Ухвала

від 10.05.2012 по справі 2а-9729/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. Справа № 34562/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Обрізка І.М..

Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова, на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. по справі № 2а-9729/11/1370 за позовом ТзОВ "Магнат" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова, про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 року № 0001022320/7435 та №0001012330/7433 (із врахуванням рішення ДПА України №15294/25- 0115 від 23.08.2011 року), з тих мотивів, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2009 року по 30.09.2010 року складено Акт № 148/23- 2/23883373 від 10 березня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Зазначав, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 31 березня 2011 року винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення № 00001022320/7435 та податкове повідомлення-рішення № 0001012320/7433, за яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Стверджує, що позивачем правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит, а наявні у податкового органу відомості про ймовірні випадки порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та несплата ними податку на додану вартість при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на формування валових витрат та податкового кредиту позивача.

Згідно постанови Львівського окружного суду від 23 січня 2012 року - позов задоволено Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 31.03.2011 року № 0001022320/7435 та № 0001012330/7433 (із врахуванням рішенняДПАУкраїни №15294/25- 0115 від 23.08.2011 року).

Не погодившись з таким рішенням суду , Державна податкова інспекція в Личаківському районі м. Львова звернулася до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову суду, мотивуючи свої вимоги тим , що суд неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, та просить скасувати постанову суду 1 інстанції та відмовити в позивачу в позовних вимогах, покликаючись на те, що перевіркою зроблено висновок про безтоварність операцій позивача, стверджує, що вказані угоди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак такі є нікчемними., з огляду на те, що відповідачем правомірно та обгрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з урахуванням вимог п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. На підставі направлень № 87 від 09.02.2011 року, №136 від 23.02.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 16.09.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки 148/23-2/23883373 від 10 березня 2011 року (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1498506 грн., в тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 620742,08грн., за І квартал 2009 року в сумі 167440,79грн., за II квартал 2009 року в сумі 85912 грн., за III квартал 2009 року в сумі 49375грн., за IV квартал 2009 року в сумі 129538 грн., за І квартал 2010 року в сумі 113526,6грн., за II квартал 2010 року в сумі 86038,25грн., за III квартал 2010 року в сумі 245933,5грн., а також вимог п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 198 809 грн., у тому числі за жовтень 2008 року на суму 265910грн., за листопад 2008 року на суму 1619грн., за грудень 2008 року на суму 214417грн., за січень 2009 року на суму 76965грн., за лютий 2009 року на суму 39663грн., за березень 2009 року на суму 21636грн., за квітень 2009 року на суму 19557грн., за травень 2009 року на суму 21942грн., за червень 2009 року на суму 23452грн., за серпень 2009 року на суму 37012грн., за вересень 2009 року на суму 8395грн., за жовтень 2009 року на суму 69880грн., за листопад 2009 року на суму 11887грн., за грудень 2009 року на суму 24153грн., за січень 2010 року на суму 5560грн., за лютий 2010 року на суму 59428грн., за березень 2010 року на суму 30528грн., за квітень 2010 року на суму 41321грн., за травень 2010 року на суму 28732грн., за червень 2010 року на суму 92916грн., за липень 201 Ороку на суму 81803 грн., за серпень 2010 року на суму 12912грн., за вересень 2010 року на суму 2876грн., за жовтень

2009 року на суму 6243грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2011 року № 0001012320/7433, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку прибуток у розмірі 1873132,77грн., з яких 1498506,22грн. за основним платежем та 374626,55грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2011 року № 0001022320/7435, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1498511,25 грн., з яких 1198809 грн. за основним платежем та 299702,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, основу порушення відповідач вбачає в завищенні позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагентах: ТзОВ «Будівельна компанія «Будексімсервіс», ТзОВ «Торнадо ДР», ТзОВ «Вільна Комерція», ТзОВ «Компанія «Ірол», ТзОВ ЛФ «Форум». Відповідач констатує нікчемність правочинів, вчинених позивачем з вказаними контрагентами як наслідок їх безтоварності та спрямованості на заниження об'єктів оподаткування.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на інформації про те, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Вільна Комерція», яке перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, анульовано 24.09.2010 року, у зв'язку з тим, що у-ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана ТзОВ «Вільна Комерція» за лютий 2010 року, декларація з податку на прибуток в 2010 році не подавалась. З декларації з податку на прибуток за 2009 рік ТзОВ «Вільна комерція» вбачається відсутність трудових ресурсів, основних засобів (власних виробничих, торгових приміщень, устаткування). За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжності. Зустрічна перевірка ТзОВ «Вільна Комерція» по взаємовідносинах з позивачем не проводилась, та отримано лист №2931/7/23-1106 від 28.02.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість її проведення, у зв'язку з тим, що згідно з бази даних АРМу «Облік» стан платника (8) - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно з листом ГВПМ ДПІ у м.Львові від 26.11.2010р. №9553/26-51, направлено на адресу ДПІ у Личаківському районі м.Львова копію протоколу допиту засновника ТзОВ «Вільна Комерція» гр. ОСОБА_2, яка повідомила, що вказане підприємство їй невідоме, статутного фонду не формувала, на посаді керівника підприємства не працювала.

Окрім того в акті зазначено, що ТзОВ «Будівельна компанія «Будексімсервіс» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, стан платника - у ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.07.2009 року. Відповідно до поданої ТзОВ «Будівельна компанія «Будексімсервіс» декларації з податку на прибуток за 2008 рік - фонд оплати праці становить 5400грн., що підтверджує наявність на підприємстві не більше 1 працівника, а також вбачається відсутність основних засобів (власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування).

Також в акті перевірки зазначено, що згідно з базами даних ДПА України ТзОВ «Торнадо ДР» перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, стан платника - у ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.07.2009 року. Відповідно до поданої ТзОВ «Торнадо ДР» декларації з податку на прибуток за 2008 рік - фонд оплати праці становить 5960грн., що підтверджує наявність на підприємстві не більше 1 працівника, а також вбачається відсутність основних засобів (власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування). Податкова декларація з податку на прибуток в 2009 році ТзОВ «Торнадо ДР» до ДПІ у Дніпровському районі не подавалась. Окрім того, представником відповідача долучено копію постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 7 червня 2010 року №1-582/10.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що постачальником відповідача було ТзОВ «Компанія «Ірол» та міститься посилання на інформацію автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо розбіжності в складі податкового кредиту на загальну суму ПДВ 196 749, 7 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 96647,73грн., за липень 2010 року в сумі 79105,6грн., за серпень 2010 оку в сумі 20 996,66грн. Подана в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкова звітність з березня 2010 року прийняті з відміткою «недійсна», податкові декларації з податку на прибуток за 2009 рік подані з нульовими показниками, податкові декларації з податку на додану вартість за період червень-серпень подані з нульовими показниками.

Щодо ТзОВ ЛФ «Форум» в акті перевірки міститься посилання на те, що декларація з податку на прибуток за 2009 рік до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва неподана, відповідно до поданої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року - фонд оплати праці становить 6300грн., що підтверджує наявність на підприємстві не більше 1 працівника, а також вбачається відсутність основних засобів (власних виробничих, торгових приміщень, устаткування). Зустрічна перевірка ТзОВ ЛФ «Форум» по взаємовідносинах з позивачем не проводилась, та отримано лист №3599/7/23-1106 від 03.03.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про неможливість її проведення, у зв'язку з тим, що стан платника (7) - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно баз даних ДПА України керівник підприємства - ОСОБА_8, засновник ОСОБА_9 Згідно листа УПМ ДПА у Львівській області від 10.03.2011р. №6316/7/26-31/1303, направлено на адресу ДПІ у Личаківському районі м.Львова скеровано копію протоколу допиту ОСОБА_5, який пояснює, що підписував довіреності на оформлення ТзОВ «ЛФ Форум» та установчі документи. В подальшому до діяльності товариства ніякого відношення не мав. ОСОБА_8, згідно з інформацією, що міститься в протоколі допиту, просить вважати документи нею підписані недійсними, так як були підписані нею шляхом обману. ОСОБА_9, згідно з інформацією, що міститься в протоколі допиту, вказує, що не має відношення до діяльності ТзОВ «ЛФ Форум».

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2010 р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «Вільна Комерція» (постачальник) був укладений договір №0110/Л01 від 01.10.2009р. та договір №2610/Л01 від 26.10.2009р. Умови поставки передбачені у п.4.2 даних договорів за погодженням між сторонами визначені у специфікаціях на поставку товару. Згідно зі специфікаціями, копії яких долучено до матеріалів справи, поставки здійснювались постачальником на склад покупця за адресою: смт. Івано-Франково, вул. Залізнична, 1 за рахунок постачальника. Товарно-матеріальні цінності, що постачались ТзОВ «Вільна Комерція» передавались на склад покупця згідно актів приймання-передачі. Позивачем представлено належним чином оформлені накладні та податкові накладні. Розрахунок за отриманий товар від ТзОВ «Вільна Комерція» здійснювався у відповідності до умов договору № 0110/J101 від 01.10.2009р. та договору №2610/Л01 від 26.10.2009р. шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок постачальника , що підтверджується банківськими виписками.

Подальший рух товарно-матеріальних цінностей підтверджено видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи та підтверджує товарність операцій з поставки від даного постачальника та використання товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача. Зокрема, товар реалізовано наступним контрагентам ТзОВ «Інвестпак», ТОВ «Рост», ТзОВ «Ганц», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім..Ілліча», ПП «Рудпол», ТзОВ «Радивилів молоко», Філія «Менський сир» ПП КФ „Прометей", ТзОВ «ДДСА Продакшн», ПП «Оліяр», ЗАТ «ТСБ», ТОВ «Флоріан-Т», ТОВ «Факро Орбіта», ТзОВ «Авілон», ТОВ «Галеан ЛТД», ТОВ СП «Бернд Бруггеман Україна», ТзОВ «Слобода Ко», ТзОВ «Севастопольський пивобезалкогольний завод», ТзОВ «Віктар», ТзОВ «Бейкер Україна», ТзОВ «Європет», ПП Охтирський сиркомбінат «Рось», ТзОВ «СМП», ВАТ «Львівкартонопласт», ДП «Факро- Львів» ВАТ «М'ясокомбінат Ятрань», ТзОВ «Технопак», ДП «Нова.Ком», ТзОВ «Графітех», ТзОВ «Для людей як для себе», ППВФ «АСТ», ЗАТ «Тиса», ТОВ «Тройка», ТзОВ «Бердичівський пивоварний завод», Підприємство облспоживспілки "Рівенський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат", ВАП «Шаяни», ПП «Лонкаме», ТОВ «Комсерв Україна», ТзОВ «Яблуневий дар», ТзОВ «Аква», ТзОВ «Інтелком», ТзОВ „Завод «ЕКО- Продукт» , ТзОВ «Аріон», ТОВ «Базис ЛТД», ТОВ «Шаянські мінеральні води», ТзОВ «Еконія», ТзОВ «ВМП», ТзОВ СП «Галпласт», ТзОВ «Перлина» (Крим), ТзОВ «Малинська швейна фабрика «Ельфа», ПП «Форма-Пласт», ПП «Шарівський виробничий комплекс», ТзОВ "Дана ЛТД", ТзОВ «Мебель-Сервіс», ТОВ «Станіславський завод мінвод», ТзОВ «Соцінновація», ТзОВ «Віктар»,ТзОВ «Лакма», ЗАТ «Зіньківський комбікормовий завод», ТОВ «Прома», ВАП «Шаяни», ТОВ «Христинівка-продтовари», ВАТ «Рембуд», ТзОВ «Макклайф», ЗАТ «Кривоозерська харчосмакова фабрика», ТзОВ «Штанц технологія».

Як вбачається з копії Свідоцтва № 100246578 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видану ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та копії довідки №27169/29-111 від 04.09.2009р. про взяття на облік платника податків керівником ТзОВ «Вільна комерція» виступав ОСОБА_7, який діяв від імені даного товариства, та саме ним підписано договори та документи, що були оформлені при поставці товарно-матеріальних цінностей позивачу. У зв'язку з цим посилання відповідача в акті перевірки на протокол допиту гр.ОСОБА_2 не може бути достатнім доказом для висновку щодо нікчемності угод товариства.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Магнат» (покупець) та ТзОВ «Інфобуд» (постачальник) був укладений договір № п-03-04/1 від 03.04.2008р. Умови поставки передбачені у п.4.2 даного договору за погодженням між сторонами визначені у специфікаціях на поставку товару. Згідно специфікацій, копії яких долучено до матеріалів справи, поставки здійснювались постачальником на склад покупця за рахунок постачальника. Товарно-матеріальні цінності, що постачались ТзОВ «Інфобуд» передавались на склад покупця згідно актів приймання-передачі. Позивачем представлено належним чином оформлені накладні та податкові накладні.

З дослідженого у судовому засіданні договору №2001-09 про переведення боргу від 20.01.2009р. та договіру № 2304-09 про переведення боргу від 23.04.2009р. вбачається,що розрахунок за отриманий позивачем товар від ТзОВ Інфобуд» здійснювався за погодженням з останнім ТзОВ «Будівельна компанія «Будексімсервіс» та ТзОВ «Торнадо ДР» за рахунок коштів позивача, перерахованих в якості попередньої оплати.

Подальший рух товарно- матеріальних цінностей, отриманих від ТзОВ «Інфобуд» підтверджено видатковими накладними, довіреностями, копії яких долучено до матеріалів справи та підтверджує товарність операцій з поставки від даного постачальника та використання товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що при здійсненні відповідачем перевірки операції з поставки товарно- матеріальних цінностей від ТзОВ «Інфобуд» не були досліджені в повній мірі із врахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. Факсові копії документів, які не містять обов'язкових реквізитів не можуть розглядатись як первинні документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача на підтвердження товарності операцій з ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» представлено копії договору, видаткових накладних, податкових накладних, акти приймання-передачі товару, банківські виписки щодо руху коштів по рахунку позивача, сертифікати відповідності на товар. Зокрема, встановлено, що постачання товарно-матеріальних цінностей від даного постачальника позивачу здійснювалось відповідно до умов Договору №0306/Л02 від 03.06.2010р. Відповідно до п.4.2. даного договору товар в одних випадках передавався на складі позивача, та отримувався на складі ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» представником позивача, про що свідчать долучені копії посвідчень про відрядження до м.Києва та наказів про відрядження. Розрахунок за отриманий товар від ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» здійснювався у відповідності до умов договору № 0306/Л02 від 03.06.2010р. шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується банківськими виписками.

Крім цього, позивачем на підтвердження факту реальності придбання товарів (компресорного обладнання) у ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних на підставі яких позивачем проводилась реалізація зазначеного вище товару 78 -ми контрагентам.

Посилання відповідача на порушення з боку ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» при поданні податкової звітності та наявності розбіжностей податкового зобов'язання та податкового кредиту спростовано, так як Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2011р. у справі № 2а-156/11/2670 за позовом ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та незаконними дій, визнання недійсними та скасування рішень, визнання податкових декларацій податковою звітністю, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення було визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі міста Києва щодо невизнання податкових декларацій ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» з податку на прибуток за І квартал 2010р., перше півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010р., податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року. Відповідно до даної постанови також визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ Дніпровському районі міста Києва про невизнання податкових декларацій ТзОВ «Компанія «ІРОЛ» як податкової звітності, а також визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 23 грудня 2010р. №0026231510/0.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача на підтвердження товарності операцій з ТзОВ ЛФ «Форум» представлено копії договору, видаткових накладних, податкових накладних, акти приймання-передачі товару, банківські виписки щодо руху коштів по рахунку позивача. Як вбачається з дослідженого в судовому засідання Договору № 0202/Л03 від 02.02.2009р. з ТзОВ ЛФ «Форум» та специфікацій на поставку товару поставки здійснювались постачальником ТзОВ ЛФ «Форум» на склад позивача за адресою: смт. Івано-Франково, вул.Залізнична, 1 за рахунок постачальника. Товарно- матеріальні цінності передавались на склад покупця згідно актів приймання-передачі. Розрахунок за отриманий товар від ТзОВ ЛФ «Форум» здійснювався відповідно до умов Договору № 0202/Л03 від 02.02.2009р. шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок ТзОВ ЛФ «Форум», що підтверджується банківськими виписками.

На підтвердження подальшого використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТзОВ ЛФ «Форум» позивачем подано видаткові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що товар було відпущено контрагентам, що підтверджує товарність операцій з поставки та використання товарно- матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем документи щодо взаємовідносин з ТЗОВ ЛФ «Форум» відповідають вимогам щодо первинних документів, на підставі яких здійснюються записи у бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції , що посилання відповідача в акті перевірки на протоколи допитів гр.ОСОБА_5, гр. ОСОБА_8 не можуть бути достатніми доказами для висновку щодо нікчемності угод товариства чи недостовірності первинних документів, якими були оформлені операції з ТзОВ ЛФ «Форум». У відповідності до ст.65 Кримінально-процесуального кодексу України показання свідків являється одним із доказів, за яким встановлюються фактичні дані у справі поряд із показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами та повинні оцінюватись у їх сукупності. Як вбачається з акта перевірки почеркознавче дослідження належності підписів на первинних документах не призначалось і не проводилось.

Із змісту акту перевірки вбачається, що збільшення грошових зобов'язань позивачу грунтується виключно на самостійних висновках відповідача про нікчемність господарських операцій, в яких позивач виступав покупцем. При цьому, такі правочини, на думку відповідача, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України, оскільки порушують публічний порядок, і з огляду на ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З огляду на це, первинні документи видані за господарськими операціями в яких позивач виступав покупцем не дають права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем документи зазначеним вимогам відповідають. Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій. Таким чином наведені докази в своїй сукупності вказують на реальність господарських операцій та є прямими в підтвердження зазначених обставин.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, транспорту та іншого обладнання, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно - правових угод та господарських договорів. При цьому слід зазначити, що законодавством не встановлено обов'язку для позивача зберігати товарно-транспортні накладні, оскільки поставка товару здійснювалась контрагентами, та позивачем не формувались валові витрати та податковий кредит по господарській операції з транспортування товару.

Подальша відсутність за місцезнаходженням контрагентів позивача та анулювання їхніх свідоцтв платника податку на додану вартість, сама по собі не призвела до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту внесення запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходження та анулювання свідоцтва платника ПДВ не позбавила правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Окрім того позивачем представлено договір оренди частини нежитлового приміщення з обладнанням від 01 січня 2008 року, що свідчить про наявність матеріальної бази для здійснення господарської діяльності.

В ході судового розгляду справи податковим органом не було надано належних доказів, які б підтвердили вину позивача, яка полягає в намірі порушити публічний порядок. Відтак, правочин, укладений позивачем не є нікчемним, тобто його нікчемність законом не встановлена.

Судом також береться до уваги той факт, що угоди, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

Судом 1 інстанції також досліджено обставини добросовісності позивача з чим погоджується і колегія суддів, що при вчиненні згаданих господарських операцій з вище переліченими контрагентами, на що позивачем були представлені копії свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідок про взяття на облік платника податків відповідно до яких, контрагенти були належним чином зареєстровані у податкових органах та являлись платниками податку на додану вартість на час вчинення господарських операцій. Таким чином, на час укладення правочинів позивач мав офіційну інформацію щодо своїх контрагентів з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій.

п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 п.п.5.3.9 п.5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.3 ст.1 вищенаведеного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

В пункті 10.2 ст.10 вищенаведеного Закону зазначено, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, як випливає з вищенаведених норм, несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», всі вимоги відносно порядку формування валових витрат та податкового кредиту позивачем виконані.

Як випливає з вищенаведеного, позивач поніс витрати на придбання товарів, які використані в господарській діяльності (для отримання доходу), суми валових витрат підтверджені первинними документами. Факт оплати, подальшої реалізації товарів та отримання доходу підтверджується матеріалами справи. А тому висновки відповідача про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірними.

Представлені представником позивача в судовому засіданні1 інстанції документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Судом 1 інстанції вірно взято до уваги, що факт подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей відповідачем не заперечується, правомірність включення позивачем вартості такого продажу до валових витрат та формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджено відповідачем в акті перевірки.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій постачальники позивача знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Відповідно до 4.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд 1 інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними належними та допустимими доказами Оскільки не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст. 254 КАС України Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 р. по справі № 2а-9729/11/1370 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді І.М. Обрізко

І.В. Глушко