Постанова

від 10.05.2012 по справі 5015/5/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.12 Справа № 5015/5/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді - Юркевича М.В.

суддів - Желіка М.Б.

Малех І.Б.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд Інвест»м.Ялта Автономної республіки Крим

на рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р.

у справі № 5015/5/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»м. Львів

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд Інвест»м.Ялта Автономної республіки Крим

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп-Інвест»м. Львів

про стягнення 65 634,40 грн.

за участю представників :

від позивача: Сікиринський Ю.О. -представник

від відповідача-1: Тарасюк О.В. -представник

від відповідача-2: не з'явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі № 5015/5/12 (суддя Деркач Ю.Б.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»м. Львів, стягнувши солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд Інвест»м.Ялта Автономної республіки Крим та товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп-Інвест»м. Львів 65 634,40 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

ТОВ «Континентбуд Інвест» не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступні обставини і підстави:

· Письмової вимоги про виконання зобов'язань за договором № 1405/06 апелянт не отримував. Місцезнаходження відповідача-1 не змінювалось, документальні докази чого знаходяться в матеріалах справи. Отже, факту пред'явлення вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України не було;

· Відповідно до п. 96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Як визначено п. 99 Загальних умов, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи;

· Право вимоги про виконання зобов'язань виникло у позивача з дня підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт. Отже, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності щодо стягнення спірної заборгованості розпочався з дня підписання актів та з врахуванням перериванням строку закінчився 07.11.2011 р.;

· Позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права 03.01.2012 р., тобто після спливу строку позовної давності.

Представник ТОВ «Комфорт-Сервіс Л»в судовому засіданні в усній формі проти доводів апеляційної скарги заперечив, рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Причини та підставі відкладення розгляду справи викладені в ухвалі Львіівського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р.

В останнє судове засідання відповідач-1 повторно явку свого представника не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:

30.05.2006 року між позивачем, відповідачем-1 та ремонтно-будівельним підприємством «Фірн»був укладений договір підряду № 1405/06. Згідно додаткової угоди № 2 до даного договору, ремонтно-будівельне підприємство «Фірн»було виключено зі складу сторін договору.

У відповідності до п. 2.1. договору позивач своїми засобами, та зі свого матеріалу зобов'язався виконати роботи з монтажу систем кондиціонування, вентиляції, на об'єкті відповідача-1, а той, в свою чергу, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Орієнтовна загальна вартість зазначених робіт, згідно п. 3.1. договору складає 1881053,00 грн. Згідно п. 3.2. договору, остаточна вартість договору визначається як сума видатково-прибуткових накладних і вартості всіх актів виконаних робіт.

У відповідності до умов укладеного договору позивач на об'єкті будівництва пансіонату підвищеної комфортності для батьків з дітьми по вул. Виноградній в смт. Лівадія Автономної республіки Крим, виконав для замовника (відповідача-1) монтажні роботи системи вентиляції та кондиціонування, та поставив обладнання до неї, про що свідчать підписані з обох сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 12/11 від 11.12.2007 р. на суму 60 716, 40 грн., № 12/12 від 11.12.2007 р. на суму 54 410,40 грн., № 12/13 від 11.12.2007 р. на суму 1 210,80 грн., № 12/14 від 11.12.2007 р. на суму 586,80 грн., № 11/07 від 07.11.2008 р. на суму 13 710,00 грн. Всього роботи виконано на загальну суму 130 634,40 грн.

В п. 3.3. додаткової угоди № 2 від 20.08.2007 р. про внесення змін і доповнень до договору підряду № 1405/06 сторонами було погоджено, що фінансування робіт по даному договору здійснюється безпосередньо замовником (відповідачем-1) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (позивача) як авансу та оплати виконаних робіт.

Як прослідковується із наявних матеріалів справи, фінансування підрядних робіт замовником (відповідачем-1) проведено не в повному обсязі. Згідно з уточненим розрахунком заборгованості, та копій банківських виписок, відповідач сплатив 65 000,00 грн. (50 000,00 грн., та 15000,00 грн., відповідно). Отже, заборгованість відповідача-1 перед позивачем по договору станом на дату подання позову становить 65 634,40 грн.

З огляду на те, що сторони не встановили моменту виникнення обов'язку замовника (відповідача-1) оплатити вартість виконаних робіт, 05.10.2011 р. позивачем була надіслана відповідачу-1 вимога про оплату виконаних робіт в семиденний строк з моменту її отримання. Вказана претензія залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в забезпечення виконання відповідачем-1 його грошових зобов'язань по основному договору підряду № 1405/06 від 30.05.2006 р., між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки від 01.12.2008 р., на умовах якого відповідач-2 поручився перед позивачем за належне виконання грошових зобов'язань відповідача-1, що випливають з договору підряду №1405/06 від 30.05.2006 р.

