ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2012 р.Справа № 6/17-2330-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія"
до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний"
2) Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
3) Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та зобов'язання передати торговельну площадку
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_4, довіреність №57/1 від 31.12.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність №б/н від 04.11.2009 р.; ОСОБА_1, згідно свідоцтва
Від третьої особи -ПП „ТЦ „Старокінний": ОСОБА_4, довіреність №01/12-юр від 03.01.2012р.
Від третьої особи -ФОП ОСОБА_2: не з`явився
Від третьої особи -ФОП ОСОБА_6: не з`явився
В засіданні 11.05.2012 р. приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_4, довіреність №57/1 від 31.12.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність №б/н від 04.11.2009 р.; ОСОБА_1, згідно свідоцтва
Від третьої особи -ПП „ТЦ „Старокінний": ОСОБА_4, довіреність №01/12-юр від 03.01.2012р.
Від третьої особи -ФОП ОСОБА_2: не з`явився
Від третьої особи -ФОП ОСОБА_6: не з`явився
Суть спору: про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ТОВ „Мрія" торгівельною площадкою ТМП №4, яка знаходиться під навісом V 1 (загальною площею 12 кв.м., розташованого на території Торгівельного центру „Старокінний" за адресою: АДРЕСА_3) шляхом демонтажу змонтованих металевих перегородок та ролетів мініпавільйону, вивезення товарно-матеріальних цінностей з мініпавільйону №Т/МП-4; про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 передати торгівельну площадку за актом прийому-передачі ТОВ „Мрія".
25.08.2011 р. у справі №6/17-2330-2011 прийнято рішення (суддя Демешин О.А.) про відмову у задоволенні позову повністю, яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2012 р. рішення господарського суду Одеської області від 25.08.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. №44 від 27.02.2012 р. справу передано на розгляд судді -Малярчук І.А.
Ухвалою суду від 29.02.2012 р. справу №6/17-2330-2011 прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в процесі розгляду справи по суті надав суду уточнення до позовної заяви від 13.07.2011 р., відзив на заперечення проти позову від 03.08.2011 р. за вх.№25935/2011, додаткові пояснення по справі від 18.08.2011 р. за вх.№28915/2011, від 10.04.2012 р. за вх.№10791/2012, від 19.03.2012 р. за вх.№8329/2012, уточнення до позову від 19.03.2012 р. за вх.№8642/2012, де виклав позовні вимоги у остаточній редакції, яка прийнята судом.
Первинні позовні вимоги позивача складали: про зобов'язання ФОП ОСОБА_1. усунути перешкоди у користуванні ТОВ „Мрія" міні павільйоном ТМП№4 (загальною площею 12кв.м., розташованого на території торгівельного центру „Старокінний" за адресою: АДРЕСА_3), звільнити приміщення міні павільйону ТМП №4 від товарно-матеріальних цінностей та передати його за актом прийому-передачі власнику.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ „Мрія" відповідно до свідоцтва про право власності від 21.04.2008 р. володіє на праві приватної власності нежитловими будівлями торговельного центру „Старокінний". 25.04.2008 р. між ТОВ „Мрія" та ПП „ТЦ „Старокінний" укладено договір №09/75, відповідно до якого ТОВ „Мрія" передало за актом приймання-передачі від 28.04.2008 р. комплекс нежитлових будівель ПП „ТЦ „Старокінний" у користування, строком до 01.04.2011 р., до яких входив також і торговий мініпавільйон ТМП №4, що розташований в будові (навіс) літери „V 1" .У зв'язку з закінченням 01.04.2011 р. строку дії договору №09/75 від 25.04.2008 р. ТОВ „Мрія" звернулось до ПП „ТЦ „Старокінний" з листом від 21.02.2011 р. №21/02 про повернення орендованого майна, на що отримало відповідь про неможливість повернути майно, у зв'язку із тим, що ним користується інша особа -ФОП ОСОБА_1 Дані обставини і стали підставою для звернення позивача із листом до ФОП ОСОБА_1 про звільнення зазначеного торговельного місця, однак, відповіді від ФОП ОСОБА_1 надано не було та павільйон не повернуто. Позивач був власником спірного майна на весь період дії договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. та передавав його в оренду ПП „Старокінний ринок" за договорами від 01.01.2003 р., №777/С від 01.06.2004 р., а згодом за договором №09/75 від 25.04.2008 р.
Також, позивач зауважує на тому, що мостіння (асфальт тротуарна плитка) не потребує обов'язкової державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", але потребує технічної інвентаризації, що в свою чергу відображено в технічному паспорті від 22.03.2005 р., а саме мостіння I-III -асфальт, тротуарна плитка. Відповідно до чого торгівельна площадка ТМП №4, яка в свою чергу знаходиться під навісом „V 1" ,відноситься до майнового комплексу нежитлових будівель торгового центру „Старокінний" та не потребує обов'язкової державної реєстрації з відображенням у свідоцтві про право власності на нерухоме майно.
Відповідач, ФОП ОСОБА_1, подав до суду заперечення на позов від 12.07.2011 р., пояснення від 19.03.2012 р. за вх.№8342/2012, додаткові пояснення від 09.04.2012 р. за вх.№10712/2012, відзив на позов від 17.04.2012 р. за вх.№11531/2012, де проти позову заперечує, зазначаючи, що ФОП ОСОБА_1 не пов'язаний із позивачем договірними відносинами, а здійснює торгівельну діяльність на підставі договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. між ним та ФОП ОСОБА_2, який пролонговано до 20.03.2013 р., у зв'язку з тим, що сторони після закінчення терміну його дії продовжили орендні правовідносини. Відповідач вважає, що відсутні докази того, що торгівельна площадка, яка міститься по АДРЕСА_1, є власністю позивача. Відповідач наголошує на тому, що його павільйон знаходиться на торгівельній площадці Т/МП-4 та згідно договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. може використовуватись як склад. Також, відповідач вказує на те, що на момент укладення договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. він не був зареєстрований як СПД, але після здійснення реєстрації у 2008 році його як СПД він став правонаступником фізичної особи -громадянина за зобов'язанням згідно договору №Т/МП -4. Звідси, ФОП ОСОБА_1 вважає, що між ним та ПП „ТЦ „Старокінний" шляхом сплати орендних платежів ОСОБА_1 та прийняттям їх ПП „ТЦ „Старокінний" було укладено договір, як між правонаступниками орендодавця та орендаря, яким на думку відповідача, є ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1
Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 09.04.2012 р. за вх.№10713/2012 про направлення запиту до Центру ДЗК про встановлення місцезнаходження спірного об'єкта, відкладення розгляду справи, та продовження строку розгляду справи, яке судом в частині направлення запиту до Центру ДЗК судом не задоволено, оскільки в процесі розгляду справи по суті відповідач підтвердив факт знаходження торгівельного місця на території торгівельного центру „Старокінний", розташування якого обумовлено документами землекористування ТОВ „Мрія", зокрема, державними актами про право власності серії ОД №033823 від 27.12.2001 р., від 07.09.2007 р. та договорами оренди земельної ділянки від 04.02.2005 р., від 24.03.2005р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП „ТЦ „Старокінний" надало пояснення від 13.07.2011 р., від 19.03.2012 р. за вх.№8641/2012, від 29.03.2012 р. за вх.№9527/2012, від 05.04.2012 р. за вх.№10290/2012, в яких зазначило, що на підставі договору від 25.04.2008 р., укладеного між ПП „ТЦ „Старокінний" та ТОВ „Мрія" ним орендувалось майно, зокрема, вище згадувана торгівельна площадка, по закінченню строку дії договору оренди повернути цю площадку власнику не вдалось, оскільки її займає ФОП ОСОБА_1, який був її орендарем на підставі договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р., укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, що набув права на передання зазначеного майна в оренду згідно договору №6 від 01.06.2002 р. із ПП „Старокінний ринок". Крім того, 01.01.2005 р. між ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. про заміну орендодавця у цьому договорі на ФОП ОСОБА_6 01.01.2005р. між ПП „Старокінний ринок" та ФОП ОСОБА_6 укладено договір №30 про оренду частини комплексу ринку „Старокінний", у т.ч. торговельної площадки №Т/МП-4. 01.04.2007 р. між ПП „Старокінний ринок" та ФОП ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до договору №30 від 01.01.2005 р. про розірвання договору за згодою сторін. 01.04.2007 р. між ПП „Старокінний ринок", ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. про заміну орендодавця по договору на ПП „Старокінний ринок", при цьому, ОСОБА_1 додаткову угоду не підписав, але фактично сплачував орендні платежі, що підтвердило його згоду на заміну орендодавця та належність укладення угоди у відповідності до ч.2 ст.642, ст.ст.206, 218 ЦК України. У зв'язку із закінченням строку дії договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. ПП „ТЦ „Старокінний" неодноразово листами повідомляв ФОП ОСОБА_1 про припинення орендних правовідносин та повернення об'єкта оренди, однак, ФОП ОСОБА_1 продовжує користуватись спірним об'єктом без належних на те правових підстав.
Ухвалою суду від 17.04.2012 р. за клопотанням позивача від 17.04.2012 р. за вх.№11529/2012 згідно ч.3 ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи до 11.05.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:
Згідно свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі торгівельного центру (1-а черга) від 21.04.2008 р., виданого виконкомом Одеської міської ради, витягу КП „ОМБТІ та РОН" про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18611472 від 22.04.2008 р. об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3, належить ТОВ „Мрія" на праві приватної власності, зокрема, будівля під літ.„V 1" відповідно до технічного паспорту від 22.03.2005р.
За договорами від 01.01.2003 р., №777/С від 01.06.2004 р., як вбачається із додатків до них (схематичне зображення старокінного ринку) експлікації ринку, схематичного плану спірне майно передавалось ТОВ „Мрія" в оренду ПП „Старокінний ринок".
У зв'язку із розірванням сторонами додатковою угодою від 25.04.2008 р. договору №777/С, 25.04.2008 р. між ТОВ „Мрія" (сторона-1) та ПП „ТЦ „Старокінний" (сторона-2) було укладено договір №09/75, за умовами якого предметом цього договору є передача сторною-1 сторні-2 майнового права користування комплексом нежитлових будівель торгового центру, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Старокінний.6, зокрема, торговий мініпавільйон №4 (будівля літ.„V 1" ) за плату на строк, визначений у п.5.1. цього договору. Предметом цього договору є також передача стороною-1 стороні-2 права комплексного обслуговування об'єкта користування, а також права надання послуг, пов'язаних з організацією виставкової діяльності на території торгового центру. Сторона-2 набуває майнове право користування зазначеним в п.1.1. нерухомим та рухомим майном, з метою здійснення власної діяльності та діяльності по передачі майнового права користування зазначеним майном іншим фізичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).
Відповідно до п.1.5. договору від 25.04.2008 р. передача майнового права користування не тягне за собою передачі права власності на майно.
У п.3.2.4. договору від 25.04.2008 р. сторони передбачили, що у випадку переуступки права користування об'єктом третім особам, після закінчення строку дії цього договору, прийняти заходи до припинення договору (в т.ч. достроковому) з даними суб'єктами, а також вжити заходи до своєчасного звільнення цими особами займаних об'єктів від товарно-матеріальних цінностей.
Згідно положень п.3.4.1. договору від 25.04.2008 р. сторона-2 має право переуступити отримане за цим договором майнове право користування майном будь-якій третій особі на власний розсуд, за згодою сторони-1, за умови, що третя особа приймає на себе всі зобов'язання сторони-2, які витікають із умов цього договору.
Договір від 25.04.2008 р. вступає в силу з моменту підписання його сторонами або їх повноважними представниками і діє з 01.05.2008 р. по 01.04.2011 р.
На виконання умов договору від 25.04.2008 р. ТОВ „Мрія" передало ТОВ „ТЦ „Старокінний" нежитлові будівлі торгового центру за актами приймання-передачі від 25.04.2008р.
У зв'язку із закінченням строку дії договору від 25.04.2008 р. позивач листом №21/02 від 21.02.2011 р. звернувся до ПП „ТЦ „Старокінний" з вимогою про повернення об'єкта оренди, на що отримав відповідь №05/11 від 03.02.2011 р. з повідомленням про неможливість повернення торговельного мініпавільйону №4, у зв'язку з тим, що його займає ФОП ОСОБА_1 без належних правових підстав, оскільки договір оренди із ним №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. закінчив свою дію 20.03.2008 р.
На лист ТОВ „Мрія" від 21.03.2011 р., адресований ФОП ОСОБА_1, щодо звільнення ТМП №4 останній відповіді не надав заходів щодо звільнення павільйону не вжив.
Разом з цим, судом встановлено, що 01.06.2002 р. між ПП „Старокінний ринок" (орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди №6, за умовами якого орендодавець здає, а орендар приймає в тимчасове оплачуване користування, з метою розвитку торгової інфраструктури ринку для задоволення споживчого попиту населення наступний об'єкт: готельне обладнання (лотки металеві), місця на землі, розташовані біля будівлі та позначені на плані технічного паспорті під літерою „З", торгові місця в продуктовому корпусі, торгові павільйони, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Строк оренди визначається з 01.06.2002 р. по 01.06.2007 р. Строк оренди може бути скорочено або продовжено за спільною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору оренди).
20.03.2003 р. між ПП ОСОБА_2 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір №Т/МП-4, за умовами якого в оренду передається торговельна площадка 12кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За цим договором орендодавець передає орендарю майнове право користування торговельним павільйоном на строкових умовах оплатного характеру (п.п.1.1., 1.2., 1.4., 2.1. договору). Фактична передача торгівельного павільйону здійснюється у відповідності до акту приймання-передачі, підписаного сторонами. Торгівельна площадка передається в оренду на строк 5 років з 20.03.2003 р. до 20.03.2008 р.
01.01.2005р. між ПП „Старокінний ринок" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди №30, за яким ФОП ОСОБА_3, зокрема, набула права оренди торгівельної площадки ТМП №4 на строк до 31.12.2005 р. із правом передачі об'єкту в суборенду (п.п.1.1., 1.2., 3.4. договору).
Додатковою угодою від 01.01.2005 р. до договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р., підписаною ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замінено орендодавця за договором на ФОП ОСОБА_3
Додатковою угодою від 01.04.2007 р. до договору №30 від 01.01.2005 р., підписаною ПП „Сатроконний ринок" та ФОП ОСОБА_3, було розірвано договір №30 від 01.01.2005 р.
01.04.2007 р. ПП „Старокінний ринок" та ФОП ОСОБА_3 підписали додаткову угоду до договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р., якою змінили орендаря з ФОП ОСОБА_3 на ПП „Старокінний ринок". При цьому, в цій угоді було зазначено ОСОБА_1, однак, його підпис на додатковій угоді відсутній.
ПП „Старокінний ринок" надсилав відповідачу повідомлення №28/1 від 20.02.2008р., №89 від 08.04.2008р., №95 від 18.04.2008 р. про закінчення строку дії договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р. та необхідність укласти новий договір оренди спірного майна, або в протилежному випадку передати об'єкт за актом приймання-передачі орендодавцю, тобто ПП „Старокінний ринок", на що було отримано заяву ОСОБА_1 з проханням продовжити строк дії зазначеного договору. Листом №105 від 03.05.2008р. ПП „Старокінний ринок" відмовив ФОП ОСОБА_1 щодо укладення нового договору оренди.
Фактично ОСОБА_1, здійснював оплату за користування торговельним місцем №ТМП-4, що підтверджується квитанціями №889593 від 01.07.2003 р., №887243 від 24.07.2003 р., №886312 від 31.08.2003 р., №2 від 08.07.2008 р., №1628 від 06.08.2008 р., №13 від 07.10.2008р., №12 від 07.11.2008р., №11 від 15.12.2008 р., №12 від 05.09.2008р., №107 від 05.06.2008 р., №108 від 05.06.2008р., №9 від 14.01.2009 р., №15 від 19.01.2010 р., №12 від 01.02.2010 р., №7 від 16.03.2010 р., №6 від 17.02.2009 р., №3 від 10.03.2009 р., №№6, 7, 8, 9, 10 від 25.08.2009 р., №№7, 8 від 09.11.2009 р., №8 від 15.01.2010р., №2 від 22.03.2010 р., №5 від 12.05.2010 р., №14 від 21.05.2010 р., №21544986 від 17.06.2010 р., №21751569 від 16.07.2010 р., №22943497 від 26.08.2010 р., №22416295 від 15.10.2010 р., №22594267 від 09.11.2010 р., №22733331 від 30.11.2010 р., №22960587 від 30.12.2010 р., №23119075 від 26.01.2011 р., №23331450 від 28.02.2011 р., №23488762 від 28.03.2011 р., №23755608 від 11.05.2011 р., №23867971 від 31.05.2011 р., №24165074 від 19.07.2011 р., №24207892 від 27.07.2011 р., №24365767 від 22.08.2011 р., №№12, 25526143 від 19.03.2012р., №25053576 від 19.12.2011р., №25089928 від 26.12.2011р., №24702722 від 17.10.2011р., №24702735 від 17.10.2011р.
Судом встановлено, що на момент укладання договору №Т/МП-4 комплекс нежитлових будівель та споруд „Старокінний" функціонував як комплекс нежитлових будівель та споруд ринку „Старокінний" в межах вул. Скісна, вул. Розкидайлівська, пров. Старокінний та вул. Колонтаїівська.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії експертного висновку будівельно-технічного експертного дослідження №030-08/2011 від 05.09.2011 р. торгівельна площадка ТМП №4, розташована на території Торгівельного центру „Старокінний" по пров. Старокінному,6 в м. Одесі, відноситься та знаходиться під навісом „V 1" згідно Технічного паспорту на громадський будинок Ринок „Старокінний" від 22.03.2005 р.
Земельна ділянка під ринком „Старокінний" належить на праві власності ТОВ „Мрія" згідно Державних актів серії ОД №033823 від 27.12.2001 р., від 07.09.2007 р., виданих на підставі рішення Одеської міської ради №1976-ХХII від 26.01.2001р. та договорів купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.03.2001 р., від 01.12.2001 р., а частково зазначена територія знаходиться у довгостроковій оренді ТОВ „Мрія" на підставі договорів оренди земельної ділянки від 04.02.2005 р., від 24.03.2005р.
Крім того, із топографічного плану від 12.11.07р., якими Товариство обґрунтовує доводи щодо фактичного визначення меж земельної ділянки, на якій розташований спірний торгівельний мініпавільйон ТМП № 4, що входить до складу однієї з будов під літ. "V 1 " (навіс) цілісного майнового комплексу "Старокінний ринок", вбачається, що спірна торгівельна площадка, площею 12 кв.м., знаходилась спочатку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому за адресою: АДРЕСА_1, а потім під спірним об'єктом до комплексу нежитлових будівель Торгового центру "Старокінний" за новою єдиною адресою: м. Одеса, пров. Старокінний, 6.
14.04.2008 р. розпорядженням Приморської районної адміністрації №508 затверджено технічний висновок про зміну статусу комплексу нежитлових будівель „Ринку Старокінний", які розташовані за адресою: пров. Старокінний,6 на комплекс нежитлових будівель торгівельного центру. На підставі цього й було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі торгівельного центру від 21.04.2008 р.
На момент укладення договору №Т/МП-4 ОСОБА_1 перебував у статусі фізичної особи -громадянина. В свою чергу як суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 був зареєстрований 15.05.2008 р., про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_2 від 15.05.2008р. та на момент розгляду справи користується спірним майном як фізична особа -підприємець.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену правову позицію сторін, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03 р.).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 316 ЦК України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ст.317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що захист права власності від порушень, які хоча і не пов'язані з позбавленням володіння, здійснюється за допомогою негаторного позову, який подається власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпоряджання майном. Як і віндикаційний позов, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадках відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально визначеного майна.
Одночасно, оскільки підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права та позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин, умовою задоволення негаторгого позову є встановлення факту протиправності дій відповідача, що не залежить від наявності його вини.
Отже, підставою для застосування ст. 391 Цивільного кодексу України до спірних відносин є встановлення судом як обставин наявності права позивача на користування і розпорядження майном, так і обставин протиправності дій відповідача по відношенню до майна позивача.
Відповідно до п.2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.2009 р. №868, „ринок" - об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Згідно з п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки України, МВС України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. №57/188/84/105, ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).
За положеннями абз.3 п.13 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки України, МВС України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. №57/188/84/105, Торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Приписи ч.ч.1, 5 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З огляду на положення п.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затв. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р., Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затв. наказом Міністерства юстиції України №660/5від 14.04.2009 р., торговельна площадка, яка представляє собою покриття у вигляді тротуарної плитки, та згідно Схематичного плану до технічного паспорту від 22.03.2005 р. та топографічного плану від 12.07.2007 р., затвердженого геодезичною службою м. Одеси 16.11.2007р., знаходиться під навісом V 1 належить на праві власності ТОВ „Мрія" згідно свідоцтва про право власності від 21.04.2008 р., державного акту про право власності на землю від 27.12.2001 р. з врахуванням ще й того, що різні об'єкти нерухомості колишнього ринку „Старокінний" придбавались частинами, чим обумовлено зазначення різних адрес у договорах та на даний момент всі об'єкти нерухомості, обмежені вул. Скісна, вул. Розкидайлівська, пров. Старокінний та вул. Колонтаїівська, набули державної реєстрації за однією адресою пров. Старокінний,6 -ТЦ „Старокінний".
Також, із наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що на даний час не існує та не існувало будь-яких договірних відносин між ТОВ „Мрія" та ФОП ОСОБА_1 щодо оренди спірної торгівельної площадки.
Як вбачається із договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за ним було фактично передано відповідачу право суборенди торгівельної площадки від ФОП ОСОБА_2, який набув право оренди цієї ділянки за договором №6 від 01.06.2002 р. від орендодавця ПП „Старокінний ринок". Суборендодавця -ФОП ОСОБА_2 було змінено на ФОП ОСОБА_3 шляхом підписання договору №30 від 01.01.2005 р. між орендодавцем -ПП „Старокінний ринок" та ФОП ОСОБА_6, у зв'язку з чим додатковою угодою від 01.01.2005 р. до договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р., підписаною ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замінено суборендодавця за договором №Т/МП-4 на ФОП ОСОБА_6
Додатковою угодою від 01.04.2007 р. до договору №30 від 01.01.2005 р., підписаною ПП „Сатроконний ринок" та ФОП ОСОБА_3, було розірвано договір №30 від 01.01.2005 р. Таким чином, основний договір оренди №30 від 01.01.2005 р. було розірвано 01.04.2007 р., одночасно згідно ч.2 ст.774 ЦК України припинилась дія договору №Т/МП-4, який фактично є договором суборенди, а відповідно, припинились правовідносини між фізичною особою -громадянином ОСОБА_1 та суборендодавцем ФОП ОСОБА_6., однак, фактично після державної реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності 15.05.2008р. ФОП ОСОБА_1 продовжував користуватись торгівельною площадкою та сплачувати платежі за фактичне користування майном, без укладення відповідного письмового договору із особою, яка мала з 15.05.2008 р. до 01.04.2011 р. право користування спірним об'єктом та передання його в оренду, якою згідно договору №09/75 від 25.04.2008 р. є ПП „ТЦ „Старокінний", будь-яких доказів, що спростовують даний висновок суду сторонами не надано.
Одночасно, суд з врахуванням позиції відповідача про те, що відбулось правонаступництво по орендних зобов'язаннях від громадянина- фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зазначає, що чинне цивільне законодавство не передбачає правонаступництво від фізичної особи до суб'єкта підприємницької діяльності будь-яких правовідносин, тим більше відносин, що носять підприємницький характер.
При цьому, ПП „ТЦ „Старокінний" надсилав відповідачу повідомлення №28/1 від 20.02.2008р., №89 від 08.04.2008р., №95 від 18.04.2008 р. про закінчення строку дії договору №Т/МП-4 від 20.03.2003 р.
Заява ФОП ОСОБА_1 з проханням продовжити строк дії зазначеного договору та лист №105 від 03.05.2008р. ПП „Старокінний ринок", яким відмовлено ФОП ОСОБА_1 щодо укладення нового договору оренди, не можуть вважатись попереднім врегулюванням домовленості щодо пролонгації договору №Т/МП-4 від 20.03.2003р., оскільки він укладався із фізичною особою -громадянином, а не суб'єктом підприємницької діяльності, яким запропоновано пролонгацію договору.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно того, що в період з 01.01.2008р. по 01.05.2008р. на ім'я ОСОБА_1 не надходила рекомендована кореспонденція із доданням довідки Поштамт-центру поштового зв'язку №1 Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" №640/12 вих. від 04.09.2009р., у зв'язку з тим, що заява ФОП ОСОБА_1 від 21.04.2008 р., в якій містяться посилання на повідомлення ПП „ТЦ „Старокінний" вих.№89 від 08.04.2008р. та вих.№95 від 18.04.2008р., свідчить про фактичне отримання ним цих повідомлень та обізнаність із їх змістом.
Крім того, позиція відповідача щодо знаходження спірного об'єкту на земельній ділянці, що не належить позивачу у визначеному законодавством порядку, не заслуговує на увагу суду, оскільки з огляду на вказівки ВГСУ, викладені в Постанові ВГСУ від 23.01.2012 р. у даній справі щодо дослідження наявних в матеріалах справи правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, встановлення фактичного власника спірного об'єкту, розміщеного на спірній земельній ділянці, не витребування та дослідження додаткових доказів визначення конкретного місця розташування спірного торгівельного мініпавільйону ТМП № 4, судом було встановлено належним землекористування ТОВ „Мрія" згідно державних актів про право власності на землю від 27.12.2001 р., від 07.09.2007р., договорів оренди земельної ділянки від 04.02.2005 р., від 24.03.2005р., договорів купівлі-продажу від 21.03.2001р., від 01.12.2001р., в межах вул. Скісна, вул. Розкидайлівська, пров. Старокінний та вул. Колонтаїівська, в межах яких, як стверджує позивач, що і не заперечується відповідачем, знаходиться торгівельний ринок „Старокінний" та відповідно і спірний торгівельний павільйон ТМП-4.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що незаконне використання ФОП ОСОБА_1 торгівельної площадки у вигляді монтажу тимчасової споруди - мініпавільйону та зберігання в ньому товарно-матеріальних цінностей порушує право власності ТОВ „Мрія", а саме право користування та розпорядження спірним майном на власний розсуд, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають судом задоволенню.
Крім того, судом досліджувались обставини створення спірного майна, так як, за твердженням відповідача, саме ним його було збудовано, однак, фактичних доказів в підтвердження даної позиції суду сторонами надано не було.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Таким чином, суд задовольняє заявлені ТОВ „Мрія" позовні вимоги, у зв'язку з чим зобов'язує ФОП ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ТОВ „Мрія" торгівельною площадкою ТМП №4, яка знаходиться під навісом V 1 (загальною площею 12 кв.м., розташованого на території Торгівельного центру „Старокінний" за адресою: м.Одеса, пров. Старокінний,6) шляхом демонтажу змонтованих металевих перегородок та ролетів мініпавільйону, вивезення товарно-матеріальних цінностей з мініпавільйону №Т/МП-4 та зобов'язує відповідача передати позивачу торгівельну площадку за актом прийому-передачі.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 49, п.4 ст.80, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1.Задовольнити позов позивача повністю.
2.Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Мрія" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська,25, код 31081743) торгівельною площадкою ТМП №4, яка знаходиться під навісом V 1 (загальною площею 12 кв.м., розташованою на території Торгівельного центру „Старокінний" за адресою: АДРЕСА_3) шляхом демонтажу змонтованих металевих перегородок та ролетів мініпавільйону, вивезення товарно-матеріальних цінностей з мініпавільйону №Т/МП-4.
3. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) передати торгівельну площадку №Т/МП-4 за актом прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Мрія" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська,25, код 31081743).
4.Стягнтути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська,25, код 31081743) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Малярчук І.А.
Повний текст рішення складено 15.05.2012р.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2012 |
Оприлюднено | 24.05.2012 |
Номер документу | 24156992 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Малярчук І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні