Постанова

від 18.12.2006 по справі 9/390-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/390-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2006 року                                                                                 Справа № 9/390-06

Колегія суддів у складі:                              головуючого судді В.В.Афанасьєва,

                                                                                                  судді А.І.Бухана,

                                                                                                  судді О.В.Шевель,

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                                    -          Садикова  В.В.

Першого відповідача               -           Нестеренка М.В.

Другого відповідача                -          Нестеренка М.В.

Третього відповідача  особи -          Нестеренка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 4309С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 30  жовтня 2006 року по справі № 9/390-06

за позовом   Відкритого акціонерного товариства "Виробниче - енергетична компанія "Сумигазмаш" (м. Суми)

до            1.Відкритого акціонерного  товариства "Науково-виробниче товариство «НДІкомпресормаш"(м. Суми)

        2.Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі ТОВ. (м. Суми)

         3.Концерну "Укрросметал" (  м. Суми)

про            зобов'язання вчинити певні дії

встановила:

Рішенням господарського суду  Сумської області від 30  жовтня 2006 року по справі № 9/390-06  (суддя  М.С.Лущик) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням  господарського суду області не погодився і у своїй  апеляційній скарзі  просить його скасувати, посилаючись при цьому на порушення  судом норм  матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим його представник  в судовому засіданні  повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів. При цьому він    підтвердив висловлене у апеляційній скарзі клопотання  про  витребування у відповідачів наявних у них  додаткових доказів, які на його думку можуть мати  відповідне відношення до розгляду поданої ним апеляційної скарги, через що просив відкласти розгляд апеляційної скарги.

Відповідачі у своїх відзивах  на апеляційну скаргу просять прийняте по справі  рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому вони зазначають , що господарський суд області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору. Разом з тим їх  представник  в судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що:

Позивач - відкрите акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" є одноосібним власником патенту № 7539 на промисловий зразок ( компресорний блок автомобільної газонаповнювальної компресорної станції). Зазначений патент ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" отримав на підставі заявки № 2003040643 виданої 16.04.2003 року. Інформація про видачу ВАТ   ВЕК   "Сумигазмаш"   патенту   №   7539   на   промисловий   зразок   була опублікована у бюлетені № 6 "Промислова власність" від 16.06.2003 року, зовнішній вигляд промислового виробу, що є об'єктом правової охорони запатентованого промислового зразку та внесений до державного реєстру патентів України на промислові зразки. Права, що випливають з патенту № 7539 на промисловий зразок для ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" як власника патенту, відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки № від 15 грудня 1993 року № 3688-ХИ , почали діяти з 16.06.2003 року.

Згідно зі ст. 20 Закону України "про охорону прав на промислові зразки" патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом. При цьому під використанням промислового зразка, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" визнається виготовлення, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, введення в господарський оборот або зберігання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка.

Позивач вважає, що відповідач порушує права позивача, як власника патенту на промисловий зразок № 7539, які охороняються Законом України "Про охорону прав на промислові зразки". Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.02.2006 року на адресу ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" надійшов лист №БГ-17-179 від відкритого акціонерного товариства інжинірингово-виробниче підприємство "ВНІШТРАНСГАЗ" про те, що представник концерну "Укрросметал" надав для ознайомлення підприємству рекламну продукцію, на якій були зображені автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) із застосуванням промислового виробу, зовнішній вигляд якого охороняється патентом на промисловий зразок № 7539 та запропонував співробітництво по виготовленню вищезазначеної продукції. Крім того, позивач в своєму розпорядженні має рекламні та довідкові матеріали (проспекти) ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" концерну "Укрросметал", на яких зображений компресорний блок АГНКС, зовнішній вигляд якого відтворює запатентований позивачем промисловий зразок та виробником якої вказаний ВАТ "ВНДІкомпресормаш". Дані довідкові матеріали та рекламну продукцію ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" набув на 6-й Міжнародній спеціалізованій виставці "ІнтерНафтоГаз" 2006", яка проходила в березні 2006 року в м. Київ.

Позивач, як власник патенту на промисловий зразок № 7539, дозволу на використання об'єкту промислового зразка ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" та концерну "Укрросметал" в цілому не надавав. Наявність в цивільному обороті зазначеної довідкової та рекламної продукції, а також розповсюдження цієї інформації серед господарюючих суб'єктів, на якій зображені промислові вироби, використані із застосуванням запатентованого ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" промислового зразка порушує охоронювані права останнього, оскільки лише ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" як власник патенту на промисловий зразок №7539 має виключне право використовувати запатентований промисловий зразок (в тому числі пропонувати для продажу) або ж дозволяти таке використання третім особам.

Таким чином позивач вважає, що відповідачі здійснили виготовлення промислового виробу (компресорний блок АГНКС) із використанням запатентованого ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" промислового зразка або ж в подальшому без дозволу ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" будуть здійснювати використання промислового зразка ( в тому числі здійснювати реалізацію виробів, виготовлених із використанням промислового зразка), охоронюваного ( патентом на промисловий зразок № 7539, що завдасть значної шкодич охоронюваним законом правам та інтересам ВАТ ВЕК "Сумигазмаш". Позивач вважає, що рекламна та довідкова інформація, що розповсюджується відповідачами є недобросовісною та вводить в оману як споживачів так і замовників продукції ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" щодо дійсного виробника продукції АГНКС (промислового виробу) зовнішній вигляд якої охороняється патентом на промисловий зразок №7539, що підтверджується змістом листа №БГ -17-179 від 200.02.2006 року та тягне за собою порушення принципів як добросовісної конкуренції та і принципів в сфері рекламної діяльності щодо повноти та точності інформації, яка міститься в рекламі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.02.2006р. на його адресу надійшов лист №БГ~17-179 ВАТ ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ», в якому викладається, що представник концерну «Укрросметал»надав для ознайомлення підприємству рекламну продукцію,   на якій зображені АГНКС позивача.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачі заперечують проти задоволення позову,  посилаючись на те, що вказаний лист написаний від імені головного інженера проекту ВАТ ІВП «ВНГШТРАНСГАЗ». Головний інженер проекту - це керівник структурного підрозділу підприємства, але не керівник підприємства. Вважати, що цей лист надійшов від імені підприємства необґрунтовано, оскільки від імені підприємства може виступати тільки його керівник або інші особи за дорученням, тому це є неофіційний приватний лист, написаний у вільній інспірованій формі та надрукований на фірмовому бланку ВАТ ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ». Крім того, згідно згаданого листа представник концерну «Укрросметал»не пропонував для продажу промисловий зразок АГНКС, він <г-пропонував включати АГНКС в свої проекти і рекламувати цю продукцію. Такі дії ніяк не можна вважати використанням промислового зразку в розумінні ст. 20 ЗУ її «Про охорону прав на промислові зразки».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів, який саме представник концерну «Укрросметал»пропонував рекламну продукцію, на підставі яких уповноважуючих документів він діяв і з якими офіційними пропозиціями від імені Відповідачів він виступав. Цей факт не є доведеним і посилання на нього, як на обґрунтування своїх вимог безпідставно. Крім того, на теперішній час переважна     більшість     співробітників позивача   (у т.ч. в.о. генерального директора Ракшенко М.О.) раніше працювали на підприємствах, які входять до складу концерну «Укрросметал». Статутна діяльність позивача і відповідача дуже схожа та пов'язана із машинобудівництвом. Не виключено, що  головний інженер проекту ВАТ ІВП «ВНШІТРАНСГАЗ»просто переплутав представників. Позивач всупереч ст. 33 ГПК України вже кілька місяців  під час розгляду справи не надав  відомості про те, хто все ж таки з'являвся в ВАТ ГВП «ВНШІТРАНСГАЗ»з пропозиціями по   АГНКС,  тому  вказаний  лист  є  неналежним  доказом,  на  який  посилається  позивач . Крім того, позивач надав на огляд суду проспект з зображенням та технічним описом продукції, де зображений, як він вважає, його промисловий зразок, і посилається, що набув його у відповідача на 6-й міжнародній виставці «Інтернафтогаз 2006»(Організатор «Автоекспо»). Позивач посилається, на те, що концерн «Укрросметал»був одним із учасників вказаної виставки. Доказом цієї участі позивач вважає відомості з сайту Інтернету, але позивач не довів, що вказану продукцію виготовив хтось з відповідачів та не підтвердив документально належним доказом, хто саме та за яких обставин замовив вказану рекламну продукцію, хто її виготовив, та хто розповсюджував.

Концерн «Укрросметал» не був офіційним учасником вказаної виставки. Крім того, участь будь-кого з відповідачів у виставці не є доказом розповсюдження ними спірної рекламної продукції. Інформація з мережі Інтернет не може бути доказом по справі і не передбачена як така ст. 32 ГПК України «Поняття та види доказів». Також у вказаній рекламній продукції відсутнє будь-яке пряме позначення, що ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш»є виробником АГНКС позивача. Представники відповідачів Нестеренко М.В. та співробітники концерну не бачили такої рекламної продукції ніде крім як у позивача, тому говорити про наявність її у цивільному обігу необгрунтовано. Рекламна продукція, яка надана позивачем, виготовлена в одному, або. можливо, в декількох примірниках і не перебуває у цивільному обігу.          Наявність   на   погляд   позивача   в   рекламному   проспекті   занадто   точних відомостей про підприємства концерну та номенклатуру продукції відповідачів є оціночним  поняттям   і   не   може  вважатись  доказом   виготовлення  вказаного проспекту відповідачами.          

В позовній заяві позивач заявив дев'ять вимог, які стосуються заборони відповідачам таким чи іншим чином використовувати промисловий зразок позивача. В позовній заяві позивач вказує, що у нього є всі підстави вважати, що відповідачі вже здійснили виготовлення промислового виробу (компресорний блок АГНКС). Проте, позивач не надав суду доказів і не підтвердив відомостей про будь-який відомий йому факт виготовлення, застосування, зберігання, продажу і т.п. відповідачами промислового зразку позивача, не довів наявність такого промислового зразку у цивільному обігу навіть на території України. ; ; Крім того, відповідачі повідомили, що вони не виготовляли, не застосовували, не пропонували для продажу, не експортували, не імпортували і не вводили іншим чином у цивільний оборот промисловий зразок, який захищений патентом позивача, а також не виготовлювали спірної рекламної продукції. В судове засідання представник відповідачів подав кольорове зображення блоку станції, яка тільки розробляється ВАГ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш».Зовнішній вигляд вказаного блоку станції суттєво; відрізняється від промислового зразку позивача і не посягає на права позивача.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду обґрунтованих доказів в підтвердження позовних вимог, в зв'язку з чим суд визнав неможливим задовольнити позовні вимоги.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів в основному  відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд  Сумської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені  позивачем обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені  матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства, і насамперед з питань, що  регулює правовідносини  по захисту інтелектуальної власності.

Разом з тим колегія суддів вважає, що викладене у апеляційній скарзі позивача  клопотання  про витребування  від відповідачів зазначених у пункті 5 апеляційної скарги відомостей, які б деталізували одержану ним інформацію про порушення  його прав, свідчать про те, що  позивач  не забезпечив дотримання вимог господарського процесуального законодавства стосовно  надання ним  належних та допустимих доказів  у обґрунтування як свого позову, так і апеляційної скарги. Через зазначені обставини  це клопотання не підлягає задоволенню

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду   Сумської  області ввід 30  жовтня 2006 року по справі № 9/390-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У задоволенні  клопотання позивача  про витребування  додаткових доказів відмовити.

              Головуючий суддя                                          В.В.Афанасьєв

                                      суддя                                               А.І.Бухан

                                      суддя                                               О.В.Шевель