Постанова

від 29.03.2012 по справі 2а/0570/18274/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р. справа № 2а/0570/18274/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю:

позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №35421/10/10-013-5 від 11 жовтня 2011 року),

ОСОБА_3 (дов. №37413/10/10-013-5 від 28 жовтня 2011 року).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000781740 від 31 травня 2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на 31 357,90 грн. та № 0000472343 від 31 травня 2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 15 878,20 грн.

29 березня 2012 року позивач надав заяву, якою зменшив заявлені позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000781740 від 31 травня 2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в ході проведеної перевірки відповідачем безпідставно не прийняті до уваги надані ним документи, що підтверджують суму витрат, задекларовану у наданих до податкової інспекції деклараціях про доходи протягом 2008-2010 роках, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб за відсутності на те правових підстав.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечували. В обґрунтування незгоди із позовом зазначили правомірність викладених в акті перевірки висновків та їх відповідність наданим позивачем до перевірки документів, посилався на численні порушення оформлення первинних документів бухгалтерського обліку, що призвело до їх неврахування при визначенні витрат позивача, пов'язаних із здійснюваною ним діяльністю. Крім цього, представники відповідача зазначили, що на підтвердження витрат позивачем до перевірки надані акти звіряння, які не є документами первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути підставою формування валових витрат.

В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та дослідивши надані у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є суб'єктом підприємницької діяльності, як платник податків взятий на облік в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька, перебуває на загальній системі оподаткування.

В період з 15 квітня 2011 року по 29 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Донецька проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за наслідками проведення якої складений акт № 1130/17-3/2007417613 від 11 травня 2011 року (т. 1 арк. справи 4-25). Згідно висновків акту перевіркою встановлені порушення позивачем: 1) підпункту «а» пункту 19.1. статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; 2) пункту 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-962 від 16 грудня 1991 року «Про прибутковий податок з громадян», що призвело до заниження оподатковуваного доходу у перевіряємому періоді на 285 786,04 грн., а саме у 2008 році на 30 592,61 грн., у 2009 році на 147 720,68 грн., у 2010 році - 107 472,75 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 31 357,90 грн., з яких за 2008 рік на 428,89 грн., за 2009 рік на 17 978,10 грн., за 2010 рік на 12 950,91 грн.; 3) порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення товарних запасів за місцем їх реалізації на 7 939,10 грн.

31 травня 2011 року на підставі викладених в акті перевірки № 1130/17-3/2007417613 від 11 травня 2011 року висновків, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька, окрім інших, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781740 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 31 357,90 грн. (т. 1 арк. справи 27).

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000781740 від 31 травня 2011 року стали висновки податкової інспекції про завищення позивачем суми задекларованих ним витрат в період з 2008-2010 роках.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб в періоді, що був перевірений податковою інспекцією, визначався положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким передбачалося можливість обрання фізичною особою-підприємцем загальної системи оподаткування.

Відповідно до пункту 22.10. Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю здійснюється відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства, в даному випадку, належать спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та загальна система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

Відповідно до частини 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Згідно з розділом 4 зазначеного Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зі статтею 13 Закону України від 28.12.94 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон N 334/94-ВР).

Згідно пункту 5.1 статті Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пунктом 4 статті 14 зазначеного декрету передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

На виконання зазначених вимог позивачем були надані до податкової інспекції протягом 2008 - 2010 року декларації про доходи, одержані протягом звітних податкових періодів 2008-2010 років.

Протягом 2008 року позивачем задекларовано чистий дохід від підприємницької діяльності в сумі 7428,00 грн., загальна сума доходу 2008року - 78 316,19 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 19 068,71 грн., 2-й квартал - 18 153,94 грн., 3-й квартал - 19 878,99 грн., 4-й квартал - 21214,55 грн.), сума витрат, пов'язаних із одержанням доходу - 70 888,19 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 17 328,71 грн., 2-й квартал - 16 323,94 грн., 3-й квартал - 18 013,99 грн., 4-й квартал - 19 221,55 грн.) (т. 2 арк. справи 1-8).

Протягом 2009 року позивачем задекларовано чистий дохід від підприємницької діяльності в сумі 24 096,30 грн., загальна сума доходу 2009 року - 229 176,05 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 48 471,60 грн., 2-й квартал - 59 978,00 грн., 3-й квартал - 58 930,75 грн., 4-й квартал - 61 795,70 грн.), сума витрат, пов'язаних із одержанням доходу - 205 079,75 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 44 472,90 грн., 2-й квартал - 47 873,00 грн., 3-й квартал - 54 922,75 грн., 4-й квартал - 57 811,10 грн.) (т. 2 арк. справи 9-16).

Протягом 2010 року позивачем задекларовано чистий дохід від підприємницької діяльності в сумі 15 984,34 грн., загальна сума доходу 2010 року - 254 015,24 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 64 340,31 грн., 2-й квартал - 65 413,90 грн., 3-й квартал - 63 330,69 грн., 4-й квартал - 60 930,34 грн.), сума витрат, пов'язаних із одержанням доходу - 238 030,90 грн. (у т.ч. 1й- квартал - 60 352,31 грн., 2-й квартал - 61 416,90 грн., 3-й квартал - 59 330,69 грн., 4-й квартал - 56 931,00 грн.) (т. 2 арк. справи 17-24).

За наслідками проведення відповідачем планової виїзної перевірки дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства податковою інспекцією встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, задекларованих позивачем протягом 2008-2010 років, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 31 357,90 грн.

В акті зазначено, що в ході перевірки правомірності включення сум до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток встановлено завищення валових витрат 2008-2010 років на 285 786,04 грн., у т.ч. у 1-му кварталі 2008 року - 7 169,95 грн., 2-му кварталі 2008 року на 6 082,38 грн., 3-му кварталі 2008 року - на 7 336,99 грн., 4-му кварталі 2008 року на 10 003,29 грн., 1-му кварталі 2009 року на 34 762,90 грн., 2-му кварталі 2009 року на 40 873,00 грн., 3-му кварталі 2009 року на 30 425,00 грн., 4-му кварталі 2009 року на 41 749,78 грн., 1-му кварталі 2010 року на 36 857,25 грн., 2-му кварталі 2010 року на 37 317,99 грн., 3-му кварталі 2010 року на 33 297,51 грн.

Порушення ведення податкового обліку, що призвели до наведених висновків описано на стор. 12 акту перевірки, де зазначено, що акти звірок з постачальниками не є документами первинного бухгалтерського обліку, а тому не можуть бути використаними для підтвердження витрачених сум, згідно з операціями, за розрахунками або за участю яких безпосередньо отриманий дохід.

В ході перевірки задекларовані позивачем витрати підтверджено частково, про що свідчить таблиця № 15 наведена в акті перевірки на стор. 13 акту. Із врахуванням наданих представниками відповідача в судовому засіданні пояснень з приводу підтверджених в ході проведеної перевірки витрат встановлено, що задекларовані позивачем витрати підтверджена в розмірі 228,21 тис. грн., з яких витрати на сплата ліцензій 30 тис. грн. (2008-2010 роки), витрати на сплату електроенергії 81,35 тис. грн. (2009-2010 роки), витрати на придбання товарів - 116,86 тис. грн. (2009-2010 роки). Будь-які посилання на первинні документи, на підставі яких податковою інспекцією встановлено правомірність формування позивачем витрат, в акті перевірки відсутні.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Згідно пункту 3 зазначеного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Акт складається у разі встановлення під час перевірки порушень, акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи державної податкової служби.

Згідно пунктів 4-6 зазначеного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 5.2. порядку визначені вимоги стосовно відображення в акті встановлених в ході перевірки порушень. Зокрема, згідно зазначеного пункту Порядку за кожним відображеним порушенням в акті мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких виявлено порушення, у разі відсутності документів про це зазначається в акті перевірки.

З приводу зазначеного порушення в акті перевірки зазначено, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, наведено визначення терміну первинні документи. Далі за текстом акту йдеться про те, що акти звіряння з постачальниками не є первинними документами та наведена в них інформація не може вважатися підтвердженням витрати коштів. Далі в акті визначені зведені дані щодо правильності визначення валових витрат позивачем у періоді, що був перевірений податковою інспекцією, частково.

Як вбачається зі змісту акту № 1130/17-3/2007417613 від 11 травня 2011 року в частині опису порушення формування валових витрат, виявлення якого стало підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, в останньому відсутні посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського та/або податкового обліку, які б свідчили про факт виявлених порушень щодо завищення позивачем валових витрат на придбання товарів, що підлягають включенню до складу валових витрат на 285 786,04 грн. Так само й відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких податковою інспекцією зроблено висновок про правомірність формування на їх підставі витрат. Крім того, в акті перевірки не вказано за якими конкретно операціями та контрагентами позивачем допущені такі порушення.

В описовій частині акту до викладення змісту виявленого порушення порядку формування позивачем витрат зазначено, що на підставі листа податкової інспекції № 14686/Г/17-313-41 від 26 квітня 2011 року ФОП ОСОБА_1 були надані до перевірки: квитанції до касових меморіальних ордерів, фіскальні чеки та банківські квитанції, що підтверджують витрати на придбання реалізованого товару; банківські квитанції щодо оплати за активну електроенергію на загальну суму 81 352,00 грн., акти звірок з постачальниками. Будь-яких інших відомостей з приводу досліджених в ході проведеної перевірки документів відповідачем в акті не визначено.

Таким чином, акт перевірки в частині наведеного в ньому опису порушення, що стосується неправомірності декларування позивачем валових витрат не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

В ході судового розгляду справи представниками відповідача зазначалося, що всі документи, які були надані до перевірки надавалися позивачем за описом до податкової інспекції та всі вони були досліджені в ході перевірки, наполягали на тому, що інформація про розмір фактично понесених позивачем витрат пов'язаних з отриманням доходу відповідає розміру витрат, встановленому за наслідком проведеної перевірки. Позивач наполягав на тому, що ним були надані документи, що підтверджують правомірність розміру задекларованих ним витрат, надані ним документи не були прийняті до уваги.

З метою встановлення первинних документів, що були надані до перевірки, судом досліджені супровідні листи-описи, надані представниками відповідача.

Згідно наявного в матеріалах справи листа-опису від 15 квітня 2011 року (т.1 арк. справи 195) позивач надав, а податковий інспектор прийняв наступні документи до планової перевірки: прибуткові накладні (січень 2008 року - грудень 2008 року у кількості 12 папок), прибуткові накладні (січень 2009 року - грудень 2009 року у кількості 12 папок), прибуткові накладні (січень 2010 року - грудень 2010 року у кількості 12 папок), касові стрічки за період з січня 2008 року по грудень 2010 року, книги КУРО № 0567002489 від 18 квітня 2007 року, № 0567002489/4 від 20 червня 2008 року, № 0567002489/р/5 від 4 серпня 2009 року, трудові договори з найманими працівниками у кількості 3 штуки, ліцензії на торгівлю алкогольними напоями у кількості 4 штуки за 2007-2011 роки, ліцензії на торгівлю тютюновими виробами у кількості 4 штуки за 2007-2011 роки, торгівельні патенти, чеки на придбання товарів за 2008-2010 роки.

Згідно наявного в матеріалах справи листа-опису від 20 квітня 2011 року (т.1 арк. справи 188) позивач надав, а податковий інспектор прийняв наступні документи до планової перевірки: заяву на застосування соціальної пільги, договори з постачальниками, банківські виписки, документи щодо сплати послуг з енергопостачання за 2008-2010 роки.

Згідно наявного в матеріалах справи листа-опису від 28 квітня 2011 року (т.1 арк. справи 188) позивач надав, а податковий інспектор прийняв наступні документи до планової перевірки: чеки на придбання товарів від ТОВ «Мегаполіс» у кількості 41 шт., квитанції до прибуткового касового ордеру ВАТ «Вінтер» у кількості 62 шт., чеки на придбання товарів від ТОВ «Віола» у кількості 10 шт., акти звіряння з постачальниками у кількості 23 шт.

Наведені листи описи не надають можливості ідентифікувати досліджені відповідачем в ході проведеної перевірки документи.

У зв'язку із відсутністю можливості встановити перевірені відповідачем первинні документи на понесення позивачем витрат на сплату товарів, та з метою перевірки доводів позивача, що викладені в позовній заяві про безпідставне неприйняття податковою інспекцією до уваги всіх первинних документів, наданих ним до перевірки судом було зобов'язано позивача надати документи на підтвердження суми задекларованих ним витрат протягом 2008-2010 роках.

Позивачем на підтвердження правомірності визначення ним витрат 2008-2010 року були надані копії касових чеків, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, акти звіряння (т. 1 арк. справи 42-183, т. 2 арк. справи 76-250, т. 3 арк. справи 1-59, 85-132).

Наданими позивачем касовими чеками підтверджено здійснення позивачем сплати вартості отриманої продукції від товариства з обмеженою відповідальністю «Кендітрейд» в сумі 14 488,37 грн. протягом 2009 року та в сумі 24 450,56 грн. протягом 2010 року (т. 1 арк. справи 76-86), від товариства з обмеженою відповідальністю «УДС» в сумі 5 383,92 грн. протягом 2009 року та в сумі 9 197,46 грн. протягом 2010 року (т. 1 арк. справи 153-158), від ФОП ОСОБА_4 протягом 2010 року в сумі 9 781,74 грн. (т. 1 арк. справи 166-168), від приватного підприємства «Торгсінтез» в сумі 36 068,30 грн. протягом 2010 року (т. 1 арк. справи 170-175), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» - в сумі 3 791,16 грн. протягом 2010 року (т. 1 арк. справи 177-183).

В ході дослідження в судовому засіданні документів по іншим контрагентам були встановлені численні недоліки їх оформлення (відсутні печатки, відсутні підписи та ін.), у зв'язку із чим ухвалами від 10 січня 2012 року та від 28 лютого 2012 року від контрагентів витребувано інформацію про здійсненні позивачем операції з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до наданих відкритим акціонерним товариством «Вінтер» (код ЄДРПОУ 01549478) копій прибуткових касових ордерів за 2009-2010 роках позивачем внесені кошти в рахунок сплати продукції в 2009 році в сумі 22 434,66 грн. (т. 3 арк. справи 143-184), в 2010 році в сумі 28 352,58 грн. (т. 6 арк. справи 113-164). В 2009 році позивачу поставлений товар на загальну суму 22 486,13 грн. (т. 3 арк. справи 185-232); в 2010 році - на загальну суму 28 881,37 грн. (т. 6 арк. справи 165-213).

Відповідно до наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (код ЄДРПОУ 30936954) акту звіряння взаєморозрахунків за період з 1 вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року (т. 4 арк. справи 1-15), бухгалтерської довідки від 2 лютого 2012 року (т. 4 арк. справи 30-49), в період з 1 вересня 2008 року по 1 лютого 2012 року позивачу поставлений товар на загальну суму 264 558,97 грн. ( у т.ч. 2009 рік - 74 212,19 грн., 2010 рік -76 740,42 грн.), сума отриманих від позивача коштів - 264 732,28 грн. (у т.ч. 2009 рік - 74 042,32 грн., 2010 рік - 75666,98 грн.).

Відповідно до наданих приватним підприємством «Бель» (код ЄДРПОУ 24067799) відомостей про розрахунки за період з 1 квітня 2009 року по 30 листопада 2010 року (т. 4 арк. справи 16-19), копій видаткових накладних за період з 1 квітня 2009 року по 24 грудня 2009 року позивачу поставлений товар загальною вартістю 5 578,53 грн. (т. 5 арк. справи 156-173), копій видаткових накладних за період з 6 січня 2010 року по 8 грудня 2010 року позивачу поставлений товар загальною вартістю 12 826,86 грн. (т. 5 арк. справи 174-202). Згідно довідки про отримання коштів протягом 2009 року позивачем сплачені кошти в сумі 5 578,60 грн., протягом 2010 року - в сумі 12 826,86 грн. (т. 5 арк. справи 203-204). Аналогічні відомості містяться в актах звіряння розрахунків за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (т. 6 арк. справи 107) та за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року (т. 6 арк. справи 108-109)

Відповідно до наданих спільним підприємством «Вітмарк-Україна» (код ЄДРПОУ 33112825) актів звіряння розрахунків за 2009 та 2010 роки (т. 9 арк. справи 118-120, 121-124) протягом 2009 року від позивача отримані кошти в сумі 8 679,00 грн., поставлений товар вартістю 7 917,36 грн., протягом 2010 року від позивача отримані кошти в сумі 6 729,36 грн., поставлений товар вартістю 6 548,22 грн. Наведені в актах звіряння відомості підтверджені копіями видаткових накладних за 2009 рік (т. 5 арк. справи 210-212, т. 9 арк. справи 66-82, 106-108), копіями видаткових накладних за 2010 рік (т. 9 арк. справи 83-104), копіями касових чеків за 2009 рік та 2010 рік (т. 5 арк. справи 205-207, т. 9 арк. справи 110-117).

Відповідно до наданих приватним підприємством «Баядєра» (код ЄДРПОУ 13491057) актів звіряння за період з 1 січня по 2 липня 2009 року (т. 6 арк. справи 75), протягом 2009 року позивачу поставлений товар вартістю 14 845,21 грн., сплачено коштів в сумі 14 845,21 грн., що підтверджується також копіями видаткових накладних (т. 5 арк. справи 223-250), копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів (т. 6 арк. справи 76-102);

Відповідно до наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс» актів звіряння розрахунків за 2009 рік (т. 6 арк. справи 28-30), протягом 2009 року від позивача отримані кошти в сумі 47 610,00 грн., поставлений товар вартістю 48 435,40 грн., протягом 2010 року від позивача отримані кошти в сумі 24 532,80 грн., поставлений товар вартістю 24186,36 грн. Первинні документи, що підтверджують постачання товарів та сплату коштів позивачем наявні в матеріалах справи частково (т. 9 арк. справи 12-56, т. 2 арк. справи 205-212).

Відповідно до наданих приватним підприємством «Український продукт» актів звіряння розрахунків (т. 6 арк. справи 55-71) протягом 2009 року позивачу поставлений товар на суму 20271,65 грн., сплачено коштів в сумі 18 749,35 грн., протягом 2010 року поставлений товар на суму 40 607,32 грн., сплачені кошти в сумі 39 001,63 грн. Відомості акту звіряння підтверджені наявними в матеріалах справи видатковими накладними за 2009-2010 рік (т. 7 арк. справи 2-3, 14-100, т. 7 арк. справи 6-9, 170-250, т. 8 арк. справи 1-107) та квитанціями до прибуткових касових ордерів (т. 7 арк. справи 4-5,10-13, 101-169, т. 8 арк. справи 108-250, т. 9 арк. справи 1-4).

Відповідно до наданих Донецькою філією іноземного підприємства «Кока-кола беверіджез Україна лімітед» (код ЄДРПОУ 25607281) акту звіряння розрахунків за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року (т. 6 арк. справи 42-47) протягом 2009 року від позивача отримані кошти в сумі 20 472,67 грн., поставлений товар вартістю 20 472,67 грн., протягом 2010 року від позивача отримані кошти в сумі 26 295,48 грн., поставлений товар вартістю 26 295,48 грн. Первинні документи наявні в матеріалах справи частково.

Із врахуванням інформації, що міститься у наданих позивачем документах та документах, наданих контрагентами позивача, загальна сума сплачених позивачем коштів на отримання товарів від контрагентів протягом 2009-2010 років (без врахуванням тих, що підтверджені лише актами звіряння) складає 277 372,66 грн. (277,37 тис. грн.). Сума витрат, підтверджена тільки актами звіряння (ТОВ «Мегаполіс» частково, Донецька філія іноземного підприємства «Кока-кола беверіджез Україна лімітед», ПП « Бель») або реєстрами чеків (ТОВ «Сладкая жизнь») складає 255 260,95 грн. (255,26 тис. грн.). Як зазначалося, згідно акту перевірки сума витрат позивача на придбання товарів складає 116,86 тис. грн..

За наслідком дослідження наявних в матеріалах справи документів, наданих позивачем та підприємствами-контрагентами позивача вбачається, що підтверджена ними сума витрат позивача на придбання товарів суттєво відрізняється від наведених податковою інспекцією відомостей в акті перевірки, що додатково підтверджує невідповідність викладених висновків в акті перевірки стосовно завищення позивачем валових витрат у звітних податкових періодах 2009-2010 років.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем обґрунтованості викладеного в акті перевірки про завищення позивачем задекларованих ним витрат протягом 2009-2010 років на загальну суму 255 193,43 грн., з яких у 2009 році - 147 720,68 грн., 2010 році - 107 472,75 грн. За змістом акту перевірки завищення витрат 2009-2010 року стало наслідком збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 30929,01 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000781740 від 31 травня 2011 року.

З огляду на відсутність в матеріалах справи документів, які б спростовували викладене в акті порушення формування валових витрат 2008 року, що призвело до заниження об'єкту оподаткування, суд дійшов висновку, що нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2008 рік в сумі 428,89 грн. за податковим повідомлення-рішенням № 0000781740 від 31 травня 2011 року здійснено правомірно.

Враховуючи викладене, збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за податковим повідомленням-рішенням № 0000781740 від 31 травня 2011 року є правомірним в частині збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на доходи фізичних осіб на 428,89 грн., збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 30 929,01 грн. здійснено відповідачем безпідставно, а тому заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000781740 від 31 травня 2011 року підлягають задоволенню частково.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду на зазначене, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України N 12 від 21 квітня 1993 року та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000781740 від 31 травня 2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на 31 357,90 грн., задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000781740 від 31 травня 2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на 30 929,01 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83001, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 29 березня 2012 року у присутності позивача та представників відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.