Ухвала

від 17.05.2012 по справі 13/5005/13314/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"17" травня 2012 р. Справа № 13/5005/13314/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А. Попікової О.В. Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Садівничого товариства "Зірка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. у справі № 13/5005/13314/2011 за позовомДержавної екологічної інспекції в Дніпропетровській області доСадівничого товариства "Зірка" простягнення 58 680,00 грн.

встановив:

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2012 р. касаційну скаргу Садівничого товариства "Зірка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. у справі № 13/5005/13314/2011 повернуто скаржнику в порядку п. 2 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України у зв'язку з недотриманням ним приписів ч. 1 ст. 109 ГПК України.

З урахуванням норм ч. 3 ст. 111 3 ГПК України відповідач повторно звернувся з касаційною скаргою на зазначені вище судові акти. Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Садівничим товариством "Зірка" подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2011 р. про повернення апеляційної скарги в порядку п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Однак, з огляду на норми ст. 107 ГПК України у Вищого господарського суду України відсутні повноваження для прийняття касаційної скарги Садівничого товариства "Зірка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 р., скільки даний судовий акт в апеляційному порядку не переглядався.

Відповідно, Садівничому товариству "Зірка" слід відмовити у прийнятті касаційної скарги в зазначеній частині.

Щодо касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2011 р. колегія суддів зазначає наступне.

Частина 4 статті 111 ГПК України унормовує, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Стаття 4 Закон України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Нормами даної статті також закріплено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. Втім, при зверненні з касаційною скаргою відповідачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, при повторному зверненні з касаційною скаргою відповідачем не дотримано норм Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з посиланням, зокрема, на норми ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, згідно яких скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Дійсно, повернення касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України не позбавляє скаржника права повторно звернутись до суду касаційної інстанції. В той же час, колегія суддів має оцінювати подане відповідачем клопотання в контексті норм ст. 53 ГПК України, згідно якої Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Однак, підстави для задоволення поданого клопотання відсутні, оскільки наданий скаржнику тривалий час не був ним використаний ним для підготовки касаційної скарги, яка б відповідала вимогам ст. 111 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 107, 109, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 , 111 7 ГПК України, Вищий господарський суд

у х в а л и в :

1. Відмовити Садівничому товариству "Зірка" у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2011 р. у справі № 13/5005/13314/2011.

2. Відмовити Садівничому товариству "Зірка" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. у справі № 13/5005/13314/2011.

3. Касаційну скаргу із доданими матеріалами повернути скаржнику.

Головуючий суддяО. Кролевець СуддіО. Попікова В. Саранюк