01.11.2011 р. позивачем було надіслано відповідачу-2 вимогу про погашення заборгованості відповідача-1, яка також залишилась без відповіді та задоволення.

Виходячи із правового аналізу наявних матеріалів справи та приписів ст. ст. 509, 526, 553, 554, 610, 837, ЦК України, та ст. ст. 173, 174, 175, 193 ГК України місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані поданими доказами, а відповідно підлягають до задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

Договором в силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, сторони укладаючи договір підряду № 1405/06 від 30.05.2006 р. дійшли згоди всіх його істотних умов і взяли на себе зобов'язання з їх виконання.

Зміст договору, в силу приписів ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов'язання в силу приписів ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як прослідковується із наявних матеріалів справи, позивач взяті на себе договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, про що свідчать підписані з обох сторін акти виконаних підрядних робіт № 12/11 від 11.12.2007 р. на суму 60 716, 40 грн., № 12/12 від 11.12.2007 р. на суму 54 410,40 грн., № 12/13 від 11.12.2007 р. на суму 1 210,80 грн., № 12/14 від 11.12.2007 р. на суму 586,80 грн., № 11/07 від 07.11.2008 р. на суму 13 710,00 грн.

Щодо строків та якості виконання позивачем підрядних робіт відповідач-1 не заперечив, зокрема доказів зворотнього суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано. Представник відповідача-1 в судовому засіданні в апеляційній інстанції також не спростовував та не заперечував проти присудженої до стягнення суми заборгованості.

Зокрема, представник відповідач-1 пояснив апеляційному господарському суду, що так як сторони не встановили моменту виникнення обов'язку замовника (відповідача-1) оплатити вартість виконаних робіт, то право вимоги у позивача виникло з дня підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт. Відтак, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності щодо стягнення спірної заборгованості розпочався з дня підписання актів та з врахуванням переривання строку закінчився 07.11.2011 р. Враховуючи те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовними вимогами по спливу строку позовної давності, відповідач-1 просить з тих підстав в задоволені позову відмовити.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з такою правовою позицією апелянта з огляду на наступні обставини.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2011 р. у іншій справі №5015/3984/11, яке набрало законної сили, товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Сервіс Л»було відмовлено в позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд Інвест»та до товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп-Інвест»про стягнення 115 634,40 грн. заборгованості за договором підряду №1405/06 від 30.05.2006 р.

Суд відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що внесеними змінами (додатковими угодами до договору підряду) сторони не встановили чітко моменту виникнення обов'язку замовника оплатити вартість виконаних робіт. За таких обставин, суд встановив, що до спірних правовідносин слід застосувати частину 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на те, що матеріали справи не містили будь-яких належних доказів, які б підтвердили факт звернення позивача до відповідача-1 з вимогою оплатити вартість виконаних робіт, суд у справі № 5015//3984/11 дійшов висновку, що обов'язок з оплати виконаних робіт у відповідача-1 станом на день розгляду справи не настав.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо моменту виникнення обов'язку замовника (відповідача-1) оплатити вартість виконаних робіт, 05.10.2011 р. позивачем була надіслана відповідачу-1 вимога про оплату виконаних робіт в семиденний строк з моменту її отримання, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, в силу приписів ст. 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи із вимог даної статті ГПК України преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.

Відтак, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується із правовою позицією апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Не заслуговують на увагу апеляційного господарського суду заперечення апелянта стосовно неотриманням ним вимоги позивача. В матеріалах справи (а.с. 41) містяться належні докази, що свідчать про направлення за адресою відповідача-1 вказаної вимоги.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, Львівський апеляційний господарський суд повністю погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення солідарно з відповідачів 65 634,40 грн. заборгованості. Покладення відповідальності на відповідачів солідарно випливає із приписів ст. 554 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі при наданих їм можливостях, як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, підставності своїх вимог не довели, а доводи апелянта зводяться лише до намагання уникнути обов'язку виконання договірних зобов'язань.

З огляду на вище наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду констатує, що рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. по суті є законним, відповідно до ст. 43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, в зв'язку з чим, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд Інвест»м.Ялта Автономної республіки Крим відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 21.02.2012 р. у справі №5015/5/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5015/5/12 повернути в господарський суд Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14.05.2012 р.

Головуючий-суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.