Постанова

від 16.05.2012 по справі 27/307

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 27/307

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Іоннікової І.А.

при секретарі: Гончарук І.В.

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_2,

від відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" № 048/71/4301 від 11.04.2012

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2012

за заявою комунального підприємства "Куренівське" Подільської районної у м. Києві ради про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києві від 13.12.2011

у справі №27/307

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м. Київ

до комунального підприємства "Куренівське" Подільської районної у м. Києві ради, м. Київ

про стягнення 1543287грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012 (суддя Дідиченко М.А.) частково задоволено заяву КП "Куренівське" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011 у даній справі. Розстрочено виконання вказаного рішення на 12 місяців до 25.03.2013 року. Проаналізувавши додані до заяви матеріали, враховуючи значну заборгованість мешканців будинків та тяжке фінансове становище заявника, суд дійшов висновку, що наведені в заяві обставини ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив її скасувати та відмовити КП "Куренівське" в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення. Апелянт зазначив, що відсутність коштів у боржника та неналежне виконання населенням своїх зобов'язань не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим та не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України. Також, скаржник вважає, що судом не взято до уваги того факту, що через систематичне невиконання споживачами електричної та теплової енергії своїх зобов'язань за договорами рівень заборгованості комунальних підприємств, ЖЕО та інших споживачів перед ПАТ "Київенерго" досяг високого рівня, тоді як проведення виконавчих дій з примусового виконання рішень судів забезпечує можливість погашення існуючої заборгованості споживачів. Крім того, заявник вказує на розгляд заяви про розстрочку виконання рішення без його участі, чим вважає порушено його право щодо участі в засіданні передбачене ст. 22 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі № 27/307 частково задоволено позов ПАТ "Київенерго" та стягнуто з КП "Куренівське" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 958 866грн.35коп., збитки від інфляції у розмірі 158 767грн.92коп., три проценти річних у розмірі 31 697грн.07коп. та відповідні судові витрати.

23.01.2012 видано наказ на примусове виконання вказаного рішення.

12.03.2012 відповідач звернувся до господарського суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити його виконання на 24 календарних місяці з рівномірними щомісячними платежами.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що є планово-збитковим підприємством за результатами діяльності у 2011 році та має скрутне фінансове становище, яке пов'язано з несвоєчасною оплатою мешканцями будинків виставлених рахунків з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію, що в свою чергу ускладнює своєчасне виконання заявником рішення суду від 13.12.2011 року. Скрутний фінансовий стан заявник, зокрема, підтверджує поданою довідкою обслуговуючого банку від 13.12.2011 року про обороти грошових коштів на розрахунковому рахунку КП "Купенівське" в національній валюті за період з грудня 2008 року по 30.11.2011 року.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Апеляційний господарський суд оцінивши подані відповідачем докази та обставини справи, а також пояснення надані представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції дійшов висновку, що повне виконання рішення у даній справі призведе до банкрутства підприємства, а отже, ускладнить виконання рішення суду. Крім того, суд враховує, що в поданій заяві, апелянт зауважив на тому, що має намір оплатити заборгованість та на даний момент веде претензійно-позовну роботу з мешканцями-неплатниками будинків, результатом чого вже є 29 отриманих судових наказів про стягнення з останніх заборгованості, що надає можливість поступово виплачувати заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Враховуючи викладені обставини, заперечення позивача в поданій апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Щодо посилань скаржника про те, що розгляд заяви про розстрочку виконання рішення відбувся без його участі, чим порушено його право участі в засіданні передбачене ст. 22 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 121 ГПК України встановлено десятиденний строк розгляду заяви (подання) державного виконавця або сторони про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За результатами розгляду таких заяв (подань) постановляється ухвала у формі окремого процесуального документа, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Неухильне дотримання всіма судами згаданого десятиденного строку, а також процесуального порядку розгляду заяв (подань) державних виконавців є невід'ємною складовою законності, як однієї з основних засад судочинства, та передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України обов'язку суду, як органу державної влади, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд не може продовжити встановлений частиною першою статті 121 ГПК строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови.

Таким чином при винесенні оскаржуваної ухвали суд керувався нормами чинного законодавства і не мав можливості відкласти розгляд заяви для забезпечення явки сторін в судове засідання.

Разом з тим заявник скарги правомірно скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції, правом надати свої міркування і заперечення до правової позиції відповідача, які оцінюються судом за правилами розгляду у першій інстанції.

З врахуванням викладеного Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення від 21.03.2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі №27/307 залишити без змін, а апеляційну скаргу - публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" без задоволення.

2. Копії матеріалів справи № 27/307 направити до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Іоннікова І.А.