Ухвала
від 10.05.2012 по справі 2а-17885/11/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 2а-17885/11/2670

У Х В А Л А

про виправлення описки

10 травня 2012 року № 2а-17885/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.,

Розглянувши, відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України, в порядку письмового провадження заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг»щодо виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442333 від 15.11.2011 р.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва суддею Добрянською Я.І. було прийнято постанову по справі № 2а-17885/11/2670 за позовом ТОВ «Реклама і маркетинг»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового-повідомлення рішення № 0000442333 від 15 листопада 2011 р., якою позовні вимоги задоволені повністю.

25.04.2012 р. до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява позивача по справі № 2а-17885/11/2670 ТОВ «Реклама і маркетинг»про виправлення допущеної описки в мотивувальний частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва щодо посилання на статті Закону України «Про податок на додану вартість», проте як в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні були встановлені порушення норм саме Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що вказана адміністративна справа № 2а-17885/11/2670 супровідним листом від 03.04.2012 р. була скерована до Київського апеляційного адміністративного суду, Окружний адміністративний суду м. Києва листом від 26.04.2012 р. просив Київський апеляційний адміністративний суд скерувати зазначену справу № 2а-17885/11/2670 справу до суду першої інстанції для розгляду заяви позивача про виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2011 р.

27.04.2012 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було отримано від Київського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу № 2а-17885/11/2670.

Повістками від 28.04.2012 р. сторін по справі № 2а-17885/11/2670 було викликано в судове засідання, призначене на 10.05.2012 р., щодо розгляду заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг»щодо виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670.

Зазначені повістки про виклик в судове засідання на 10.05.2012 р., були отримані вповноваженими представниками позивача та відповідача 28.04.2012 р., та 08.05.2012 р. відповідно, про що вказані представники сторін особисто розписалися на зворотньому боці повістки про виклик до суду.

В судове засідання 10.05.2012 р. сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Жодних заперечень або пояснень від відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на вказану заяву позивача про виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670 -до суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на неприбуття представників сторін в судове засідання, суд на підставі ч.6 ст.128, прийняв рішення про розгляд заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама і маркетинг»щодо виправлення описки в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670, - в порядку письмового провадження.

Так, як видно з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670, судом дійсно було допущено описку в мотивувальний частині постанови, щодо посилання на статті Закону України «Про податок на додану вартість», проте як в оскаржуваному податковому повідомлені-рішенні були встановлені порушення норм саме Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне внести виправлення допущеної описки в описовій частині постанови від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670, замінивши посилання на статті Закону України «Про податок на додану вартість»посиланнями на норми Податкового кодексу України, а саме:

- вилучити із описової частини постанови текст наступного змісту:

«В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом»,

- та замінити його текстом наступного змісту:

«Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів\послуг;

- дата отримання платником податку товарів\послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів\послуг.

Зі змісту п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, вбачається, що тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.»

Так, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Зважаючи на викладене вище, керуючись ст.169, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку в описовій частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2012 р. по справі № 2а-17885/11/2670, замінивши посилання на статті Закону України «Про податок на додану вартість»посиланнями на норми Податкового кодексу України, а саме: