Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-1670/8053/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8053/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Смольського Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (по тексту - позивач, ВАТ "Полтавський ГЗК") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - відповідач) про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011 № 0001012302/192

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки від 14.09.2011 №6663/23-309/00191282 щодо завищення ВАТ "Полтавський ГЗК" суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 1402726 грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення №0001012302/192 від 30.09.2011 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1402726 грн., підлягає скасуванню. Позивач вказує, що факти придбання ним товарно-матеріальних цінностей та робіт (послуг) у контрагентів -ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон -Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус", ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", ТОВ ФК "Ворскла" підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема, належним чином оформленими договорами, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та іншими документами, отже сума податку на додану вартість правомірно включена до податкового кредиту на підставі статті 198 Податкового кодексу України. Відтак, на думку позивача, при формуванні податкового кредиту в червні 2011 року ВАТ "Полтавський ГЗК" не допускав порушень податкового законодавства, зазначених в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 188.61 статті 188, пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на суму 1 402 726 грн. Зазначав, що позивачем у 2011 році в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон-Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус", ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", ТОВ ФК "Ворскла", неправомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за період червень 2011 року. Наполягав на недоведеності позивачем реальності операцій, які були здійснені між ним та вказаними вище контрагентами, у зв'язку із виявленням перевіряючими серед контрагентів позивача платників податків- зі станом, відмінним від "0"; встановлено розбіжність при співставленні їхніх податкових зобов'язань та сформованої та включеної позивачем суми податкового кредиту. А відтак, податкове повідомлення-рішення №0001012302/192 від 30.09.2011, що винесене на підставі акту перевірки від 14.09.2011 №6663/23-309/00191282, відповідач вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представники відповідача в ході судового розгляду справи заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об'єктивно оцінивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 00191282) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05.01.1995.

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ВАТ " Полтавський ГЗК" з 05.01.1995 перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області (Комсомольське відділення) (далі по тексту -Кременчуцька ОДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 23517488 .

У термін з 22.08.2011 по 05.09.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Полтавський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) на рахунок платника у банку за червень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось у травні 2011 року.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 14.09.2011 № №6663/23-309/00191282 (далі по тексту -акт перевірки) (том 1 а.с. 8-78), за висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог: частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України,, пункту 188.61 статті 188, пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на суму 1 402 726 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 30.09.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001012302/192 (том 1 а.с.106), яким ВАТ "Полтавський ГЗК зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 402 726 грн., в тому числі: за червень 2011 року -1 402 726 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 402 726 грн., звернувся до суду з вимогою про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення №0001012302/192 від 30.09.2011.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Із акту перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог пункту частин першої та п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України та пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, , пункту 188.61 статті 188, пунктів 198.1, 198.2.,198.3.,198.6. статті 198, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 402 726 грн., ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в червні 2011 року, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів (робіт, послуг) у контрагентів -ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон -Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус", ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", ТОВ ФК "Ворскла".

Зі змісту акту перевірки слідує, що перевіряючими серед контрагентів позивача виявлені:

- платники податків постачальниками яких є переважно підприємства з ознаками фіктивності, які не мають основних фондів та не можуть поставляти товар;

- платники податків зі станом, відмінним від "0";

- платники податків, відносно яких встановлено розбіжність при співставленні суми їхніх податкових зобов'язань та сформованої і включеної позивачем суми податкового кредиту.

В акті перевірки податковим органом зазначалося, також, про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту в червні 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 133 333,33 грн., що пов'язано із проведенням рекламних заходів шляхом реклами товарного знака FERREXPО Poltava Mining".

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в червні 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 686 815 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон-Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус".

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Електромашсервіс" (код за ЄДРПОУ 35120436) у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини між позивачем та ТОВ ТД "Електромашсервіс" у червні 2011 року відбувалися на підставі договору поставки №2161 від 31.05.2011 (том 2 а.с. 197-199). Згідно змісту вказаного договору ТОВ ТД "Електромашсервіс" (постачальник) зобов'язується поставити, а ВАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) прийняти та оплатити електродвигун (продукцію) в кількості і по цінам згідно специфікації і додатків до даного договору.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем у червені 2011 року придбано у ТОВ ТД "Електромашсервіс" товар (електродвигун СД4-3150-16УХЛ4 3150кВт375 об/хв 600В, вкладиш підшипника 5БЩ 263.007.00 ПК х 4 шт., кільце маслозмащююче 5БЩ 377.005. х 8 шт.) на загальну суму 2829816 грн., в тому числі ПДВ 471636 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ТД "Електромашсервіс" з придбання товарів, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи (том 2 а.с. 39-49).

Дослідивши податкові накладні №11 від 10.06.2011 та № 5 від 03.06.2011, виписані ТОВ ТД "Електромашсервіс" для документального оформлення господарських операцій з придбання ВАТ "Полтавський ГЗК" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ТД "Електромашсервіс", згідно платіжних доручень: № 22600 від 22.06.2011, №19591 від 03.06.2011, № 19592 від 03.06.2011, № 19593 від 03.06.2011 (том 1 а.с. 43-44,47). Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ ТД "Електромашсервіс" за придбаний товар.

На підтвердження доказу транспортування товару (кільце маслозмащююче та вкладиш підшипника) позивач надав товарно-транспортну накладну № 56820000012771 від11.06.2011 (том 3 а.с. 23).

Згідно прибуткового ордеру № 603 від 15.06.2011 (том 2 а.с. 42) позивачем оприбутковано складі кільце маслозмащююче та вкладиш підшипника, які згідно із бухгалтерською довідкою списано у виробництво (поточний ремонт) 11.08.2011 (том 3 а.с. 207).

В ході судового розгляду справи представник позивач пояснив, що фактично електродвигун отримано позивачем від ТОВ ТД "Електромашсервіс" в листопаді 2011 року, в підтвердження чого представив суду товарно-транспортну накладну від 30.11.2011 №11/30-11, який в подальшому, оприбуткований позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується бухгалтерською довідкою (том 3 а.с. 207).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ТД "Електромашсервіс", за наявності доказів реальності операції, останнім правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 471 636 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватною фіромо "Іліта" (код за ЄДРПОУ 24862924) у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як слідує із матеріалів справи, взаємовідносини між позивачем та ПП фірма "Іліта" у червні 2011 року відбувалися на підставі договору підряду №800 від 24.02.2011 (том 2 а.с. 174-180). Згідно пункту 1.1 вказаного договору позивач (замовник) доручає, а ПП фірма "Іліта" (підрядник) зобов'язується виконати у відповідності з умовами даного договору об'єм робіт по поточному ремонту покрівель замовника в об'ємах, щомісячно узгоджених із замовником. Об'єм робіт на 2011 рік по даному Договору визначається за згодою сторін і зазначається в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1.).

В рамках виконання вказаного договору, позивачем в червні 2011 року придбано у ПП фірма "Іліта" комплекс покрівельних робіт з поточного ремонту на загальну суму 2 788 870 грн, в тому числі ПДВ 464 811,66 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано первинні документи: рахунки -фактури, податкові накладні, акти форми КБ-2в, акти здачі-прийому робіт (том 2 а.с. 50-112).

Суд вважає за необхідне зауважити, що акти здачі-приймання виконаних робіт та акти форми КБ-2в за червень 2011 року, якими документувався факт приймання виконаних робіт від ПП фірма "Іліта", містить: найменування робіт, їх вартісне вираження, посади та підписи уповноважених осіб тощо.

Крім того, в підтвердження факту виконання робіт позивач представив суду списки працівників (за професією кровельників, бетонників, каменярів машиністр крану) ПП фірма "Іліта", які направлялись в червні 2011 року до ВАТ "Полтавський ГЗК" для ввідного інструктажу перед початком виконання робіт на об'єктах згідно договору №800 від 24.02.2011( том 2 а.с.94-95)

До матеріалів справи позивачем додані також платіжні доручення від 15.06.2011 № 21301, від 16.06.2011 № 21535,від 17.06.2011 №21779, від 20.06.2011 №22014, від 23.06.2011 №22689,від 22.06.2011 №22518, від 23.06.2011 №22690,від 20.06.2011 №22013 з яких можна зробити висновок, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП фірма "Іліта" (том 2 а.с. 50,53, 64,67,88,89,100,110). Зі змісту вказаних платіжних доручень слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП фірма "Іліта" за виконаний останнім комплекс робіт по поточному ремонту покрівель в червні 2011 року, що податковим органом не спростовувалося.

Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ПП фірма "Іліта", оскільки відносно даного підприємства направлено запит на встановлення місцезнаходження.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, слідує, що ПП фірма "Іліта" має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено" (том 4 а.с. 11-13).

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 464 811,66 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Приватним підприємством " виробничо - комерційною фірмою "Лікон-Крембуд" (код за ЄДРПОУ 33082059) у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Взаємовідносини між позивачем та ПП ВКП "Лікон-Крембуд" у червні 2011 року відбувалися на підставі договору №2328 від 20.06.2011 (том 2 а.с. 204-228). Зі змісту вказаного договору слідує, що ВАТ "Полтавський ГЗК" (замовник), доручає, а ПП ВКП "Лікон-Крембуд" (підрядник) зобов'язується виконати у відповідності до даного Договору роботи по "фуртировке барабанного окомкователя" цеху ЦПО, спеціальною технічною пластиною аналогом RL35/CN товщиною 6,5 мм у відповідності до відомостей дефектів №1477, яка невід'ємною частиною даного Договору.

Вартість робіт по Договору згідно Додатку №1та №2 складає 419 323 грн. в т.ч. ПДВ -69 887,16 грн. (пункт 2.1. Договору).

З ціллю покриття витрат, пов'язаних із придбання витратних матеріалів, необхідних для Підрядника для своєчасного та якісного виконання робіт, Замовник сплачує Підряднику аванс в розмірі 50% від вартості даного Договору (пункт 2.4.).

В рамках виконання вказаного договору, позивачем у червні 2011 року здійснено передоплату ПП ВКП "Лікон-Крембуд" за "фуртировку барабанного окомкователя" в розмірі 209 662 грн. в т.ч. ПДВ 34 943,67 грн. (том 1 а.с. 181).

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту в червні 2011 року позивачем на підставі отриманої податкової накладної №1 від 24.06.2011 віднесено суму ПДВ в розмірі 34943,67 грн. (том 1 а.с. 182), яка оформлена відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "ВКП "Лікон-Крембуд".

На виконання умов Договору та в підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано суду специфікацію (Додаток №1 до Договору) (том 2, а.с. 209), калькуляцію на виконання робіт по футерівці барабанного окомкователя (Додаток №2 до Договору) (том 2, а.с. 210), відомість дефектів №1447м (том 2, а.с. 219).

Згідно акта перевірки податковий орган як на обставину, що не дає права позивачу до включення до складу податкового кредиту ПДВ по операції із придбання товарів у ПП "ВКП "Лікон-Крембуд" посилався на те, що стан платника "23" місцезнаходження не встановлено.

Судом встановлено, що згідно із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПП ВКП "Лікон-Крембуд" має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено" (том 4 а.с. 6-8).

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 34943,67 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (код за ЄДРПОУ 31852954) у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, 10.05.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "СП Юкойл" (постачальник) укладено договір поставки №1859 (том 2 а.с. 219-222). У відповідності з даним договором постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору Продукцію, номенклатура, об'єми та ціна яких, визначена у специфікаціях та в асортименті, кількості та по цінам зазначеним у видаткових накладних та рахунках фактурах до даного договору, що являються його невід'ємною частиною.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем в червні 2011 року придбано у ТОВ "СП Юкойл" мастило Yukoil МГЕ-10А (ISO 15)ТАп-15В, олива технічна Yukoil, олива трансмісійна Yukoil на загальну суму 49681,57 грн., в тому числі ПДВ 8280,26 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "СП Юкойл" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: рахунок на оплату №009214 від 10.06.2011, податкову накладну №515 від 20.06.2011, видаткову накладну №009615 від 20.06.2011 (том 2 а.с. 113-115).

На підтвердження реальності транспортування товару (мастила та оливи Yukoil) позивачем долучена до матеріалів справи товарно-транспортна накладна ААБ №ЮК003181 від 20.06.2011 (том 3 а.с. 221).

У подальшому, мастила та оливи Yukoil оприбутковане позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковим ордером №342 від 21.06.2011 (том 2 а.с. 116).

Згідно із довідкою про використання в господарській діяльності мастила та оливи Yukoil частково списано у виробництво (обслуговування обладнання) в вересні-грудні 2011 року (том 3 а.м.208).

Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ТОВ "СП Юкойл", оскільки вказане підприємство має стан платника "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "СП Юкойл" має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено" (том 4 а.с. 1-2).

Крім того суд вважає, за необхідне зауважити, що згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ "СП Юкойл" є - виробництво продуктів нафтопепероблення, які і були предметом договору з позивачем, тому посилання податкового органу в акті перевірки на неможливість дослідження по ланцюгу та встановлення фактичного руху товару від виробника до імпортера є помилковими.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "СП Юкойл" з придбання мастила та оливи Yukoil. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 8280,26 грн.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Глобус" ( код за ЄДРПОУ 36957090) у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Взаємовідносини між позивачем ТОВ "Компанія Глобус" у червні 2011 року відбувалися на підставі договору №2475/4638 від 12.11.2010 (том 2 а.с. 227-229). За змістом якого ТОВ "Компанія Глобус" (постачальник) постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію по узгодженим специфікаціям, які є невід'ємними частинами Договору. Специфікації складаються покупцем в міру виникнення потреби в продукції. Відповідно до пункту 1.2. умов Договору кількість, асортимент, ціна та сума продукції визначається в специфікаціях до договору . Якість, комплектність, упаковка та маркування продукції, що поставляється, повинні відповідати ГОСТ, ТУ на продукцію, згідно специфікації (пункт 2.1. Договору).

На виконання досягнутої домовленості позивачем у червні і 2011 року придбано у ТОВ "Компанія Глобус" товарно-матеріальні цінності (прокладки, клемми, накладки, шайба пружинна двухвиткова, ізовтулки, болти) на загальну суму 1072 678,03 грн., в тому числі ПДВ 178 779,67 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано належним чином оформлені первинні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні (том 2 а.с. 118-147).

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту в червні 2011 року позивачем на підставі отриманих податкових накладних: №3 від 08.06.2011, №6 від 09.06.2011, №5 від 09.06.2011, №10 від 14.06.2011, №13 від 17.06.2011, №17 від 20.06.2011 (том 2 а.с.119,124,129,134,138,143) віднесено суму ПДВ в розмірі 178 779, 67 грн.

На підтвердження реальності транспортування товару позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (том 2 а.с.121,126,131,140149).

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі ВАТ "Полтавський ГЗК", що підтверджується прибутковими ордерами № 548 від 09.06.2011, № 590 від 07.06.2011, №596 від 14.06.2011, № 605 від 15.06.2011, №628 від 22.06.2011, №629 від 22.06.2011 (том 2 а.с. 120,125,130,135,144,148).

Заперечення Кременчуцької ОДПІ проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Компанія Глобус", так як стан платника "10"- направлено запит на встановлення місцезнаходження, суд оцінює критично, оскільки зазначена обставина не вплинула на належне виконання умов договору, що підтверджується вказаними вище документами.

Крім того, судом встановлено, що останні запис, який внесено до ЄДР 18.08.2011 внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (том 3 а.с. 252), реєстрація припинення юридичної особи не проводилась.

Наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність ТОВ "Компанія Глобус" за місцезнаходженням судом не встановлено, а відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний звітний період суму податку на додану вартість в розмірі 178 779,67 грн.

Враховуючі вказане вище, висновки податкового органу акті перевірки (стор. 52 акту) про завищення податкового кредиту за червень 2011 року та відповідно від'ємного значення у розмірі 686 815 грн. з підстав невстановлення місцезнаходження підприємств (ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон -Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус") за адресою, суд вважає необґрунтованими.

Щодо висновку акту перевірки про порушення позивачем частин першої та п'ятої статті 203 , пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України суд наголошує, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договори позивача із вказаним контрагентами нікчемними.

При цьому, суд вказує, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних електронних баз, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон -Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи .

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про нікчемності договорів між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ ТД "Електромашсервіс", ПП Фірма "Еліта", ПП ВКП "Лікон-Крембуд", ТОВ "СП "Юкойл", ТОВ "Компанія Глобус" ґрунтуються на припущеннях та не підкріплені належними доказами, а факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Також, Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 110 942,01 грн. за наслідками взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Національні Кабельні Мережі" (код за ЄДРПОУ 36053277), Приватним підприємством "Єдина мережа" (код за ЄДРПОУ 31779686), Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофер" (код за ЄДРПОУ 24827454), Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноніколь Центр" (код за ЄДРПОУ 32046030), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройремсервіс" (код за ЄДРПОУ 24242831), оскільки згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів декларацій з ПДВ за червень 2011 року станом на 12.09.2011 встановлено розбіжність на вказану суму.

Суд не погоджується з такою правовою позицією податкового органу, оскільки Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Кодексу сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата чи недекларування податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між постачальникам позивача: ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ВАТ "Полтавський ГЗК" сформований податковий кредит, не доведено про відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2011 року сум податку на додану вартість за операціями із ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", здійснено ВАТ "Полтавський ГЗК" на підставі виписаних податкових накладних, що не заперечується сторонами. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено.

У відповідності до пункту 201.8. Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі.

До матеріалів справи ВАТ "Полтавський ГЗК" надане документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ "Національні Кабельні Мережі", ПП "Єдина мережа", ТОВ "Гофер", ТОВ "Техноніколь Центр", ТОВ "Стройремсервіс", які оформлені у встановленому порядку та відповідають вимогам встановленим до первинних документів.

Вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ в розмірі 110 942,01 грн. до складу податкового кредиту.

Обставини декларування чи сплати контрагентами ВАТ "Полтавський ГЗК" податку на додану вартість до бюджету не є, відповідно до вимог законодавства, підставою для зменшення суми від'ємного значення/бюджетного відшкодування з податку на додану вартість сумлінному платнику податків, а можуть зволікати негативні наслідки виключно для таких осіб - постачальників.

Окрім того, Кременчуцька ОДПІ заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 133 333,33 грн. за наслідками взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" що пов'язано із проведенням рекламних заходів шляхом реклами товарного знака FERREXPО Poltava Mining", оскільки такі послуги, на думку відповідача, не відносяться господарської діяльності підприємства.

Щодо взаємовідносин ВАТ "Полтавський ГЗК" з ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" у червні 2011 року судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, між ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" (Виконавець) укладено договір про проведення рекламних заходів від 01 лютого 2011 року №244/4661 з урахуванням додаткових угоди №2 від 04.04.2011 та 33 від 01.06.2011 (том 3, а.с. 8-16) згідно пункту 1.1. умов якого, Виконавець зобов'язується надати Замовнику рекламні послуги (здійснити рекламу продукції, виготовленої Замовником) шляхом реклами товарного знака "FERREXPO Poltava Mining" на умовах та в порядку, визначених цим договором та Додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.

Детальний перелік рекламних послуг зазначається в Додатках та актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Вартість послуг, зазначена в Додатку №1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору по завершенню надання рекламних послуг Виконавець щомісячно надає Замовнику 2 екземпляра акта приймання-передачі наданих послуг.

У Додатках до Договору від 01.02.2011 , 01.03.2011, від 01.05.2011, від 01.06.2011 (том 3, а.с. 11-14,17-19,20-21а,22-24,25-26) визначено перелік рекламних послуг та їх вартість.

На виконання пункту 1.2. Договору сторонами складено та підписано акт виконаних робіт від 30.06.2011 по наданню рекламних послуг згідно договору від 01.02.2011 №244/4661, який містить детальний перелік наданих рекламних послуг та їх вартість (том 2 а.с. 153).

Досліджений у судовому засіданні акт виконаних робіт від 30.06.2011 відображає зміст господарської операції та її вимірник, а відтак є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку, що відображає фактично здійснені позивачем господарські операції.

За результатами здійснення господарської операції, Виконавцем -ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" виписано позивачу рахунок-фактуру від 01.06.2011 № 55 9 том 2 а.с.151), податкову накладну від 03.06.2011 №3 на загальну суму 800000,00 грн., в тому числі ПДВ 133333,33 грн. (том 2 а.с. 152).

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ Футбольний клуб "Ворскла", яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 03.06.2011 №19498 на загальну суму 800000,00 грн., в тому числі ПДВ 133333,33 грн. (том 3 а.с. 150).

Згідно із Законом України "Про рекламу" рекламою є спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.

А реклама торгової марки/торгового знаку - це специфічний спосіб реклами продукції, що здійснюється за допомогою відтворення голографічного зображення, або вимовляння в голос під час трансляції матчу торгового знаку.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є власником свідоцтва №6943 від 28.06.l996 на знак для товарів і послуг - "FERREXPО Poltava Mining", виданим Держаними Департаментом інтелектуальної власності. Об'єктом реклами є продукція, що виробляється ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", при цьому реклама за допомогою демонстрації (згадування) відповідного товарного знака і послуг (том 4 а.с. 20-26).

Таким чином ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" популяризуючи/рекламуючи свій товарний знак - "FERREXPO Poltava Mining" за допомогою ТОВ Футбольний клуб "Ворскла" доводить своїм контрагентам/покупцям продукції, акціонерам, фінансовим установам про свою сталість, стабільність на ринку залізорудної сировини. Крім того, представник позивача у своїх поясненнях зазначав, що замовлення реклами у футбольного клуба це також і престиж підприємства.

Таким чином, в даному разі зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю підприємтва має бути встановлений шляхом аналізу призначення результатів цих послуг з урахуванням їх сутності, а не власне обов'язкового їх використання позивачем.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму ПДВ 133333,33 грн. по проведенню рекламних заходів.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Відповідно, висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 1402726 грн. є неправомірним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання частково нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення, а саме, визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.09.2011 № 0001012302/192.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 30 вересня 2011 року № 0001012302/192.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 /три/ грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко