ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2012 р. Справа № 22/69б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ на ухвалувід 13.12.2011 р. господарського суду Луганської області та постановувід 15.02.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 22/69б/2011 господарського суду Луганської області про банкрутстводочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Солідарненський елеватор", с. Солідарне Луганської області в судовому засіданні взяв участь представник
скаржникаОСОБА_4, довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 22/69б/2011 про банкрутство дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Солідарненський елеватор" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .
Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.12.2011 р. (суддя Ковалінас М.Ю.), провадження у даній справі про банкрутство припинено п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) .
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. (судді: Геза Т.Д. -головуючий, Кододова О.В., Малашкевич С.А. ) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі -скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 214 Господарського кодексу України (далі -ГК України) , ст.ст. 5, 51 Закону про банкрутство, ст. 43 ГПК України. На думку скаржника, прийняття оскаржуваних рішень унеможливлює виконання останнім обов'язку щодо ліквідації його дочірніх підприємств відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 11.08.2010 р. Крім того, скаржник зазначає, що боржник не є підприємством, який був внесений в перелік об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. Більш того, рішення про ліквідацію боржника було прийнято власником із дотриманням досудової процедури добровільної ліквідації юридичної особи.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 5 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що положення цього Закону щодо санації чи ліквідації застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Отже, ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство містить імперативні приписи і сам по собі факт перебування підприємства у вказаному переліку позбавляє суд права застосовувати до такого підприємства процедури санації або ліквідації.
При цьому вказані обмеження діють незалежно від того, хто виступає ініціатором процедури банкрутства (кредитор чи боржник) і за якою процедурою (загальною чи спеціальною, у т.ч. за ст. 51 Закону про банкрутство) здійснюється провадження у справі про банкрутство.
Існування такого обмеження означає, що за наслідками проведення процедури добровільної ліквідації юридичної особи згідно норм цивільного та господарського законодавства у випадку недостатності майна для задоволення вимог кредиторів такі особи не можуть ліквідуватись у порядку, встановленому Законом про банкрутство.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, засновником боржника є державна акціонерна компанія "Хліб України" і боржник створений шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства Солідарненський елеватор із збереженням ідентифікаційного коду (00957293) та, відповідно, переходом до боржника майнових та немайнових прав попереднього суб'єкта господарювання (ч. 5 ст. 59 ГК України).
Відповідно до додатку № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, включений Солідарненський елеватор з кодом 00957293.
Таким чином, до боржника не підлягають застосуванню норми ст. 51 Закону про банкрутство до моменту виключення у встановленому порядку із вказаного переліку.
Враховуючи наведене, законним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, підтриманий апеляційним господарським судом, про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положення якої застосовані судами з урахуванням вимог ст. 4 1 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.
Щодо посилання скаржника на неможливість виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в частині ліквідації дочірніх підприємств, слід зазначити, що норми Закону про банкрутство мають вищу юридичну силу та є спеціальними нормами з питань банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності.
За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" та ст.ст. 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державної акціонерної компанії "Хліб України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 13.12.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі №22/69б/2011 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко С.В. Куровський
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2012 |
Оприлюднено | 24.05.2012 |
Номер документу | 24175233 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поляков Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні