Постанова

від 14.05.2012 по справі 5011-24/1349-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 5011-24/1349-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Рудченка С.Г.

при секретарі Чуприні І.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. №00.01.0071 від 11.11.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за дов. б/н від 03.05.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп»

на рішення господарського суду м. Києва

від 21.03.2012р. (дата підписання - 26.03.2012р.)

у справі №5011-24/1349-2012 (суддя - Мандичев Д.В.)

за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп»

про стягнення 9 287,01 грн.

встановив:

У лютому 2012р. Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» про стягнення грошових коштів у розмірі 9 287,01 грн., сплачених позивачем на виконання недійсного правочину, а саме: Договору про закупівлю послуг за державні кошти №00.03.0059 від 15.03.2011р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011р. у справі №32/5005/11275/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., вказаний Договір визнано недійсним.

З огляду на наведене, посилаючись на приписи ст.ст. 216, 1212 ЦК України, позивач просив господарський суд застосувати визначені законом наслідки недійсності правочину та повернути йому сплачені на виконання недійсного правочину грошові кошти у заявленому до стягнення розмірі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2012р. позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-24/1349-2012.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши у відзиві, що предметом недійсного правочину є послуги, які відповідачем фактично були надані та спожиті позивачем. Зазначене, на думку відповідача, унеможливлює застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачених ч.1 ст.216 ЦК України, оскільки за своїм змістом зобов'язання з надання послуг може бути припинено тільки на майбутнє, а повернути сторони у первісний стан у даному випадку неможливо.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.03.2012р. у справі №5011-24/1349-2012 (суддя - Мандичев Д.В.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із ТОВ «Укрконсалтинг груп» на користь КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» грошові кошти у розмірі 9 287,01 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що грошові кошти, отримані відповідачем на виконання укладеного між сторонами Договору, підлягали поверненню позивачу, оскільки в подальшому цей правочин у судовому порядку було визнано недійсним, тобто відпала правова підстава володіння ними. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримував сплачені позивачем на виконання недійсного правочину грошові кошти у розмірі 9 287,01 грн., у зв'язку з чим на підставі ст.1212 ЦК України позов задовольнив.

Не погоджуючись із мотивами судового рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012р. у справі №5011-24/1349-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа».

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального права, зокрема, ст.216 ЦК України, ст.207 ГК України, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Так, за оцінкою апелянта, при прийнятті оскарженого судового акту господарським судом неправомірно не було взято до уваги, що послуга - це «річ» безповоротна, а тому фактичне надання відповідачем послуг позивачу унеможливлює застосування приписів ч.1 ст.216 ЦК України, оскільки відновити сторони у первісне положення у даному випадку неможливо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012р. №5011-24/1349-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 14.05.2012р.

У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржений судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 15.03.2011р. між Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» (далі - виконавець, відповідач) був укладений Договір про закупівлю послуг за державні кошти №00.03.0059 (далі - Договір, а.с.12-15).

За умовами цього Договору виконавець зобов'язувався за завданням замовника на свій ризик і своїми силами в порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, визначені документацією з конкурсних торгів, надати протягом терміну дії Договору послуги в галузі права - консультативні послуги з юридичних питань і послуги з представництва у зв'язку з цивільним правом, а замовник, в свою чергу, зобов'язувався у порядку та на умовах визначених цим Договором, прийняти та оплатити надані послуги (п.2.1 Договору).

Згідно п.4.8 Договору про надані виконавцем та отримані замовником послуги на підставі завіреної між ними інформації про стан заборгованості сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, в яких відповідно до п.6.2 Договору сторонами визначається загальна сума, що має бути сплачена замовником за надані виконавцем відповідно до Договору послуги.

У п.6.3 Договору сторони погодили, що надані виконавцем послуги повинні оплачуватися замовником у гривні протягом п'яти робочих днів з моменту отримання останнім Акту приймання-передачі наданих послуг.

08.04.2011р. сторони підписали двосторонній Акт здачі-приймання наданих згідно Договору послуг (а.с.16-19), яким підтверджується, що виконавець (відповідач) надав, а замовник (позивач) прийняв послуги, пов'язані зі зменшенням та (або) погашенням заборгованості боржниками перед замовником відповідно до п.5.1 Договору (обов'язки виконавця) на загальну суму 79 287,01 грн.

Згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №3339 від 13.05.2011р. (а.с.20) замовник (позивач) отримані від виконавця (відповідача) послуги оплатив частково на суму 9 287,01 грн. Доказів проведення замовником розрахунків із виконавцем за решту спожитих послуг матеріали справи не містять.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2011р. у справі №32/5005/11275/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., задоволено позов Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» про визнання недійсним договору; визнано недійсним укладений між сторонами Договір про закупівлю послуг за державні кошти №00.03.0059 від 15.03.2011р.

Висновок господарських судів мотивований невідповідністю істотних умов оспорюваного правочину змісту пропозиції конкурсних торгів і цінової пропозиції переможця, а також умовам Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

З огляду на наведене, посилаючись на приписи ч.1 ст.216, ст.1212 ЦК України, Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (замовник за Договором) у лютому 2012р. звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» про стягнення сплачених на виконання недійсного правочину грошових коштів у розмірі 9 287,01 грн. і просив про задоволення позову на підставі приписів ст.ст. 216, 1212 ЦК України.

Заявлені позивачем вимоги є фактично вимогами про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.

За результатами розгляду спору по суті місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач, як заінтересована особа, на підставі, зокрема, ст.1212 ЦК України має право на повернення сплаченого за недійсним правочином та задовольнив позов у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на незаконність мотивів судового рішення, оскільки у даному спорі, на думку апелянта, застосування правових наслідків недійсності правочину щодо повернення всього отриманого за ним неможливо, оскільки послуги фактично були надані замовнику та прийняті (спожиті) ним, тобто повернути сторони у первісне положення неможливо.

Крім того, скаржник зауважив, що за своєю правовою природою зобов'язання з надання послуг може бути припинено виключно на майбутнє, оскільки спожита послуга є безповоротною «річчю».

Переглядаючи справу у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість наведених в апеляційній скарзі доводів з огляду на наступне.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Укладений між сторонами Договір про закупівлю послуг за державні кошти №00.03.0059 від 15.03.2011р., як випливає із судових актів по справі №32/5005/11275/2011, які набрали законної сили, визнано оспорюваним правочином.

В силу ч.3 ст.207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

На відміну від нікчемного правочину, який у всіх випадках є недійсним з моменту його вчинення, оспорюваний правочин, зі змісту якого випливає, що він може бути припиненим на майбутнє, визнається судом недійсним з моменту вчинення з припиненням його дії на майбутнє. Саме про такі наслідки йдеться у ст.207 ГК України, яка застосовується, зокрема, до правовідносин з надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що результату надання послуги передує вчинення дій, які не мають матеріального втілення, і складають з послугою єдине ціле, адже при наданні послуги продається не сам її результат, а дії які до нього призвели, отже цінністю є сама лише діяльність виконавця.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтвердив факт надання відповідачем послуг згідно укладеного між сторонами правочину, який в подальшому визнано недійсним у судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, наслідки недійсності правочину залежать від того, які саме дії були здійснені сторонами на виконання такого правочину. Тому суд, приймаючи рішення про застосування наслідків недійсності правочину, повинен повно і всебічно з'ясувати обставини, що мають значення для застосування таких наслідків.

Встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість застосування у даному випадку реституції, як наслідку визнання укладеного між сторонами правочину недійсним, а також неможливість повернення сторін у первісне положення, оскільки виконавець надав послугу у процесі юридичної діяльності з надання консультації у галузі права, і продав не результат, а дії (діяльність), які до нього призводили.

Наведене підтверджується наявним у матеріалах справи двосторонньо підписаним та скріпленим печатками підприємств Актом здачі-приймання наданих послуг (за Договором про надання послуг №00.03.0059 від 15.03.2011р.) від 08.04.2011р. (а.с.16-19).

Факт надання послуг відповідачем визнав і сам позивач.

В силу приписів ст.901 ЦК України фактичне надання послуг виконавцем та прийняття їх замовником породжує у останнього обов'язок розрахуватися за спожиті послуги.

Судовою колегією враховано, що вартість юридичних послуг відповідача не є надмірною, порівняно із загальною сумою грошових коштів, що перераховані на розрахунковий рахунок замовника (позивача) його боржниками в результаті юридичної діяльності виконавця (відповідача), не перевищує вартості аналогічних послуг у м. Києві, а тому з огляду на положення ст.901 та ст.216 ЦК України у позивача виник обов'язок з відшкодування вартості наданих відповідачем юридичних послуг як правовий наслідок недійсності правочину.

Відтак, доводи апеляційного оскарження слід визнати обгрунтованими із задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення місцевого господарського суду та з прийняттям нового судового акту про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» на рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012р. у справі №5011-24/1349-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012р. у справі №5011-24/1349-2012 скасувати.

3. Прийняти по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» про стягнення 9 287,01 грн. відмовити.

4. Стягнути із Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, буд. 168, код ЄДРПОУ - 03342573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалтинг груп» (01001, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 35-А, код ЄДРПОУ - 35902736) 804,75 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи №5011-24/1349-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Поляк О.І.

Рудченко С.Г.