Ухвала

від 16.05.2012 по справі 9/390-06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2012 р. м. Київ К-16042/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Вінницької області від 21.11.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року по справі № 9/390-06 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калиновському районі про визнання протиправним та скасування рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калиновському районі про визнання протиправним та скасування рішення №0000542306/0 від 30.08.2004 року.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 21.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року, в задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калиновському районі про визнання протиправним та скасування рішення -відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 26.07.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 21.11.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов або направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі Закон № 481/95-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 18.08.2004 року працівниками Державної податкової інспекції у Вінницькій області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу кіоску, розташованого по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт, згідно якого встановлено порушення п.п.1,4,11,13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265/95-ВР), ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів «Про акцизний збір».

За результатами перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000542306/0 від 30.08.2004, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00грн. згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Статтею 16 Закону 481/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 4 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податкову службу в Україні»(далі -Закон № 509) передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 15 Закону 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватись суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензії. Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000,00грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно - касовий апарат (книга обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єктом перевірки була господарська одиниця позивача - кіоск по АДРЕСА_1, в якому продавались алкогольні напої, а наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями виписана на торгівельну точку магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»АДРЕСА_2.

Факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії позивачем не спростовано, що свідчить про правомірність застосування до останнього штрафних санкцій.

Крім того, спірне рішення про застосування фінансових санкцій прийнято 30.08.2004, а позивач звернувся з адміністративним позовом лише 21.09.2006, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 КАС України.

Отже, за встановлених обставин та відсутності поважних причин пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Господарського суду Вінницької області від 21.11.2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

С.Е. Острович

Суддя Т.М. Шипуліна