), а також між позивачем і відповідачем-1 було укладено додаткову угоду від 01.07.2010 внаслідок якої відповідальність відповідача-1 перед позивачем була збільшена на 46 611,20 грн., що на думку відповідача-2 є порушенням умов Договору поруки та чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч.1 ст. 599 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Договір поруки від 18.07.2007 укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокомплект»припинив свою дію, а отже в частині позовних вимог про стягнення солідарно з відповідача-2 заборгованості за договором лізингу слід відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до відповідача-1, а відповідач-1 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 463 927,94 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню та стягненню з відповідача-1.

Щодо позовних вимог про вилучення у ТОВ «Лугпромресурси»предметів лізингу та передачі їх позивачу, суд зазначає наступне.

У зв'язку з порушенням встановлених п.10.1. та 10.1.1. умов Договору фінансового лізингу, щодо повернення предметів лізингу, 30.09.2011 приватним нотаріусом було видано виконавчий напис ВРП № 338084 про повернення предмета фінансового лізингу (колія в матеріалах справи) від відповідача-1 до позивача.

Згідно з п 10.1.1. Договору лізингодавець має право вилучити майно в таких випадках: Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановлено в графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.

Судом встановлено, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, а вимоги позивача до відповідача-1 про повернення предметів лізинг вже задоволені.

Тому, враховуючи вищевикладене та вимоги правових норм суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимогах позивача до відповідача-1 про повернення предметів лізингу слід відмовити.

Відповідач-1 припустився прострочення лізингових платежів, а тому позивач, керуючись п. 11.2.1 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 17 336,58 грн.

Відповідно до п. 11.2.1 Договору Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю такі штрафні санкції: за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1. даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором -пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань в розмірі 17 336,58 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з несплатою відповідачем-1 заборгованості по лізинговим платежам позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 6 294,55 грн., та 9 448,23 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення за несвоєчасне повернення переплачених коштів з відповідача-1 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 294,55 грн., та 9 448,23 грн. -інфляційних втрат є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач-1 припустився прострочення повернення майна, а тому позивач керуючись п. 11.2.2. Договору просить суд стягнути з відповідача-1 18 121,75 грн. -неустойки за прострочення повернення майна.

Згідно з п. 11.2.2. Договору Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю такі штрафні санкції: якщо якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Майно, при обов'язковій наявності відповідного письмового дозволу Лізингодавця, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Майна у відповідності до статті 10. даного Договору, Лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості Майна на момент укладення Договору, вказаної в пункті 3.2. Договору, за кожний день прострочення строку повернення Майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки за прострочення повернення майна з відповідача-1 в розмірі 18 121,75 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись п 11.2.5. Договору, просить стягнути з відповідача-1 652,00 грн. - штрафу за порушення процедури повернення майна (з врахуванням часткової сплати в розмірі 65 000,00 грн., копія банківської виписки в матеріалах справи).

Відповідно до п. 11.2.5. Договору Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю такі штрафні санкції: за порушення процедури вилучення Майна, порушення положень статті 7., пунктів 5.3., 5.5. цього Договору -штраф в розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості Майна на момент укладання цього Договору за кожен випадок такого порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу за порушення процедури повернення майна з відповідача-1 в розмірі 652,00 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГПРОМРЕСУРСИ" (91058, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 27, офіс 832, код ЄДРПОУ: 31856550) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі ЛІЗИНГ" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г, код ЄДРПОУ: 33880354) 463 927 (чотириста шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 94 коп. -основного боргу, 17 366 (сімнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 58 коп. -пені, 6 294 (шість тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 55 коп. -3 % річних, 9 448 (дев'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 23 коп. -інфляційних втрат, 18 121 (вісімнадцять тисяч сто двадцять одну) грн. 75 коп. -неустойки за прострочення повернення майна, 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. - штрафу за порушення процедури повернення майна, 4 970 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 07 коп. -державного мита, 10 278 (десять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 76 коп. -судового збору, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя: Якименко М.М.

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Суддя: Головіна К.І.

Дата підписання рішення: 04.05.2012р.