Постанова

від 04.05.2012 по справі 2а-3093/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 травня 2012 року № 2а-3093/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська доТовариства з обмеженою відповідальністю «Карделіна» пропогашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків та надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2012 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до суду з позовом до ТОВ «Карделіна»про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків у розмірі 13 687,77 грн. та надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з земельного податку, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Позовна заява ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просила здійснювати розгляд даної справи у скороченому провадженні.

У зв'язку з недостатністю повідомлених позивачем обставин, суд на підставі ч.4 ст.183 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою від 05 березня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. Про день, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені у відповідності із вимогами статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

В призначене на 15 березня 2012 року судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 03 квітня 2012 року ухвалою суду від 15.03.2012 року. Одночасно від позивача було витребувано додаткові докази у справі: письмову детальну інформацію щодо наявності боргу відповідача в заявленому розмірі станом на момент розгляду справи (довідку про розмір заборгованості, розрахунок заборгованості тощо) з наведенням періоду, в який утворилась така заборгованість. Позивача зобов'язано надати вказані докази у термін до 27 березня 2012 року.

28 березня 2012 року через канцелярію суду представником відповідача було подано письмові заперечення проти позову, які були підтримані представником відповідача у судовому засіданні 12 квітня 2012 року. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що у позивача відсутні підстави звернення до адміністративного суду із даним позовом, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Карделіна», що, на думку відповідача є підставою для закриття провадження у даній справі.

Зважаючи на неявку представника позивача в судове засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справу у порядку письмового провадження, однак, враховуючи факт ненадання позивачем доказів, що були витребувані ухвалою суду від 15.03.2012 року суд своєю ухвалою від 12 квітня 2012 року зобов'язав Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Дніпропетровська в термін до 30 квітня 2012 року направити до суд письмову детальну інформацію щодо наявності боргу відповідача в заявленому розмірі станом на момент розгляду справи (довідку про розмір заборгованості, розрахунок заборгованості тощо) з наведенням періоду, в який утворилась така заборгованість.

28 квітня 2012 року ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська до суду було надіслано додаткові докази у справі та письмові пояснення (зареєстровано 03.05.2012р.).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Карделіна»(код ЄДРПОУ 33831585) перебуває на обліку я платник окремих податків в ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська та відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

ТОВ «Карделіна»самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у декларації за 2011 рік у загальному розмірі 58 779,96 грн. (по 4 898,33 грн. щомісячно).

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, що набрав чинність 01.01.2011 року (далі по тексту -ПК України), податкова декларація, розрахунок -це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як зазначає у своїх письмових поясненнях позивач, податковий борг виник у ТОВ «Карделіна»по строках несплати грошових зобов'язань по податковому розрахунку земельного податку від 08.01.2011р., а саме:

- 30.10.2011р. у сумі 4 898,33 грн.;

- 30.11.2011р. у сумі 4 898,33 грн.;

- 30.12.2011р. у сумі 4 898,33 грн.

З урахуванням наявності переплати по земельному податку в сумі 1 007,22 грн., загальна сума заборгованості товариства становить 13 687,77 грн.

Зважаючи на положення п.287.3 ст.287 ПК України, 30 жовтня 2011 року у відповідача на підставі податкового розрахунку виникло зобов'язання зі сплати земельного податку за вересень 2011 року, 30 листопада 2011р. за жовтень 2011 року та 30 грудня 2011р. відповідно за листопад 2011 року.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Карделіна»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до закінчення провадження у справі.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, але зупиняє виконання тих грошових зобов'язань, що виникли до моменту введення мораторію.

Наведена позиція закріплена і в п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що за змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобов'язання, термін виконання яких (за визначенням ч.2 ст.251 ЦК України, термін -певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобов'язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом між іншим заявлено вимогу про стягнення боргу зі сплати податку за землю за вересень 2011 року у розмірі 4 898,33 грн. термін сплати якого настав 30 жовтня 2011р., тобто до введення мораторію, а отже на ці зобов'язання, поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Підставами для звернення до суду із даним позовом, зокрема, в частині стягнення з товариства податкового зобов'язання з земельного податку за вересень 2011 року у розмірі 4 898,33 грн. позивач визначає положення Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів (п.1.1 ст.1 ПК України).

Разом з тим, відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду про стягнення з ТОВ «Карделіна»заборгованості зі сплати земельного податку за вересень 2011 року, строк сплати якої настав 30 жовтня 2011 року, тобто до дня введення мораторію, що в свою чергу зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в наведеній частині.

Щодо вимог позивача про стягнення податкового боргу з ТОВ «Карделіна»за період жовтень-листопад 2011 року суд вважає зазначити наступне.

Як було зазначено вище, ТОВ «Карделіна»самостійно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у декларації за 2011 рік у загальному розмірі 58 779,96 грн. (по 4 898,33 грн. щомісячно).

Відповідно до вимог п.287.3 ст.287 ПК України, останнім днем сплати земельного податку за жовтень 2011 року у розмірі 4 898,33 грн. є 30 листопада 2011 року, за листопад 2011 року у розмірі 4 898,33 грн. -30 грудня 2011 року.

Витяги з облікових карток платника податку станом на 25.04.2012 року свідчать про те, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку за спірний період не сплачено.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська було направлено відповідачу податкову вимогу від 31.10.2011 року №2399 на суму 3 891,11 грн. (отримана повноважним представником відповідача 22.11.2011 року).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку та з урахуванням переплати у сумі 1 007,22 грн., станом на день розгляду справи по суті становить 8 789,44 грн. (4 898,33 грн. + 4 898,33 грн. -1 007,22грн.).

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.95.1 -95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по земельному податку у розмірі 8 789,44 грн. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на підсудність даного спору господарському суду з огляду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Карделіна»не можуть бути прийняті судом до уваги враховуючи наступне.

Так, згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, дія мораторію поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Щодо зобов'язань поточних кредиторів, які виникли під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються і про стягнення цих зобов'язань -податкового боргу, згідно чинних положень законодавства, податковий орган в межах своєї компетенції і на виконання покладених на нього завдань звертається до адміністративного суду із відповідним позовом.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, суд виходить з наступного.

Як зазначалось, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 цього Кодексу, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки є різними самостійними вимогами. Обравши спосіб судового захисту інтересів держави у вигляді стягнення коштів з рахунків у банках, позивач, на думку суду, не має повноважень одночасно заявляти про такий захист в інший спосіб. Крім того, позивач не надав суду доказів наявності у відповідача готівкових коштів.

Таким чином, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карделіна»(код ЄДРПОУ 33831585, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13-а) податковий борг з земельного податку у розмірі 8 789 (вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 44 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Карделіна»на користь держави (р/р 3321581170005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДКСУ і Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989265, код платежу 13050200).

В задоволені решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Н.А. Добрівська