Рішення

від 14.05.2012 по справі 5011-48/1310-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/1310-2012 14.05.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" доПриватного підприємства "Юридична фірма "Група правового забезпечення" простягнення 14 055,63 грн. Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді: Спичак О.М.

Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Грицак О.В. від відповідача:Падалка Д.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (надалі -"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Юридична фірма "Група правового забезпечення" (надалі -"Підприємство") про стягнення 13 705,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна №09/02.03-4 від 02.03.2011 р. позивач передав у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 11,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, 5 поверх, к. 37, 38, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 566,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 465,74 грн., штрафу у розмірі 6 566,40 грн. та 3% річних у розмірі 106,50 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 14.03.2012 р.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог за змістом якої просив стягнути з відповідача основну заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 7 791,00 грн., 3% річних у розмірі 181,06 грн., штраф у розмірі 6 688,04 грн. та пеню у розмірі 935,63 грн.

Розглянувши подану заяву господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вказана заява, в частині якою доповнюється предмет позову додатковою вимогою (стягнення заборгованості по оплаті комунальних платежів та нарахованих за прострочення по її оплаті штрафних санкцій), прийняттю до спільного розгляду не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Із тексту позовної заяви вбачається, що при подачі позову позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати та нарахованих за прострочення по її сплаті штрафних санкцій.

Разом із цим, в наведеній заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті комунальних платежів та нарахованих за прострочення по її оплаті штрафних санкцій.

Із змісту п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 вбачається, що під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, а тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.

З урахуванням викладеного, наведена заява про збільшення позовних вимог в частині пред'явлення додаткової вимоги (стягнення заборгованості по оплаті комунальних платежів та нарахованих за прострочення по її оплаті штрафних санкцій) не може бути прийнята судом, а тому в її прийнятті судом відмовлено.

Отже, на розгляді господарського суду міста Києва знаходять позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 6 688,04 грн. та пені у розмірі 524,76 грн., штрафу у розмірі 6 688,04 грн., 3% річних у розмірі 154,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 04.04.2012 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на неможливість використання об'єкту оренди з 15.04.2011 р. у зв'язку із недопущенням до нього за ініціативи позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. розгляд справи вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. для колегіального розгляду справи №5011-48/1310-2012 визначено наступний склад суду: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Спичак О.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №5011-48/1310-2012 та призначено її до розгляду на 14.05.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №09/02.03-4 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 11,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, 5-й поверх, к. 37, 38 (інв. №003), для використання під офіс.

Згідно із п. 2.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди об'єкта становить 1 094,40 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що об'єкт оренди передається в оренду на строк з 02.03.2011 р. до 31.12.2011 р.

У відповідності до п.п. 8.3, 8.4 Договору орендна плата та додаткові платежі (якщо вони передбачені п. 2.5 Договору) сплачуються орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 15 числа поточного місяця, на рахунок орендодавця, зазначений у розділі 5 цього договору, на підставі виставленого орендодавцем рахунку. У випадку неотримання та/або несвоєчасного отримання орендарем рахунків у строки, передбачені п. 2.6 цього договору, оплата має бути здійснена не пізніше 20 числа поточного місяця не залежно від отримання рахунку у розмірі, самостійно розрахованому орендарем шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 11,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, 5-й поверх, к. 37, 38 (інв. №003), що підтверджується актом прийому-передачі об'єкту від 02.03.2011 р.

Листом від 02.09.2011 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання Договору у зв'язку із неможливістю використання об'єкту оренди протягом квітня-серпня 2011 року, що пов'язано з недоноском його працівників до такого приміщення.

09.09.2011 р. листом №09-02/221 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 03.09.2011 р. на підставі п. 14.4 Договору у зв'язку із несплатою відповідачем орендної плати протягом квітня-серпня 2011 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів за користування об'єктом оренди у період з 02.03.2011 р. по 03.09.2011 р. у загальному розмірі 6 688,04 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акти прийому-передачі) підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в оренду спірного майна за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час дії договору оренди.

Із наявних в матеріалах справи листів сторін (від 02.09.2011 р. та №09-02/221 від 09.09.2011 р.) вбачається досягнення останніми згоди щодо розірвання Договору з 03.09.2011 р., що не суперечить положенням ст. 291 Господарського кодексу України, а відтак Договір є таким, що припинив свою дію з вказаної дати.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджується чинність Договору у період з 02.03.2011 р. по 03.09.2011 р., та як наслідок обов'язковість його до виконання сторонами у вказаний період (в т.ч. щодо здійснення оплати орендних платежів орендарем).

Позивач вказує на наявність заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів за користування об'єктом оренди за Договором у період з 02.03.2011 р. по 03.09.2011 р.

В той же час, відповідач заперечує проти наявності у нього обов'язку по сплаті наведеної заборгованості у зв'язку із неможливістю використання об'єкту оренди з 15.04.2011 р., що пов'язано із опечатуванням представниками позивача спірних приміщень та подальший не допуск працівників відповідача до нього.

У відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Із наданих Київською транспортною прокуратурою (супровідний лист від 07.05.2012 р. №01/12у) на виконання вимог ухвал суду документів вбачається, що за наслідками проведення старшим помічником Київського транспортного прокурора С. Охріменком перевірки за зверненням директора Підприємства щодо законності дій службових осіб Товариства було встановлено, що 15.04.2011 р. вхідні двері до спірного приміщення були примусово відчиненні представниками Товариства та того ж дня вхід до спірних приміщень був опечатаний, а при проведенні 15.12.2011 р. огляду спірного приміщення виявлено, що вхідні двері до спірного приміщення, закриваються замком, ключі від якого зберігаються у працівників Товариства та опечатані паперовою стрічкою, на якій містяться печатки Товариства та дата - 15.04.2011 р.

При цьому, першочергово прибувши за адресою місцезнаходження спірного приміщення для здійснення його огляду старшому помічнику Київського транспортного прокурора С. Охріменку було відмовлено охороною Товариства в допуску до об'єкту оренди з посиланням на вказівки керівництва Товариства про недопущення до таких приміщень будь-яких осіб, а огляд було здійснено лише після прибуття провідного фахівця Департаменту по роботі з непрофільними активами та обліку прав на активи Товариства ОСОБА_4 та юриста юридичного відділу Товариства ОСОБА_5

До того ж, факт опечатування вхідних дверей до спірного приміщення не заперечується представником позивача, а його посилання те, що він не створював будь-яких перешкод відповідачу у користування таким приміщенням з 15.04.2011 р. та на наявність у останнього можливості потрапити до об'єкту оренди за Договором спростовується встановленням старшим помічником Київського транспортного прокурора того факту, що вхідні двері до спірного приміщення, закриваються замком, ключі від якого зберігаються у працівників Товариства.

Також, є безпідставним твердження позивача про те, що відповідач будучи обізнаним про опечатування орендованого приміщення не вчиняв будь-яких дій щодо можливості користуватися ним та не звертався до Товариства, оскільки доступитися до спірного приміщення і побачити, що воно опечатано стало можливим лише після визову працівників Подільського районного управління ГУ МВС України в місті Києві, який мав місце 31.08.2011 р., що підтверджується наданими Подільським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві на виконання вимог ухвал суду документами (супровідний лист від 07.05.2012 р. №55/11324).

Крім того, заслуговує на увагу той факт, що майно Підприємства, яке знаходилося в спірному приміщенні, утримувалося Товариством до грудня 2011 року та було повернуто лише після реагування Київської транспортної прокуратури на звернення Підприємства.

З огляду на викладене вбачається, що у період з 15.04.2011 р. по 15.12.2011 р. відповідач був позбавлений можливості використання об'єкту оренди через обставини, за які він не відповідає, а відтак, в силу положень ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, правові підстави для покладення на нього обов'язку по сплаті орендної плати за Договором у період з 15.04.2011 р. по 03.09.2011 р. (припинення дії Договору), що становить 5 111,07 грн. відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується користування відповідачем об'єктом оренди за Договором у період з 02.03.2011 р. по 14.04.2011 р. (включно), та як наслідок його обов'язок по сплаті орендної плати у наведений період, розмір якої становить 1 576,97 грн.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 8.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за користування об'єктом оренди у березні 2011 року (з 02.03.2011 р. по 31.03.2011 р.) мало бути виконано до 20.03.2011 р., а у квітні 2011 року (з 01.04.2011 р. по 14.04.2011 р.) до 20.04.2011 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 576,97 грн. за Договором. Відповідачем вказана заборгованість не заперечується, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 1 576,97 грн. є правомірними та обґрунтованими.

В іншій частині заявленої до стягнення заборгованості по сплаті орендної плата, нарахованої за період з 15.04.2011 р. по 03.09.2011 р. у розмірі 5 111,07 грн., необхідно відмовити з огляду на встановлення судом наявності обставин з якими положення ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачають звільнення наймача (орендаря) від сплати орендних платежів.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 524,76 грн., штрафу у розмірі 6 688,04 грн. та 3% річних у розмірі 154,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Із змісту ст. 611 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п. 11.2 Договору орендар у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених даним договором, сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за користування відповідачем об'єктом оренди згідно Договору у період з березня по вересень 2011 року, однак суд здійснює перерахунок виходячи з наступного.

По-перше, відсутність підстав для сплати орендної плати виключає можливість нарахування пені, оскільки пеня є наслідком невиконання грошового зобов'язання, яке в даному випадку відсутнє, а відтак, правові підстави для нарахування пені за прострочення по сплаті орендних платежів, нарахованих за період з 15.04.2011 р. по 03.09.2011 р., відсутні.

По-друге, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (різновидом якої є пеня), якщо це встановлено договором або законом.

Позивач, як підставу нарахування пені, посилається на п. 11.2 Договору.

Судом встановлено, що Договір припинив свою дію 03.09.2011 р., що не заперечується сторонами, а тому правові підстави для стягнення з відповідача пені, нарахованої після припинення дії Договору, відсутні.

По-третє, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки останній день виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за березень 2011 року (20.03.2011 р.) припадає на вихідний день (неділя), то правомірним нарахуванням пені є з 22.03.2011 р. (вівторок), оскільки останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на понеділок.

Таким чином, правомірним є стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди у березні 2011 року (з 02.03.2011 р. по 31.03.2011 р.), розмір якої становить 1 059,10 грн., нарахованої за період з 22.03.2011 р. по 03.09.2011 р., та у квітні 2011 року (01.04.2011 р. по 14.04.2011 р.), розмір якої становить 517,87 грн. (чотирнадцять днів), нарахованої за період з 21.04.2011 р. по 03.09.2011 р.

За перерахунком суду з огляду на викладене розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 104,57 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені (420,19 грн.) необхідно відмовити, оскільки вона обрахована невірно (за більший період та за прострочення по сплаті орендної плати, правові підстави для нарахування якої відсутні).

У відповідності до абз. п. 11.2 Договору у випадку прострочення орендарем більше ніж 10 (десять) календарних днів граничних строків сплати місячних платежів по орендній платі, орендар зобов'язаний додатково сплатити орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати (100% від суми орендної плати за місяць) за кожне таке прострочення.

Тобто, умовами Договору (п. 11.2) передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 19.01.2011 р. у справі №15/101-10, від 08.02.2011 р. у справі 14/137-10, від 29.09.2010 р. у справі №6/196 та від 05.07.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати орендних платежів (в т.ч. більше ніж на десять календарних днів) за користування спірним приміщення лише у період з 02.03.2011 р. по 14.04.2011 р., то вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у місячному розмірі орендної плати за березень та квітень 2011 року, що розрахована виходячи з фактичного строку користування відповідачем об'єктом оренди (з 02.03.2011 р. по 14.04.2011 р. включно) становить 1 059,10 грн. та 517,87 грн. відповідно, а разом - 1 576,97 грн.

В іншій частині заявленого до стягнення штрафу (5 111,07 грн.) необхідно відмовити, оскільки він обрахований невірно (за прострочення по сплаті орендної плати, правові підстави для нарахування якої відсутні).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення 3% річних виходячи з встановлених при розрахунку пені обставин лише в частині встановленого розміру заборгованості та застосування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки правова підстава нарахування інфляційних втрат не залежить від припинення дії Договору, а також визначено позивачем в розрахунку періоду нарахування (до 14.03.2012 р.).

За перерахунком суду розмірі 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 1 576,97 грн. за користування об'єктом оренди у період з 02.03.2011 р. по 14.04.2011 р., становить 45,25 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних (109,54 грн.) необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (за прострочення по сплаті орендної плати, правові підстави для нарахування якої відсутні).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 1 576,97 грн., пені у розмірі 104,57 грн., штрафу у розмірі 1 576,97 грн. та 3% річних у розмірі 45,25 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Згідно із положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юридична фірма "Група правового забезпечення" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 16, офіс 2; ідентифікаційний код 36682948) на користь Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51; ідентифікаційний код 00017733) заборгованість у розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 97 коп., пеню у розмірі 104 (сто чотири) грн. 57 коп., штраф у розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 31 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий, суддя Р.В. Бойко

Судді: О.М. Спичак

Є.Ю. Шаптала

Дата підписання повного тексту рішення -17.05.2012 р.