Постанова

від 15.05.2012 по справі 15/100-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 15/100-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Дімакова Г.О.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс»

на рішення господарського суду Київської області від 04.11.2011 року (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»

про стягнення 16 843 725,64 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2011 року частково задоволено позов.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.04.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року розгляд справи відкладено на 23.04.2012 року.

В судове засідання 23.04.2012 року з'явився представник позивача. Представники відповідача 1 та відповідача 2 у призначене судове засідання не з'явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 року розгляд справи відкладено на 15.05.2012 року.

15 травня 2012 року від представника відповідача 2, через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Колегія суддів відмовила в задоволені вищезазначеного клопотання в зв'язку з необгрунтованністю останнього, та не наданням доказів неодноразової неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача 2.

В судове засідання 15.05.2012 року з'явився представник позивача. Представник відповідача 1 та відповідача 2 у призначене судове засідання не з'явився.

Представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (відповідно до п. 1.6. статуту ПАТ «Кредитпромбанк», позивач є єдиним правонаступником відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салекс» укладено кредитний договір № 49.8/26/2006-КЛТ, яким встановлено процедуру та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2000000 доларів США з частковою конвертацією у гривню, процедуру та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів ( п. 1.1. кредитного договору).

26 червня 2006 року між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 49.8/26/2006-КЛТ, відповідно до умов якої, банк надає позичальнику кредит в сумі 1250000 доларів США на сплату одноразової комісії за надання кредитної лінії ЄБРР, на ретроактивне фінансування понесених витрат ТОВ «Салекс» та послідуючу конвертацію в національну валюту в сумі 480000 доларів США для розрахунків за договорами.

29 вересня 2006 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, щодо надання позичальнику кредиту в сумі 750000 доларів США з конвертацією в національну валюту для розрахунків за договорами. За даними додатковими угодами позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 05 травня 2011 року. (п. 4 додаткових угод).

Позивачем виконано умови кредитного договору. Загальна сума перерахованих коштів на рахунок відповідача 1 складає 2 000 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати процентів та пені є іпотека комплексу та обладнання, що входять до складу комплексу, який знаходиться за адресою: Київська обл.., Рокитянський р-н, смт. Рокитне, вул.. Окружна, 4. Згідно з іпотечним договором № 49.8/26/І81/06 від 23.06.2006 року, до складу іпотеки входять нежитлові будівлі, що складаються з гаражу літера «А», водомаслогрійки літера «Б» та гаражу літера «В», що розташовані за адресою: Київська обл., м. Білі Церква, Гайок, буд. 218-А та обладнання, що належить ТОВ «Салекс» згідно з договором застави № 49.8/26/З81/06 від 23.06.2006 року.

Додатковими угодами № 4 від 24.11.2006 року, № 6 від 24.04.2008 року, № 7 від 25.07.2008 року та № 9 від 28.01.2009 року вносилися зміни до п. 4.2 кредитного договору відносно предмету застави та іпотеки. Згідно з останньою редакцією п. 4.2 кредитного договору основним забезпеченням повернення кредитів, сплати відсотків та пені є нерухоме майно, а саме об'єкт незавершеного будівництва, 100% готовності, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, Гайок, буд. 218-А, який належить ТОВ «Таро-Пак» та знаходиться в іпотеці на підставі іпотечного договору № 49.8/26/І378/06 від 24.11.2006 року; обладнання, що належить ТОВ «Салекс» та знаходиться в заставі на підставі договору застави № 49.12/26/З485/09 від 26.01.2009 року; обладнання, що належать ТОВ «Таро-Пак» та знаходиться в заставі на підставі договору застави № 49.12/26/З486/09 від 26.01.2009 року; фінансова порука ОСОБА_3 на підставі договору поруки № 49.8.2/26/ПК54/08-КЛТ від 25.07.2008 року; фінансова порука ТОВ «Таро-Пак» на підставі договору поруки № 49.8.2/26/ПК1/09-КЛТ від 28.01.2009 року.

Також, додатковою угодою № 7 від 25.07.2008 року до кредитного договору внесено зміни до п. 2.7. кредитного договору, відповідно до якого процентна ставка за кредитами (траншами) встановлюється в розмірі LIBOR+7% річних, але не менше 12,5% річних. Про розмір процентної ставки банк повідомляє позичальника у письмовій формі після отримання відповідних повідомлень від ЄБРР про розмір ставки LIBOR, на момент видачі кожного траншу та двічі на рік, а саме до 20 листопада та 20 травня.

Згідно з п. 1. додаткової угоди № 18 від 19.10.2010 року відповідач 1 зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 05.05.2011р. зі своїх поточних рахунків на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.

28 січня 2009 року між позивачем та ТОВ «Таро-Пак» укладено договір поруки № 49.8.2/26/ПК1/09-КЛТ відповідно до умов якого, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ «Салекс» (позичальник) за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами кредитного договору: розмір кредитної лінії 2000000 доларів США; процентна ставка за користування кредитом згідно з додатковими угодами до кредитного договору; строк повного погашення заборгованості за кредитною лінією 05 травня 2011 р.; відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник (п. 1.3. договору поруки).

Згідно з п. 2.1. договору поруки у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель, на підставі письмового повідомлення позичальника або банка, не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 частково сплачено заборгованість по кредиту у сумі 416586,58 доларів США та заборгованість зі сплати нарахованих процентів у сумі 547826,62 доларів США. Останній платіж зі сплати процентів відповідачем 1 було здійснено 22.06.2011р. у сумі 1756,49 доларів США за проценти нараховані з 20.12.2008р. по 19.01.2009р.

Відповідно до ст.ст. 525- 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань: непогашення у встановлений строк та в повному розмірі суми кредиту та несплата відсотків за користування кредитом у розмірах, встановлених кредитним договором, є обґрунтованою підставою для стягнення солідарно простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1583413,42 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.07.2011р. еквівалентно 12622021,74 грн. та заборгованості зі сплати нарахованих процентів у сумі 467725,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.07.2011р. еквівалентно 3728429,36 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у сумі 8165,26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.07.2011р. еквівалентно 65 088,55 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів у сумі 14158,22 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.07.2011р. еквівалентно 112860,83грн., всього на суму 22323,48 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.07.2011р. еквівалентно 177949,38 грн.

Твердження апелянта, що при ухваленні рішення місцевий господарський суд неправомірно зазначив еквівалент існуючої заборгованості у гривнях не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»Господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд при ухваленні рішення зазначити гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) стягуваної суми.

Пунктом 3.4.6. кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та /або процентами, та/або комісіями, встановленими у пункті 2.5. цього договору позичальник зобов'язується, сплатити банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями.

Згідно з п. 3.2. договору поруки у разі прострочення поручителем терміну виконання зобов'язань, що передбачені пунктом 2.1. цього договору, поручитель сплачує банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості.

Оскільки заборгованість обчислюється станом на 14.07.2011 року, судом першої інстанції вірно використано курс НБУ для визначення гривневого еквіваленту останнього саме на цю дату.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс» на рішення господарського суду Київської області від 04.11.2011 року.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Салекс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2011 року у справі № 15/100-11 без змін.

Матеріали справи № 15/100-11 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.