Постанова

від 14.05.2012 по справі 44/139-7/377

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 44/139-7/377

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Іоннікової І.А.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.02.2012;

відповідача : ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

на рішення

господарського суду

міста Києва

від 19.12.2011

у справі № 44/139-7/377 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

про стягнення 256150,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення 256150,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 44/139-7/377 позов задоволено.

Стягнуто з Суб"єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 на користь Суб"єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_4 256150 грн. - основного боргу, 2561,50 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 44/139-7/377 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме господарський суд міста Києва задовольнив вимоги, пред'явлені після спливу строку позовної давності, про застосування якої було заявлено позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 прийнято до розгляду справу № 44/139-7/377. Розгляд апеляційної скарги призначений на 27.02.2012 о 10:20.

27.02.2012 представником позивача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані письмові пояснення по справі.

27.02.2012 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

27.02.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.03.2012 о 10:30.

19.03.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.04.2012 о 10:15.

09.04.2012 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи була надана заява від 17.03.2012 до Подільського РУГУ МВС України в місті Києві про встановлення факту передачі грошей в оплату оренди та притягнення до відповідальності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4.

09.04.2012 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи була надана постанова Подільського РУГУ МВС України в місті Києві про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі поданої заяви від 17.03.2012.

09.04.2012 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи була надана схема орендованих приміщень відповідачем.

09.04.2012 представником відповідача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

09.04.2012 представником позивача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи була надана заява про уточнення позовних вимог.

09.04.2012 представником позивача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані договори оренди, що підтверджують здійснення господарської діяльності позивачем.

09.04.2012 представниками сторін в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 продовжено строк вирішення спору у справі № 44/139-7/377.

09.04.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.05.2012 до 11:30.

14.05.2012 в судовому засіданні скаржник для долучення до матеріалів справи надав додаткові письмові пояснення по справі.

14.05.2012 в судовому засіданні скаржник підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

14.05.2012 в судовому засіданні представник позивача просив з урахуванням строків позовної давності стягнути з скаржника заборгованості у розмірі 196200,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника та представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

01.02.2007 між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений Договір оренди № 1/02/07 виробничо - складських приміщень (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у користування виробничо - складські приміщення площею 270 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вишгород, вул. Шкільна, 4-а.

З матеріалів справи вбачається, що Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за користування приміщення становить 20 грн. 20 коп., за один м.кв. на місяць без ПДВ 20%. Загальна сума орендної плати за один місяць складає 5454 грн. без ПДВ 20%.

Перерахування орендної плати, передбаченої п. 3.1 даного договору, здійснюється орендарем до 10 числа поточного місяця. (п. 3.2. Договору).

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 6.1 Договору сторони визначили, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 1 листопада 2007 року.

Пунктом 6.2. Договору передбачена його пролонгація на новий строк.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту підписання Договору та по червень 2010 року, Договір неодноразово пролонговувався.

Стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Як зазначає законодавець, що вказана норма може бути застосована тільки до договорів найму з визначеним строком користування майном (тобто про зазначені правовідносини).

Таким чином Цивільний кодекс України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму, що відповідно відповідачем й було здійснено.

Зазначене вище підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв відповідача до правоохоронних органів, що період користування приміщенням відбувався з 01.02.2007 по 30.06.2010, а саме підтверджується як фактичне, так і юридичне існування договірних відносин поза періодом - 01.11.2007.

Проте, скаржник стверджує, що ним належним чином сплачувались гроші за орендоване майно.

Однак, в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

Отже, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, що також підтверджується скаржником, але всупереч умовам Договору відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого в нього наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 256150,00 грн.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими.

Але скаржником в суді першої інстанції було заявлено про застосування строку позовної давності відповідно до п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України та подано до суду відповідну заяву, проте суд жодним чином не прореагував на неї.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України сплив строк позовної давності, а у випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов'язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.

Однак як зазначалось вище Договір пролонговувався і відносини між сторонами тривали по червень 2010 року.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги лише в розмірі 196200,00 грн.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 44/139-7/377 прийняте з неправильним застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинної на час звернення позивача до суду) державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинної на час звернення позивача до суду) суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 становить 1962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. державного мита та 180 (сто вісімдесят) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 44/139-7/377 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 у справі № 44/139-7/377 викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (04071, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (07300, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) заборгованість в розмірі 196200 (сто дев'яносто шість тисяч двісті) грн. 00 коп., 1962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. державного мита та 180 (сто вісімдесят) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.»

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (07300, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (04071, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 44/139-7/377 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Іоннікова І.А.

17.05.12 (відправлено)