Постанова

від 07.05.2012 по справі 12/43/5022-576/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 Справа № 12/43/5022-576/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-суддіКравчук Н.М. суддівГнатюк Г.М. Мурська Х.В. розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця (даді ФОП) ОСОБА_4 від 12.03.2012р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2011р.

у справі № 12/43/5022-576/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «В-4», с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область

до відповідача ФОП ОСОБА_4, АДРЕСА_1

про стягнення 39 600,00 грн.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - представник (довіреність від 29.03.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_4 - підприємець

Керуючись рішенням зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. та п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу, затверджену рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 10 (із наступними змінами, доповненнями) голова Львівського апеляційного господарського суду 24.04.2012р. у зв`язку з відпусткою судді Мирутенка О.Л. розпорядився ввести у склад колегії суддів по розгляду вищезазначеної апеляційної скарги замість судді Мирутенка О.Л. суддю Мурську Х.В.

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.06.2011р. (суддя Френдій Н.А.) позовні вимоги ТзОВ «В-4»до ФО-П ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТзОВ «В-4»39 600,00 грн., 396,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що за умов відсутності укладення та державної реєстрації договору оренди землі позивач не набув статусу орендаря і відповідно у останнього не виникло зобов`язань по сплаті орендних платежів, а у орендодавця були відсутні підстави для отримання орендної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з доповненнями, в якій рішення суду вважає необгрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та припинити провадження у даній справі. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції всупереч нормам процесуального права справу розглянуто без участі останнього, який не був належним чином повідомлений про дату, місце та час засідання суду. Скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в оскаржуваному рішенні суд покликається на рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2010р. у справі № 15/46-768, яким визнано неукладеним договір оренди землі від 01.02.2006р., проте, поряд з цим судом залишено поза увагою той факт, що даним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 39 600,00грн. за оренду земельної ділянки. Окрім того, судом не взято до уваги, що адвокат ОСОБА_6, виступаючи представником ТзОВ «В-4», подав неналежним чином оформлену довіреність.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2012р. В судовому засіданні 12.04.2012р. судом було оголошено перерву до 24.04.2012р. Ухвалою суду від 24.04.2012р. у зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін та поданим ФО-П ОСОБА_4 клопотанням про відкладення рознгляд справи розгляд справи було відкладено на 07.05.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.05.2012р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, просить залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та наполягає на її задоволенні. Окрім того, відповідачем подано ряд клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів апеляційного провадження.

Також слід зазначити, що відповідачем в судовому засіданні 07.05.2012р. подано клопотання № 8, в якому останній просить виребувати оригінал Положення про дирекцію ТзОВ «В-4»для проведення судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_7, оскільки, на думку останнього, підпис ОСОБА_7 підроблений.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_7 за безпідставністю, оскільки дослідження вказаного питання не має відношення до даного предмета спору.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.02.2006р. між ПП. ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТзОВ «В-4» (Орендар) було підписано договір оренди землі, у відповідності до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в розмірі 1,2 га для обслуговування будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: Кременецький р-н, с. Білокриниця, вул.. Шевченка, 2 «а».

На підставі вказаного договору Орендарем - ТзОВ «В-4»було перераховано Орендодавцю - ПП ОСОБА_4 за оренду вищевказаної земельної ділянки 39 600,00грн. підтвердженням чого є платіжне доручення № 277 (а.с. 6).

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду Тернопільської області від 22.07.2010р. у справі №15/46-796 за позовом ТзОВ "В-4" до ФО-П ОСОБА_4 про визнання недійсними договору оренди землі від 01.02.06р. площею 1,2 га в с. Білокриниця, Кременецького району по вул. Шевченка, 2а, акту прийому-передачі орендованої земельної ділянки від 01.02.06р., доповнень до вказаного договору від 01.04.06р., від 01.08.06р., від 01.09.06р., від 03.05.07р., а також договору про розірвання договору від 11.03.10р., та стягнення 39 600,00 грн. в порядку реституції, яким в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 01.02.06р., доповнення до договору оренди від 01.04.06р., доповнення № 2 до договору оренди землі від 01.08.06р., доповнення № 3 до договору оренди землі від 01.09.06р., доповнення № 4 до договору оренди землі від 03.05.07р., договору про розірвання договору від 11.03.10р., та стягнення 39 600,00 грн. в порядку реституції відмовлено. В частині позовних вимог про визнання акта приймання передачі орендованої земельної ділянки від 01.02.06р. провадження у справі припинено (а.с. 4-5).

При прийнятті даного рішення судом було встановлено, що договір оренди землі від 01.02.2006р. укладений між ПП. ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТзОВ «В-4»(Орендар) та вищезазначені доповнення до договору 01.04.06р., від 01.08.06р., від 01.09.06р. та від 03.05.07р., договір про розірвання договору від 11.03.10р. не були зареєстровані у встановленому законом порядку, а відтак дані договори слід вважати неукладеними.

Щодо позовних вимог про повернення 39 600,00 грн. в порядку реституції, то суд, посилаючись на приписи ст. 216 ЦК України, відповідно до яких реституція застосовується як наслідок визнання угоди недійсною, відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У заявлених вимогах позивач просив стягнути з відповідача 39 600,00грн., як такі, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Як підтверджено матеріалами справи і як встановлено господарським судом під час розгляду вищезазначеної справи №15/46-796, платіжним дорученням № 277 від 28.12.2009р. ТзОВ «В-4»перерахувало ПП ОСОБА_4 39 600,00 грн. за оренду землі згідно договору від 01.02.2006р.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.07.2010р. у справі №15/46-796 встановлено, що договір оренди землі від 01.02.2006р., укладений між відповідачем та позивачем, та вищезазначені доповнення до договору не пройшли державної реєстрації, тому вони є неукладеними.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на зазначене, при застосуванні вказаних норм підлягає встановленню факт набуття чи збереження майна відповідачем без достатньої правової підстави, а також наявність підстав для повернення майна або його вартості.

У відповідності до ст.. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації договору оренди землі передбачена ст. 20 Закону України «Про оренду землі». Порядок державної реєстрації договору оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 року.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі»передбачені зобовязання орендаря земельної ділянки, серед яких, приступати до використання земельної ділянки в строки встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Виходячи з вищенаведених норм права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що за умов відсутності укладення та державної реєстрації договору оренди землі позивач не набув статусу орендаря і відповідно у нього не виникло зобовязань по сплаті орендних платежів, а у орендодавця були відсутні підстави для отримання орендної плати.

Таким чином, підлягають застосуванню норми інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Слід також зазначити, що землекористування в Україні є платним, відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, і за відсутності укладеного договору оренди землі при фактичному використанні позивачем земельної ділянки відповідача без належно оформлених документів, останній не позбавлений права пред`явити позов про відшкодування збитків в порядку ст. 156 ЗК України, ст. 1166 ЦК України.

Беручи до уваги все вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом підставно у відповідності до норм чинного законодавства України задоволено позовні вимоги та стягнуто з ФО-П ОСОБА_4 39 600,00грн.

Безпідставними, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, є твердження скаржника стосовно того, що справу розглянуто без участі останнього, який не був належним чином повідомлений про дату, місце та час засідання суду, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 20.04.2011р., яку останнім отримано 23.04.2011р. (а.с. 13).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Тернопільської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2011р. у справі № 12/43/5022-576/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мурська Х.В.