Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-920/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 р. № 2а-920/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Саковець П.І.

від відповідача - Цап П.-А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Галвинпрод" до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова про про скасування податкової вимоги та рішення ,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Галвинпрод»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкової вимоги ДПІ у Галицькому районі м . Львова №47 від 06.01.2012 р. та рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 р. №604/24-005, також позивач просить суд визнати неправомірними дії ДПІ у Галицькому районі м. Львова щодо відображення в картці особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод» податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004, просить зобов'язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова внести зміни до картки особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод»шляхом відображення в рахунок сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004, платіжними дорученнями від 21.12.2011 р. №239 та від 29.12.2011 р. №246 з урахуванням призначення платежу та внести зміни до картки особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод»шляхом списання податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004, як неправомірно нарахованого.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ «Галвинпрод»подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004 та сплачено в повному обсязі визначеного у ній податкового зобов'язання в розмірі 20031 грн. платіжними дорученнями від 21.12.2011 р. №239 та від 29.12.2011 р. №246, а відтак, наявність податкового боргу станом на 06.01.2012 р. є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.

Відповідач заперечив адміністративний позов, та просить в задоволенні позову відмовити. Письмових заперечень на позов відповідачем не подано.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 28.04.2012 року.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

На адресу ТзОВ «Галвинпрод»надійшла податкова вимога ДПІ у Галицькому районі м. Львова №47 від 06.01.2012 р. на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями 15259,65 грн., у тому числі з податку на додану вартість 15259,65 грн., та рішення про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 р. №604/24-005.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756 (із змінами і доповненнями), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Виникнення права податкової застави визначене статтею 89 Податкового кодексу України.

Згідно п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відповідач стверджує, що даний борг виник внаслідок декларування підприємством податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004 в сумі 20031 грн.

Проте, позивачем представлено до суду платіжні доручення від 21.12.2011 р. №239 та від 29.12.2011 р. №246, що підтверджують факт сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004 в сумі 20031 грн.

Крім того, як пояснив позивач, Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8818/11/1370 за позовом ДПІ у Галицькому районі м. Львова до ТзОВ «Галвинпрод»про стягнення 14031,34 грн. податкового боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. у справі № 2а-8818/11/1370 адміністративний позов ДПІ у Галицькому районі м. Львова до ТзОВ «Галвинпрод»про стягнення 14031,34 грн. податкового боргу, в порядку п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без розгляду.

Заявлені позовні вимоги ДПІ у Галицькому районі м. Львова обґрунтовано наявністю у ТзОВ «Галвинпрод»податкового боргу з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість: від 13.04.2010 р. №18197, від 14.05.2010 р. №32094, від 16.06.2010 р. №38439, від 04.08.2010 р. №60468, від 04.08.2010 р. №60469, від 10.09.2010 р. №64436, від 04.11.2010 р. №87381, від 17.05.2011 р. №41592 на загальну суму 10941,84 грн. (враховуючи наявність переплати в розмірі 774,16 грн.); застосованих до підприємства штрафних санкцій в розмірі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 р. №001011152/0, прийнятого на підставі акту про порушення податкового законодавства від 02.08.2010 р. №4204/15-214/23962374; та пені в розмірі 2919,50 грн.

Проте, Позивачем представлено до Суду платіжні доручення від 20.04.2010 р. №242 (сплата по декларації №18197 від 13.04.2010 р. на суму 1048 грн.), від 19.05.2010 р. №293 (сплата по декларації №32094 від 14.05.2010 р. на суму 883 грн.), від 21.06.2010 р. №363 (сплата по декларації №38439 від 16.06.2010 р. на суму 1028 грн.), від 13.07.2010 р. №397 (сплата по декларації №60468 від 04.08.2010 р. на суму 1049 грн.), від 20.08.2010 р. №476 (сплата по декларації №60469 від 04.08.2010 р. на суму 2262 грн.), від 20.09.2010 р. №517 (сплата по декларації №64436 від 10.09.2010 р. на суму 759 грн.), від 18.11.2010 р. №591 (сплата по декларації №87381 від 04.11.2010 р. на суму 330 грн.), від 26.05.2011 р. №171 (сплата по декларації №41592 від 17.05.2011 р. на суму 4375 грн.), від 03.08.2010 р. №447 (сплата штрафних санкцій в розмірі 170 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 р. №001011152/0, прийнятого на підставі акту про порушення податкового законодавства від 02.08.2010 р. №4204/15-214/23962374).

