Постанова

від 10.05.2012 по справі 13-23-27/72-08-2992

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р.Справа № 13-23-27/72-08-2992 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Єрмілова Г.А.

Суддів : Воронюка О.Л.

Лашина В.В.

при секретарі Попові Н.Г.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.04.2012р.:

від позивача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 10.01.2011р., Соколова О.В. (директора);

від ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" - ОСОБА_4 , за довіреністю № 1 від 20.10.11р.;

від ТОВ «Ерілон» - не з'явився.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 10.05.2012р. не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг"

на рішення господарського суду Одеської області від 06.02.2012р.

у справі № 13-23-27/72-08-2992

за позовом ТОВ "ЮТС-Пром"

до 1) ТОВ "Ерілон";

2) ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг"

про визнання договору недійсним

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 10.04.2012р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. у справі № 13-23-27/72-08-2992 (головуючий суддя Панченко О.Л., судді - Демешин О.А., Горячук Н.О.) позов ТОВ "ЮТС-Пром" задоволено .

Визнано недійсним договір про частковий перевід боргу від 29.04.2008р., укладений між ТОВ "Ерілон", ТОВ "ЮТС-Пром" та ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг".

Стягнуто з відповідачів (ТОВ "Ерілон та ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг") на користь позивача по 42,50грн. державного мита та по 59грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

З посиланням на експертний висновок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області від 20.05.2011р. № 671 місцевий господарський суд дійшов висновку, що директор ТОВ "ЮТС-Пром" Соколов А.В. спірний договір від 29.04.2008р. не підписував, а тому він підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" подало апеляційну скаргу , в якій просить рішення від 06.02.2012р. скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог відповідач вказує на те, що:

- оригінал договору про частковий перевід боргу скріплено печаткою ТОВ "ЮТС-Пром", і цей факт було проігноровано місцевим господарським судом.

- спірний договір дійсно був підписаний не в присутності генерального директора ТОВ "ЮТС-Пром" Соколова О.В., однак він особисто повернув екземпляр договору з печаткою та підписом керівника позивача. Підстав вважати, що договір від 29.04.2008р. був підписаний іншою особою, у ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" не було.

- в подальшому позивач схвалив спірний правочин і листом №2 від 16.05.2008р., направленим на адресу відповідачів, фактично визнав підписання договору від 29.04.2008р. працівником підприємства. Крім того, відповідачем до суду першої інстанції надано лист від 14.05.2008р., який містить вимогу про необхідність виконання договору про частковий перевід боргу. Вказаний лист було отримано особисто директором ТОВ "ЮТС-Пром", і це свідчить про обізнаність позивача про спірний договір.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду від 06.02.2012р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" без задоволення з тих мотивів, що директор ТОВ "ЮТС-Пром" Соколов О.В. спірний договір від 29.04.2008р. не підписував, і це підтверджено відповідними експертними висновками. Про існування такого договору товариству стало відомо лише після надходження позовної заяви ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" про стягнення з ТОВ "ЮТС-Пром" вартості непоставленої продукції, збитків та неустойки за непоставку пеноблоків.

Крім того, Соколов О.В. з 14 квітня по 16 травня 2008року знаходився у службовому відрядженні у м.Кодима на місці знаходження виробничого цеху, а тому не міг підписувати у той час будь-які документи у м.Одеса.

Позивач вказує на те, що договір про часткове переведення боргу не містить для ТОВ "ЮТС-Пром" ніяких компенсацій з боку первісного боржника (ТОВ "Ерілон"), а отже такий договір не передбачав настання реальних правових наслідків для сторін.

Твердження відповідача про те, що листом №2 від 16.05.2008р. позивач схвалив спірний правочин, не відповідають дійсності, адже зазначений лист не містить посилань на договір від 29.04.2008р. Ніяких інших листів, у тому числі і електронною поштою, з приводу виконання договору ТОВ "ЮТС-Пром" на адресу ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" не направляло.

ТОВ "Ерілон" своїм правом на участь в судових засіданнях апеляційної інстанції не скористалось.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки, ухвали Одеського апеляційного господарського суду про порушення провадження у справі від 14.03.2012р. та про відкладення розгляду справи від 27.03.2012р. надсилались відповідачеві за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (65010, м.Одеса, вул.Генерала Швигіна, буд.30, кв.8), що підтверджується штампом канцелярії суду на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду та випискою з реєстру поштових відправлень, то судова колегія вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Представники позивача та іншого відповідача (ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг") в судове засідання, призначене на 10.05.2012р. не з'явились. Однак, враховуючи встановлений ст.102 ГПК України двохмісячний строк перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, а також те, що пояснення цих осіб були заслухані в попередньому судовому засіданні, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" в судовому засіданні апеляційної інстанції, правовідносини поміж відповідачами у цій справі виникли у 2007 році.

Так, 22.10.2007р. між ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" та ТОВ "Ерілон" було укладено договір поставки №2210/7, за умовами якого ТОВ "Ерілон" зобов'язалось поставити ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" 1400куб.м. пінобетонних блоків на загальну суму 616000грн.

ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" на виконання договору поставки оплатило всю вартість піноблоків, однак ТОВ "Ерілон" поставило лише частину обумовленої договором від 22.10.2007р. продукції, а саме 778,77куб.м. піноблоків.

При цьому, при проведенні випробувань поставленої ТОВ "Ерілон" продукції виявилось, що частина пінобетонних блоків (300 куб.м.) у зв'язку із дефектами якості підлягає заміні.

В подальшому, 29.04.2008р. поміж ТОВ "Ерілон" ("Первісний боржник"), ТОВ "ЮТС-Пром" (Новий боржник") та ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" («Кредитор") був укладений договір про частковий перевід боргу.

Відповідно до п. 2 договору Первісний боржник частково переводить на Нового боржника зобов'язання по поставці 550 куб.м. пеноблоків, що становить 265973,82 грн. з доставкою (в т.ч. ПДВ), що виникло на підставі договору поставки № 2210/7 від 22.10.2007р. З вказаного обсягу пеноблоків 300куб.м. являються заміною неякісних блоків. Пеноблоки поставляються Новим боржником на об'єкт Кредитора -Одеська область, Комінтернівський район, смт.Крижанівка, вул.Приморська, 217-й причал.

Кредитор не заперечує проти часткової заміни Первісного боржника Новим боржником в договорі поставки № 2210/7 від 22.10.2007р. і дає згоду на відповідний частковий перевід боргу в порядку та на умовах, визначених даним договором (п. 3 договору).

Пунктами 7, 8 договору сторонами встановлено, що термін його дії починається з моменту підписання і визначається строком, достатнім для реального та належного виконання договору сторонами.

З тексту договору вбачається, що від імені ТОВ "Ерілон" договір підписаний директором Козловським С.П., від імені ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" - директором Янишевським А.С., і від імені ТОВ "ЮТС-Пром" - директором Соколовим О.В.

Відповідно до ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частинами 1, 2 cт. 207 Цивільного кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, та скріплюється печаткою.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 7.6 Статуту ТОВ "ЮТС-Пром" для керівництва поточною роботою Товариства зборами учасників призначається генеральний директор.

Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, розпоряджається майном та грошовими коштами Товариства, представляє його інтереси в інших Товариствах, організаціях і державних органах на території України та за кордоном, укладає від його імені договори (п. 7.6.1 Статуту).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом № 1 від 30.06.2000р. генеральним директором ТОВ "ЮТС-Пром" з 30.06.2000р. є Соколов О.В.

В судовому засіданні апеляційної інстанції Соколов О.В. стверджував, що він взагалі не підписував договір від 29.04.2008р., і ТОВ "ЮТС-Пром" ніяких відносин з ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" мати не бажало, а зміст спірного договору суперечить економічним інтересам позивача.

Судова колегія вважає такі пояснення директора ТОВ "ЮТС-Пром" такими, що відповідають дійсності.

У відповідності з висновком експерта від 20.05.2011р. № 671 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області, підписи від імені Соколова О.В., розміщені на зворотних сторонах двох примірників договору про частковий перевід боргу від 29.04.2008р. в графі "НОВИЙ БОРЖНИК" ТОВ "ЮТС-Пром" Директор А.В. Соколов", виконані не Соколовим Олексієм Володимировичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Соколова О.В. (т.4, а.с.25-31).

Цей висновок узгоджується зі змістом висновку додаткової судово-почеркознавської експертизи №3482/10-11 від 12.08.2010р., проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в рамках справи №13-23-27/72-08-2992, згідно якого підписи від імені Соколова О.В., які містяться в рядку "Директор

---

Соколов О.В." в двох примірниках договору про частковий перевід боргу від 29.04.2008р. виконано не Соколовим О.В., а іншою невстановленою особою з ретельним наслідуванням його підпису (т.3, а.с.66-68).

Отже, спірний договір про частковий перевід боргу від 29.04.2008р. підписаний з боку ТОВ "ЮТС-Пром" невідомою особою та не відповідає волі позивача на встановлення з відповідачами певного кола правовідносин. .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьої, пятою, шостою ст. 203 цього кодексу.

Згідно ч. 3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом п.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вирішуючи пори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За викладених обставин, судова колегія приходить до висновку, що укладення спірного договору відбулося з порушенням чинного законодавства, оскільки його підписання зі сторони позивача невідомою особою не є вільним волевиявленням ТОВ "ЮТС-Пром"; і цей договір суперечить волі позивача на встановлення із відповідачами взаємовідносин такого правового змісту.

В силу приписів ст.215 ЦК України такий договір підлягає визнанню недійсним.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що договір про частковий перевід боргу дійсно був підписаний не в присутності генерального директора ТОВ "ЮТС-Пром" Соколова О.В., однак він особисто повернув екземпляр договору, і підстав вважати, що договір від 29.04.2008р. був підписаний іншою особою, у ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" не було, а також на те, що "підпис договору не в присутності контрагентів є звичною практикою і звичаєм ділового обороту, а контроль за особистим підписанням уповноваженою особою угоди не становить обов'язку відповідача", не спростовують обставин недотримання вимог закону щодо представництва під час укладення спірного договору та не змінюють наслідків, які настають у такому випадку.

Посилання ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" на положення ст.241 ЦК України (відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину) судова колегія вважає безпідставними, оскільки у даній справі йдеться не про укладення договору від 29.04.2008р. уповноваженою особою ТОВ "ЮТС-Пром" з перевищенням наданій такій особі повноважень, а про непідписання взагалі спірного договору уповноваженою особою позивача (а саме Соколовим О.В.).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи листи (№322 від 14.05.2008р. та №2 від 16.05.2008р.), які, на думку ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" свідчать про схвалення позивачем спірного правочину, в порушення вимог ст.36 ГПК України, належним чином не завірені, їх достовірність оспорюється ТОВ "ЮТС-Пром", а відтак вони взагалі не можуть прийматись до уваги при розгляді справи

Оскільки інші мотиви, з яких подано апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції від 06.02.12р. не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85,103,105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. у справі №13-23-27/72-08-2992 - без змін.

Повний текст постанови складено 15.05.2012р.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин