Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а-15262/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2012 року 15:12 № 2а-15262/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Голубенко Ж.А.,

від відповідача: Гаджиєва Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНБГ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000450702 від 27 квітня 2011 року,-

В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КНБГ»(далі -позивач, ТОВ «КНБГ») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000450702 від 27 квітня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2011 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач передчасно та необгрунтовано прийшов до висновку про безпідставне формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Пром-Інвест-Технології»та ПП «ЮВК-Пром»та завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року на 1 651 307,00 грн. та за липень 2008 року на 1 060 307,00 грн., оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Пром-Інвест-Технології»та ПП «ЮВК-Пром», які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Суми податкового кредиту були сформовані за наслідками здійснення операцій з придбання товару -шкіряної сировини - вартість якої урахуванням сум ПДВ було повністю сплачено постачальникам, а товар після переробки та виготовлення дубленого хромованого напівфабрикату "WET-WHITE" та "WET-BLU" було експортовано за межі митної території України.

Також позивач зазначав, що діючим законодавством не пов'язується здійснення відшкодування податку на додану вартість з результатами господарської діяльності інших юридичних осіб. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування в разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Враховуючи вищенаведене, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0000450702 від 27 квітня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вказавши на те, що оскільки неможливо підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету постачальниками товару, тому позивач не має право на відшкодування з податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «КНГБ»(код ЄДРПОУ 33784551) зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.09.2005 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 11682050 від 10.11.2011 року (том І, а.с. 167-173).

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників від 18.02.2010 року, підприємством створене шляхом зміни найменування ТОВ «КНБГ Реал Естейт»(том І, а.с. 144). Відповідні зміни були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, що підтверджується записом № 8 від 22.02.2010 року у довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 11682050 від 10.11.2011 року.

ТОВ «КНБГ»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 27.09.2005 року за № 39096, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100274258, індивідуальний податковий номер 337845526559.

31.03.2011 року у ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КНБГ»з питань достовірності наахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в період з 01.04.2008 року по 30 квітня 2008 року, за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в період з 01.05.2008 по 30.06.2008 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 35/07-02/33784551 від 01.04.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -том І, а. с. 9-18.

27 квітня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення форми "В1" № 0000450702 , яким позивачу за порушення пп. 7.4.1, п. 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 711 840, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансових) санкції у розмірі 254 550,25 грн. (том І, а.с. 19).

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, а вказане вище рішення -без змін (а.с. 20-27).

В Акті перевірки вказано, що основними постачальниками ТОВ «КНБГ»у період з травня 2008 року по липень 2008 роза були ТОВ «Пром-Інвест Технології»(і.п.н. 337444726552) та ПП «ЮВК-Пром»(і.п.н. 351654404633), стосовно яких виникають сумніви щодо джерела походження товару, його об'єму та обсягів поставки.

Так, відносно ПП «ЮВК -Пром»29.05.2009 року винесено судове рішення про ліквідацію юридичної особи у зв'язку з визнанням банкрутом згідно постанови господарського суду Одеської області по справі № 7/120-09-2029 від 19.05.2009 року.

Стосовно ТОВ «Пром-Інвест-Технології»актом перевірки встановлено неможливість підтвердження взаємовідносин з підприємствами по ланцюгу продажу, а саме: з ПП «ЮВК Пром», ТОВ «ТЕР-БЖ»(отримано відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, до ЄДР внесено запис про порушення провадження у справі про банкрутство), ТОВ «Мегатрансінвест»(підприємство є посередником), ТОВ «Кримський Агроторговий дім»та ПП «Абла-груп»(документи вилучено співробітниками Сімферопольської ДПІ).

Таким чином, згідно акту перевірки висновок ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні бюджетного відшкодування за травень, липень 2008 року ґрунтується виключено на вищеописаних обставинах діяльності контрагентів позивача в другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок товарів , які не є прямими контрагентами позивача, у яких позивач безпосередньо придбавав товар і мав можливість перевірити їх правовий статус.

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що бюджетному відшкодування підлягають лише сплачені до бюджету суми з податку на додану вартість, а оскільки податковий кредит сформовано за квітень-липень 2008 року із сум податку на додану вартість, сплату до бюджету яких по контрагентах ТОВ «КНБГ» підтвердити неможливо, то на думку податкового органу, позивачем було порушено вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Стосовно здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КНБГ»та ТОВ «Пром-Інвест Технології»було укладено Договорів купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року за умовами якого Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») зобов'язувався передати у власність Покупця (ТОВ «КНБГ»), а покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до діючого Договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1.). Умови та строки поставки Товару згідно укладеного договору вказуються у Додатках (п. 3.1.) -том І, а. с. 33-34.

Згідно специфікації № 1 від 17.03.2008 року до Договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року, Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») та Покупець (ТОВ «КНБГ») погодили поставку товару - дубленого напівфабрикату - WHITE»із шкір BPX 1 сорту у кількості 40 100,00 кг. за ціною 39, 20 грн. та дубленого напівфабрикату - BLUE»із шкір BPX 1 сорту у кількості 40 100,00 кг. за ціною 47, 20 грн. на загальну суму 4 181 628, 00 грн. (ПДВ -696 938,00 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс 2000 (том І, а. с. 35).

Згідно специфікації № 2 від 10.04.2008 року до Договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року, Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») та Покупець (ТОВ «КНБГ») погодили поставку товару - дубленого хромованого напівфабрикату ET - BLUE»із шкір BPX 1 сорту у кількості 100 200,00 кг. за ціною 47, 70 грн. на загальну суму 5 735 448, 00 грн. (ПДВ -955 908,00 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс 2000 р. (том І, а. с. 36).

Згідно специфікації № 3 від 12.05.2008 року до Договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року, Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») та Покупець (ТОВ «КНБГ») погодили поставку товару - шкір BPX мокросолених у кількості 71 305,556 кг. за ціною 23, 30 грн. на загальну суму 1 993 703, 34 грн. (ПДВ -332 283,89 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с.Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс 2000 р. (том І, а. с. 222).

Згідно специфікації № 4 від 15.05.2008 року до Договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року, Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») та Покупець (ТОВ «КНБГ») погодили поставку товару - дубленого хромованого напівфабрикату ET - BLUE»із шкір BPX 1 сорт»у кількості 123 233,00 кг. за ціною 45,00 грн. на загальну суму 6 654 646, 80 грн. (ПДВ -1 109 107,80 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс 2000 р. (том І, а. с. 223).

Згідно специфікації № 5 від 02.06.2008 року до Договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року, Продавець (ТОВ «Пром-Інвест Технології») та Покупець (ТОВ «КНБГ») погодили поставку товару - дубленого хромованого напівфабрикату ET - WHITE»із шкір BPX 1 сорту у кількості 11 763,00 кг. за ціною 37, 00 грн. та дубленого напівфабрикату - BLUE»із шкір BPX 1 сорту у кількості 165 178,348 кг. за ціною 43, 00 грн. на загальну суму 4 181 628, 00 грн. (ПДВ - 696 938,00 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс 2000 р. (том І, а. с. 37).

Крім того, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000005 від 23.03.2008 року ТОВ «КНБГ»придбало у ТОВ «Пром-Інвест Технології»комплектуючі до комп'ютера, ПО ОЕМ Windows XP PRO та програмне забезпечення на суму 4 423, 78 грн. (ПДВ -737,29 грн.) -том І, а. с. 38.

На виконання умов договору купівлі-продажу № Ш-1703 від 17.03.2008 року ТОВ «Пром-Інвест Технології»у період з березня по липень місяць 2008 року був переданий у власність позивачу обумовлений товар на загальну суму 9 903 418,20 грн., в тому числі ПДВ -1 650 569,70 грн., що підтверджується видатковими накладними : № РН-133 від 13.05.2008 року на суму 1 993 703,50 грн., в тому числі ПДВ -332 283,89 грн. (том І, а.с. 230); № РН-134 від 15.05.2008 року на суму 64,80 грн., в тому числі ПДВ -10,80 грн. (том І, а.с. 231); № РН-184 від 19.05.2008 року на суму 4 325 238,00 грн., в тому числі ПДВ -720 873,00 грн. (том І, а.с. 232); № РН-85 від 20.05.2008 року на суму 2 329 344,00 грн., в тому числі ПДВ -388 224,00 грн. (том І, а.с. 233); № РН-ПИТ-39 від 02.06.2008 року на суму 6 963936,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 160 656, 00 грн. (том І, а.с. 234); № РН-133 від 13.05.2008 року на суму 1 993 703,50 грн., в тому числі ПДВ -332 283,89 грн. (том І, а.с. 230); № РН-ПИТ-40 від 11.06.2008 року на суму 210 528,00 грн., в тому числі ПДВ -35 088,00 грн. (том І, а.с. 235); № РН-ПИТ-41 від 17.06.2008 року на суму 1 871 016, 00 грн., в тому числі ПДВ -311 836,00 грн. (том І, а.с. 236); актами прийому-передачі товару: б/н від 01.04.2008 року на суму 941 082, 24 грн., в тому числі ПДВ- 156 847,04 грн. (том І а. с. 226); № РН-52 від 02.04.2008 року на суму 2 291 202, 72 грн., в тому числі ПДВ- 381 867,12 грн. (том І а. с. 227); № РН-53 від 02.04.2008 року на суму 940 894, 08 грн., в тому числі ПДВ- 156 815,68 грн. (том І а. с. 228); № РН-59 від 18.04.2008 року на суму 5 730 239, 16 грн., в тому числі ПДВ- 955 039,86 грн. (том І а. с. 229.

Згідно умов договору № Ш-1703 від 17 березня 2008 року та специфікацій до нього поставка товару здійснювалась за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13.

Вказане приміщення перебувало у користуванні позивача на підставі укладеного з ПП «Сігма»договору оренди нерухомості № 02/04А від 02 квітня 2008 року. Передача приміщенні в оренду підтверджується актом прийому-передачі частини нерухомого майна від 02 квітня 2008 року до договору оренди нерухомості № 02/04А від 02 квітня 2008 року (а.с. 152-155).

За наслідками здійснення операцій з поставки товарів ТОВ «Пром-Інвест Технології»були виписані на користь ТОВ «КНБГ»податкові накладні: № 0000000054 від 28.03.2008 року на суму 4 423,78 грн., в тому числі ПДВ -737,78 грн. (том І, а.с.43); № 59 від 18.04.2008 року на суму 5 703 239,16 грн., в тому числі ПДВ -955 039,86 грн. (том І, а.с.42); № 53 від 02.04.2008 року на суму 940 894,08 грн., в тому числі ПДВ -156 815,68 грн. (том І, а.с.41), № 53 від 02.04.2008 року на суму 2 291 202,72 грн., в тому числі ПДВ - 381 867,12 грн. (том І, а.с.40); № 51 від 01.04.2008 року на суму 941 082,24 грн., в тому числі ПДВ -156 847,04 грн. (том І, а.с.39); № 122 від 02.06.2008 року на суму 6 963 936,00 грн., в тому числі ПДВ -1 160 656,00 грн. (том І, а.с.61); № 123 від 11.06.2008 року на суму 210 528,00 грн., в тому числі ПДВ -35 088,00 грн. (том І, а.с.62); № 208 від 17.06.2008 року на суму1 871 016,00 грн., в тому числі ПДВ -311 836,00 грн. (том І, а.с. 63); № 210 від 27.06.2008 року на суму 1 853 027, 86 грн., в тому числі ПДВ -308 837,98 грн. (том І, а.с. 64).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між ТОВ «КНБГ»та ТОВ «Пром-Інвест Технології»були проведені в повному розмірі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується виписками з банку ВАТ «КБ Преміум»щодо проведених операцій по рахунку № 26009010109247 та платіжними дорученнями (том І, а.с. 157-164).

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2008 року в сумі 1 651 307, 00 грн. за травень 2008 року в сумі 1 441 392, 00 грн., за червень 2008 року в сумі 1 816 418,00 грн. (том І, а.с. 28-32, 44-60).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «ЮВК-Пром»протягом червня-липня 2008 року судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КНБГ»та ПП «ЮВК-Пром»було укладено Договорів купівлі-продажу № 501 від 01.06.2008 року, за умовами якого ПП «ЮВК-Пром»(Продавець) зобов'язувався передати у власність ТОВ «КНГБ»(Покупець), а покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна якого зазначена в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до діючого Договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1.). Умови та строки поставки Товару згідно укладеного договору вказуються у Додатках (п. 3.1.) (том І, а. с. 65-66).

Згідно специфікації № 1 від 01.06.2008 року до Договору купівлі-продажу № 501 від 01.06.2008 року сторонами погоджено поставку товару - шкури BPX мокросолені у кількості 60 504, 00 кг. за ціною 23, 20 грн. на загальну суму 1 691 691, 84 грн. (ПДВ -281 948, 64 грн.). Умовою поставки визначено «ЕХW - Дніпропетровська обл., Дніпропетровський районі, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11, 13 »згідно Правил Інкотермс (2000 р.) (том І, а. с. -67).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 501 від 01.06.2008 року ПП «ЮВК-Пром» протягом червня-липня 2008 року був проданий та переданий у власність позивача обумовлений товар на загальну суму 1 150 554,00 грн., в тому числі ПДВ -191 759,00 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 5338 від 10.06.2008 року на суму 588 558,00 грн., в тому числі ПДВ -98 093,00 грн. (том ІІ, а.с. 39); № 5478 від 19.07.2008 року на суму 561 996,00 грн., в тому числі ПДВ -93 666,00 грн. (том ІІ, а.с. 40).

За наслідками поставки товарів ПП «ЮВК-Пром»були виписані на користь ТОВ «КНГБ»податкові накладні: № 5338 від 10.06.2008 року на суму 588 558,00 грн., в тому числі ПДВ -98 093,00 грн. (том І, а.с. 68); № 5478 від 19.07.2008 року на суму 561 996,00 грн., в тому числі ПДВ -93 666,00 грн. (том І, а.с. 69).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП «ЮВК-Пром»відступило право вимоги від Боржника (ТОВ «КНБГ Реал Естейт») оплати боргу за Договором купівлі-продажу на суму 1 691 691,84 грн. на користь ПП «Науково-виробнича фірма «Дніпропетровський комп'ютерний центр», про що укладено Договір про відступлення права вимоги № 011208 від 01.12.2008 року (том IV, а.с. 106-107).

Розрахунки між позивачем та новим кредитором - ПП «Науково-виробнича фірма «Дніпропетровський комп'ютерний центр»були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку ВАТ «КБ Преміум»щодо проведених операцій по рахунку № 26009010109247 (том IV, а.с. 106-107).

Станом на 25.01.2010 року ТОВ «КНБГ Реал Естейт»повністю погасило на користь «Науково-виробнича фірма «Дніпропетровський комп'ютерний центр»заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 1 150 554,00 грн., в тому числі ПДВ -191 759,00 грн.

Факт оплати товару по даним господарським операціям контролюючим органом не заперечується.

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2008 року в сумі 191 759, 00 грн. (том І, а.с. 58).

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На момент формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування, законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту .

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «КНБГ»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2008 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром», та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ № 37698391 від 10.10.2005 р. (щодо ТОВ «Пром-Інвест Технології», том ІІІ, а.с. 248), витягом з офіційного сайту ДПС України (щодо ПП «ЮВК-Пром», том IV, а.с. 47) та відповідачем не заперечувалось.

Згідно з наданими сторонами доказами, свідоцтво платника ПДВ ПП «ЮВК-Пром»анульовано 14.07.2009 р. (том IV, а.с. 47), тобто на момент здійснення фінансово-господарських операції з позивачем (червень-липень 2008 року) вказане підприємство було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та, відповідно, мало право виписувати податкові накладні.

Даних щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Пром-Інвест Технології»станом на момент розгляду даної справи відповідачем не надано.

Відтак, ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг).

На переконання суду, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи (том І, а. с. 68-69, 39-43, 61-64), відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинного на момент оформлення вказаних податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано і вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно Довідки № 11838601 від 22.11.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ТОВ «Пром-Інвест-Технології»станом на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І, а.с. 174-180). Станом на момент розгляду справи, вказане підприємство є діючим, записи при припинення підприємницької діяльності відсутні.

Довідка № 11900456 від 29.11.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ПП «ЮВК-Пром»станом на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том ІІІ, а.с. 102). Запис про припинення державної реєстрації вказаного підприємця у зв'язку із банкрутством у Єдиному державному реєстрі було внесено тільки 14.07.2009 року , тобто більше ніж через 1 рік після здійснення господарських операцій з позивачем.

Згідно п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних на користь позивача ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»не були ліквідовані, їх діяльність в установленому законом порядку не була припинена, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»не були виключені. Відтак, вказані суб'єкти господарювання не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Крім того, судом було досліджено довідки та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розрізі постачальників контрагентів позивача в попередніх ланцюгах поставок товарів, щодо яких податковим органом встановлено неможливість перевірки факту сплати податку до бюджету -ТОВ «ТЕР-БЖ», ТОВ «Мегатрансінвест», ТОВ «Кримський Агроторговий дім»та ПП «Абла-груп»- зі змісту яких вбачається, що станом на момент виконання господарських операцій такі підприємства не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені ( том ІІІ, а.с. 98-99, 107-132). У період здійснення розглядуваних господарських операцій вказані підприємства були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується наданими на запит суду матеріалами податкових інспекцій, де перебувають на обліку зазначені суб'єкти господарювання (том ІІІ, а.с. 69-97, 151-191).

Отже, укладаючи угоди зі своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

Факт того, що податковий кредит у спірних періодах формувався позивачем виключно на підставі податкових накладних, які виписані суб'єктами господарювання, що мали право на виписку таких накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також відсутні і докази того, що позивач систематично проводить свої господарські операції переважно з тими контрагентами, які не дотримуються податкової дисципліни та не сплачують податків.

Вирішуючи питання про реальність поставки та отримання товару придбаного позивачем з метою подальшого його використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29 червня 2011 року № 10352874 до основних видів діяльності ТОВ «КНБГ»належать: «Оптова торгівля відходами та брухтом»(код КВЕД 51.57.0 ), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (код КВЕД 51.53.2), «Посередництво в торгівлі товарами широкого асортиментк» (код КВЕД 51.19.0), «Оптова торгівля шкурами та шкірою»(код КВЕД 51.24.0), «Інші види оптової торгівлі» (код КВЕД 51.90.0), «Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин» (код КВЕД 51.21.0) тощо ( том 1, а.с. 75-77).

Матеріали справи свідчать, що товари, придбані у ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром», після їх переробки та подальшого виготовлення дубленого напівфабрикату -BLUE»був відчуджений на користь нерезидентів на підставі зовнішньоекономічних угод.

Так, 04 квітня 2008 року між ТОВ «КНБГ Реал Естейт»(Товародавець) та ЗАТ «Чинбар»(Переробник) було укладено контракт № 1-2008 КНБГ РЕАЛ ЕСТЕЙТ, предметом якого є виробничо- технічна кооперація у виробництві шкіряного напівфабрикату «WET-BLUE», із сировини ВРХ на підставі давальницької сировини (том І, а.с. 239-240). Згідно умов вказаного договору ЗАТ «Чинбар»зобов'язувалось переробляти надану позивачем сировину - мокросолені шкури КРС з подальшим виготовленням шкіряного напівфабрикату «WET-BLUE».

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що у період з травня по липень місяць 2008 року позивачем було передано ЗАТ «Чинбар»шкури ВРХ мокросолені в кількості 124 595,00 кг для здійснення їх переробки та подальшого виготовлення дубленого напівфабрикату -BLUE», що підтверджується актами прийому-передачі товару: № 1 від 13.05.2008 р. товар - шкури ВРХ мокросолені в кількості 42 778,00 кг на суму 770 004,00 грн. (том І а.с. 240), № 2 від 29.05.2008 р. товар - шкури ВРХ мокросолені в кількості 21 313,00 кг на суму 383 634, 00 грн. (том І а.с. 241), № 3 від 10.06.2008 р. товар - шкури ВРХ мокросолені в кількості 21 050,00 кг на суму 378 900, 00 грн. (том І а.с. 242), № 3а від 19.06.2008 р. товар - шкури ВРХ мокросолені в кількості 20 100,00 кг на суму 361 800, 00 грн. (том І а.с. 243), № 5 від 02.07.2008 р. товар - шкури ВРХ мокросолені в кількості 19 354,00 кг на суму 348 372,00 грн. (том І а.с. 244).

Надання позивачу ЗАТ «Чинбар»послуг з переробки шкір ВРХ мокросолених та виготовлення шкіряного напівфабрикату BLUE»на загальну суму 344 645,83 гривень (ПДВ 68 929,16 грн.) підтверджується наступними видатковими накладними : № 25033-ГП від 11.06.2008 р. на суму 51 294,53 гривень з ПДВ (товар в кількості 18 748,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат BLUE»в кількості 14 310,00 кг); № 25034-ГП від 11.06.2008 р. на суму 65 814,48 гривень з ПДВ (товар в кількості 24 055,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат BLUE»в кількості 13 340,00 кг) (том І а. с. 245); № 25058-ГП від 20.06.2008 р. на суму 58 301,42 гривень з ПДВ (товар в кількості 21 309,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат BLUE»в кількості 13 970,00 кг); № 35493 від 03.07.2008 р. на суму 57 491,57 гривень з ПДВ (товар в кількості 21 013,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат BLUE»в кількості 14 240,00 кг) (том І а. с. 246); № 25149-ГП від 24.07.2008 р. на суму 75 242,74 гривень з ПДВ (товар в кількості 27 501,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат BLUE»в кількості 18 910,00 кг); № 25157-ГП від 24.07.2008 р. на суму 36 501,09 гривень (товар в кількості 7798,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат -BLUE»в кількості 5 980,00 кг та товар в кількості 4 171,00 кг перероблено на шкіряний напівфабрикат T-BLUE»в кількості 2 380,00 кг) (том І а. с. 247).

Передача шкіряного напівфабрикату BLUE»здійснювалось разом із піддонами дерев'яними для шкіряних напівфабрикатів WET-BLUE, що підтверджується видатковими накладними № 37127-СМ від 11.06.2008 р. на суму 1 440,00 гривень; № 37130-СМ від 20.06.2008 р. на суму 720,00 гривень (том І а.с. 248); № 37136-СМ від 03.07.2008 р. на суму 720,00 гривень; № 37146-СМ від 24.07.2008 р. на суму 1 566,00 гривень (том І а.с. 249).

Окрім того, матеріали справи містять докази оплати виконаних робіт позивачем на користь ЗАТ «Чинбар»(том І, а.с. 250-254, том ІІ а.с. 1-2).

Транспортування шкіряної сировини з місця його зберігання (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. 30-річчя Перемоги, 11, 13) до переробника - ЗАТ «Чинбар»(м. Київ, вул. Куренівська, 21) підтверджується договором оренди транспортних засобів № 01/04А від 01 квітня 2008 року, уклеєним з ПП «Сігма»(том ІІ а.с. 9-12), актами прийому-передачі транспортних засобів в оренду від 13.05.2008 р., від 13.05.2008 р., від 29.05.2008 р., від 30.05.2008 р., від 10.06.2008 р., від 11.06.2008 р., від 19.06.2008 р., від 20.06.2008 р., від 02.07.2008 р., від 03.07.2008 р., від 24.07.2008 р. від 25.07.2008 р. (том ІІ а. с. 13- 24), подорожніми листами вантажного автомобіля № 106751 від 13.05.2008 р. № 106752 від 13.05.2008 р., № 106753 від 29.05.2008 р., № 106754 від 10.06.2008 р., № 106755 від 10.06.2008 р., № 106756 від 19.06.2008 р., № 106757 від 02.07.2008 р., № 106759 від 24.07.2008 р. (том ІІ а. с. 25-32), актами виконання робіт від 30.05.2008 р., від 30.06.2008 р., від 31.07.2008 р. (том ІІ а.с. 33 - 35 ).

В подальшому придбана у ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром»та перероблена ЗАТ «Чинбар»шкіряна сировина була реалізовано на експорт на адресу компанії «Форрелтон»(Республіка Панама), на підставі Контракту № 0308-WB від 20 березня 2008 року (том ІІ, а. с. 95-99), та на адресу компанії «Марвелстоун»(Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), на підставі Контракту № 0508-WB від 15 травня 2008 р. (том ІІ, а. с. 150-158).

Факт переміщення зазначеного товару через митний кордон протягом квітня-травня 2008 року підтверджується копіями вантажних митних декларацій з відмітками митного органу про вивезення товару за межі митної території України (том ІІ, а. с. 100-119, а. с. 159-215) банківськими виписками про оплату експортованого товару (том ІІ, а. с. 120, а. с. 216-233), договорами про надання транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу, заявками на міжнародне перевезення вантажу, актами здачі-прийняття робіт, банківськими виписками про оплату за надані транспортно-експедиційні послуги (том ІІ, а. с. 126-149, а. с. 234- 242, а. с. 243-250, том ІІІ а.с.1-68).

Доводи відповідача про необхідність супроводження шкіряних напівфабрикатів ветеринарними сертифікатами не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених наказом державного департаменту ветеринарної медицини від 19.04.2005 р. № 32, що діяли у 2008 році, шкіряні напівфабрикати не підлягали супроводженню ветеринарними документами.

Вказане підтверджується також відповіддю на судовий запит Головного управлінням ветеринарної медицини в Одеської області № 04-09/25 від 05.01.2012 р., яка є в матеріалах даної справи (том ІІІ, а.с. 197).

Також в матеріалах справи міститься відповідь Державної Ветеринарної та Фітосанітарної Служби України від 02.02.2012 року № 15-7-10/752 на судовий запит від 23.01.2011 року, у якій вказано, що враховуючи норми Закону України від 06.09.2005 року № 2806-ІV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»та положення наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.04.2005 року № 32 «Про затвердеження Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду»необхідність супроводження даних товарів ветеринарними документами територією України визначається заявником (суб'єктом господарювання) - том ІV, а. с. 12.

Тобто даною відповіддю Державна Ветеринарна та Фітосанітарна Служба України, підтвердила відсутність обов'язку суб'єкта господарювання супроводження ветеринарними документів товару -шкіряної сировини - при транспортуванні у межах території України протягом 2008 року, при цьому вказала на можливість отримання таких документів за ініциативою суб'єкта господарювання у разі необхідності.

Окрім того, враховуючи сутність заперечень відповідача, та з метою з'ясування питання про фактичне вивезення шкіряного напівфабрикату за межі митної території України судом було зроблено відповідний запит до Київської регіональної митниці.

У відповідь запит суду Київською регіональною митницею листом за № 14/6-12/2081 від 09 лютого 2012 року було повідомлено суду, що згідно інформації наявної в базі даних електронних вантажних митних декларацій, ТОВ «КНБГ Реал Естейт»здійснювало митне оформлення товарів : дублена (чинена) шкіра із шкур великої рогатої худоби, без волосяного покрову, у вологому стані: дублений хромований напівфабрикат BLUE»згідно вантажних митних декларацій (том ІV а.с. 28-29).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операції та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум за цими операціями до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавство було віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за за квітень, травень, червень 2008 року суму в розмірі 2 711 840, 00 грн. за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «Пром-Інвест Технології»та ПП «ЮВК-Пром», у зв'язку з чим висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у вказаній сумі є необґрунтованим.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про можливі дефекти статусу постачальників йому товару у другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок, в матеріалах справи відсутні.

Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товарів до виробника на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності вищезазначених постачальників позивача у другому, третьому, четвертому та п'ятому ланцюгах поставок не можуть бути причинами для зменшення заявлених позивачем суми бюджетного відшкодування.

Порушення контрагентом позивача та/або його постачальниками вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Позивач надав суду копії банківських виписок та платіжних документів, які підтверджують той факт, що за травень, липень 2008 року до відшкодування з бюджету позивачем заявлені суми ПДВ, які не перевищують суми цього податку, фактично сплачені позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що відповідає пп. 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Твердження ДПІ про те, що позивач має право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на Законі України «Про податок на додану вартість».

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача при формуванню бюджетного відшкодування з ПДВ травень, липень 2008 року свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для зменшення позивачу спірним повідомленням-рішенням сум бюджетного відшкодування, встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту та визначені сум бюджетного відшкодування за травень, липень 2008 року.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість у бюджет результатами зустрічних перевірок по ланцюгу до товаровиробника, то проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може бути правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні.

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету.

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб . Вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Законом України «Про податок на додану вартість»або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами по всьому ланцюгу поставок.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 та підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала від 11 серпня 2011 р. у справі К-232/08 (номер у ЄДРСР 18363830), ухвала від 21 грудня 2011 р. у справі К-5767/09 (номер у ЄДРСР 20669525), ухвала від 22 лютого 2012 року по справі К-12151/08 (номер у ЄДРСР 21799126) та інш).

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та донарахування податкових зобов'язань, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень, липень 2008 року на 2 711 840,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000450702 від 27 квітня 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «КНГБ»підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0000450702 від 27 квітня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНБГ»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 05 травня 2012 року.