Також, в своєму позові ДПІ у Галицькому районі м. Львова покликалась на дві податкові вимоги: перша податкова вимога від 15.11.2007 р. №1/1624 та друга податкова вимога від 14.01.2008 р. №2/115, що нібито свідчать про наявність податкового боргу. Проте, зазначені податкові вимоги визнані нечинними відповідно до постанови Господарського суду Львівської області від 19.06.2008 р. у справі № 28/52А, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009 р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податковим органом керуючись нормами ПК України зараховано сплачені позивачем кошти згідно платіжних доручень від 21.12.2011 р. №239 та від 29.12.2011 р. №246 в погашення попереднього податкового боргу, що обліковувався ще до 2010 року, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податку.

Однак, як вбачається з поданих позивачем копій рішень господарського суду, вказані податкові зобов'язання є скасованими згідно рішень суду.

Так, постановою Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року у справі №5/1537-13/258 А за позовом ЗАТ «Галвинпрод»до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення -рішення №0002792321/0 від 15.08.2006 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 року, апеляційну скаргу ЗАТ «Галвинпрод»задоволено, постанову Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року у справі №5/1537-13/258А скасовано, позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення -рішення від 15.08.2006 року №0002792321/0. Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 року залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2010 року.

Однак, відповідач не надав доказів відображення вказаних обставин (скасування податкового повідомлення -рішення, відтак зменшення суми податкового зобов'язання позивача) в обліковій картці платника податку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі -Закон), який діяв на момент подачі вищенаведених податкових декларацій та винесення податкового повідомлення-рішення, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

З аналізу п.6 ст.7 Закону України від 20.05.1999 р. №679-XIV «Про Національний банк України», п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/89/76, випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням вимог п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним в ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним законом з питань оподаткування, установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків, визначав вичерпний перелік заходів, які вживалися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Водночас, у відповідності до п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, судом встановлено, що позивачем сплачено задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість від 13.04.2010 р. №18197, від 14.05.2010 р. №32094, від 16.06.2010 р. №38439, від 04.08.2010 р. №60468, від 04.08.2010 р. №60469, від 10.09.2010 р. №64436, від 04.11.2010 р. №87381, від 17.05.2011 р. №41592, від 15.12.2011 р. №9012203004 у встановлені строки та в повному обсязі, що заперечував представник відповідача, а відтак у ТзОВ «Галвинпрод»станом на 06.01.2012 р. не було податкової заборгованості по вказаним деклараціям та податковому повідомленню-рішенню про застосування штрафних санкцій. Відповідно, податковий орган неправомірно застосував положення п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України, зарахувавши кошти по сплаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.12.2011 р. №9012203004, на погашення неіснуючого податкового боргу згідно вищевказаних податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.11.1 Розділу 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123, податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Згідно п.11.4 вказаної Інструкції під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.11.5 Інструкції сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.

Згідно з вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вище наведе, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної виконавчої влади. З урахуванням вимог ст. ст. 11, 71 КАС України факт порушення своїх прав позивач довів, а відповідач не довів правомірності своїх рішень та дій.

Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного Бюджету України 186 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Скасувати податкову вимогу ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 06.01.2012 р. №47.

3. Скасувати рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 р. №604/24-005.

4. Визнати неправомірними дії ДПІ у Галицькому районі м. Львова щодо відображення в картці особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод»податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004.

5. Зобов'язати ДПІ у Галицькому районі М. Львова Львівської області ДПС внести зміни до картки особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод»шляхом відображення в рахунок сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004, платіжними дорученнями від 21.12.2011 р. №239 та від 29.12.2011 р. №246 з урахуванням призначення платежу.

6. Зобов'язати ДПІ в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС внести зміни до картки особового рахунку ТзОВ «Галвинпрод»шляхом списання податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 р. №9012203004, як неправомірно нарахованого.

7. Зобов'язати Головне управління ДКС України у Львівській області стягнути з ДБУ шляхом безспірного списання з рахунка ДПІ в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС на користь ТзОВ «Галвинпрод»(адреса:79000, м. Львів, вул. Лукіяновича,11, код ЄДРПОУ 23962374) 186 (сто вісімдесят шість) грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна