Ухвала

від 27.01.2015 по справі 2а-920/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2015 р. м. Київ К/800/27413/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвинпрод» та Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по справі № 2а-920/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвинпрод» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання неправомірними дій, скасування податкової вимоги та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галвинпрод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкової вимоги ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 47 від 06.01.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 року № 604/24-005; визнання неправомірними дій щодо відображення в картці особового рахунку ТОВ «Галвинпрод» податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 року № 9012203004; зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «Галвинпрод» шляхом відображення в рахунок сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 року №9012203004, платіжними дорученнями від 21.12.2011 року № 239 та від 29.12.2011 року № 246 з урахуванням призначення платежу; зобов'язання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «Галвинпрод» шляхом списання податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 15259,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 року № 9012203004, як неправомірно нарахованого.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Скасовано податкову вимогу ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 06.01.2012 року № 47. Скасовано рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 року № 604/24-005. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Відповідач у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, а касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ «Галвинпрод» отримано податкову вимогу ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 47 від 06.01.2012 року на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями 15259,65 грн., у тому числі з податку на додану вартість 15259,65 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 16.01.2012 року №604/24-005. За твердженням відповідача, цей борг виник внаслідок декларування підприємством податкового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 15.12.2011 року № 9012203004 в сумі 20031,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, виходив з того, що позивачем сплачено задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по податкових деклараціях від 13.04.2010 року № 18197, від 14.05.2010 року № 32094, від 16.06.2010 року № 38439, від 04.08.2010 року № 60468, від 04.08.2010 року № 60469, від 10.09.2010 року № 64436, від 04.11.2010 року № 87381, від 17.05.2011 року № 41592, від 15.12.2011 року № 9012203004 у встановлені строки та в повному обсязі, а відтак, у ТОВ «Галвинпрод» станом на 06.01.2012 року не було податкової заборгованості по вказаним деклараціям та податковому повідомленню-рішенню про застосування штрафних санкцій. Відповідно, податковий орган неправомірно застосував положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, зарахувавши кошти по сплаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.12.2011 року № 9012203004, на погашення неіснуючого податкового боргу згідно вищевказаних податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи у відповідній частині рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що облік платежів у картці особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки, а саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки. При цьому, на думку апеляційного суду, вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій контролюючого органу по відображенню в картці особового рахунку необ'єктивних даних та зобов'язання внести відповідні зміни до такої картки не можуть бути задоволені із зазначених вище підстав.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року у справі № 5/1537-13/258 А за позовом ЗАТ «Галвинпрод» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0002792321/0 від 15.08.2006 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 року, апеляційну скаргу ЗАТ «Галвинпрод» задоволено, постанову Господарського суду Львівської області від 05.10.2006 року у справі №5/1537-13/258А скасовано, позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.08.2006 року №0002792321/0. Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 року залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2010 року.

Також, в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 20.04.2010 року № 242 (сплата по декларації № 18197 від 13.04.2010 року на суму 1048,00 грн.), від 19.05.2010 року № 293 (сплата по декларації № 32094 від 14.05.2010 року на суму 883,00 грн.), від 21.06.2010 року № 363 (сплата по декларації № 38439 від 16.06.2010 року на суму 1028,00 грн.), від 13.07.2010 року № 397 (сплата по декларації № 60468 від 04.08.2010 року на суму 1049,00 грн.), від 20.08.2010 року № 476 (сплата по декларації № 60469 від 04.08.2010 року на суму 2262,00 грн.), від 20.09.2010 року № 517 (сплата по декларації № 64436 від 10.09.2010 року на суму 759,00 грн.), від 18.11.2010 року № 591 (сплата по декларації № 87381 від 04.11.2010 року на суму 330,00 грн.), від 26.05.2011 року № 171 (сплата по декларації № 41592 від 17.05.2011 року на суму 4375,00 грн.), від 03.08.2010 року № 447 (сплата штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 року №001011152/0, прийнятого на підставі акту про порушення податкового законодавства від 02.08.2010 року № 4204/15-214/23962374).

У відповідності до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов правильного висновку про те, що податковий орган неправомірно застосував положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, зарахувавши кошти по сплаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 15.12.2011 року №9012203004, на погашення неіснуючого податкового боргу згідно податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення, що скасовано в судовому порядку.

Крім того, Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби» від 18.07.2005 року №276 (далі - Інструкція) визначено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Тобто, картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу. Зокрема, серед іншого, такі дії контролюючого органу, як наслідок, спричиняють безпідставне невідворотне штучне формування у платника податкового боргу на підставі необ'єктивних даних його картки облікового рахунку, враховуючи вимог п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України щодо обов'язку органів державної податкової служби у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків .

За таких обставин, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвинпрод» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог. В решті залишити без змін.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року по справі № 2а-920/12/1370 залишити в силі.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.