Рішення

від 15.05.2012 по справі 5015/1019/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.12 Справа№ 5015/1019/12

за позовом : Прокурора Залізничного району м.Львова, м.Львів, в інтересах держави в особі позивача : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Дакота"

про стягнення 25 472,62 грн заборгованості та 1 202,20 грн. пені

суддя Кітаєва С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

Представники:

від прокуратури : Яворська Л.Р. -ст.пом. прокурора

від позивача: ОСОБА_2- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Ткач Г.Р. - директор

Суть спору:

Позов заявлено прокурором Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, про стягнення з ТзОВ " Дакота" 25472,62 грн. заборгованості та 1202,20 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.12 р порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.04.12 р. З підстав, зазначених в ухвалі суду від 18.04.12 р розгляд справи відкладався на 03.05.12 р . В судовому засіданні 03.05.12 р оголошувалась перерва до 08.05.12 р до 11 год.00 хв, про що до відома представників сторін та прокурора доводилось в письмовій формі (під розписку). Ухвалою від 08.05.12 р розгляд справи відкладався на 15.05.12 р.

Прокурором 15.05.12 р через канцелярію суду подано Заяву б/н від 15.05.12 р про зменшення позоних вимог. Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, прокурор просить стягнути з ТзОВ «Дакота»на користь позивача 16108,92 грн. основного боргу, 1202,20 грн. пені, а також судові витрати в доход держбюджету.

В судове засідання 15.05.12 р з»явились прокурор та повноважні представники сторін. .

В ході розгляду справи, в судових засіданнях представникам сторін та прокурору оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України

Заяв про відвід судді не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за Заявою прокурора б/н від 15.05.2012 року про зменшення позовних вимог. ( заява зареєстрована у канцелярії суду за вх..№10434/4).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторіни, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 16 108,92 грн. боргу.

26.10.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №180 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно -нежитлові приміщення кафе загальною 151,0м 2 , які розміщені на першому поверсі шестиповерхового житлового будинку, за адресою: м.Львів, вул.Широка, 75 (далі- Майно), що знаходиться на балансі ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6" ДТГО"Львівська залізниця"(далі- Балансоутримувач).

Згідно п.1.2 Договору, майно передається в оренду з метою: 57м 2 - розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи; 93,5м 2- розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Відповідно до п.5.1 Договору, Орендар зобов'язується використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Згідно п.п.2.1, 2.3, 2.4 Договору, Орендар вступає в строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору; передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку; обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на Орендодавця.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір складено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 26.10.2010р. до 24.10.2013р. включно.

Згідно п.3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995р. (далі -Методика), та становить за базовий місяць без ПДВ -серпень 2010р. -6590,21грн.

Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередні місяці на індекс інфляції за наступний місяць.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

26.10.2010р. Сторонами (Позивачем та Відповідачем) складено акт приймання-передачі майна за Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, в тому числі доводів позовної заяви, борг Відповідача перед Позивачем за Договором від 26.10.2010р. №180 станом на 27.01.2012 року розрахований в сумі 24 270,42 грн.

Із розрахунку вбачається, що заборгованість станом на 11.07.11 року становила 11538,26 грн. Розмір орендної плати за липень 11 р -грудень 11 р ( нарахування), містяться в колонці «Розмір орендної плати, грн. (без ПДВ) названого Розрахунку. Розрахунок також відображає в графі «Фактична сплата, грн. ( без ПДВ)»здійснені відповідачем платежі.

Судом встановлено, що 21.11.11 року господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №5015/5519/11 за позовом РВ ФДМУ по Львівській області до ТзОВ «Дакота»про стягнення 11538,26 грн боргу та 226,27 грн. пені. Суд в ході розгляду ї справи №5015/1019/12 витребував з архіву суду справу №5015/5519/11 для ознайомлення із наявними в ній матеріалами та встановив наступне. 11538,26 грн. ( заборгованість станом на 11.07.11 року) яка вказана у Розрахунку заборгованості по орендній платі у даній справі, була предметом дослідження господарського суду Львівської області у справі № 5015/5519/11 і щодо цієї суми боргу є судове рішення. Однак, сума боргу 11538,26 грн. включена у розрахунок суми основного боргу (24270,42 грн) у даній справі і від неї (з наростанням) тобто, враховуючи борг в сумі 11538,26 грн, по-місячний розмір орендної плати за період з липня 11 р по грудень 11 р, а також зазначені у розрахунку платежі відповідача, формувалось сальдо станом на початок кожного наступного місяця, Відтак, виведено борг в сумі 24 270,42 грн. Крім того, як встановлено судом при огляді матеріалів даної справи і справи №5015/5519/11, в графі «фактична сплата, грн. ( без ПДВ»включені платежі, які вже зараховані в погашення боргу за попередній період у справі №5015/5519/11 , Це зокрема : 3000,00 грн;2000,00 грн; 1600,00 грн; 1600,00 грн; 800,00 грн; 1200,00 грн, 994,04 грн.

Повторне включення у розрахунок суми боргу 11538,26 грн відносно якої прийнято судом рішення, та проведення розрахунку основної суми боргу по оренді із врахуванням 11538,26 грн, повторне включення платежів, які вже враховані господарським судом при вирішення спору щодо основного боргу який мав місце станом на 01.07.11 р, привели до невірного визначення суми основного боргу станом як на 27.01.2012 року (дата вказана прокурором у позовній заяві) так і станом на момент подання позову до суду (15.03.12 р ).

Виходячи із розміру орендної плати за липень- грудень 11 р (30198,92 грн) здійснених відповідачем за період з 29.11.11 р по 13.01.12 р платежів на суму 6050,00 грн, без врахування сальдо 11538,26 грн і платежів відповідача за період з 10.08.11 р по 31.10.11 р ( враховані у справі №5015/5519/11) , станом на 27.01.12 року сума основного боргу становила 24148,92 грн.

Станом на час подання прокурором Заяви про зменшення позовних платежів відповідач сплатив позивачу ще 8040,00 грн ( а саме : 02.02.12 р -2000,00 грн; 20.02.12 р -2040,00 грн; 10.04.12 р -1000,00 грн; 17.04.12 р -1000,00 грн; 27.04.12 р -2000,00 грн). Відтак, сума основного боргу складає 16108,92 грн.

За заявою Проокурора від 15.05.12 р, яка розглядається, сума основного боргу , яку просить стягнути прокурор з відповідача -16108,92 грн.

Заява про зменшення позовних вимог подана прокурором відповідно до вимогти ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає вимоги в межах зменшених прокурором вимог за поданою прокурором заявою.

Відповідач суму основного боргу ( 16108,92 грн) не заперечує . Доводи позивача про те, що сума основного боргу складає 16230,42 грн (лист б/н і б/д вх.№9845/12) судом до уваги не беруться, оскільки такі не відповідають обставинам і матеріалам справи. Крім того, позов заявлено прокурором , а не позивачем, відповідно суд розглядає зменшені позовні вимоги, згідно Заяви прокурора.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Враховуючи вищенаведене, за Заявою про зменшення позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 16108,92 грн. основного боргу. .

Щодо стягнення 1202,20 грн. пені.

Відповідно до п..9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати заборгованість сплати орендної плати за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар сплачує також штраф у розмірі 10% річних від суми заборгованості. Згідно наведеного розрахунку заборгованості, заборгованість виникла за період понад три місяці.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Порушення відповідачем зобов»язань за договором щодо сплати орендної плати у спірному ( з липня по грудень 2011 року) періоду підтверджується матеріалами справи.

Вимога прокурора про стягнення 1202,20 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заявлені вимоги, згідно Заяви прокурора від 15.05.2012 року про зменшення позовних вимог задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дакота"(79052, м.Львів, вул.Каганця, 8, кв.1, ідентифікаційний код 20837639) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070) 16108,92 грн. основного боргу та 1202,20 грн. пені.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дакота"(79052, м.Львів, вул.Каганця, 8, кв.1, ідентифікаційний код 20837639) в доход державного бюджету України 1093,81 грн. судового збору.

4.Накази видати відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.05.12 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено і підписано 17.05.2012 року.

Суддя Кітаєва С.Б.