Постанова

від 16.05.2012 по справі 5016/91/2011(4/5)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р.Справа № 5016/91/2011(4/5) Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Ярош А.І., Аленіна О.Ю.,

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 345 від 16.05.2012р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 16.05.2012р.:

від Прокуратури -Коломійчук І.О.

від Державної екологічної інспекції в Миколаївській області- не з'явився

від ПАТ по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» - Іноземцев Є.С.

розглянувши апеляційну скаргу

Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 05.04.2012р.

у справі № 5016/91/2011(4/5)

за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ»

про стягнення в сумі 9658,04грн. збитків за самовільне водокористування

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 03.05.2012р., яка надіслана учасникам процесу 03.05.2012р., розгляд апеляційної скарги призначено на 16.05.2012р.

Учасники судового процесу відповідно до ст.98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В судовому засіданні, що відбулось 16.05.2012 р. відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

18.01.2011р. Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» , в якому просив: стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 9658,04 грн.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилався на те, що Миколаївською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням фахівців Державної екологічної інспекції в Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Новоодеського управління експлуатації газового господарства (далі Ново-Одеське УЕГГ), яке є філією без права юридичної особи ВАТ „МиколаївгазВ» .

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що з 24.07.2009р. по 24.08.2009р. в результаті самовільного водокористування забрано з підземних джерел водопостачання 33,36 м. куб. води; з 25.08.2009р. по 31.12.2009р.- забрано 106,72 м. куб. води.; з 01.01.2010р. по 22.03.2010р. -забрано 124 м. куб. води. Всього, в наслідок самовільного водокористування з підземних джерел, спожито 264,08 м.куб. води, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2011р. (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» на користь Державної екологічної інспекції в Миколаївській області грошову суму за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у сумі 9658,04 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» в дохід Державного бюджету України грошову суму у розмірі 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.53-55).

Вищезазначене судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 08.06.2011р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2011р. залишено без змін (т.1, а.с.96-100).

04.04.2012р. Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області за вх. № 6773/2012, в якій скаржник просить відновити строк на подання скарги на дії ДВС, скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченка Д.О. від 25.10.2011р. та від 03.11.2011р. про зупинення виконавчого провадження про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації „МиколаївгазВ» на користь Державної екологічної інспекції в Миколаївській області 9658, 04 грн.

В обґрунтування скарги Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області посилався на те, що вищезазначені постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження суперечать вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2012р. (суддя Дубова Т.М.) відмовлено Миколаївському міжрайонному природоохоронному прокурору у відновленні пропущеного строку на звернення до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвала мотивована тим, що Миколаївським міжрайонним природоохоронним прокурором пропущений 10 денний строк на оскарження до Господарського суду Миколаївської області дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області звернувся до Одеського апеляційного Господарського права, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2012р. у справі №5016/91/2011(4/5) про відмову у відновленні строку на оскарження постанов державного виконавця та справу направити на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що прокуратурою строки на звернення зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області пропущені з поважних причин, а саме: за результатами перевірки 02.02.2012р. прокурором принесено протест на постанови державного виконавця від 25.10.2011р. та 03.11.2011р., який було залишено без задоволення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що у зв'язку з відхиленням протесту, Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор 01.03.2012р. звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанов державного виконавця про зупинення виконавчого провадження від 25.10.2011р. та 03.11.2011р. та визнання дій неправомірними. Але, Миколаївським окружним адміністративним судом 05.03.2012р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України у зв'язку з непідсудністю справи адміністративному суду.

На думку апелянта ці обставини є поважними щодо пропуску строку на звернення до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.03.2011р. Господарським судом Миколаївської області був виданий судовий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2011р. про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок господарської та іншої діяльності у сумі 9658, 04 грн.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного судового наказу.

Відповідно до постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 25.10.2011р. було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2011р. у справі №5016/91/2011.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 03.11.2011р. було повторно зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2011р. у справі №5016/91/2011.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Приписами статті 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Частиною 2 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з частиною 3 статті 121-2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, відповідно до статті 82 Закону України „Про виконавче провадженняВ» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 2 статті 82 Закону України „Про виконавче провадженняВ» встановлено боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Приписами частини 3 статті 82 Закону України „Про виконавче провадженняВ» встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 23.03.2012р. № 7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судамВ» встановлено, що прокурор користується певними процесуальними правами також на стадії виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

Абзацом 2 пункту 9 постанови визначено, що відповідно до статті 121 ГПК прокурор чи його заступник має право подати заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, яке підлягає розгляду господарським судом на загальних підставах.

Абзацом 3 пункту 9 постанови встановлено, що прокурор вправі оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів відповідно до вимог статті 121 2 ГПК України.

Що ж до укладення мирової угоди у процесі виконання судового рішення, то відповідне право прокурору не надано.

Отже, твердження апелянта щодо того, що строки на звернення зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області пропущені з поважних причин, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги приймаються, оскільки час оскарження постанов державного виконавця до Миколаївського окружного адміністративного суду не є підставою поважності пропущення процесуального строку на звернення зі скаргою на дії державного виконавця до Господарського суду виходячи з наступного.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України „Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої службиВ» від 13.12.2010р. № 3 встановлено, що відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Абзацом 2 постанови визначено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Положеннями абзацом 3 постанови передбачено, що статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК від 18 березня 2004 року) визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до абзацу 4 постанови визначено, що судам необхідно враховувати, що статтею 121 2 ГПК та статтею 383 ЦПК від 18 березня 2004 року визначено обмежене коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Абзацом 5 зазначеної постанови визначено, що судам варто враховувати, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що прокурором Миколаївської області строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області пропущений значний строк на оскарження процесуальних документів ВДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення старого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексуВ» ПАТ „МиколаївгазВ» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005р. № 2711-ІY, даним законом введено мораторій на проведення будь яких дій щодо стягнення заборгованості з ПАТ „МиколаївгазВ» .

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2012р. у справі № 5016/91/2011(4/5) - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.05.2012р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Ярош А.І. Аленін О.Ю.