Рішення

від 16.05.2012 по справі 5011-67/3197-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/3197-2012 16.05.12

За позовом Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Віктор Лтд"

про стягнення 46 751,32 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю,

ОСОБА_3 -представник за довіреністю

Від відповідача ОСОБА_4 -представник за довіреністю

Суть спору:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Віктор ЛТД" (далі -відповідач) про стягнення 46 751,32грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 було порушено провадження у справі №5011-67/3197-2012, розгляд справи призначено на 06.04.2012.

06.04.2012 представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 16.03.2012 не виконав.

06.04.2012 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.04.2012 відкладено розгляд справи на 25.04.2012.

В судовому засіданні 25.04.2012 оголошено перерву до 16.05.2012.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 16.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №3293 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач надає комунальні послуги, а відповідач зобов'язаний оплатити послуги в установлений Договором строк.

Відповідач, відповідно до умов договору, повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа наступного місяця за розрахунковим.

Позивач щомісячно нараховував відповідачу плату за користування послугами та виставляв рахунки, що включають плату за відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж - на підставі п.2.7. Договору; утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) -на підставі п. 2.6. Договору.

У період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2011 року (включно) рахунки були оплачені Відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31 755,24 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 2 117,75 грн. -збитків від інфляції, 976,94 грн. -3% річних, 11 901,39 -пені.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки, листом №982/59 від 02.06.2010 звертався до позивача з питання про припинення дії договору №3293 від 01.04.2008, а відповідно до п. 5.2. договору, дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору, а також зазначив, що уклав інші договори на холодне і гаряче водопостачання, на постачання електроенергії та вивіз сміття.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.04.2008 суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином відповідач, укладаючи договір, прийняв на себе зобов'язання згідно з договором.

Згідно п. 14, 17, Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника плату за обслуговування та ремонт будинку. Наймачі квартир вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

Суд прийшов до висновку, що позивач правомірно здійснював нарахування коштів за надання послуг.

Посилання відповідача на лист №982/59 від 02.06.2010 як на доказ розірвання договору, є безпідставним, оскільки, в листі не було попереджено позивача про розірвання договору.

Вказаний лист від 02.06.2010 містить лише виклад обставин, через які відповідач не має змоги оплачувати комунальні послуги відповідача, а також про наявність укладених між відповідачем та відповідними організаціями прямих договорів.

Крім того, відповідно до п. 5.2. -5.3. договору, дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

16.05.2012 у судовому засіданні представник позивача надав суду копію листа №325/59 від 25.06.2010 Комунального підприємства «Чоколівське»на лист ТОВ «Фірма «Віктор-ЛТД», яким було розглянуто звернення відповідача.

У вказаному листі позивач зокрема зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з власниками (наймачами) квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) є обов'язковим для споживача та виконавця послуг.

Типовим договором «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»передбачено можливість розірвання зазначеного договору у випадках переходу права власності (користування) на квартиру (житлове приміщення у гуртожитку), нежитлове приміщення у житловому будинку (гуртожитку) до іншої особи та невиконання його сторонами умов цього договору.

За таких обставин, підстави для припинення дії договору №3293 від 01.04.2008 відсутні, про що позивачем було повідомлено відповідача у листі №325/59 від 25.06.2010.

Отже, відповідачем не надано належних доказів, що договір було розірвано.

Посилання відповідача на те, що він уклав інші прямі договори на холодне і гаряче водопостачання, на постачання електроенергії та вивіз сміття з відповідними організаціями суд не може прийняти до уваги, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за експлуатаційні витрати та відшкодування мереж, що не є предметом договорів, на які посилається відповідач.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 755,24 грн. основного боргу визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3 % річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у сумі 2 117,75 грн. та 3% річних у сумі 976,94 грн. також підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем з посиланнями на п. 4.2 Договору №3293 від 01.04.2008 р. та Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нараховано відповідачу пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення у розмірі 11 901,39 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих з квітня 2008 року по грудень 2011 року послуг з дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 4.2 Договору за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Правовідносини між сторонами даного спору виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби, зокрема, юридичної особи у забезпеченні теплової енергії, то до цих правовідносин має застосовуватися положення спеціального нормативного-правового акта, а саме Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", який регулює ці відносини.

Частиною 2 статті 1 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи вищенаведені норми, суд задовольняє вимоги про стягнення пені у сумі 11 901,39 грн.

Витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

вирішив :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Віктор Лтд" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 19, код 19343240) на користь Комунальне підприємство «Чоколівське»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, код 35756971) 31 755 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 24 коп. основного боргу, 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 75 коп. -збитків від інфляції, 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн. 94 коп. -3% річних, 11 901 (одинадцять тисяч дев'ятсот одна) грн. 39 коп. -пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.