Постанова

від 08.11.2012 по справі 5011-67/3197-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 5011-67/3197-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю представників: позивача -

відповідача -Панкулича В.І.

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Фірма Віктор ЛТД" на рішення господарського суду м.Києва від 16 травня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації до ТзОВ "Фірма Віктор ЛТД" про стягнення 46751,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення основної заборгованості за спожиті комунальні послуги та витрати по утриманню будинку, а також утримання прибудинкової території в розмірі 31755,24 грн., інфляційних в сумі 2117,75 грн., 3% річних в сумі 976,94 грн., пені в сумі 11901,39 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 16 травня 2012 року (суддя Куркотова Є.Б.) позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 31755,24 грн. основного боргу, інфляційних в сумі 2117,75 грн., 3% річних в сумі 976,94 грн., пені в сумі 11901,39 грн., судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТзОВ "Фірма Віктор ЛТД" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судами, 1 квітня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір №3293 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачеві відповідні комунальні послуги, а відповідач - своєчасно оплачувати послуги у встановлений договором строк.

На виконання умов укладеного договору позивач щомісячно нараховував відповідачу плату за користування послугами та виставляв рахунки, які включають плату за відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж та плату на утримання будинку та прибудинкової території, що підтверджується матеріалами справи.

В порушення умов укладеного договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті виставлених йому позивачем за період з 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2011 року рахунків своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31755,24 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як правильно встановлено судами при розгляді справи, п.4.2 укладеного сторонами договору передбачається, що сторони несуть майнову відповідальність за порушення умов цього договору. При порушенні строків оплати платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за надані йому за укладеним договором в період з квітня 2008 року по грудень 2011 року послуги, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, правильно стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 11901,39 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2117,75 грн. та 3% річних в розмірі 976,94 грн.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду м.Києва від 16 травня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя Дерепа В.І.

Судді Грек Б.М.

Палій В.В.