Постанова

від 20.05.2011 по справі 4-954/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу: 20.05.2011

Справа № 4-954/11

Номер провадження

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Запорізької області з заявою про порушення відносно заступника начальника слідчого відділу прокуратури запорізької області Науменко В.П. та старшого оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в запорізькій області Глушка В.Є. кримінальної справи за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2 КК України.

За результатами проведеної перевірки, слідчим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка неодноразово скасовувалась як прокуратурою Запорізької області так і 22.12.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

21.03.2011 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіним Д.О. повторно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні заступника начальника слідчого відділу прокуратури запорізької області Науменко В.П. та старшого оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області Глушка В.Є. за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України; постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6, за ст. 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України; та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

17.04.2011 року ОСОБА_1 отримав копії вказаних постанов і 20.04.2011 року поштою направив скарги до Орджонікідзевського районного суду, які надійшли та зареєстровані судом 11.05.2011 року.

В своїй скарзі заявник ОСОБА_1 зазначив, що вважає винесену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України, незаконною через відсутність поводів для такої перевірки, передбачених ст. 94 КПК України.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтвердив свої доводи, викладені в скарзі на постанову слідчого, просив суд скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи, як незаконну та необґрунтовану.

Вислухавши прокурора, який вважав постанову законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

04.10.2003 року прокурором Запорізької області Середою Г.П. стосовно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 440313пр за ст.ст.14 ч.1, 368 ч.2 КК України.

06.10.2003 року в ході розслідування кримінальної справи, заступником начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області Науменко В.П. відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ст. 368 ч.2 КК України і того ж дня прийнято кримінальну справу до свого провадження.

31.03.2004 року досудове слідство по вказаній кримінальній справі закінчено і вона направлена до суду для розгляду по суті.

10.12.2004 року апеляційним судом Херсонської області вказану кримінальну справу повернуто для проведення додаткового розслідування і її до свого провадження прийняв заступник начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3.

06.04.2005 року вказана кримінальна справа повторно направлена до суду для розгляду.

29.05.2009 року апеляційним судом Херсонської області винесено вирок, згідно якого ОСОБА_1 визнано не винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України на підставі ст.6 п.1 КПК України, у зв'язку з відсутністю події злочину.

Ухвалою Верховного суду України, вказаний вирок суду залишено без змін.

Розглядаючи скаргу на постанову від 17.01.2011 року, суд виходить з положень ч. 3 ст.236-2 КПК України і приймає рішення зважаючи на те, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів перевірки, ОСОБА_1. не звертався до прокуратури області з заявою про порушення кримінальної справи стосовно слідчого Кузнецова А.С..

Однак, відповідно до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є як заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; так і безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Тобто, слідчий, відповідно до вказаних вимог закону мав право самостійно визначити наявність приводів для проведення такої перевірки, але не встановивши в ході її проведення достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину -відмовив в порушенні кримінальної справи.

Згідно ч.1 ст.236-1 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного суду за місце розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

В даному випадку заявник ОСОБА_1 не надав суду достатнього обґрунтування того, яких саме його інтересів стосується вказана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ч.3 ст.236-2 КПК України, розглянувши скаргу, суддя в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень: скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; чи залишає скаргу без задоволення.

Згідно ст. 99 КПК України, при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляє в порушенні кримінальної справи, про що повідомляє заінтересованих осіб.

В даному випадку, слідчий самостійно визначити наявність приводів для проведення такої перевірки, але не встановивши в ході її проведення достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину -відмовив в порушенні кримінальної справи.

Таким чином, дії слідчого та прийняте ним рішення про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України, не суперечить матеріалам проведеної дослідчої перевірки, обґрунтоване і відповідає вимогам ст. 99 КПК України.

Отже, за таких обставин, скарга ОСОБА_1 від 18.04.2011 року не підлягає задоволенню, а постанова слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України -не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-2 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 від 18.04.2011 року на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Ковіна Д.О. від 21.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3, за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2, 372 ч.2 КК України, на підставі ст. 6 п.2 КПК України -залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров