Постанова

від 15.05.2012 по справі 30/150-08-3007

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р.Справа № 30/150-08-3007 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Єрмілова Г.А.,

суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 92 від 26.12.11р.;

від відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_3, за довіреністю № б/н від 05.07.10р.;

від відповідача (Іллічівської міської ради Одеської області) -ОСОБА_4 за довіреністю № 17-1014 від 30.12.11;

від ІІІ осіб -не з'явились;

від Іллічівської транспортної прокуратури -не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" в порядку ст. 88 ГПК України

у справі №30/150-08-3007

за позовом ДП "Іллічівський морський торговельний порт"

за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Міністерства інфраструктури України

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

2) Іллічівської міської ради

за участю ІІІ осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії, Відділу земельних ресурсів у м.Іллічівську Держкомзему України

за участю Іллічівської транспортної прокуратури

про визнання протиправним рішення в частині, визнання частково недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголувашалсь перерва до 15.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 30/150-08-3007 відмовлено в задоволенні позову ДП "Іллічівський морський торговельний порт" про визнання протиправним рішення Іллічівської міської ради №183/48-V від 22.02.2007 року про передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,02816 га в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га , що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акту від 16.09.1998 року Серія ОД-II № 004798 (аркуш 5); визнання недійсним укладений на підставі рішення Іллічівської міської ради №183/48-V від 22.02.2007 року договір оренди земельної ділянки від 06.04.2007 року поміж Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в частині передачі підприємцю земельної ділянки, що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акту від 16.09.1998 року Серія ОД-II № 004798 (аркуш 5) загальною площею 0,0916 га); зобов'язання відповідачів повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт" частину земельної ділянки площею 0,0196 га, а також поновити межові знаки між земельною ділянкою ДП „Іллічівський морський торговельний порт" та земельною ділянкою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2."

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. у справі № 30/150-08-3007 апеляційну скаргу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на вказане рішення суду першої інстанції задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. у цій справі скасовано. Позов задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення Іллічівської міської ради № 183/48-V від 22.02.2007 року (в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га). Визнано частково недійсним укладений 15.01.2008 р. між Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі рішення Іллічівської міської ради від 22.02.2007 р. договір оренди земельної ділянки (в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року у справі № 30/150-08-3007 залишено без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2011р. виправлено описку в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. Ухвалено вказати в п'ятому реченні резолютивної частини постанови: „Визнати частково недійсним укладений 06.04.2007р. між Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі рішення Іллічівської міської ради від 22.02.2007 р. договір оренди земельної ділянки (в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га)".

29.02.2012 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із заявою в порядку ст. 88 ГПК України щодо прийняття додаткової постанови в зв'язку з невирішенням питання про розподіл витрат за проведення експертиз загальною вартістю 22000,00 грн.

Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" від 23.03.2012 року № 6 встановлено, що у залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року по справі № 30/151-08-3008 прийнято заяву ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до розгляду з призначенням дати її розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України на Міністерство інфраструктури України.

У запереченнях на заяву ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (б/н від 10.05.2012р.) відповідач - Іллічівська міська рада Одеської області просить в задоволенні заяви відмовити з тих мотивів, що на час винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови від 26.04.2011р. будь-які докази оплати портом судових інженерно-технічних експертиз в матеріалах справи були відсутні, і клопотання про залучення таких доказів під час апеляційного провадження позивачем не заявлялись. Отже, платіжні доручення про сплату вартості експертиз, як додаткові докази, не повинні прийматись судом та бути предметом оцінювання.

У відзиві на заперечення Іллічівської міської ради (№267/20.3-7 від 10.05.2012р.) порт наполягає на тому, що розподіл витрат за проведення експертизи здійснюється незалежно від наявності вимоги про це у сторони, і відповідна заява позивача відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ч.5 ст.49, п.2 ч.1 ст.88 ГПК України, та узгоджується зі змістом п.1 та ч.3 п.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 14.03.1998р. №02-5/78 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" і п.12 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/424 від 11.11.1999р. "Про деякі питання призначення судової експертизи".

В судовому засіданні апеляційної інстанції від 10.05.2012р. представник ІІІ особи - Міністерства інфраструктури України вимоги заяви ДП "Іллічівський морський торговельний порт" підтримав та вважав її такою, що підлягає задоволенню. Представник відповідача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) вважав доводи заяви необґрунтованими та просив залишити її без задоволення.

Розглянувши заяву ДП "Іллічівський морський торговельний порт", перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, колегія суддів дійшла до наступних висновків .

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони , прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Як вже зазначалось, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою в порядку ст. 88 ГПК України про вирішення питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, призначених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій.

Заявником, на підтвердження здійснення портом оплати вартості судових експертиз, до заяви додані копії наступних документів: - рахунку від 14.09.2009 року; - платіжного доручення № 4890 від 17.09.2009 року на суму 10000,00 грн.; - рахунку №5 від 13.09.2010 року; та платіжного доручення № 4515 від 20.09.2010 року на суму 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судовими витратами, є, зокрема, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Такі господарські витрати, виходячи з приписів частини 5 ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 1705.2011р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (пункт 2 статті 103 ГПК України). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК України.

Враховуючи, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції від 26.04.2011р. не містить висновку про розподіл поміж сторонами вартості судових експертиз, сплачених портом, а також те, що вказаною постановою позов ДП "Іллічівський морський торговельний порт" задоволено частково (а саме задоволено дві з чотирьох заявлених вимог), судова колегія вважає за необхідне заяву порту задовольнити частково та стягнути з відповідачів на користь позивача по 5 500грн. зазначених судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 85, 88, 99 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" -задовольнити частково.

Стягнути з Іллічівської міської ради Одеської області на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" витрати за проведення судових експертиз в сумі 5500 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" витрати за проведення судових експертиз в сумі 5 500грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Господарському суду Одеської області видати накази з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Повний текст постанови складено 17.05.2012р.

Головуючий суддя: Г.А.Єрмілов

Суддя: О.Л. Воронюк

Суддя: В.В.Лашин