Постанова

від 18.05.2012 по справі 26/5014/524/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №26/5014/524/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Приходько І.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р. за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 -довір. від відповідача:не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна» м.Київ на рішення господарського судуЛуганської області від 20.03.2012р. по справі№26/5014/524/2012 (суддя Єжова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна» м.Київ до Приватного підприємства -фірми «Інсталяційні технології»м.Луганськ простягнення 278 797 грн. 80 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»м.Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства -фірми «Інсталяційні технології»м.Луганськ про стягнення 278 797 грн. 80 коп., в тому числі основний борг в розмірі 208 792 грн. 45 коп., 3% річних в розмірі 19 095 грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 50 909 грн. 37 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 (суддя Єжова С.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»до Приватного підприємства - фірми «Інсталяційні технології»задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства - фірми «Інсталяційні технології»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»заборгованість в сумі 164 160 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 17 012 грн. 37 коп., інфляційні нарахування в сумі 38 391 грн. 15 коп., судовий збір в сумі 4 391 грн. 31 коп. В решті позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Вважає помилковим висновок суду щодо стягнення заборгованості у розмірі 164 160 грн. 31 коп., оскільки договором про переведення боргу №12-07/10 від 12.07.2010р. передбачено переведення на нового боржника вартості отриманого товару в сумі 88 795 грн. 99 коп. за договором поставки №31/09 від 06.02.2009р., тобто зобов'язання до нового боржника було переведено не тільки за накладними №НМ-0000158 від 17.02.2009р., №НМ-0000159 від 17.02.2009р., №НМ-0000160 від 17.02.2009р., як про те зазначив місцевий господарський суд, а й за накладними №НМ-0002847 від 22.12.2008р., №НМ-0002211 від 30.11.2009р. Таким чином позивач вказує на те, що заборгованість відповідача за отриманий товар визначена ним вірно та складає 208 792 грн. 45 коп., у зв'язку з чим 3% річних та інфляційні втрати також повинні бути стягнуті у розмірах, визначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме накладних, підтверджуючих загальну поставку у господарських відносинах ТОВ «Арістон Термо Україна»та ПП-фірми «Інсталяційні технології»за договором №31/09 від 06.02.2009р.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає клопотання позивача таким, що підлягає задоволенню, у зв'язку із неможливістю розгляду обставин справи без дослідження доказів поставки, оплати за договором в цілому, застосовуючи, в тому числі умови договору переведення боргу від 12.07.2010р. №12-07/10.

Відповідач у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення провадження у справі від 27.04.2012р. сторін було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України позивач визначає предмет позову, виходячи з порушеного права або охоронюваних законом інтересів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна», звертаючись з позовом до господарського суду Луганської області просило стягнути з відповідача 208 792 грн. 45 коп. основного боргу за договором поставки №13/09 від 06.02.2009р. та нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за вказаним договором 50 909 грн. 37 коп. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 19 095 грн. 98 коп. При цьому, позивач просив стягнути борг за трьома видатковими накладними, за якими, на його думку, він і утворився.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерлоні Термосанітарі УКР ЛЛС»яке в подальшому було перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна», що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №525491 (далі - продавець) та Приватним підприємством-Фірмою «Інсталяційні технології»(далі - покупець) було укладено договір поставки №31/09 (далі-договір).

Відповідно до статті 1 договору, продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати товари, вид, кількість, якість, ціна, загальна вартість, умови та строки поставок, а також порядок оплати яких визначаються згідно з положеннями цього договору.

Згідно п.1 статті 2 договору товари, поставка яких є предметом цього договору, поставлятимуться покупцеві окремими партіями. Види та кількість товарів, що поставлятимуться в рамках кожної партії, визначаються на підставі письмових замовлень покупця та узгоджуються сторонами у специфікаціях, які підписуються повноважними представниками обох сторін і складають невід'ємну частину цього договору. Форма замовлення затверджена сторонами в додатку №1 до договору, форма специфікації - в додатку №2.

Відповідно до п.3 статті 1 договору перелік фактично поставлених продавцем товарів визначатиметься згідно з видатковими накладними продавця.

Згідно п.п. 7, 10 статті 5 договору ціни на товари, поставка яких є предметом цього договору, встановлені згідно з прейскурантом продавця, що діють на дату цього договору. Умови здійснення розрахунків по оплаті вартості товарів, поставка яких є предметом цього договору, визначаються в Додатку №3 договору, згідно якого товари поставляються покупцеві з відстроченням платежу на 60 календарних днів після дати поставки.

Оцінивши зміст спірного договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Задовольняючи частково позов, місцевий господарський суд не врахував тих обставин, що підставою позову є саме договір поставки №13/09 від 06.02.2009р. При цьому, враховуючи наявність договору переведення боргу №12-07/10 від 12.07.2010р., який свідчить про припинення частини грошових зобов'язань відповідача, рішення суду першої інстанції прийняте без всебічної та повної оцінки доказів.

Як встановлено апеляційним господарським судом, на виконання вказаних умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №НМ-0000158 від 17.02.2009р., №НМ-0000159 від 17.02.2009р., №НМ-0000160 від 17.02.2009р., №НМ-0002211 від 30.11.2009р., на загальну суму 333 628 грн. 57 коп.

16.11.2009р. за видатковою накладною №ІТ-0000856 відповідач повернув позивачу товар на суму 792 грн. 76 коп.

Позивач в позовній заяві посилається на договір про переведення боргу №12-07/10 від 12.07.2010р., відповідно до якого на нового боржника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 була переведена заборгованість за отриманий за договором поставки №31/09 від 06.02.2009р. товар у розмірі 44 163 грн. 45 коп.

Так, дійсно, як зазначає позивач, 12.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна» (кредитор), Приватним підприємством-фірмою «Інсталяційні технології»(первісний боржник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу №12-07/10.

Разом з тим, ст.1 вказаного договору визначено, що за згодою ТОВ «Арістон Термо Україна»(кредитор) у зобов'язанні здійснюється переведення частини боргу (заміна боржника). З дня підписання сторонами договору, боржником у зобов'язанні щодо сплати на користь ТОВ «Арістон Термо Україна»вартість отриманого товару в сумі 88 795 грн. 99 коп., за договором поставки №31/09 від 06.02.2009р. є ФОП ОСОБА_8 (новий боржник).

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Таким чином зобов'язання ТОВ «Арістон Термо Україна» за договором поставки №31/09 від 06.02.2009р. припинилось на суму 88 795 грн. 99 коп., у зв'язку із переведенням боргу в цій частині на нового боржника.

Безпідставним є посилання заявника апеляційної скарги на припинення зобов'язання відповідача з оплати за поставлений товар за накладною за видатковою накладною №НМ-0002847 від 22.12.2008р., оскільки заборгованість за вказаною накладною виникла ще до укладення договору поставки №31/09 від 06.02.2009р. і не може вважатись зобов'язанням саме за цим договором.

Враховуючи те, що договором про переведення боргу №12-07/10 від 12.07.2010р. визначена заборгованість саме за договором поставки №31/09 від 06.02.2009р., без зазначення конкретних накладних, місцевий господарський суд помилково не розглянув господарські відносини сторін, які склались за спірним договором в цілому, і дійшов хибного висновку про переведення боргу лише за накладними №НМ-0000158 від 17.02.2009р., №НМ-0000159 від 17.02.2009р., №НМ-0000160 від 17.02.2009р.

Таким чином за договором №31/09 від 06.02.2009р. відбулась поставка товару на загальну суму за чотирма накладними в розмірі 333 628 грн. 57 коп., зворотною видатковою накладною №ІТ-0000856 від 16.11.2009р. позивачу повернуто товар на суму 792 грн. 76 коп., а також переведений борг новому боржнику в розмірі 88 795 грн. 99 коп. (333 628 грн. 57 коп. -792 грн. 76 коп. -88 795 грн. 99 коп.), до стягнення підлягає основний борг в сумі 244 039 грн. 82 коп.

Разом з тим, позивачем заявлений до стягнення борг в сумі 208 792 грн. 45 коп. і тому саме в зазначеній частині підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 50 909 грн. 37 коп. за період з 18.04.2009р. по 31.12.2011р. та 3% річних в сумі 19 095 грн. 98 коп. за період з 18.04.2009р. по 31.01.2012р.

Після перерахунку, здійсненого з дотриманням положень чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати в розмірі 38 654 грн. 22 коп. та 3% річних в розмірі 17 067 грн. 86 коп., розрахунки із наведених таблиці:

Розрахунок 3 % річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 253748.66 18.04.2009 - 16.11.2009 213 3 % 4442.34 252955.9 17.11.2009 - 12.07.2010 238 3 % 4948.23 164159.91 12.07.2010 - 31.01.2012 569 3 % 7677.29 Всього: 17 067 грн. 86 коп.

Розрахунок інфляційних втрат

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 18.04.2009 - 16.11.2009 253748.66 1.042 10657.44 264406.10 17.11.2009 - 12.07.2010 252955.9 1.042 10624.15 263580.05 12.07.2010 - 31.12.2011 164159.91 1.104 17072.63 181232.54 Всього: 38 654 грн. 22 коп.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 12 255 грн. 15 коп. та 3% річних в розмірі 2 028 грн. 12 коп. в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю нарахування.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіфтек-Україна»м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»м.Київ на рішення господарського суду господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 задовольнити частково.

Рішення господарського суду господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 - змінити.

Стягнути з Приватного підприємства - фірми «Інсталяційні технології»(вул. А.Ліньова, б.124, м.Луганськ, 91024, ЄДРПОУ 22571312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»(вул. Боженка, б.86Е, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 32918130) основний борг в сумі 208 792 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 17 067 грн. 86 коп., інфляційні нарахування в сумі 38 654 грн. 22 коп., судовий збір в сумі 5 290 грн. 29 коп.

В іншій частині рішення господарського суду господарського суду Луганської області від 20.03.2012р. у справі №26/5014/524/2012 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства - фірми «Інсталяційні технології»(вул. А.Ліньова, б.124, м.Луганськ, 91024, ЄДРПОУ 22571312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»(вул. Боженка, б.86Е, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 32918130) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 645 грн. 17 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Арістон Термо Україна»довідку на повернення судового збору в розмірі 132 грн. 83 коп. як надмірно сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: І.В. Приходько

О.А. Скакун

Надруковано 7 прим.:

1. Позивачу;

2-4. Відповідачу;

5. У справу;

6. ДАГС;

7. ГСЛО