Рішення

від 30.01.2012 по справі 2-2669/11

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2669/11

Провадження № 2/1323/332/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого - судді Гулкевича О.В.

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськроайонного управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту,

в с т а н о в и в :

позивачка звернулася до ОСОБА_2, відділу ДВС Стрийського міськроайонного управління юстиції у Львівській області про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 20 травня 2009 р. між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0127га (кадастровий №4611200000:06:043:0005), розташованої за цією ж адресою, яка надана для обслуговування зазначеного будинку. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 629, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №7299417 від 20.05.2009р. 14:33, номер правочину 3448184. До підписання договору вона провела з ОСОБА_2 повний розрахунок, що останній ніколи не заперечував і це зафіксовано в п.8 договору. Нотаріусом перевірено, що предмет договору на момент його укладення нічим не обтяжений. У жовтні 2011р. їй стало відомо, що на придбані нею будинок та земельну ділянку накладено заборону та арешт і невідомі особи (кредитори відповідача або сам відповідач) вчиняють спроби заволодіти належним їй майном.

В Україні діє Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів (постанова КМУ від 26 травня 2004 року №671), згідно з яким реєстрацією договорів займаються нотаріуси. Державна реєстрація договору здійснюється одночасно з його нотаріальним посвідченням і полягає у внесенні відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. На підтвердження проведеної реєстрації сторонам договору надається примірник витягу із зазначеного Реєстру. У витязі зазначається не тільки дата, але й точний час реєстрації договору, тому момент переходу права власності на проданий об'єкт можна визначити з точністю до хвилини.

Державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості та державна реєстрація права власності, що виникло на підставі такого договору, -це різні речі. Процедура державної реєстрації договору значно важливіша, ніж реєстрація права власності в БТІ, тому що без реєстрації договору набувач майна не стане його власником. А реєстрація права власності -це лише спосіб обліку нерухомості, який жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення права власності.

Тобто, укладений між нею та відповідачем договір від 20.05.2009р. пройшов державну реєстрацію, про що свідчить Витяг з Державного реєстру правочинів №7299417 від 20.05.2009р. Таким чином нею виконано вимоги ч.4 ст. 334 ЦК України.

Не маючи юридичної освіти, не знала про те, що предмет договору необхідно обов'язково реєструвати у відповідних органах. Зі слів нотаріуса зрозуміла, що це потрібно робити у випадку подальшого його відчуження. Продавати будинок вона не мала на меті, оскільки іншого власного житлового будинку не має.

Оскільки обтяження відбулося вже після придбання нею будинку та земельної ділянки; вона повністю розрахувалася за придбане майно, тому є добросовісним набувачем; прийняла його, користувалася ним, вклала в нього свої кошти - тобто, фактично набула права власності на спірне майно.

Згідно із ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, ствердив, що дійсно відчужив належні йому будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, задовго до виникнення у нього зобов'язань перед іншими кредиторами.

Представник ВДВС Стрийського МУЮ у Львівській області, будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, на повторний виклик в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вирішив справу за відсутності останнього на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з договору від 20 травня 2009 р., між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0127га (кадастровий №4611200000:06:043:0005), розташованої за цією ж адресою, яка надана для обслуговування зазначеного будинку. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 629, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №7299417 від 20.05.2009р. Нотаріусом перевірено, що предмет договору на момент його укладення нічим не обтяжений. Зазначений договір ніким не оспорювався, судом недійсним не визнаний. Однак, позивачка всупереч вимогам ст.657 ЦК України не здійснила державну реєстрацію укладеного нею договору.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. за №7/5, чи будь-яким іншим нормативним актом не встановлено термінів державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ч.ч.1,2 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0127 га, розташовану за цією ж адресою, надану для обслуговування зазначеного будинковолодіння.

Зняти арешт з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, накладений державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськроайонного управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого листа №2-3494, виданого 10.12.2008р. Стрийським міськроайонним судом Львіської області.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Суддя: О. В. Гулкевич