Постанова

від 05.04.2012 по справі 2а/0570/15562/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року справа №2а/0570/15562/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Бєлікова Д.І., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 22.10.2010 року, представників відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 03.04.2012 року, ОСОБА_4, за довіреністю від 16.03.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоріт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року у адміністративній справі № 2-а/0570/15562/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоріт» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року,-

ВСТАНОВИВ :

07 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колоріт», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень за № 0001581540/1, № 0001501640/1, 0001661540/1 та № 0001571640/1 від 24.12.2010 року.

Ухвалою суду першої інстанції у справі № 2-а/0570/15562/2011 позовні вимоги про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень за № 0001581540/1, № 0001501640/1, 0001661540/1 та № 0001571640/1 від 24.12.2010 року були роз'єднані у самостійні провадження. Були виділені в самостійне провадження позовні вимоги про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень за № 0001661540/1 та № 0001571640/1 від 24.12.2010 року.

Справі в частині визнання не чинними податкових повідомлень-рішень за № 0001581540/1 та № 0001501640/1 від 24.12.2010 року залишено № 2-а/0570/15562/2011

В суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0001581540/1 та № 0001571640/1 від 24.12.2010 року.

Обґрунтовано позовні вимоги тим, що податковим органом безпідставно нараховані податкові зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 19223,00грн. (12815,00 грн. - основний платіж, 6408,00 грн. - штрафні санкції) спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001571640/1 від 24.12.2010 року та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19223,00грн. (16019,00 - основний платіж, 3204,00 грн. - штрафні санкції) спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001581540/1 від 24.12.2010 року. Окрім того зазначив, що господарські операції з ТОВ «Донбас - Прод -Торг-2009» є реальними, виконані повністю та вчиненими без порушення чинного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, позивач вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доказам позивача, щодо реальності господарських операцій, не враховані обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колоріт» зареєстровано Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької ради 29.11.1992 року. Підприємство перебуває на податковому обліку в Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 05949890 від 30.06.2006 року.

25 серпня 2010 року Артемівською об'єднаною державної податковою інспекцією Донецької області було проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоріт» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010року та формування скоригованих валових витрат підприємства за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010року.

Зазначена перевірка була проведена відповідачем у зв'язку з надходженням від ДПІ у Київському районі м. Донецька довідки від 02.07.2010р. № 4692/15-113/36934622 про неможливість проведення перевірки платника податку ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів, згідно наведеного в таблиці переліку за квітень 2010 року.

Відповідно до акту перевірки № 1885/15/22027910 від 26.08.2010року було встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 16019,00 грн., у тому числі 1 півріччя 2010 року у сумі 16019грн., (в т.ч. 2 квартал 2010 року -16019,00грн.), п.п. 7.4.1 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 12815,00 грн., у тому числі квітень 2010 року -12818грн.

Крім того в акті перевірки податковим органом було зазначено, що господарські операції позивача з ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складськи

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001581540/0 від 04.10.2010р., та №0001501640/0 від 04.10.2010р..

Зазначені податкові повідомлення рішення відповідачем були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг в їх задоволенні було відмовлено, а вказані податкові повідомлення рішення залишенні без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01 лютого 2010 року між позивачем (клієнт) та ТОВ «Донбас - Прод -Торг-2009» (постачальник) в особі ОСОБА_6 був укладений договір транспортного експедирування № 01/02 - ДПТ. Згідно свідоцтва № 100264041 ТОВ «Донбас - Прод -Торг-2009» є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.144).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору та реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донбас-Прод -Торг-2009» позивачем були надані, податкові накладні: № 1200002 від 30.04.2010р., № 1130002 від 23.04.2010р., № 1330001 від 16.04.2010р., № 990003 від 09.04.2010р., № 920004 від 02.04.2010р., рахунки-фактури: №920004 від 02.04.2010р., №990003 від 09.04.2010р., №1330001 від 16.04.2010р., № 1130002 від 23.04.29010р., № 1200002 від 30.04.2010р.,акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), від 30.04.2010р., які знайшли своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який був чинний на момент спірних правовідносин) (далі Закон 168/97-ВР) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, що передбачено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями ( далі Закон №334/94-ВР) продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З метою перевірки реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом судом було призначено судово-економічну експертизу. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Експерт на підставі дослідження матеріалів справи, податкової звітності та додатково витребуваних первинних бухгалтерських документів в тому числі і тих які підтверджують надходження товару до кінцевого отримувача товару, що не було досліджено в ході судового розгляду в суді першої інстанції дійшов до висновку що не підтверджуються документально висновки Акту Артемівської ОДПІ від 26.08.2010 року за № 1885/15/22027910 щодо порушення ТОВ «Колоріт» п.5.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо завищення валових витрат підприємства за 2 квартал 2010р. у сумі 64076 грн., та заниження податку на прибуток підприємств у сумі 16019,00 грн.

Крім того судовий експерт дійшов до висновку що не підтверджуються документально висновки Акту Артемівської ОДПІ від 26.08.2010 року за № 1885/15/22027910 щодо порушення ТОВ «Колоріт» п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, щодо завищення суми податкового кредиту за квітень 2010р. - 12815,15 грн., та заниження суми ПДВ до сплати за квітень 2010р. у сумі 12815,15 грн.

В своєму висновку експерт дослідив виконання договору транспортного експедирування № 01/02 - ДПТ укладеного між позивачем та ТОВ «Донбас - Прод -Торг-2009» та дійшов до висновку щодо реальності виконання зазначеного договору з огляду на наступні первинні документи : акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) № б/н від 30.04.2010р. де значаться наданими ТОВ «Донбас-Прод- Торг-2009» (Виконавець) експедиційні послуги ТОВ «Колоріт» (Замовник) згідно договору № 01/02-ДПТ від 01.02.2010р., рахунки-фактури № 920004 від 02.04.2010р. (т. 1 а.с. 80), № 990003 від 09.04.2010р. (т.1 а.с. 81), № 1330001 від 16.04.2010р. (т.1 а.с. 82), № 1130002 від 23.04.2010р. (т.1 а.с. 83), № 1200002 від 30.04.2010р. (т.1 а.с. 84), де ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» (Постачальник) надає, а ТОВ «Колоріт» (Одержувач) отримує експедиційні послуги згідно договору № 01/02-ДПТ від 01.02.2010р., податкові накладні № 920004 від 02.04.2010р. (т.1 а.с. 90), № 990003 від 09.04.2010р. (т.1 а.с.89), № 1330001 від 16.04.2010р.( т.1 а.с.88), № 1130002 від 23.04.2010р.(т.1 а.с.87), № 1200002 від 30.04.2010р.( т.1 а.с.86), товарно-транспортні накладні ( ТТН ) відповідно до реєстру товарно-транспортних накладних № б/н від 30.04.2010року № 498 від 30.03.2010р., № 514 від 31.03.2010р., № 515 від 31.03.2010р., № 516 від 31.03.2010р., № 520 від 01.04.2010р., № 521 від 01.04.2010р., № 523 від 01.04.2010р., № 532 від 02.04.2010р., № 533 від 02.04.2010р., № 540 від 06.04.2010р., № 545 від 06.04.2010р., № 576 від 12.04.2010р., № 577 від 12.04.2010р., № 582 від 13.04.2010р., № 598 від 14.04.2010р. № 601 від 15.04.2010р., № 611 від 16.04.2010р., № 617 від 19.04.2010р., № 639 від 21.04.2010р., № 645 від 22.04.2010р., № 655 від 23.04.2010р., № 672 від 26.04.2010р., № 685 від 27.04.2010р., № 692 від 28.04.2010р., № 693 від 28.04.2010р., № 702 від 29.04.2010р., № 703 від 29.04.2010р., № 704 від 29.04.2010р., де Замовник - ТОВ «Колоріт», № 719 від 30.04.2010р., № 720 від 30.04.2010р. та № 722 від 30.04.2010р., де по всіх ТТН Замовник - ТОВ «Колоріт», Автопідприємство - ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009», Вантажовідправник - ЗАТ «ЗОЖК» м. Запоріжжя, Вантажоодержувач - ТОВ «Агро-ОВЕН, платіжні доручення № 183 від 02.04.2010р., (т.1 а.с.155), № 188 від 09.04.2010р., (т.1 а.с.153), № 192 від 16.04.2010р. (т.1 а.с.151), № 193 від 22.04.2010р. (т.1 а.с. 149), № 219 від 05.05.2010р. (т.1 а.с.147), де платник - ТОВ «Колоріт», ЄДРПОУ 22027910, рахунок 26008051803292 у Донецькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк», Отримувач - ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009», ЄДРПОУ 36934622, рахунок 26006513000079 у «Донбаське.рег.упр.«АТ«Фінростбанк», призначення платежу: «За експедиційні послуги з-но договора 01/02-ДПТ від 01.02.2010р..(а.с.147). Дані, наведені у платіжних дорученнях № 183 від 02.04.2010р., № 188 від 09.04.2010р., № 192 від 16.04.2010р., № 193 від 22.04.2010р. № 219 від 05.05.2010 року відповідають наданим на дослідження випискам ПАТ КБ «Приватбанк» з рахунку'' 26008051803292 за період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р. та за 05.05.2010р.

Крім того експертом окремо були досліджені ланцюги постачання з виконання зазначеного договору транспортно-експедиційних послуг, а саме по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Агро-ОВЕН», що не було досліджено в суді першої інстанції.

В результаті дослідження взаємовідносин ТОВ «Колоріт» з ТОВ «Агро-ОВЕН» експертом встановлено, що надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Колоріт», здійснювалось на підставі договору транспортно - експедиційних послуг № 01-АО від 03.01.2010р., укладеного між ТОВ «Агро-ОВЕН» (Замовник) та ТОВ «Колоріт» (Виконавець).

Відповідно до: п.1.2 Виконавець приймає на себе зобов'язання прийняти товар на складі Замовника, доставити до пункту призначення та здати уповноваженій особі, а Замовник зобов'язується сплатити встановлену за перевезення плату; п.2.1 Виконавець має право укладати договори субпідряду з третіми особами для виконання умов договору; п.2.3 Підтвердженням факту надання послуг є накладна встановленого зразку з відмітками вантажовідправника, виконавця (експедитора), отримувача вантажу та митних органів; п.4.1 Розрахунки за фактично надані Замовнику транспортно-експедиційні послуги здійснюються у національній валюті України шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця; п.6.2 Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2010 року (т.1 а. с. 123-125).

Відповідно до додаткової угоди до договору № 01-АО від 03.01.2010р. про надання транспортно - експедиційних послуг від 11.02.2010р. розрахунки за фактично надані транспортно-експедиційні послуги проводяться в національній валюті України шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця із розрахунку 100 грн./тона, в т.ч. ПДВ, при перевезенні товару за маршрутами: м.Запоріжжя, оліяжировий комбінат, вул. Харчова, 3 - смт. Губиниха, комбі кормовий завод, смт. Магдалинівка, комбікормовий завод, Дніпропетровська область; додаткова угода вступає до дії з моменту її підписання та є невід'ємною частиною Договору.

Виконання зазначеного договору підтверджується: актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) № 4-АО від 30.04.2010р. в якому зазначається про надання ТОВ «Колоріт» (Виконавець) послуги з перевезення жмиха ТОВ «Агро-ОВЕН» (Замовник) згідно договору № 01-АО від 03.01.2010р., рахунками - фактурою № 8-АО від 02.04.2010р., № 9-АО від 09.04.2010р, № 10-АО від 16.04.2010р., № 11-АО від 23.04.2010р, податковими накладними № 9 від 02.04.2010р., № 10 від 09.04.2010р., № 11 від 16.04.2010р., № 12 від 23.04.2010р.,товарно-транспортні накладні відповідно до реєстру № 4-АО від 30.04.2010р. на перевезення шроту, фізична вага вантажу згідно реєстру - 606,21 т. тариф з ПДВ- 100,00 грн./т, на загальну суму 60621,00 грн. На ТТН наявні підписи печатки ТОВ «Агро-ОВЕН» та штампи складу, вагової про прийняття вантажу, платіжними дорученнями № 9709 від 02.04.2010р., № 9868 від 09.04.2010р., № 10091 від 16.04.2010р., № 10283 від 23.04.2010р., де Платник - ТОВ «Агро- ОВЕН», ЄДРПОУ 25522107 перерахував кошти Отримувачу ТОВ «Колоріт», ЄДРПОУ 22027910 з рахунку 26006300103302, відкритому у Дніпропетр. ФПАТ «Банк Форум» на рахунок 26008051803292 у Донецькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк» з призначенням платежу: -«Оплата за автопослуги по рах. 11-АО від 23.04.2010р..

Оплата транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Агро-ОВЕН» зазначеними вище платіжними дорученнями підтверджується наданою на дослідження випискою ПАТ КБ «Приватбанк» з рахунку 26008051803292 за період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р.

Крім того виконання договору підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) № 5-АО від 25.05.2010р. в якому зазначається про надання ТОВ «Колоріт»» (Виконавець) послуги з перевезення жмиха ТОВ «Агро-ОВЕН» (Замовник) згідно договору № О1-АО від 03.01.2010р.

-у кількості 765,550 т, за ціною 75,00 грн./т (без ПДВ), на суму 57416,25 грн. (без ПДВ), рахунком - фактурою № 12-АО від 05.05.2010р. на надання послуг з перевезення жмиха (шроту) згідно договору № ОІ-АО від 03.01.2010р, податковою накладною № 15 від 05.05.2010р., товарно-транспортні накладні за квітень 2010р., проведені у травні 2010р. відповідно до реєстру № 5-АО від 25.05.2010р. на перевезення шроту, платіжним дорученням № 704 від 05.05.2010р., де ТОВ «Агро-ОВЕН» (Платник) перерахував грошові кошти у сумі 20436,30 грн. ТОВ «Колоріт» (Отримувач).

На підставі дослідження даних первинних документів бухгалтерського і податкового обліку та облікових регістрів експерт дійшов до висновку, щодо підтвердження надання підприємством ТОВ «Колоріт» транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Агро-ОВЕН» на загальну суму 81057,30грн., в т.ч. на суму послуг без ПДВ 67547,75 грн., ПДВ - 13509,55 грн. із залученням, для виконання договору № ОІ-АО від 03.01.2010р. про надання транспортно-експедиційних послуг, ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» на загальну суму послуг з ПДВ - 76890,90грн., без ПДВ -64075,75 грн., ПДВ - 12815,16 грн.

Фінансовий результат від транспортно-експедиторської діяльности ТОВ «Колоріт» за договорами транспортного експедирування № 01/12-ДПТ від 01.02.2010р. з ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» та № О1-АО від 03.01.2010р. з ТОВ «Агро-ОВЕН», отриманий за квітень, травень 2010р. від перевезення 833,280т шроту складає прибуток у сумі 3472,00 грн.

Досліджені матеріали справи та вищезазначений висновок експертизи спростовує висновок відповідача викладений в акті перевірки щодо укладення між позивачем та ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» договору про надання експедиційних послуг без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом як на підставу визнання нікчемними господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом створює правові наслідки тільки для зазначеного контрагента. Відповідачем не доведено, що ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» не міг застосовувати для перевезення вантажу як власні так і орендовані транспортні засоби інших перевізників відповідно до укладених експедитором договорів перевезення вантажу. Матеріали справи як вже зазначено вище містять товарно-транспортні накладні на які є посилання і в висновках вищевказаної експертизи в яких поміж іншого вказано марка, номер транспортного засобу та прізвище і ініціали водія, відповідач зазначені відомості не перевіряв, щодо перевезення вантажу, що також вказує на безпідставність та передчасність висновків викладених в акті перевірки.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемний (не створює юридичних наслідків).

Відповідно до частини 5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною / сторонами / цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст.215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Колегія судів зазначає, що наведена норма застосовується з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Крім того щодо нікчемності укладених правочинів, відповідач посилається на пояснення ОСОБА_6 яка в перевіряємий період була директором ТОВ «Донбас-Прод-Торг-2009» , та яка пояснила, що жодних фінансово-господарський документів вона не підписувала.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені посилання відповідача, оскільки ця обставина органами досудового слідства не перевірена та не доведена, вказані пояснення зазначена особа могла надати з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Почеркознавча експертиза щодо належності підписів на договорі та інших документах ОСОБА_6 або іншій особі не проводилась.

Згiдно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній вирок суду який би містив в собі встановлені судом об'єктиві данні про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами.

Колегія судів зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами. Документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт ( послуг), рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо), реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи та висновками судової економічної експертизи підтверджено що позивачем за оспорюваний період здійснені господарські операції та проведена податкова звітність, яка відповідає діючому законодавствую. Твердження відповідача в апеляційній скарзі про нікчемність вчинених позивачем правочинів та той факт що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства не знайшли свого підтвердження доказами та матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоріт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/15562/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/15562/2011 скасувати.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001581540/1 від 24.12. 2010 року

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001501640/1 від 24.12. 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 09 квітня 2012року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва