Постанова

від 15.11.2012 по справі 5011-48/1310-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5011-48/1310-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" від позивача: Грицак О.В. від відповідача: не з'явились на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року у справі№ 5011-48/1310-2012 за позовомПублічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" доПриватного підприємства "Юридична фірма "Група правового забезпечення" простягнення 13 705, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "Юридична фірма "Група правового забезпечення" (далі відповідач) з позовом про стягнення 6 566, 04 грн. -сума основного боргу за договором; 465, 74 грн. -пеня; 6 566, 04 грн. -штраф; 106, 05 грн. -3% річних. А всього 13 705, 04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року позовні вимоги позивача задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 1 576, 97 грн.; пеня у розмірі 104, 57 грн.; штраф у розмірі 1 576, 97 грн., 3% річних у розмірі 45 грн.

Судом стягнуто заборгованість та відповідні штрафні санкції за період з 02.03.2011 року по 14.04.2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що договір якій було укладено сторонами у справі розірваний з 03.09.2011 року. Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним. Суди прийшли до висновку про те, що з 15.04.2011 року відповідач не міг користуватися майном через обставини за які він не відповідає.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, у повному обсязі.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу суду на наступні обставини: судом неправомірно відмовлено позивачу в розгляді заяви про пред'явлення додаткової вимоги. Судами був помилково встановлений той факт, що відповідач був позбавлений можливості користування приміщенням у період з 15.04.2011 року по 03.09.2011 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

02.03.2011 року між сторонами у справі (позивач орендодавець, відповідач орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 09/2.03-4 (далі Договір).

Відповідно до Договору позивачем передано відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 11,4 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Набережна Лугова, 7, 5-й поверх, к.37, 38 під розташування офісу.

Відповідно до п.2.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 1 094, 40 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлений строк оренди, а саме з 02.03.2011 року по 31.12.2011 року.

Шляхом обміну листами, сторони дійшли до згоди, що з 03.09.2011 року договір припинив свою дію.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 162) залучено копію звернення відповідача від 28.11.2011 року до Київського транспортного прокурора, в якому він повідомляє про те, що 15.04.2011 року двері в орендоване ним приміщення були зламані представниками позивача, ніби - то з метою проведення інвентаризації майна, і того ж дня вхід до приміщення було опечатано. З 15.04.2011 року до орендованого приміщення позивача не пропускали охоронці, мотивуючи відсутністю підстав допуску до нього.

До матеріалів справи залучено довідка старшого помічника Київського транспортного прокурора (т.2 а.с. 160-161) та копія протоколу огляду місця події від 15.12.2011 року (т.1 а.с. 193-195).

У довідці старшого помічника Київського транспортного прокурора С.Охрименко зазначено, що ним проведено перевірку за зверненням директора відповідача, стосовно законності дій службових осіб позивача. В ході проведення перевірки встановлено наступне: між сторонами у справі укладено договір під офісне приміщення на строк з 02.03.2011 року до 31.12.2011 року.

Відповідно до інформації позивача 15.04.2011 року двері у зазначене приміщення були примусове відчинені представниками позивача, з метою проведення інвентаризації майна, і того ж дня вхід до приміщення був опечатаний паперовою стрічкою.

Відповідно до пояснень посадових осіб позивач перешкод до користування приміщеннями представниками відповідача не здійснював.

У довідці старший помічник Київського транспортного прокурора також зазначає, що ним 15.12.2011 року здійснено виїзд за адресою: м. Київ, вул. Набережна Лугова, 7, з метою проведення огляду приміщень, що були орендовані відповідачем. До зазначених приміщень охоронник позивача (його) не допустив, посилаючись на вказівку керівництва нікого не допускати до вказаних приміщень, чия саме вказівка не повідомив.

Після прибуття представників позивача (зазначені у довідці) проведено огляд вказаних приміщень під час якого встановлено, що вхідні двері до приміщень зачиняються замком, ключі від якого зберігаються у представників позивача та опечатані паперовою стрічкою на якій містяться печатки позивача та дата 15.04.2011 року. У приміщенні розташовані меблі, комп'ютерна техніка, література, які зі слів представників позивача належать відповідачу.

Довідка старшого помічника Київського транспортного прокурора засвідчує той факт, що відповідач не користувався орендованим майном з 15.04.2011 року.

Зібрані у справі матеріали свідчать, що суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що починаючи з 15.04.2011 року відповідач був позбавлений можливості використовувати орендоване ним майно через обставини за які він не відповідає.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним, через обставини за які він не відповідає.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 105- 108) залучено заяву позивача від 14.03.2012 року про збільшення позовних вимог, згідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість, з урахуванням штрафних санкцій та річних у розмірі 15 595, 73 грн.

Як зазначено вище, судом стягнута з відповідача заборгованість по 14.04.2011 року та відповідні штрафні санкції.

Відповідно до розрахунку уточнених позовних вимог позивач збільшує позовні вимоги щодо основного боргу за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року, тобто за період в якій відповідач не користувався орендованим майном.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року у справі повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в задоволенні касаційної скарги.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року у справі № 5011-48/1310-2012 залишити без змін.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек