Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а-233/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 квітня 2012 року 11:50 № 2а-233/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М. , за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Старощука Сергія Васильовича

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва проскасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2011 №0000011720, податкової вимоги та рішення про опис майна,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.3011 №0000011720, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва протиправно, на підставі помилкових висновків акту перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431 щодо відсутності документального підтвердження правомірності не включення позивачем до суми оподаткованого доходу суми доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої ОСОБА_3 у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 №0000011720, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 598500,00 грн. Враховуючи, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2011 №0000011720 у зв'язку із її адміністративним та судовим оскарженням є неузгодженою, за посиланням позивача, державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва передчасно та необґрунтовано надіслано позивачеві податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва проти позову заперечила з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.08.2011 №0000011720, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено наявність пільги, яка передбачена підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки ОСОБА_3 отримано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в процесі безоплатної передачі земельної ділянки.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2010 №547 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Ольщаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області громадянину ОСОБА_3 та передано у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства.

Між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент»30.12.2010 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,5000 га, яка розташована на території Ольщаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, кадастровий номер 3223784000:07:023:0026, договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий номер -3223784000:07:023:0026, на момент укладення договору купівлі-продажу від 30.12.2010 підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №422493, виданого управлінням Держкомзему у Рокитнянському районі 27.10.2010.

Згідно з пунктом 5.3 договору від 30.12.2010 доходи продавця, отримані ним з продажу земельної ділянки за цим договором, не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на підставах, визначених підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено камеральну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку по декларації про доходи від 30.03.2011 №1270, одержані платником податків ОСОБА_3, за результатами якої складено акт перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431.

Під час проведення перевірки у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 документально не підтверджено наявності пільги, яка передбачена підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковим органом зроблено висновок про необхідність включення суми доходу, отриманої від відчуження земельної ділянки на підставі договору від 30.12.2010, до суми оподаткованого доходу за відповідний звітній період. Так, за посиланням державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, при безоплатній передачі земельної ділянки громадяни набувають право власності на земельні ділянки лише в межах норм безоплатної приватизації, що за своєю природою не є набуттям права власності в процесі приватизації.

На підставі акту перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431 державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 №0000011720, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 598 500,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в порядку адміністративного узгодження до Державної податкової адміністрації у місті Києві, в подальшому до Державної податкової служби України. Рішеннями Державної податкової адміністрації у місті Києві від 15.11.2011 №1591/с/25-214 та Державної податкової служби України від 05.12.2011 №2209/с/10-2315 скарги ОСОБА_3 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.08.2011 №0000011720 - без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, загальний оподатковуваний дохід -це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.

Згідно з підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, яка визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з частиною сьомою названої статті районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з пунктом «б»частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Факт отримання позивачем земельної ділянки безоплатно у власність у межах норм безоплатної приватизації підтверджено розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2010 №547, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею на території Ольщаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області громадянину ОСОБА_3 та передано у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, у тому числі, для ведення особистого селянського господарства.

Право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223784000:07:023:0026, передану ОСОБА_3 на підставі розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2010 №547 та цільове призначення земельної ділянки -для ведення особистого селянського господарства, підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №422493, виданим управлінням Держкозему у Рокитнянському районі 27.12.2010 та зареєстрованому в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011095301844.

Згідно положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час судового розгляду справи представник позивача посилався на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №2-5175/11 за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання неналежним виконання нотаріусом функцій податкового агента, яке набрало законної сили 10.12.2011.

Так, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №2-5175/11 встановлено, що «земельна ділянка, яка відчужувалася за договором купівлі продажу від 30.12.2010 р., належала позивачеві на праві власності та була отримана ним у власність в процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства у розмірах, що не перевищують установлених законом».

Також зазначеним судовим рішенням встановлено, що «Оскільки сума доходу в розмірі 11 970 000 гривень 00 коп. була отримана позивачем, як платником податку, внаслідок відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), яка була безоплатно отримана ним у власність в процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, то нотаріус прийшов до правильного висновку про те, що відповідно до вимог пп.4.3.18 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначена сума доходу не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу».

Враховуючи, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №2-5175/11 набрало законної сили, обставини, встановлені цим судовим рішенням не доказуються при розгляді цієї адміністративної справи.

З урахуванням викладеного, позивачем відчужено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (категорія земель -землі сільськогосподарського призначення), яка попередньо була отримана ним у власність внаслідок безоплатної передачі земель за межами населеного пункту із земель запасу за рішенням відповідного органу виконавчої влади в межах норм безоплатної приватизації.

З урахуванням викладеного, зважаючи на доведеність з боку позивача наявності обставин, з якими підпункт 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»пов'язує наявність підстав для не включення до загального оподаткованого доходу суми доходу, отриманого внаслідок відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431.

Одночасно з викладеним, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Як випливає зі змісту наведеної норми, установлена нею відповідальність настає в разі невчинення податковим агентом будь-якої з визначених йому дій, зокрема в разі неналежного нарахування суми податку у встановлених Законом випадках.

Здійснення нотаріального посвідчення договору про відчуження нерухомості за відсутності документа, що підтверджує сплату сторонами договору визначеної нотаріусом суми податку, є неналежним виконанням нотаріусом покладених на нього функцій податкового агента в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб. Інше застосування зазначених законодавчих норм суперечитиме змісту поняття податкового агента, а також припису підпункту 11.3 статті 11 Закону, яким прямо передбачено покладення на нотаріуса функцій податкового агента.

Таким чином, якщо нотаріус посвідчив договір з відчуження об'єктів нерухомого майна без сплати податку стороною договору, обов'язок щодо сплати відповідних податкових зобов'язань повинен виконати нотаріус - податковий агент.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №2-5175/11 за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання неналежним виконання нотаріусом функцій податкового агента, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вказані правовідносини досліджено в повному обсязі та встановлено, що нотаріус виконав належним чином покладені на нього функції податкового агента.

З урахуванням викладеного, зважаючи на доведеність з боку позивача наявності обставин, з якими підпункт 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»пов'язує наявність підстав для не включення до загального оподаткованого доходу суми доходу, отриманого внаслідок відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість та, відповідно, протиправність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.08.2011 №0000011720 як такого, що прийнято на підставі непідтверджених висновків акту перевірки від 09.08.2011 №8/17-20/2412504431.

Щодо, визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 30.12.2011 №70 та визнання нечинним та скасування рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 12.01.2012 №5 про опис майна у податкову заставу, суд вважає що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податкова вимога від 30.12.2011 №70 винесена державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва на підставі неузгодженого податкового зобов'язання в сумі 598 353,10грн. з податку на доходи найманих працівників.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктами 56.1, 56.18, 56.19 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва шляхом надіслання відповідного позову засобами поштового зв'язку. Штамп пошти на поштовому конверті свідчить, що адміністративний позов ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.3011 №0000011720, надісланий до суду 20.12.2011 (зареєстровано в суді 05.01.2012), тобто протягом місяця з дня отримання платником податків рішення Державної податкової служби України від 05.12.2011 №2209/с/10-2315.

За таких обставин в силу приписів статті 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.08.3011 №0000011720 є неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже податкова вимога державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.12.2011 №70 винесена на підставі неузгодженої суми податкового зобов'язання, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи, що відповідно до приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, оформлення податкової застави на підставі неузгодженої суми грошового зобов'язання, також є протиправним.

А тому позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 12.01.2012 №5 про опис майна у податкову заставу також є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.08.2011 №0000011720.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.12.2011 №70.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 12.01.2012 №5 про опис майна у податкову заставу.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 26.04.2012