Рішення

від 15.05.2012 по справі 5015/820/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.12 Справа№ 5015/820/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк", м. Київ в особі Відділення „Львівська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк", м. Львів

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичина-транс", м. Львів

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд", м. Львів

про: стягнення 2 905 252,82 грн. боргу за кредитним договором від 06.08.2008 року № 10.116/08-КД

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -начальник юридичного відділу (довіреність № 615 від 13.05.2011 р.), ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність № 619 від 13.05.2011 р.)

від відповідача1 ОСОБА_3 -представник (довіреність № 01-ЮР від 14.02.2012 р.)

від відповідача2 Сінічкін К.І. -директор

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 15.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк", м. Київ в особі Відділення „Львівська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк", м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичина-транс", м. Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд", м. Львів про стягнення 363 624,77 дол. США (що за офіційним курсом НБУ становить 2 905 252,82 грн.), з яких: 219 577,11 дол. США -прострорчена заборгованість по кредиту, 82 579,76 дол. США -поточна заборгованість по редиту, 20 398,03 дол. США -прострочена заборгованість по відсотках, 4 364,49 дол. США -поточна заборгованість по відсотках, 26 775,16 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту, 4 106,28 дол. США -пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 5 076,14 дол. США -3% річних по простроченому тілу кредиту, 747,80 дол. США -3% річних по простроченим відсоткам та судових витрат.

Ухвалою суду від 05.03.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2012 року.

20.03.2012 р. відповідачем2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.03.2012 р. розгляд справи відкладався до 10.04.2012 року.

10.04.2012 р. позивачем через канцелярію суду подано доповнення до позовної заяви -заперечення на відзив відповідача2.

Ухвалою суду від 10.04.2012 р. розгляд справи відкладався до 24.04.2012 року. Ухвалою суду від 24.04.2012 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 15.05.2012 року.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та доповненні до позовної заяви -запереченні на відзив відповідача2.

Представник відповідача1 в судове засідання з'явився, письмового пояснення по суті спору не подав, проти позорвних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 10533/12 від 15.05.2012 р.) про зупинення розгляду справи до вирішення Сихівським районним судом м. Львова справи за позовом ПАТ „ВТБ Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів за кредитним договором від 06.08.2008 року № 10.113/08-КД.

Представник відповідача2 в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві (вх. № 5972/12 від 20.03.2012 р.) на позовну заяву, зокрема у зв'язку з тим, що договір поруки припинено з підстав передбачених положеннями ст. 559 ЦК України.

Клопотання відповідача2 про зупинення провадження у справі судом відхиляється, так як відповідачем1 не доведено тих обставин відповідно до яких вирішення даної справи є неможливим до вирішення справи № 1319/2017/2012, що розглядається Сихівським районним судом м. Львова, як це передбачено положеннями ст. 79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Згідно рішення загальних зборів учасників акціонерів банку від 16.07.2010 р. (протокол № 54) Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк переіменовано у Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк».

06.08.2008 р. між позивачем та відповідачем1 укладено кредитний договір № 10.113/08-КД (далі по тексту -кредитний договір), за умовами якого Банк (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачу1) грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту -335 000,00 дол. США, строк користування кредитом по 05 серпня 2012 р. включно, плата за користування кредитом -15% річних, комісія за видачу кредиту -1% від від суми кредиту. Згідно з розділом 5 кредитного договору Позичальник (відповідач1) зобов'язався повернути Банку (позивачу) отриманий кредит в повному обсязі та сплатити нараховану плату за користування кредитом в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідно до п. 2.2. кредитного договору грошові кошти перераховуються Банком (позивачем) на рахунок Позичальника (відповідача) № 26003301009354.840 у Львівській філії ВАТ ВТБ Банк після підписання з Банком (позивачем) договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника (відповідача1) за кредитним договором та на підставі письмової заяви Позичальника (відповідача1).

На виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу1 кредит у розмірі 335 000,00 дол. США.

03.02.2010 р. між сторонами укладено Договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, згідно якого процентна ставка по кредиту збільшується на 5% у випадку невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.3.2., п. 5.3.3. кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору Позичальник (відповідач1) зобов'язаий повернути Банку (позивачу) кредит в повному обсязі в строк та у порядку, встановленому кредитним договором. Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок за кредитним договором, надав відповідачу кредит у розмірі 335 000,00 дол.США, проте, відповідач1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача1 перед позивачем по кредиту становить суму у розмірі 219 577,11 дол. США.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 219 577,11 дол. США заборгованості по поверненню кредитних коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення поверненення черговї частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу. Як встановлено судом, кредитним договором передбачено щомісячне погашення кредиту згідно графіку, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

У зв'язку з тим, що відповідач1 прострочив погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, вимога позивача про дострокове стягнення сум кредиту у розмірі 82 579,76 дол.США є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, встановлені договором.

Згідно п. 1.5. кредитного договору плата за користування кредитом становить 15% річних. У редакції кредитного договору від 03.02.2010 р. процентна ставка підвищується на 5% річних в порівнянні з діючою процентною ставкою за договором, у випадку невиконання зобов'язань по погашенню кредиту та процентів за його користування.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору проценти сплачуються з 8 числа попереднього місяця по 7 число поточного місяця.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язаня є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з простроченням погашення процентів за користування кредитом вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості по процентам у розмірі 20 398,03 дол. США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору проценти нараховуються двічі на місяць: 7 числа та в останній робочий день кожного місяця.

Таким чином, вимога про стягнення поточної заборгованості по процентам у розмірі 4 364,49 дол. США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником виконання зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов договору більше 3 банківських днів позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 26 775,16 дол. США пені за прострочення погашення кредиту та 4 106,28 дол. США пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, вимоги позивача про стягнення 5 076,14 дол. США -3% річних нараховані за порушення строку повернення кредиту та 747,80 дол. США -3% річних нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Отримання кредиту відповідачем1 не спростовано, доказів належного виконання своїх зобов'язань по погашенню кредиту та процентів суду не надано.

06.08.2008 р. між позивачем, відповідачем1 та відповідачем2 укладено договір поруки № 10.113/08-ДП-4 (далі по тексту -договір поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Пунктом 1 договору поруки передбачено, що Поручитель (відповідач2) поручається перед Банком (позивачем) за виконання Позичальником (відповідачем1) зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. У разі невиконання зобов'язань за кредитним договором Поручитель (відповідач2) та Позичальник (відповідач1) відповідають перед Банком (позивачем) як солідарні боржники.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача2 про те, що договір поруки є припиненим, у зв'язку з наступним.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Договором поруки визначено обсяг відповідальності поручителя за кредитним договором № 10.113/08-КД від 06.08.2008 в обсязі 335 000,00 дол. США, сплаті процентів за зазначеними договорами в розмірі 15% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 05.08.2012 р.

З позовної заяви ПАТ «ВТБ Банк»вбачається, що банк просить стягнути проценти виходячи з процентної ставки 20 відсотків річних, хоча за умовами пункту 2 договору поруки та кредитного договору їх збільшення було можливим за умови дотримання встановленого сторонами порядку, на що свою згоду відповідач2 надав , при підписані договору поруки. Дана згода відображена у п 1. договору поруки.

У постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 р. по справі № 3-62г-10, постанова якого є обов'язковою для застосування, скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 08.10.2010 р. у справі № 5020-10/012, а справу направляючи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, Верховний Суд України виходив з того, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язань є неприпустимою.

На виконання вимог ст.ст. 533, 534 ЦК України та умов договору поруки, заявлений поручитель несе солідарну відповідальність разом із боржником, оскільки він 14.09.2009 року та 16.08.2010 року отримав інформаційний лист від банківської установи про існуючу заборгованість по кредитному договору. Одержання повідомлення свідчить про дотримання банком умов договору поруки. Крім того, договір поруки покладає на поручителя обов'язок самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником своїх зобов'язань перед банком, тому для настання солідарної відповідальності поручителя направлення інформаційного листа було не обов'язковим.

Якщо кредитор не одержав від одного з солідарних боржників всієї суми боргу, то він має право пред'явити позов до решти солідарних боржників лише на недоодержану суму заборгованості (ч. 2 ст. 544 ЦК України). У зв'язку з цим залишкова сума за кредитним договором підлягає солідарному стягненню як з боржника, так і з поручителя.

Відповідно до п. 11 договору поруки, порука припиняється після виконання зобов'язань за кредитним договором. Як встановлено договором поруки, дія договору закінчується належним виконанням зобов'язань. Оскільки триваюче зобов'язання за кредитним договором не виконано, тому нема підстав вважати, що порука припинилась.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Кредитним договором та договором поруки визначений кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 05.08.2012 року.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконання проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи відповідача2 є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 525, 526, 533, 534, 536, 546, 549, 553, 554, 559, 610, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичина-транс", м. Львів, пл. Д. Галицького, 6/11 (р/р 26003301009354 у ПАТ „ВТБ Банк", МФО 385316, код ЄДРПОУ 35898243) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд", м. Львів, вул. Персенківка, 48 (р/р 26009320051301 у ПАТ „Надра", МФО 325978, код ЄДРПОУ 32713139 на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Львівська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк", м. Львів, вул. Данилишина, 4 (код ЄДРПОУ 14359319) 363 624,77 доларів США (що за курсом НБУ становить 2 905 252,82 грн.), з яких: 219 577,11 доларів США -прострорчена заборгованість по кредиту, 82 579,76 доларів США -поточна заборгованість по редиту, 20 398,03 доларів США -прострочена заборгованість по відсотках, 4 364,49 доларів США -поточна заборгованість по відсотках, 26 775,16 доларів США -пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту, 4 106,28 доларів США -пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 5 076,14 доларів США -3% річних по простроченому тілу кредиту, 747,80 доларів США -3% річних по простроченим відсоткам.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичина-транс", м. Львів, пл. Д. Галицького, 6/11 (р/р 26003301009354 у ПАТ „ВТБ Банк", МФО 385316, код ЄДРПОУ 35898243) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжкомбуд", м. Львів, вул. Персенківка, 48 (р/р 26009320051301 у ПАТ „Надра", МФО 325978, код ЄДРПОУ 32713139 на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Львівська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк", м. Львів, вул. Данилишина, 4 (код ЄДРПОУ 14359319) 58 105,04 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.05.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.